38. Плани Дауеса та Юнга , їх роль упіслявоєнному відродженні Німеччини.

Проте найважливішу роль у відбудові німецької промисловос­ті й народного господарства в цілому відіграв так званий план Дауеса. В серпні 1924р. на Лондонській конференції країн-пере-можниць була прийнята програма послаблення умов сплати ре­парацій, розроблена міжнародним комітетом експертів на чолі з чиказьким банкіром Ч. Дауесом. Саме ця програма отримала на­зву репараційного плану Дауеса. Згідно з планом, який набрав чинності 1 вересня 1924р., репараційні платежі встановлювалися у розмірі від 1 до 1,75 млрд зол. марок на рік протягом перших п'яти років дії плану, та по 2,5 млрд зол. марок на рік у наступні роки. Джерелом виплат повинен був стати спеціальний репара­ційний фонд, який мав формуватися за рахунок митних зборів (50%), збільшення непрямих податків та спеціального репарацій­ного податку, що встановлювався на прибутки промисловості, торгівлі та транспорту (6%). Передбачалася й допомога з боку країн-переможниць. перш за все США. Завдяки плану Дауеса економіка Німеччини вже наприкінці 1927 р. вийшла на довоєнний рівень, а в 1928 р. на 13% переви­щила його. Наприкінці 1928р. Німеччина ставить питання про перегляд умов сплати репарацій та відміну деяких обмежень, що передбачалися планом Дауеса. В червні 1929 р. цей план заміне­но новим — планом Юнга. План Юнга визначав остаточну суму репарацій — 113,9 млрд марок та граничний термін її сплати — 57 років, по 2 млрд марок на рік. Крім того, змінювався й порядок вилучення репарацій: скасовувався репараційний податок, єдиним джерелом платежів ставали державний бюджет та прибутки залізниць; відмінявся контроль над німецькою економікою.

39. Світова економічна криза в сша, і шляхи виходу з її.

Першою акцією нової адміністрації, яка приступила до вико­нання своїх обов'язків у лютому 1933 р. було проголошення над­звичайного стану І а закриття всіх банків на «банківські каніку­ли» до 9 березня 1933 р., коли був прийнятий «Надзвичайний за­кон про банки». А ще в квітні було прийнято закон про припинення вивозу за кордон золота та обов'язковий продаж громадянами золота державі, причому за цінами, вищими за рин­кові, що дало змогу не лише закупити близько 200 т золота, а й призвело до штучного зниження курсу долара та підготувало йо­го девальвацію . Серед законів, прийнятих у перший період президентства Ф. Д. Рузвельта, найважливішими слід вважати «Закон про від­будову національної промисловості); (МІРА) та «Закон про регу­лювання сільського господарства» (ААА), прийняті в першій по­ловині 1933 р. Відповідно до закону підприємці повинні були об'єднуватися в союзи, всередині яких діяли так звані «кодекси чесної конкуре­нції»— правила, які б регулювали умови конкуренції, зайнятості та наймання і захищали інтереси споживачів. Кодекси передба­чали обмеження тривалості робочого дня (не більше 8 год.), установлювали мінімальний рівень заробітної плати (не менше 12 дол. на тиждень), розподіляли ринки збуту.

допомогу у зв'язку з безробіттям оде­рж) вали близько 20 млн американців. 1. нарешті, у 1935 р. при­ймається закон про соціальне страхування, за яким запроваджу­ються обов'язкові пенсії за віком (з 65 років) та обов"язкова до-помога у зв'язку з безробіттям (у середньому 1 1 дол. на тиж­день). Страхові фонди формуються за рахунок відрахувань з при­бутку підприємств та заробітної плати працюючих. - Закон про регулювання сільського господарства був спрями '-аний на припинення подальшої аграрної кризи. З метою підтри­мання цін на сільськогосподарську продукцію передбачалося скорочення посівних площ га поголів'я худоби . Крім того, вживалися заходи, спрямовані на рефінансуван­ня фермерської заборгованості, яка до початку і 933 р. досягла 12 млрд дол. Фермерам було надано кредити на 100 тис. дол. Унаслідок цього припинився продаж розорених фермерських го­сподарств.