§5. Вилучення речей і документів

Вилучення речей і документів є процесуальним заходом, сутність якого полягає у примусовому припиненні права власника на розпорядження відповідними матеріальними об’єктами, до винесення постанови по справі. Воно регламентовано статтею 265 КУпАП.

В літературі висловлена думка, що таке вилучення не тільки тимчасово припиняє права власника щодо речей і документів, а взагалі припиняє володіння ними і може бути постійним або тимчасовим, оплатним або безоплатним³⁵.

На наш погляд чинне законодавств не дає підстав для такого висновку. У частин 1 статті 265 і частині 4 статті 283 КУпАП містяться однозначні вимоги, по-перше, зберігати вилучене до прийняття рішення по справі; по-друге, за результатами вирішення справи постановити одне з чотирьох рішень: а) конфіскувати вилучене; б) повернути володільцеві; в) знищити; г) реалізувати.

Законодавець також регламентує дії правозастсовуча відносно деяких конкретних вилучених об’єктів. Так, вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві. У разі якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Секретаріату Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції.

Таким чином, вилучення матеріальних об’єктів (як захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення) не припиняє прав на їх володіння. Воно спрямовано на їх збереження, як джерел доказів і створює необхідні умови для врахування їх властивостей при розгляді справи. Саме з цією метою законодавець встановлює норми, відповідно до яких вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів.

Забезпечення провадження в справах про адміністративні проступки шляхом їх вилучення, має свої особливості.

По-перше. Вилучення провадиться лише після застосування таких заходів як доставлення порушника, адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей.

По-друге. Вилученню підлягають: а) речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення; б) речі і документи, що виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей.

По-третє. Факт вилучення речей і документів в обов’язковому порядку оформлюється процесуальним документом. Закон передбачає чотири можливих варіанта документального оформлення вилучення: а) складання окремого протоколу; б) вчинення відповідного запису у протоколі про адміністративне правопорушення; в) вчинення відповідного запису у протоколі про огляд речей; г) вчинення відповідного запису у протоколі про адміністративне затримання.

По-четверте. Правове становище "речей і документів, що вилучені" у відповідних об’єктів виникає з моменту документального оформлення факту вилучення і припиняється винесенням і оголошенням постанови по справі (ст. 258 КУпАП).

По-п’яте. Законодавець спеціальною нормою стаття 265 КУпАП визначає суб’єктів, яким надано право застосовувати вилучення речей і документів. Це п’ять груп посадових осіб. До першої належать ті, хто здійснює адміністративне затримання відповідно до ст. 262 КУпАП: 1) посадові особи органів внутрішніх справ; 2) посадові особи органів прикордонної служби; 3) старші у місці розташування охоронюваного об’єкта посадові особи воєнізованої охорони; 4) посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; 5) посадові особи органів Служби безпеки України.

До другої — ті, хто здійснює особистий огляд та огляд речей відповідно до ст. 264 КУпАП: 1) посадові особи Служби безпеки України, 2) посадові особи органів внутрішніх справ, 3) посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, 4) посадові особи воєнізованої охорони, 5) цивільної авіації, 6) митних установ, 7) органів прикордонної служби, 8) посадові особи природоохоронних органів, 9) державні інспектори з питань інтелектуальної власності, 11) посадові особи органів лісоохорони, 12) посадові особи органів рибоохорони, 13) посадові особи органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, 14) інші суб’єкти (у випадках, прямо передбачених законами).

До третьої — посадові особи державної контрольно-ревізійної служби в Україні, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (ст. 234-1 КУпАП): начальник Головного контрольно-ревізійного управління України та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.

До четвертої — посадові особи державної податкової служби України, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (ст. 234-2 КУпАП): начальник Головної державної податкової інспекції України та його заступники, начальники державних податкових інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах та їх заступники.

До п’ятої — посадові особи органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (ст. 244-4 КУпАП): керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації і його заступники; керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим та його заступники, начальники управлінь у справах захисту прав споживачів областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники.

По-шосте. Окремими нормами стаття 265 КУпАП визначає питання вилучення а) вогнепальної зброї; б) пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду; в) холодної зброї; г) бойових припасів; д) електрошокових пристроїв; е) спеціальних засобів. Вилучення зазначених об’єктів виконують працівники міліції і посадові особи прикордонної служби. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов’язків, вилучення зброї застосовується лише у невідкладних випадках.

Працівники міліції здійснюють вилучення у разі вчинення: стрільби в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку (ст. 174 КУпАП); придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу зброї без дозволу органів внутрішніх справ (ст. 190 КУпАП); порушення правил зберігання, носіння або перевезення зброї і бойових припасів (ст. 191 КУпАП); порушення встановлених правил взяття на облік або строків реєстрації (перереєстрації) зброї (ст. 192 КУпАП); ухилення від реалізації зброї і бойових припасів, як що анульовано дозвіл на їх зберігання і носіння (ст. 193 КУпАП); продаж працівниками торговельної мережі зброї і бойових припасів особам, що не мають відповідного дозволу (ст. 194 КУпАП); порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення зброї і бойових припасів, а також використання ними зброї і бойових припасів не за призначенням (ст. 195 КУпАП); порушення порядку розробки, виготовлення, реалізації спеціальних засобів самооборони³⁶ (ст. 195-1 КУпАП); порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них (ст. КУпАП); порушення правил застосування спеціальних засобів самооборони (ст. 195-3 КУпАП); порушення порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами³⁷ (ст. 195-4 КУпАП).

Посадові особи прикордонної служби здійснюють вилучення у разі вчинення: порушень правил зберігання, носіння або перевезення зброї і бойових припасів (ст. 191 КУпАП); порушень порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами (ст. 195-4 КУпАП).

По-сьоме. Законодавець окремо встановлює правила щодо вилучення транспортних засобів. Їх вилучення передбачається за порушення норм лише однієї статті КУпАП — статті 206-1 "Незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України".

Такими правопорушеннями закон визнає, по-перше, перевезення водіями іноземців та осіб без громадянства на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов’язані із незаконним перетинанням осіб через державний кордон України; по-друге, обладнання власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення нелегальних мігрантів.

Вилучаються транспортні засоби працівниками міліції до вирішення питання по суті судом. При вилученні транспортного засобу робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Вилучення транспортного засобу проводиться відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України.