Контрольні запитання

1. Дайте загальну характеристику ефективності виробництва.

2. Назвіть основні техніко — економічні показники виробництва.

3. Що таке собівартість технологічного процесу, продукції?

4. Як впливає продуктивність праці на техніко — економічні показники виробництва?

5. Що таке основні фонди?

6. Амортизація основних фондів, їх вплив на техніко — економічні показники виробництва.

Література

1. Антоненко Г.Я. Организация, планирование и управление предприятиями строительных изделий и конструкций: Учебник. — К.: Вища шк., 1988. - 376 с.

2. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. А.В. Шегди. — К.: Знання-Прес, 2002.— 335 с.

3. Економіка підприємства: Підручник / За ред. проф. С.Ф. Покропивного. - К., 2000. - 522 с.

4. Збожна О.М. Основи технології: Навч. посіб., вид. 2. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 486 с.

5. Системи технологий: Учеб. пособие / Под ред. проф. В.В. Деречина. — Ч. 1,2.— Одесса: Латстар, 2001. — 200 с.

Лекція 9

Тема 1.8. Основні причини зниження прибутковості підприємств План

1. Загальні відомості про прибуток та його використання.

2. Вплив технологій на прибутковість підприємств.

3. Податковий контроль промислових підприємств.

1. Загальні відомості про прибуток та його використання

Основною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, що виступають у ролі господарюючих суб'єктів. Вони виробляють продукцію та надають послуги, потрібні, суспільству, створюють відповідні доходи і накопичення, які є основним джерелом формування як централізованих доходів грошових коштів держави, так і відповідних фондів самих підприємств. Відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" підприємство — це основна організаційна ланка народного господарства України, самостійний господарюючий суб'єкт, який здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою задоволення суспільних потреб і отримання відповідного прибутку. Підприємство здійснює різні види господарської діяльності, не заборонені законами держави, самостійно розпоряджається випущеною продукцією, отриманою виручкою від її продажу та прибутком, що залишається в його розпорядженні.

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або підтримання його на певному рівні.

Прибуток — це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності і береться за головний показник її результативності (ефективності). Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел:

• продаж (реалізація) продукції (послуг);

• продаж іншого майна;

• позареалізаційні операції.

Прибуток від продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) є основним складником загального прибутку, відображає місію і профіль підприємства і обчислюється так:

Π_р = В_р - С_рнв - С_н , (1)

де П_р — прибуток; В_р — виручка від продажу продукції; С_рнв — собівартість проданої (реалізованої) продукції за неповними витратами; С_н — витрати, що їх не включено в собівартість продукції, а віднесено на певний період.

Обчислення величини загального прибутку за формулою 1 має важливе значення для аналізу і прийняття господарських рішень. Але треба мати на увазі, що прибуток є об'єктом оподаткування. У зв'язку з цим суворо регламентують методику обчислення оподатковуваного прибутку в нормативних актах. Так, згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (1997) оподаткований прибуток (П_О) обчислюється за формулою:

П_О=Д_В - (ВВ + АВ), (2)

де П₀ — оподаткований прибуток; Д_в — валовий доход підприємства за певний період; ВВ — валові витрати за той самий період; АВ — сума амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів.

Основною складовою валового доходу є виручка від продажу продукції. В нього включають також прибуток від продажу майна і позареалізаційних операцій.

Валові витрати — це передусім витрати на реалізовану продукцію, а також втрати від продажу майна (перевищення балансової вартості об'єктів над виручкою від їхнього продажу). Амортизаційні відрахування відокремлено від загальної суми витрат, оскільки нарахування таких контролюються фіскальними органами в особливому порядку.

Принципову схему використання прибутку підприємства і місце податку на прибуток показано на рис. 1.

Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник

Рис. 1. Схема використання прибутку підприємства

податку у порядку та розмірах, визначених законом. Суми виявленого прихованого (зниженого) прибутку та штрафи справляються за весь час ухилення від сплати податку. Після закінчення встановлених строків сплати податку до бюджетів невнесені суми стягуються з нарахуванням пені, відповідно до закону. Сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету внаслідок неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету у встановленому законом порядку.

Величина прибутку за певний період, його зростання або зниження, у тому числі і навмисне зниження з метою приховування (заниження) податку залежить від багатьох факторів:

• Кількості реалізованої продукції (послуг), іншого майна та цін, за якими проведена реалізація.

• Валового доходу — загальної суми доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами (загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг); доходи від здійснення банківських страхових та інших операцій; доходи у вигляді дивідендів; доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді; доходи з інших джерел, включення яких до валового доходу передбачені законом.

• Валових витрат виробництва та обігу — суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній

формах, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду; суми коштів або вартість майна, добровільно переданих до державного бюджету України або місцевих бюджетів; суми коштів, внесених до страхових резервів; суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), пені, штрафів, неустойок, передбачених законом; суми витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді; сума безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі, коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку; суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених законом; суми витрат для придбання та добудови об'єктів незавершеного будівництва та введення їх в експлуатацію; інші витрати, передбачені законом.

• Амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів — поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скорегованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених законом. Амортизаційним відрахуванням підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів; самостійне виготовлення основних фондів для виробничих потреб (включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні основних фондів); проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом, та інші витрати, передбачені законом.