2. Поняття "інновація". Вили інновацій
Поняття "інновація" визначено Законом України "Про інноваційну діяльність".
Цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом.
Відповідно до закону:
Інновації — це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.
При розгляді цього питання необхідно зупинитися на розгляді основних термінів та визначень: інноваційна діяльність, інноваційний продукт, інноваційний проект та ін.:
інноваційна діяльність — це діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг;
інноваційний продукт — це результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим цим законом;
інноваційна продукція — це нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим цим законом;
інноваційний проект — це комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції;
пріоритетний інноваційний проект — це інноваційний проект, що належить до одного з пріоритетних напрямків інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України.
Підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг, називається інноваційним підприємством (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес — інкубатор тощо);
Під інноваційною інфраструктурою розуміють сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо).
Об'єктами інноваційної діяльності є:
інноваційні програми і проекти;
нові знання та інтелектуальні продукти;
виробниче обладнання та процеси;
інфраструктура виробництва та підприємництва;
організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;
сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;
товарна продукція;
механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.
Для систематизації інноваційної діяльності в Україні запропоновано класифікацію інновацій по таких видах:
за направленістю — продуктові, технологічні, організаційно-управлінські та інфраструктурні;
за значимістю — базові, покращуючі, псевдоінновації;
за сферами застосування — локальні (місцеві, галузеві), регіональні, державні, міжнародні.
Класифікацію інновацій по видах показано на рис. 1.2.1.
Рис.1.2.1.Класифікація інновацій
Типізація інновацій дає змогу обирати правильну стратегію розвитку підприємства (організації) — інноватора, яка залежить від домінуючого типу інновацій; побудувати економічні механізми та організаційні форми управління; змоделювати поведінку підприємства щодо реалізації своєї інноваційної продукції на ринку.
Продуктові (товарні) інновації — мають місце у випадках технологічного вдосконалення продукції (принципово нові вироби, вдосконалені вироби або вироби, створені на нових чи значно вдосконалених методах виробництва).
Технологічні інновації — мають місце у випадках повної зміни технології виробництва продукції (нові технології, матеріали, обладнання, джерела енергії тощо).
Організаційно-управлінські інновації — це такі процеси, при застосуванні яких створюють (використовують) нові методи організації і управління виробництвом (наприклад, введення госпрозрахунку).
Інфраструктурні інновації можуть бути застосовані у всіх трьох попередніх видах. Введення навчання керівників середньої та вищої ланок державного управління методам роботи в умовах ринкової економіки є прикладом інфраструктурної організаційно-управлінської інновації.
До базових інновацій відносять такі, що носять радикальний характер по отриманню і застосуванню принципово нових рішень, методів, технологій, продукції тощо. Прикладом є створення і введення в дію сучасних електронних систем зв'язку з використанням міжнародних мереж ІНТЕРНЕТ та супутникового зв'язку.
Покращуючі інновації є комплексним процесом вдосконалення нової ідеї (методу, технології, процесу), який дає змогу отримати принципово нові якості предмета інновації, забезпечує вимоги ринку та отримання прибутку.
Псевдоінновації — удавані інновації, які не є комплексним процесом реалізації нової ідеї, що задовольняє ринкові потреби. Наприклад, зміна кольору продукції або декору.
Локальні (місцеві, галузеві) інновації — фінансуються і діють в локальній сфері діяльності підприємства або групи підприємств (наприклад, підприємств зв'язку).
Регіональні інновації — фінансуються і діють в окремих регіонах держави (наприклад, у західному економічному регіоні).
Державні інновації — фінансуються державою і діють на її території.
Міжнародні інновації — фінансуються міжнародними організаціями і діють в межах, зазначених міжнародними угодами.
Інноваційна діяльність має неперервний характер, постійно вдосконалюється. Інновації завжди орієнтовані на ринок, на конкретних споживачів, на конкретну потребу.
Уточнення поняття інновації та її типів дозволяє більш детально розробляти стратегію інноваційного розвитку України і пошук нових джерел інвестування інноваційних проектів.