Контрольні запитання

1. Дайте визначення— поняття якість продукції. Які є показники якості продукції?

2. Визначте поняття "стандарт", "кодекс усталеної практики", "технічні умови".

3. Що таке метрологія як наука? Дайте визначення: еталон, повірочна схема.

4. Дайте визначення понять: продукція, виробник, постачальник, сертифікат відповідності.

5. Що таке технічний регламент та його значення в забезпеченні безпеки споживачів продукції?

6. У чому полягає забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності продукції?

7. На яких принципах ґрунтується організація управління якістю продукції, довкілля і персоналу?

Література

1. Закон України "Про стандартизацію", 2001.

2. Закон України "Про підтвердження відповідності", 2001.

3. Закон України "Про акредитацію", 2001.

4. ДСТУ 1.0-93 Государственная система стандартизации Украины. Основные положения.

5. ДСТУ 1.3-93 Государственная система стандартизации Украины. Порядок разработки, построения, изложения, оформлення, согласования, утверждения, обозначения и регистрации технических условий.

6. Шишкин И.Ф. Метрология, стандартизации и управление качеством. — М.: Изд. стандартов, 1990.

Лекція 6

Тема 1.5. Організація і технічна підготовка виробництва План

1. Організація і структура народногосподарського комплексу України.

2. Комплексна підготовка виробництва.

3. Технічна підготовка промислового виробництва. Система розроблення та поставлення продукції на виробництво.

4. Технічна підготовка будівельного виробництва.

1. Організація і структура народногосподарського комплексу України

Промислово-господарську діяльність в Україні здійснюють виробництва народногосподарського комплексу (НГК).

НГК України за своїм змістом є інтегральною системою, що включає такі системи, як соціальна, економічна, організаційна, управлінська. Ці системи забезпечують функціонування відповідних структур (підсистем та елементів) виробничо-господарських комплексів, їх галузей, об'єднань і виробничих підприємств.

В основі соціальної системи присутня сукупність суспільних колективних і приватних інтересів людей (політичних, соціальних, економічних та ін.).

Економічна сутність НГК обумовлена тим, що праця людей, як основної ланки соціальної системи, забезпечує функціонування засобів виробництва і отримання сукупного суспільного продукту, справляє визначальний вплив на стан та розвиток НГК, його економічну ефективність.

Організаційна система НГК призначена визначати ефективні методи організації виробництва для раціонального використання устаткування, виробничих площ, матеріальних і трудових ресурсів, інформації, інженерного забезпечення виробництва та ін.

Управлінська система НГК включає в себе різні рівні управління від вищого (виробничо-господарські комплекси, в які входять галузі) до нижчого (виробництва з їх структурними підрозділами).

Важливою ланкою НГК, її виробничо-господарських комплексів та їх галузей, об'єднань і підприємств є виробнича підсистема. Вона є складовою частиною всієї макроструктури НГК, в якій здійснюється виробництво необхідних суспільству продуктів праці і формуються техніко — економічні показники виробництва.

В свою чергу, центральною ланкою виробничої підсистеми є технологічна. В технологічному процесі вихідна сировина і матеріали переробляються на готову продукцію.

НГК має взаємопов'язану структуру, що утворена за допомогою вертикальних і горизонтальних зв'язків. Вихідною ланкою в технології промислового виробництва є технологічна операція, що включає робочі ходи, установки, позиції, переходи, фази і т. і.), яка виконується робітником, оператором і є початком структурної вертикалі. Далі структурну вертикаль складають:

• дільниця — структурна виробнича одиниця, що поєднує технологічні операції. Організацію, забезпечення і контроль виконання робіт на дільниці виконує майстер, прораб та ін.;

• технологічний процес — це функціональний ряд дільниць, що здійснює комплекс послідовних, паралельних або сполучних технологічних операцій. За організацію і регламент роботи відповідає технолог;

• цех або інший аналогічний структурний підрозділ, який виконує комплекс технологічних процесів. Організаційно-управлінські функції в ньому здійснює начальник цеху;

• підприємство — комплекс цехів або інших подібних структур, в яких забезпечується в завершальному циклі виготовлення готової продукції або комплектуючих виробів. Організаційно-управлінські функції на підприємстві здійснює його директор;

• виробнича галузь — сукупність підприємств і організацій, які спеціалізуються на переробці однорідної сировини і виробляють продукцію певного народно-господарського призначення, що належить до номенклатури продукції, закріпленої за міністерством, провідним в її виробництві (наприклад, машинобудування, будівництво, металургійна галузь тощо). Управління здійснює керівник галузі (міністр або інша особа);

• виробничо-господарський комплекс включає в себе виробничі галузі НГК. Це основна структура держави, що забезпечує виробництво матеріальних цінностей суспільства, керування якою здійснює Кабінет Міністрів.

Взаємозв'язок структурних ланок НГК по горизонталі здійснюється на рівнях галузей, підприємств та їх підрозділів. Так, сировина добувних галузей (паливо, руда, нерудна сировина та ін.) направляється в переробні галузі (металургійну, хімічну та ін.), а отримані ними метал, хімічні, будівельні та інші матеріали направляють на підприємства галузей машинобудування, хімічної промисловості, будівництва та ін. для виробництва готової товарної продукції (машин, продукції будівництва, продукції хімії, споживчих товарів та ін.).

Взаємозв'язок підприємств по горизонталі здійснюється взаємною поставкою сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції. Усередині підприємства взаємодія по горизонталі здійснюється між його структурними підрозділами на рівні цехів та дільниць. Така взаємодія дає можливість виготовляти як складові частини, так і готову продукцію і забезпечувати отримання нормативних показників продуктивності, якості та інших техніко-економічних показників продукції.