86. Дати характеристику воєнної економіки (1939-1945): Англії , Франції , Німеччини , сша, Японія.

В роки війни Англія втратила значну частину торговельного та воєнно-морського флоту. 1 все-таки англійська промисловість зуміла значно збільшити випуск воєнної продук­ції, хоча й за рахунок скорочення виробництва в інших галузях. Надзвичайно великими були воєнні видатки Англії, які станови­ли 25 млрд ф. ст. Намагаючись обмежити грошову емісію, англійсь­кий уряд залучає зовнішні активи, особливо в країнах Британської співдружності. Державний борг зростає майже втричі. До того ж війна спричиняє крах колоніальної імперії. У результаті національ­но-визвольного руху вже в ході війни, а також відразу після її заве­ршення незалежними стають Індія. Цейлон, Бірма та ін.

Таким чином, втрати від війни для Франції, крім прямих руйну­вань внаслідок воєнних дій та бомбардувань, доповнювалися втратами від окупації. Загалом Франція втратила 1,1 млн осіб вбитими. Франція втратила практич­но повністю торговельний та воєнно-морський флот. Практично повністю зруйновано транспорт­ну систему (більше як 80% локомотивів, велика кількість вагонів, а також залізничні колії, мости тощо). Сільськогосподарське ви­робництво скоротилося майже вдвічі.

Для Сполучених Штатів Америки в роки Другої світової війни повторилася ситуація Першої. Тривалий час США зберігають нейтралітет (до грудня 1941 р.), однак в листопаді 1939 р. у закон про нейтралітет вводиться поправка, що дає змогу вивозити із США озброєння та стратегічні матеріали за готівку (золото). Це сприяє значному нагромадженню золотих резервів у країні (на кінець війни вони досягли майже 3/4 світового золотого запасу). Театр воєнних дій розташований у Європі, саме її господарство руйнується. А США не відчули руйнівної дії війни, на їх терито­рії воєнних дій не велося. Відповідно до проведених досліджень, американське населення в роки війни одягалося та харчувалося значно краще, ніж у довоєнні роки, а кількість працюючих зросла з 54 млн в 1940 р. до 64 млн в 1945 р.

Внесок США у перемогу над Німеччиною був переважно ма­теріальним.

Німецька економіка заздалегідь була переведена на воєнні рейки. У роки виходу з економічної кризи (1929—1933 рр.) гос­подарство Німеччини було повністю підпорядковане державному регулюванню, створено спеціальні органи його управління. Установивши контроль над господар­ством, держава розпочинає підготовку до війни. Головною метою стало виробництво в Німеччині всього, що необхідно для ведення війни, а оскільки багатьох ре­сурсів в Німеччині не було (нафти, каучуку тощо), то надзвичай­на роль відводилася розробленню їх синтетичних замінників. На­ступний чотирирічний план мав значно вужче завдання — розви­ток воєнного виробництва та воєнно-промислового потенціалу.

Воєнне виробництво розвивалося за рахунок інших галузей, а підприємства, що вважалися неважливими для ведення війни, за­кривалися. У результаті воєнна продукція становила 80% всієї промислової продукції, а ті товари, що не вироблялися, постача­лися з країн, що були окуповані.

Безпосередній вступ у війну Японії пов'язаний із бомбарду­ванням у грудні 1941 р. американської воєнної бази у Тихому океані (Пірл Харбор). Вступаючи у війну, Японія мала власні геополітичні інтереси, а саме: посилити воєнно-економічну при­сутність у Тихому та Індійському океані, на Далекому Сході, у країнах Південно-Східної Азії. У ході воєнних дій японці захо­пили значні території, зокрема Індонезію. Філіппіни, значну час­тину Китаю та ін.. перетворивши їх на свої колонії. Наслідки війни для Японії виявилися надзвичайно важкими. Країна програла Другу світову війну (капітуляцію підписано 2 ве­ресня 1945 р.) і була окупована американськими військами, її еко­номіка перебувала у стані руїни.