- •1. Сутність і функції ринку (Афоненко)
- •2. Класифікація ринків. Система ринків (Афоненко)
- •3.Ринок як соціальний інститут (Атаманчук)
- •4. Закони попиту і пропозиції, рівноважна ціна(Атаманчук)
- •5. Конкуренція в ринковому господарстві.(Вигівська)
- •6. Особливості ринку чистої або досконалої конкуренції (Вигівська)
- •7.Ринок недосконалої конкуренції. (Вишковська)
- •8 Сутність понять «підприємництво та «бізнес» (Вишковська)
- •9.Економічні,соціальні та правові умови для формування підприємливості людей (Вітюк)
- •10.Сутність видів підприємницької діяльності (Вітюк)
- •15.Поняття собівартості та її різновиди (Ігнатюк)
- •16.Шляхи зниження собівартості (Ігнатюк)
- •17.Виробнича функція як звязок структурою витрат і випуском продукції (Корнілова)
- •18. Сутність постійних загальних витрат підприємства (Корнілова)
- •19) Сутність змінних загальних витрат підприємства (Лабань)ф
- •21. Взаємозв’язок усіх витрат (Лапська)
- •22. Умови мінімізації власних витрат підприємства
- •23.Основні показники діяльності підприємства: вартість, дохід, прибуток. (Люлька)
- •24.Сутність прибутку як економічної категорії. (Люлька)
- •25. Види прибутків підприємства (Мартинек)
- •26. Cутність ціноутворення та особливості цінової політики підприємства (Мартинек)
- •28.Сутність показників рентабельності підприємства. (Миргородський)
- •27. Особл. Та сутність факторів що впливають на утворення прибутку підприємства (Миргородський)
- •29. Сутність поняття «макроекономіка» (Москаленко)
- •30. Основні суб'єкти макроекономіки (москаленко)
- •31. Проблема макроекономічної рівноваги (Муравська)
- •32. Зміст цінових та нецінових факторів впливу на сукупний попит (Муравська)
- •33 Сутність цінових та нецінових факторів впливу на сукупний попит (Натальченко)
- •34 Основні показники макроекономіки (Натальченко)
- •35. Взаємозв’язок між основними макроекономічними показниками (Олександрук)
- •36.Рівні національного господарства (Олександрук)
- •37) Системапоказників національного господарства (Свіргоцька)
- •39) Сутність економічного циклу, основні його фази (Седлецький)
- •40) Умови та причини інфляції (Седлецький)
- •41 Класифікація ознак видів інфляції (Сидор)
- •42 Вплив інфляції на реальні доходи підприємства та населення (Сидор)
- •43. Сутність та особливості державних методів подолання інфляції (Сосницька)
- •44. Сутність безробіття, його основні види і форми.(Сосницька)
- •45.Сутність природного безробіття. Закон Оукена. (Таргонська)
- •46.Взаємозв’язок темпів інфляції та безробіття(крива Філіпса). (Таргонська)
- •47.Основні важелі внутрішнього механізму макроекономічного регулювання національної економіки (Усачук)
- •48. Зміст, цілі та особливості бюджетно - податкової політики (Усачук)
- •49) Особливості податкової політики(Філіпчук)
- •50) Основні види податків. Крива Лаффера ( Філіпчук)
- •51. Зміст та основні цілі грошово-кредитної політики (Ющак)
- •52. Основні інструменти грошово-кредитної політики: операції на відкритому ринку, політика облікової ставки та норми обов’язкового резерву (Ющак)
- •53. Економічний розвиток сша, Німеччини та Франції Економічний розвиток сша (Ющак)
- •Економічний розвиток Франції.
- •Сільське господарство Франції
- •Причини повільного промислового розвитку Франції
- •Економічний розвиток Німеччини
- •54.Економічний розвиток Великобританії, Японії, Китаю (Шлягун)
- •55. Глобалізація та її наслідки (Шлягун)
- •56. Зовнішньоекономічна діяльність:сутність форми (Шлягун)
- •57.Підходи до вироблення зовнішньоекономічної політики
55. Глобалізація та її наслідки (Шлягун)
Під глобалізацією світового господарства розуміють процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів та послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні й домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньо-політичного життя народів принципово нових, універсальних ліберально-демократичних цінностей.
Причини формування глобалізаційних процесів:
· процес інтернаціоналізації, який приводить до поглиблення співробітництва між країнами та посилення їх взаємозалежності;
· науково-технічний прогрес: поява інформаційних технологій, які докорінно змінюють всю систему соціально-економічних відносин, переносять на якісно новий технічний рівень організаційно-економічні відносини, транспортні та комунікаційні зв’язки;
· загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та важливими з погляду збереження та розвитку людської цивілізації.
Характерні ознаки глобалізації:
· взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів поза національними кордонами;
· фінансова глобалізація – зростаюча фінансова єдність та взаємозалежність фінансово-економічних систем країн світу;
· послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики;
· розширення масштабів обміну та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів;
· створення інституцій міждержавного, міжнародного регулювання глобальних проблем;
· тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування.
На рівні галузі глобалізація визначається тим, наскільки конкурентоспроможність компанії всередині галузі в даній країні взаємопов’язана з її конкурентоспроможністю в іншій країні. Чим більше глобалізована галузь промисловості, тим більше переваг отримує компанія від внесеної технології, виробничого процесу, фабричної марки. Глобалізовані галузі промисловості мають тенденцію домінувати на кожному ринку одним і тим самим набором глобальних компаній, які координують між собою стратегічні дії в усіх країнах своєї активності.
Глобалізація – це об’єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки, так і негативні. До позитивних наслідківми можемо зарахувати:
Ø поширення нових інформаційних технологій та пов’заних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя);
Ø перехід на ресурсозаощаджувальні технології;
Ø посилення уваги до важливих проблем людства та ін.
Однак, глобалізація економіки – це не лише вигоди від зростання участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливим щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків.
До негативних наслідків глобалізації належать:
Ø посилення нерівномірності розвитку країн світу;
Ø нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної незалежності.
