- •§1. Поняття адміністративної відповідальності 83
- •§2. Законодавче забезпечення адміністративної відповідальності. Сучасний стан 89
- •§3. Становлення і розвиток законодавства про адміністративну відповідальність. Історичний вимір 94
- •§1. Загальна характеристика заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження 144
- •§6. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння 165
- •Розділ 1. Адміністративна відповідальність і предмет адміністративного права
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 1 "Адміністративна відповідальність і предмет адміністративного права"
- •Розділ 2. Адміністративний проступок
- •2.1. Розуміння адміністративного проступку: історія і сучасність
- •2.2. Апостеріорні і апріорні ознаки адміністративного проступку
- •2.3. Суспільна небезпечність і шкідливість адміністративного проступку
- •2.4. Розмежування адміністративних проступків і злочинів
- •2.5. Розмежування адміністративних і дисциплінарних проступків
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 2 "Адміністративний проступок"
- •Розділ 3. Поняття складу адміністративного проступку та види складів
- •3.1. Поняття складу адміністративного проступку
- •3.2. Види складів адміністративного проступку
- •1. Основні і кваліфіковані склади.
- •2. Матеріальні і формальні склади.
- •3. Особисті і службові склади.
- •4. Однозначні і альтернативні склади.
- •5. Описові і бланкетні (відсильні) склади.
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 3 "Поняття складу адміністративного проступку та види складів"
- •Розділ 4. Структура складу адміністративного проступку
- •4.1. Об’єкт складу адміністративного проступку
- •4.2. Об’єктивна сторона складу адміністративного проступку
- •4.3. Суб’єкт складу адміністративного проступку
- •4.4. Суб’єктивна сторона складу адміністративного проступку
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 4 "Структура складу адміністративного проступку"
- •Розділ 5. Відповідальність за вчинення адміністративних проступків (адміністративна відповідальність)
- •5.1. Поняття адміністративної відповідальності та її законодавче забезпечення §1. Поняття адміністративної відповідальності
- •§2. Законодавче забезпечення адміністративної відповідальності. Сучасний стан
- •§3. Становлення і розвиток законодавства про адміністративну відповідальність. Історичний вимір
- •§4. Характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення 1984 року
- •5.2. Адміністративні стягнення §1. Поняття адміністративних стягнень
- •§2. Види адміністративних стягнень
- •§3. Адміністративне видворення іноземців і осіб без громадянства
- •§4. Накладення адміністративних стягнень
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 5 "Відповідальність за вчинення адміністративних проступків (адміністративна відповідальність)"
- •Розділ 6. Провадження в справах про адміністративні проступки (адміністративно-деліктне провадження)
- •6.1. Поняття адміністративно-деліктного провадження
- •6.2. Принципи адміністративно-деліктного провадження
- •6.3. Заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження §1. Загальна характеристика заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження
- •§2. Доставлення порушника
- •§3. Адміністративне затримання
- •§4. Особистий огляд і огляд речей
- •§5. Вилучення речей і документів
- •§6. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння
- •§7. Привод
- •6.4. Система суб’єктів адміністративно-деліктного провадження
- •6.5. Характеристика суб’єктів адміністративно-деліктного провадження §1. Компетентні органи і особи, наділені правом на владні дії (акти), що впливають на рух і долю справи
- •Суб’єкти уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення
- •Суб’єкти уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •Посадові особи, які впливають на рух і долю справи
- •§2. Суб’єкти, що мають особистий інтерес у справі
- •§3. Суб’єкти, що сприяють встановленню об’єктивної істини шляхом надання відомої їм інформації про обставини правопорушення
- •§4. Суб’єкти, які мають спеціальні знання і залучаються для дослідження фактичних даних, що фігурують у справі
- •§5. Суб’єкти, що засвідчують важливі для встановлення об’єктивної істини факти, дії, обставини
- •§6. Суб’єкти, що сприяють виконанню постанови по справі
- •6.6. Стадії адміністративно-деліктного провадження §1. Поняття стадії адміністративно-деліктного провадження
- •§2. Характеристика стадій адміністративно-деліктного провадження Стадія перша: Порушення справи
- •Стадія друга: Адміністративне розслідування
- •Стадія третя: Розгляд справи
- •Стадія четверта: Винесення постанови
- •Стадія п’ята: Перегляд постанови
- •Стадія шоста: Виконання постанови
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 6 "Провадження в справах про адміністративні проступки (адміністративно-деліктне провадження)"
- •Список використаних джерел
- •Основні джерела до всіх розділів
- •Предметний покажчик
- •Бібліографія
§3. Адміністративне затримання
Адміністративне затримання — це примусове обмеження волі правопорушника, яке знаходить вираз у його триманні протягом встановленого строку у спеціальних приміщеннях правомочних органів. Виконання цього заходу забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки регламентовано статтями 261 — 263 КУпАП, статтею 374 Митного кодексу України та деякими іншими нормативними актами.
Про адміністративне затримання складається протокол. У ньому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. Такими органами і посадовими особами визначені: 1) органи внутрішніх справ; 2) органи прикордонної служби; 3) старші у місці розташування охоронюваного об’єкта посадові особи воєнізованої охорони; 4) посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; 5) органи Служби безпеки України.
Органами внутрішніх справ адміністративне затримання провадиться при вчиненні дрібного хуліганства, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України.
Органами прикордонної служби адміністративне затримання провадиться у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України.
Старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони адміністративне затримання провадиться при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти.
Посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України адміністративне затримання провадиться у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків таких проступків: дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного розкрадання державного або колективного майна, а також у разі вживання спиртних напоїв у громадських місцях, появи в громадських місцях у п’яному вигляді, у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами.
Органами Служби безпеки України адміністративне затримання провадиться при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, придбанні або зберіганні спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації.
За загальним правилом, яке встановлено статтею 263 КУпАП, адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. З цього правила є виключення, якими передбачається затримання до трьох діб, до десяти діб, до розгляду справи судею або начальником органу внутрішніх справ. При затриманні до трьох діб необхідно повідомити прокурора (протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання). Для затримання до десяти діб необхідно отримати санкцію прокурора.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу. Якщо доставлений порушник знаходився у стані сп’яніння, то строк адміністративного затримання обчислюється з часу її витвереження.
Виключення із загального правила про строк адміністративного затримання (до 3-х годин) встановлені законодавцем щодо конкретних вчинків.
Так, порушників прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу. Для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення — до трьох діб (з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання). Якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу, то можуть бути затримані з санкції прокурора на строк до десяти діб (ч.2 ст. 263).
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу. Для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження — до трьох діб (з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання). На строк до десяти діб з санкції прокурора правопорушники можуть бути затримані, якщо не мають документів, що посвідчують їх особу (ч.3 ст. 263) .
Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ.
До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях.
Іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України (ч.4 ст. 263).
