
- •§1. Поняття адміністративної відповідальності 83
- •§2. Законодавче забезпечення адміністративної відповідальності. Сучасний стан 89
- •§3. Становлення і розвиток законодавства про адміністративну відповідальність. Історичний вимір 94
- •§1. Загальна характеристика заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження 144
- •§6. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння 165
- •Розділ 1. Адміністративна відповідальність і предмет адміністративного права
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 1 "Адміністративна відповідальність і предмет адміністративного права"
- •Розділ 2. Адміністративний проступок
- •2.1. Розуміння адміністративного проступку: історія і сучасність
- •2.2. Апостеріорні і апріорні ознаки адміністративного проступку
- •2.3. Суспільна небезпечність і шкідливість адміністративного проступку
- •2.4. Розмежування адміністративних проступків і злочинів
- •2.5. Розмежування адміністративних і дисциплінарних проступків
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 2 "Адміністративний проступок"
- •Розділ 3. Поняття складу адміністративного проступку та види складів
- •3.1. Поняття складу адміністративного проступку
- •3.2. Види складів адміністративного проступку
- •1. Основні і кваліфіковані склади.
- •2. Матеріальні і формальні склади.
- •3. Особисті і службові склади.
- •4. Однозначні і альтернативні склади.
- •5. Описові і бланкетні (відсильні) склади.
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 3 "Поняття складу адміністративного проступку та види складів"
- •Розділ 4. Структура складу адміністративного проступку
- •4.1. Об’єкт складу адміністративного проступку
- •4.2. Об’єктивна сторона складу адміністративного проступку
- •4.3. Суб’єкт складу адміністративного проступку
- •4.4. Суб’єктивна сторона складу адміністративного проступку
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 4 "Структура складу адміністративного проступку"
- •Розділ 5. Відповідальність за вчинення адміністративних проступків (адміністративна відповідальність)
- •5.1. Поняття адміністративної відповідальності та її законодавче забезпечення §1. Поняття адміністративної відповідальності
- •§2. Законодавче забезпечення адміністративної відповідальності. Сучасний стан
- •§3. Становлення і розвиток законодавства про адміністративну відповідальність. Історичний вимір
- •§4. Характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення 1984 року
- •5.2. Адміністративні стягнення §1. Поняття адміністративних стягнень
- •§2. Види адміністративних стягнень
- •§3. Адміністративне видворення іноземців і осіб без громадянства
- •§4. Накладення адміністративних стягнень
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 5 "Відповідальність за вчинення адміністративних проступків (адміністративна відповідальність)"
- •Розділ 6. Провадження в справах про адміністративні проступки (адміністративно-деліктне провадження)
- •6.1. Поняття адміністративно-деліктного провадження
- •6.2. Принципи адміністративно-деліктного провадження
- •6.3. Заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження §1. Загальна характеристика заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження
- •§2. Доставлення порушника
- •§3. Адміністративне затримання
- •§4. Особистий огляд і огляд речей
- •§5. Вилучення речей і документів
- •§6. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння
- •§7. Привод
- •6.4. Система суб’єктів адміністративно-деліктного провадження
- •6.5. Характеристика суб’єктів адміністративно-деліктного провадження §1. Компетентні органи і особи, наділені правом на владні дії (акти), що впливають на рух і долю справи
- •Суб’єкти уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення
- •Суб’єкти уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •Посадові особи, які впливають на рух і долю справи
- •§2. Суб’єкти, що мають особистий інтерес у справі
- •§3. Суб’єкти, що сприяють встановленню об’єктивної істини шляхом надання відомої їм інформації про обставини правопорушення
- •§4. Суб’єкти, які мають спеціальні знання і залучаються для дослідження фактичних даних, що фігурують у справі
- •§5. Суб’єкти, що засвідчують важливі для встановлення об’єктивної істини факти, дії, обставини
- •§6. Суб’єкти, що сприяють виконанню постанови по справі
- •6.6. Стадії адміністративно-деліктного провадження §1. Поняття стадії адміністративно-деліктного провадження
- •§2. Характеристика стадій адміністративно-деліктного провадження Стадія перша: Порушення справи
- •Стадія друга: Адміністративне розслідування
- •Стадія третя: Розгляд справи
- •Стадія четверта: Винесення постанови
- •Стадія п’ята: Перегляд постанови
- •Стадія шоста: Виконання постанови
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 6 "Провадження в справах про адміністративні проступки (адміністративно-деліктне провадження)"
- •Список використаних джерел
- •Основні джерела до всіх розділів
- •Предметний покажчик
- •Бібліографія
§2. Доставлення порушника
Доставлення полягає у примусовому супроводженні порушника з місця його виявлення до встановленого законом приміщення, де є умови для проведення процесуальних дій і завершується виконання цього примусового заходу.
Доставлення регламентовано статтею 259 КУпАП. Ця стаття визначила мету доставлення; умову застосування; приміщення, перебуванням особи в яких завершується виконання цього примусового заходу; суб’єктів здійснення доставлення; строки виконання; особливості реалізації щодо конкретних обставин.
Основною метою доставлення є складення протоколу про адміністративне правопорушення. Додатковою — припинення правопорушення і встановлення особи порушника. Умовою застосування — неможливість скласти протокол на місці вчинення правопорушення, якщо його складення є обов’язковим.
Приміщення, де є умови для проведення процесуальних дій і завершується виконання доставлення, поділені законодавцем на два види. До першого належать приміщення, до яких доставлення здійснюється за загальним правилом. Це місця, у яких розташовані:
міліція (орган внутрішніх справ);
підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
підрозділ органу Державної прикордонної служби України;
штаб громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону;
громадський пункт з охорони порядку.
До другого — приміщення, до яких доставлення здійснюється у разі вчинення діянь з ознаками конкретно визначеними статтею 259 КУпАП. Це місця, у яких розташовані:
органи Служби безпеки України (ч.1 ст. 259);
міліція (ч. 2 ст. 259);
міліція, виконавчий орган сільської, селищної ради (ч. 3 ст. 259);
міліція, підрозділ воєнізованої охорони (ч. 4 ст. 259);
підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (ч. 7 ст. 259).
Аналогічний підхід застосовано для визначення суб’єктів, яким надано право здійснювати доставлення. До суб’єктів, які доставляють правопорушників за загальним правилом віднесено:
працівників міліції;
посадових осіб Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
військовослужбовців;
працівників Державної прикордонної служби України;
членів громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
До суб’єктів, які доставляють правопорушників у разі вчинення ними діянь з ознаками конкретно визначеними статтею 259 КУпАП віднесено:
співробітників Служби безпеки України (ч.1 і 5 ст. 259);
уповноважені на то особи (ч. 2 і 7 ст. 259);
працівники міліції; державної лісової охорони; посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання; органів рибоохорони; органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу; працівники служб охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду; члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; громадські інспектори охорони природи; громадські мисливські інспектори; громадські інспектори органів рибоохорони; громадські лісові інспектори (ч.3 ст. 259);
працівники воєнізованої охорони.
Відносно строків доставлення Кодекс України про адміністративні правопорушення обмежується двома нормами. По-перше, він вказує, що воно має бути проведено в можливо короткий строк.
По-друге, підкреслює, що перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше.
Як вже зазначалось, особливістю регламентації доставлення правопорушника є те, що законодавець встановлює конкретні умови виконання цього заходу за низку протиправних вчинків.
По-перше, це порушення законодавства про державну таємницю (ч. 1 ст. 259) і вчинення правопорушень, пов’язаних із незаконним придбанням або зберіганням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації (ч. 5 ст. 259). У таких випадках доставлення може бути здійснено до органів Служби безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.
По-друге. При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього (ч. 2 ст. 259).
По-третє. При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств — працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також працівники міліції можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у міліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. У цих випадках доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами (ч. 3 ст. 259).
По-четверте. При вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в міліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення (ч. 4 ст. 259).
По-п’яте. У разі вчинення правопорушень військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків, доставлення порушника здійснюється уповноваженими на те посадовими особами у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.