19­) Сутність змінних загальних витрат підприємства (Лабань)ф

Сума постійних і змінних витрат підприємства визначає величину загальних або сукупних витрат, які відображають зусилля підприємства з вирішення завдання мінімізації витрат.

Постійні витрати — це витрати, що не впливають на зміну обсягів виробництва у короткостроковому періоді діяльності підприємства. До них належать витрати на утримання виробничих будівель, споруд, обладнання, адміністрації, управлінського персоналу, орендна плата, певні види податків, страхування, проценти за кредит та ін.

Поділ витрат на постійні і змінні для підприємства умовний і пов'язаний передусім із визначенням стратегії його поведінки в певному часовому періоді. В економічній теорії розрізняють миттєвий, короткостроковий і довгостроковий періоди діяльності фірми.Змінними називають такі витрати, величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції. В рослинництві до таких витрат відносять вартість насіння, витрати на мінеральні добрива й отрутохімікати, на органічні добрива, паливно-мастильні матеріали, на технічний огляд і ремонт техніки, транспортні витрати на перевезення і доробку продукції, витрати на оплату праці найманих працівників і працівників підприємства, які виконують збиральні роботи і роботи, пов’язані з використанням ресурсів, що є елементом змінних витрат (наприклад, оплата працівників, які обробляють посіви отрутохімікатами). У тваринництві до змінних витрат відносять оплату праці постійних працівників, рівень якої (оплати) безпосередньо пов’язується з обсягом виробленої продукції, оплату праці найманих працівників, продуктивні корми, витрати на ветеринарне обслуговування і племінну справу, технічний догляд і ремонт машин та обладнання галузі, витрати на електроенергію, воду, на молоко для випоювання телят, транспортні витрати тощо.

20) Зміст граничних витрат (Лабань)

Граничні витрати — цевитрати на виробництвокожноїдодатковоїодиниціпродукції. Вони не можутьперевищуватиальтернативнувартістьпродукціїабоїїціну. У разі, якщограничнівитратидорівнюютьальтернативнійвартості, подальше виробництвопевного товару за тих самих умов стаєнераціональним.Необхідношукати шляхи зменшеннявитратабоальтернативніваріантидіяльності. Нижню межу витратвизначатимемінімальнийприбутокпідприємства при виробництвіпевного товару. Граничні витрати визначаються як зміназагальнихвитратзаневеликоїзмінивипускупродукціїабозмінивипускупродукції на одиницю. Продукт, виробленийуразівикористаннядодатковогозмінного ресурсу, називаютьграничним продуктом, а дохідвідйогореалізації — граничним доходом. Порівнюючиграничнівитрати і граничні доходи, підприємствоможе реально визначитиоптимальний для ньогообсягвипускупродукції. Якщо величина граничнихвитратдорівнюватимевеличині граничного доходу, подальше нарощуваннявиробництванедоцільне.

Граничнимивитратаминазиваютьдодатковівитрати, якіпотрібні для збільшеннявипускупродукції на одну одиницю. Потрібнозвернутиувагу, що коли говорять про граничнийфізичний продукт, товживаютьтермін "витрати", а приріствипускупродукціївимірюютьунатуральних, фізичниходиницях (штуках, метрах, тоннах тощо). Витратизавждивиражаються в грошовиходиницях.Граничні витрати являють собою те збільшення витрат, абовитрат, яке необхідне для отримання наступної, додатковоїодиниці продукції. Тому граничні витрати, або витрати, можна знайтишляхом вирахування двох сусідніх валових витрат. За своєю формою граничнівитрати схожі з граничною корисністю товару. Зупинимося докладніше нааналізі граничних понять, пов'язаних з виробництвом, а саме поняттяграничного фізичного продукту і безпосередньо пов'язаного з ним поняттяграничних витрат.