97. Дати порівняльну характеристику указів австрійського уряду , які відмінили кріпацтво в західноукраїнських землях 1)указ 17 квітня 1848 , 2) указ 7 вересня 1848.

17 квітня 1848 р. виходить закон, за яким у Галичині з 15 трав­ня скасовувалися селянські повинності, а держава компенсує по­міщикам вартість повинностей. Передбачалося, що 1/3 вартості повинностей компенсується за рахунок звільнення поміщиків від «опікунських обов"язків» щодо селян, які полягали у наданні до­помоги селянам у разі епідемій та епізоотій, а також у забезпеченні ре круте ь ко І 'о набору.

У законі зазначалося, що сервітути (тобто ліси, пасовища, лу­ки, водойми), якими селяни користувалися спільно з панами, за­лишалися власністю останніх і. якщо селяни бажали і надалі ко­ристуватися ними, вони мали укладати з паном договір, який ви­значав умови оплати за користування.

7 вересня 1848 р. Фердіпанд 1 підписав указ про скасування кріпосного права в Австрії, за яким селяни оголошувалися гро­мадянами держави, а не підданими пана: завдяки скас> ванто різ­ниці між домініальимми та рустикальнимн землями селяни отри­мували право власності на свої земельні наділи. Скасовувалося також право поміщиків примушувати селян купувати в них горіл­ку та пиво. Що ж до сервітутів, то селяни отримали право збира­ти квіти в лісі та випасати худобу на толоці та стерні.

Надзвичайно важливим було питання про копменсацію 2/3 вар­тості повинностей. які були оцінені у 46.5 мли ринських злотих (гульденів). На цю суму було випущено цінні папери, так звані індемнізаційні облігації, вартість яких разом із щорічним відсот­ком (5%) селяни повинні були виплачувати державі протягом тривалого часу (до 1943 р.) Таким чином, скасування кріпацтва в Західній Україні, прак­тично не полегшило становища селян, їхні мізерні наділи не збі­льшилися, а землі в користуванні навіть зменшилися за рахунок сервітутів. Але скасування кріпосного права перетворило селян у власників, а отже, й у самостійну суспільну силу. Одночасно, -обезземеливши селян, реформа відкрила шлях для розширення £инку робочої сили, а в результаті — до зростання товарності сільськогосподарського виробництва та початку промислового перевороту, до розвитку капіталістичних відносин у західноук­раїнських землях.

98. Визначіть межі і основні характеристики промислового розвитку в українських землях в період з кінця 18ст початку 20ст.

Для другої половини XVIII ст. характерним було збільшення питомої ваги мануфактур, що використовували вільнонайману працю. Значне місце займало виробництво селітри та пороху. Ство­рюються селітряні компанії, а в і736 р. збудовано Шосткінський пороховий завод, який був одним із найбільших у Російській ім­перії. Усе це свідчило про формування капіталістичного уклад}' в надрах феодально-кріпосницької системи.

У XVIII ст. поглиблюються зв'язки з ринком поміщицьких го­сподарств Правобережної України. Наслідком цього було зрос­тання селянських повинностей та кріпосного гніту. У Київському воєводстві в 1789 р. кріпаки становили 98% усього населення. Як і в Східній Україні, поміщики обезземелювали селян, збільшува­ли панщину, чинш. Але поряд з примусовою працею починають використовувати й вільнонайману.

Основною рисою економічного життя в пореформений період став бурхливий розвиток ринкового господарства. Саме реформи 1860—1870-х років відкрили широкий шлях новим соціально-економічним відносинам, створили передумови для затверджен­ня їх як пануючої системи. Саме ці реформи дали можливість зламати феодальні відносини, завершити промисловий перево­рот, сформувати ті соціальні групи, які притаманні ринковій еко­номіці. Залишки феодальних відносин, які зберігалися в сільсь­кому господарстві, утруднювали розвиток ринкових відносин, але останні все-таки поступово завойовували позиції як у селян­ських, так і в поміщицьких господарствах. Після скасування тимчасовозобов'язаного стану (1881 р.), значна частина поміщицьких господарств так і не змогла пристосуватися до нових умов і вони змушені були заставляти маєтки в кредит­них установах або продавати їх. Але відбуваються й інші зміни. В українських степах, почина­ють виникати так звані економії, які мали по кілька тисяч деся­тин землі і виробляли здебільшого продукцію на експорт. Госпо­дарства були засновані на сучасній технічній базі та найманій праці. Завдяки цьому рівень сільськогосподарського виробництва значно зростає, збільшується врожайність зернових. Відразу ж після скасування кріпацтва на території України розпочинається залізничне будівництво. Перші залізниці з'єд­нали Одесу з Києвом і проходили через головні хліборобні губер­нії — Київську. Подільську, Херсонську.