Література

1. Антоненко Г.Я. Организация, планирование и управление предприятиями строительньых изделий и конструкций: Учебник. — К.: Вища шк., 1988. - 376 с.

2. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посіб. — К.: Заповіт, 1996. — 238 с.

3. Деречин В.В., Дубровин Ф.Е., Павленко В.В. Системи технологий: основньые промышленные отрасли: Учебн. пособие для вузов под ред. В.В. Деречина. — Ч. 2. — Одесса: Латстар, 2001. — 300 с.

4. Дичковська О.В. Системи технологій галузей народного господарства: Навч. посіб. - К.: ЮДО, 1995. - 312 с.

5. Збожна О.М. Основи технології: Навч. посіб. — Вид. 2. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002 — 486 с.

6. Красноштанова А.А., Крылов И.Н., Бабусенко Е.С. Основы биотехнологии: Учебн. пособие. — М.: Ростовский химико-технологический ун-т им. Д.И. Менделєєва, 2001. — 84 с.

Лекція 5

Тема 1.4. Якість продукції, стандартизація, метрологія і сертифікація. Їхній зв'язок з технологіями План

1. Якість продукції і її показники. Контроль якості продукції.

2. Стандартизація та забезпечення якості продукції.

3. Метрологічне забезпечення якості продукції.

4. Сертифікація продукції та підтвердження відповідності.

5. Організація управління якістю продукції на підприємстві.

1. Якість продукції і її показники. Контроль якості продукції

Рівень якості конкретної продукції визначається порівнянням сукупності показників її якості з відповідною сукупністю базових показників, встановлених стандартами та іншими нормативними документами.

Загалом якість продукції — це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її принадність, задовольняють певні потреби відповідно до її призначення.

Якість продукції характеризується технічним рівнем, стабільністю показників якості, економічною ефективністю, конкурентоздатністю на зовнішньому ринку.

Технічний рівень відображає такі показники якості:

• призначення, що визначає спроможність продукції виконувати функції відповідно до проекту (міцність, жорсткість, тріщино, вогне-, сейсмо-, морозо- та вологостійкість, стійкість до впливу сонячної радіації, теплоізоляція, звукоізоляція, світлопроникнення);

• конструктивність, що характеризує геометричні розміри, форму, склад, структуру і ступінь технічної досконалості та прогресивності продукції при застосуванні в різноманітних видах промисловості;

• надійність, яка визначає довговічність, схоронність продукції виходячи з ймовірності виникнення відмов (в тому числі руйнування, втрати властивостей), стійкості до корозії, строку служби, часу і умов зберігання;

• ремонтопридатність (відновлюваність), що характеризує тривалість, трудомісткість і вартість відновлення при відмовах;

• технологічність, що встановлює трудомісткість виготовлення, матеріало- і енергоємкість, ступінь механізації й автоматизації;

• транспортабельність, що включає масу, габарити, матеріало- та трудомісткість упаковки, можливість контейнеризації;

• сумісність, що характеризує взаємопоєднаність розмірів, а також погодженість термінів їхньої служби;

• ергономічність, що характеризує зручність виготовлення, зберігання, транспортування, монтажу й експлуатації продукції (температурний режим, рівень токсичності, запиленості, вібрації);

• естетичність, що відображає художню виразність, зовнішній вигляд, якість поверхонь.

Стабільність показників якості продукції визначають:

• коефіцієнт варіації основних властивостей, що характеризує розсіювання параметрів або показників якості продукції даного виду (відхилення кількісних значень властивостей від номінальних);

• дотримання умов стандартів, ТУ, норм і правил, що визначають відповідність продукції їхнім вимогам;

• відсоток браку,

• кількість рекламацій.

Економічна ефективність характеризується показниками, що визначають економічний ефект для підприємства (питомі капітальні вкладення, собівартість, рентабельність, річний економічний ефект).

Конкурентоздатність на зовнішньому ринку визначається патентно-правовими показниками, що характеризують ступінь патентного захисту і патентної чистоти продукції, а також наявність її експорту.

Починаючи з моменту розробки принципово нового виду продукції складається карта технічного рівня і якості продукції. Цей документ ведеться на всіх етапах життєвого циклу продукції аж до зняття її з виробництва і є обгрунтуванням рішень, що приймаються по забезпеченню якості продукції.

Контроль якості продукції. Продукція, що підлягає розробці і впровадженню у виробництво, за технічним рівнем і якістю повинна відповідати вимогам державних стандартів на цю продукцію на час освоєння її виробництва. Для отримання обгрунтованих даних про технічний рівень продукції, показники її прогресивності, конкурентоздатності за показниками патентного захисту і патентної чистоти технічних рішень, що використовувалися в ній, проводяться патентні дослідження.

Для оцінки рішень, прийнятих при розробці продукції, проводиться експертиза технічної документації, включаючи метрологічну експертизу ефективності вимірів при контролі виробів у процесі їхнього виготовлення, експлуатації і ремонту. Для оцінки технічного рівня і якості знов створюваної продукції і технологічних процесів експертизу організовують відповідні міністерства і відомства. Результати експертизи оформлюються експертним висновком і актом експертизи.

При технологічній підготовці виробництва здійснюються відпрацювання виробів на технологічність, розробку технологічного процесу, вибір, проектування і виготовлення засобів технологічного оснащення, що забезпечують виробництво продукції встановленої якості. При освоєнні виробництва виконують пуск і випробування технологічного обладнання, запуск у виробництво першої промислової партії і її кваліфікаційні випробування, коригування при необхідності технічної документації і технологічного процесу.

Завданням забезпечення якості продукції на стадії виготовлення є виробництво виробів встановленої якості, що сформувався на стадії проектування, систематичне покращення властивостей продукції і зниження витрат на її виробництво.

Встановлена якість продукції в ході її виробництва забезпечується:

• дотриманням умов точності і стабільності технологічних процесів на основі підтримання ритмічності виробництва та заданих технологічних режимів;

• організацією трудової діяльності, що стимулює бездефектну працю і створює високу культуру виробництва;

• технічним контролем, спрямованим на виявлення матеріалів, напівфабрикатів та продукції, технічний рівень і якість яких не відповідають вимогам технічної документації, а також причин цих відхилень.

Провідну роль у забезпеченні якості продукції відіграє технічний контроль.

Стабільність якості серійної продукції в межах, встановлених державними стандартами і ТУ, забезпечується:

• контролем якості вхідних матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів з метою запобігання потрапляння у виробництво матеріалів, що не відповідають встановленим вимогам (вхідний контроль);

• систематичним спостереженням і контролем за технологічним процесом з метою отримання необхідної інформації, регулювання точності його параметрів та забезпечення бездефектного випуску продукції (операційний контроль);

• контролем завершальних виробничих операцій та готових виробів для запобігання випуску дефектної продукції (приймальний контроль).

Вхідний контроль здійснюється лабораторією та відділом технічного контролю (ВТК) за допомогою інструментів та лабораторного обладнання, передбачених відповідними стандартами. У виробництві будівельних виробів та конструкцій вхідному контролю підлягають також проектна документація, що надходить на підприємство (контроль проводить виробничо-технічний відділ), форми та обладнання (контроль проводять відділи головного механіка та головного технолога).

Операційний контроль зазвичай включається до технологічного процесу і здійснюється виробничим персоналом: робітниками, бригадирами, майстрами. Вміст операційного контролю відображається у технологічних картах виготовлення виробів та картах контрольних операцій. Контроль окремих операцій, що вимагає спеціальних кваліфікацій перевіряючих осіб і засобів контролю, контрольних операцій. Контроль окремих операцій, що вимагає спеціальних кваліфікацій перевіряючих осіб і засобів контролю, виконують спеціалізовані служби (заводська лабораторія, відділ головного механіка та ін.). Водночас з операційним контролем працівниками спеціалізованих служб (відділів головного механіка, головного технолога та ін.) здійснюється контроль технологічного процесу і обладнання — технологічний контроль. Технологічний контроль проводиться згідно з графіком, а також при виявленні в процесі операційного контролю відхилень у роботі обладнання.

Приймальний контроль виконується працівниками ВТК та заводської лабораторії на заключному етапі виробничого процесу, а також після закінчення технологічного процесу. В останньому випадку він замінює операційний контроль. Для підвищення ефективності приймального контролю його доцільно включати до складу технологічного процесу й здійснювати на спеціальних постах, що обладнані контрольно-вимірювальними приладами і об'єднані в автоматизований комплекс.

Розглянуті види контролю є плановими і здійснюються суцільним, змішаним або вибірковим шляхом. Результати вхідного, операційного і технологічного контролю відображаються у відповідних журналах. Результати приймального контролю вносяться до паспортів на кожну партію виробів, що приймається.

Інспекційний контроль проводиться періодично (наприклад, раз на місяць) із залученням працівників ВТК і лабораторії для отримання загальної оцінки якості продукції, що випускається (на основі зіставлення його з вимогами державних стандартів).