27. Особл. Та сутність факторів що впливають на утворення прибутку підприємства (Миргородський)

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства представляє собою різницю між загальною сумою доходів і витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Первинні фактори виробництва, тобто засоби праці, предмети праці і жива праця, впливають на прибуток через систему узагальнюючих факторних показників більш високого порядку, будучи основними первинними чинниками збільшення обсягу продукції, і в той же час виконують роль первинних факторів, що визначають витрати виробництва і залежно від них визначають величину прибутку [3 c.343].

Елементи процесу виробництва одночасно і в повному обсязі беруть участь у створенні продукту, але по-різному в утворенні його вартості. Засоби праці переносять свою вартість на готовий продукт поступово, по мірі зносу, а предмети праці і жива праця – одноразово.

При поглибленні аналізу по кожному з цих елементів виділяються групи екстенсивних та інтенсивних факторів. До інтенсивним відносяться фактори, що відображають ефективність використання ресурсів і сприяють цьому. До екстенсивних відносяться наступні фактори, що відображають обсяг виробничих ресурсів (зміна чисельності працівників, вартості основних фондів, величини запасів ТМЦ); їх використання за часом (зміна тривалості робочого дня, коефіцієнта змінності роботи обладнання і т.п.); непродуктивне використання ресурсів (витрати матеріалів на шлюб, втрати через відходи тощо).

На кінцевий результат діяльності підприємства впливають внутрішні організаційно-економічні фактори і зовнішні, або ринкові умови. Перша складова включає в себе зміну продуктивності праці, технічної характеристики виробництва, способу його організації, тобто те, чим можна управляти всередині підприємства. Друга складова включає зміни, які залежать, або мало залежать від дій керівництва підприємства, головним чином це зміни цін. З одного боку, це ціни на ресурси (робочу силу, сировину, матеріали, паливо, енергію тощо), які підприємство використовує для виробництва продукту, а з іншого боку - ціни на виготовлений продукт, які можуть змінюватися від співвідношення попиту і пропозиції на ринку[1 c.122].

Внутрішні фактори поділяються на виробничі і позавиробничі. Виробничі фактори є первинними і основними факторами. Однак не всі складові витрат виробництва під впливом одних і тих же факторів змінюються в однаковій мірі. Деякі з них, такі як амортизація, матеріальні витрати і зарплата або види авансованих коштів (вартість основних, оборотних коштів, трудові ресурси) впливають на прибутковість і рентабельність часто в протилежному напрямку.

Засоби праці, предмети праці і трудові ресурси є не тільки чинниками формування прибутку, але одночасно служать основою для визначення пошуку резервів її підвищення, їх раціональне та ефективне використання сприяє збільшенню випуску продукції в натуральному вираженні, підвищенню якості виробів та робіт. У результаті зменшується обсяг застосовуваних і коштів, що витрачаються на виробництво одиниці продукції, що знаходить відображення в зниженні матеріаломісткості, фондомісткості, трудомісткості, собівартості конкретної продукції.

Перераховані групи чинників перебувають у взаємозв'язку один з одним і іншими факторами. На збільшення прибутку від реалізації продукції впливають такі чинники: перевиконання обсягу робіт; зниження собівартості продукції за рахунок впровадження нової техніки; підвищення цін; зрушення в структурі робіт (якщо в загальному обсязі робіт збільшується питома вага високорентабельних робіт, то сума прибутку збільшується).

На прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства крім факторів, під впливом яких вона формується, впливають і ті фактори, дія яких обумовлена ​​порядком їх розподілу.

Прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту[1 c.132].

Водночас прибуток – це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває їх результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Велике значення у формуванні прибутку виробничого підприємства відіграє прибуток від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, який входить до таких ланок як прибуток від основної діяльності, від операційної і на самому початку є складовою прибутку від звичайної діяльності.

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції) [1 c.128].

У сучасній економіці вплив фактора часу на фінансові результати діяльності стає більш різнобічним. Його вплив відображається також через встановлені законами часові інтервали розрахунку прибутку та сплати з нього податків, термін реалізації продукції та віднесення витрат виробництва на собівартість продукції. Таким чином, не фактор часу сам по собі впливає на фінансові результати діяльності підприємств, а різні фактори виробничої та фінансової діяльності, які виявляють себе з перебігом часу. За інших рівних умов у випадку менших встановлених інтервалів часу розрахунків прибутку підприємство сплачує більшу суму податку на прибуток і навпаки. Це пов’язано з тим, що чинне законодавство здебільшого не дозволяє спрямовувати прибуток поточного року на покриття збитків минулого періоду. Складається парадоксальна ситуація, яка полягає в тому, що фактично за чинним законодавством оподаткуванню підлягає не тільки прибуток, а й збитки.