5. Організація управління якістю продукції на підприємстві

Технічний контроль якості продукції на підприємствах здійснюється єдиним заводським органом — відділом технічного контролю, що є самостійним структурним підрозділом. Начальник ВТК підпорядкований безпосередньо директору підприємства і разом з ним та головним інженером відповідає за доброякісність продукції, що випускається (рис. 1). Керівникам служб ВТК надане право при порушеннях технологічних процесів або невідповідності продукції встановленим вимогам припиняти приймальний контроль та зупиняти відправлення готової продукції споживачам до вжиття заходів з усунення недоліків. Робітники ВТК підпорядковані начальнику відділу і в своїй роботі не залежать від інших підрозділів підприємства. Заводська лабораторія за завданням ВТК виконує спеціальні дослідження матеріалів, напівфабрикатів і продукції. Структура і штат ВТК залежать від обсягу і характеру виробництва, а також від рівня механізації і автоматизації контрольних операцій. Відділи технічного контролю, як самостійні органи, виникли в промисловості наприкінці 20-х років. Головним завданням ВТК

Рис. 1. Схема управління якістю продукції на підприємстві

було попередження браку. За ВТК були закріплені весь операційний контроль, приймання готової продукції, профілактика браку, контроль технологічної дисципліни. В період становлення радянської промисловості, коли відчувався брак інженерно-технічних працівників, слабко була розвинута стандартизація, така система ВТК себе виправдувала. Однак в умовах розвиненої промисловості з'явилася необхідність покращити організацію технічного контролю. Ще в 1962 р. в постанові Ради Міністрів СРСР "Про покращення організації технічного контролю за якістю промислової продукції" було поставлене завдання вдосконалення служб контролю, впровадження механізації і автоматизації контрольних операцій, статистичних засобів управління якістю. По суті, почався перехід від контролю якості до управління якістю.

Можна виділити кілька етапів розвитку систем управління якістю продукції:

Перший— організація служби технічного контролю, спрямованої на забезпечення якості продукції в складі ВТК і заводської лабораторії.

Другий— створення умов для бездефектного виготовлення продукції (впровадження операційного контролю як основи для здачі продукції при першому поданні).

Третій— впровадження системи бездефектної праці для всіх робітників підприємства, заснованої на операційному контролі і статистичних засобах управління якістю, з організацією спеціальної служби управління якістю.

Четвертий— впровадження комплексної системи управління якістю продукції (КСУЯП), що охоплює весь життєвий цикл продукції (дослідження, проектування, виготовлення, монтаж, експлуатація).

До складу КСУЯП входять підсистеми: постановки продукції на виробництво, планування підвищення якості продукції, технологічної підготовки виробництва, матеріально-технічного забезпечення якості продукції, метрологічного забезпечення якості продукції, забезпечення точності і стабільності технологічних процесів, організації трудової діяльності, навчання і виховання кадрів, контролю за якістю продукції, інформаційного забезпечення якості продукції, стимулювання підвищення якості продукції, забезпечення якості на стадії експлуатації, правового забезпечення якості продукції.

Продукція, виготовлена з відхиленнями від стандартів і ТУ, належить до виробничого браку. Брак може підлягати виправленню, якщо технічно можливо і економічно доцільно усунути всі дефекти, і може не підлягати виправленню (остаточному), якщо не можна усунути всі дефекти. Брак класифікують також за місцем виявлення (внутрішньозаводський і зовнішній), за причинами і винуватцями.

Виявлений брак контролер ВТК оформляє спеціальним актом, що потім передається в бухгалтерію. Вартість браку відноситься на рахунок конкретного винуватця (робітника, майстра, начальника цеху та ін.). Бригада несе колективну відповідальність за випуск неякісної продукції і відшкодовує збитки з бригадного заробітку, а при його розподілі враховує конкретну вину окремих робітників. Доплати і надбавки не виплачуються за той місяць, в якому виявлені випадки браку або зниження якості продукції. Оперативний облік і систематичний аналіз появи браку служать основою для розробки організаційно-технічних заходів з підвищення якості продукції. При підготовці до приймання продукції підприємство перевіряє наявність нормативно-технічної документації на всю продукцію, затверджених технологічних процесів (регламентів), конструкторської і технологічної документації, паспортів на обладнання, апаратуру, що випускається, і оснастку.