Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
antisurzhik_2010-red.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
844.8 Кб
Скачать

Усне і писемне спілкування

Абетковий покажчик [не алфавітний покажчик]

Абеткувати [не розташовувати за абеткою]

Аби було бажання [не була б охота]

Аби лише [не тільки б]

Абихто, будь-хто [не хто попало]

Абияк, як-небудь, сяк-так [не як попало]

Абонементна скринька [не абонементний ящик]

Абонентська скринька [не абонентський ящик]

Або той, або і́нший [не один, або другий]

Автобус на замовлення [не автобус по заказу]

Автобусна зупинка [не автобусна остановка]

А́втор написав статтю [не автором написана стаття]

А́втор тексту [не автор текста]

Агент з продажу [не агент по продажі]

Агент у справах продажу [не агент по справах продажу]

Адміністративним порядком [не в адміністративному порядку]

Аж надто, через край, надмі́ру [не черезчур]

Аж ніяк [не ніяким чином]

Акварельна фарба [не акварельна краска]

Акомпанувати на роялі [не акомпанірувати на роялі]

Акцентувати [не робити акцент]

Алгоритм розв’язування [не алгоритм розв’язання]

Аналізувати [не піддавати аналізу]

Аналізують роботу [не аналізується робота]

Аналізуючи поді́ї [не при аналізі подій]

Аналізуючи помилки [не в процесі аналізу помилок]

Аналогі́чно [не аналогічним способом]

А́ркуш паперу [не листок бумаги]

А саме, як-от [не а іменно]

Асфальтувати [не класти асфальт]

А тим часом, а насправді, а втім, а проте [не а між тим]

Атмосфера, що домінує [не домінуюча атмосфера]

Аудиторія обладнана [не аудиторія оборудована]

Багатий змі́стом [не багатий по змісту]

Багатий на гроші [не багатий грошима]

Багато важить [не багато значить]

Багаторазовий [не багатократний]

Багаторазово на день телефонував [не багато раз на день дзвонив]

Бажати палко [не горіти бажанням]

Байдуже ставлення [не байдуже відношення]

Байдужий до розваг [не рівнодушний до розваг]

Банківський білет [не банківський квиток]

Банківський переказ [не банківський перевод]

Банкрут [не банкрот]

Барвник [не красяща речовина]

Бачать [не бачуть]

Бачачи [не бачучи]

Бачити на власні очі [не бачити власними очима]

Бачити свої́ вади, хиби [не бачити свої недоліки]

Бежевий [не бежовий]

Без великих зусиль; легко [не без труда]

Без винятку [не без виключення]

Безвихідь [не безвихідне положення]

Безвідмовно [не без відмови]

Без ві́дома [не без відому]

Без втрати (без шкоди, без збитків) [не без ущербу]

Безготівковий розрахунок [не безгрошовий росчот]

Без докорі́в сумлі́ння [не без зазріння совісті]

Без жодних (без ніяких) підстав [не без всяких підстав]

Без жодної причини (безпричинно) [не без всякої причини]

Без застережень [не без оговорок]

Без затримки (негайно) [не без задержки]

Безладдя [не безпорядок]

Безладні думки [не думки без всякого зв’язку]

Без лі́ку [не без числа]

Безнаді́йний стан [не безнадійне положення]

Без ніякого [не без усякого]

Безоплатні надходження [не неоплачувані надходження]

Безоплатно видати [не безплатно видати]

Без перепочинку, передиху [не без передишки]

Безпорадне становище [не безвихідне становище]

Без потреби [не без надобності]

Без похибки [не без промаху]

Без пуття [не без толку]

Безстроковий вклад [не безсрочний внесок]

Безтолкова людина [не безалаберна людина]

Бенкет [не пир]

Бентежний стан [не хвилюючий стан]

Берегти про чорний день [не берегти на чорний день]

Бити на сполох [не бити тривогу]

Біжать [не біжуть]

Білет іспитовий [не квиток іспитовий]

Білет кредитний [не квиток кредитний]

Білет лотерейний [не квиток лотерейний]

Бі́льша частина, бі́льше половини [не більша половина]

Бі́льше ніж досить [не більше чим досить]

Бі́льший від нього [не більший нього]

Бі́льш-менш [не більш або менш]

Благати на допомогу [не умоляти про допомогу]

Благоді́йний (доброчинний) вечір [не благотворний вечір]

Близькі́ до урядових кіл бізнесмени [не близькі урядовим колам бізнесмени]

Близько двох тисяч [не біля двох тисяч]

Близько (коло) тисячі [не біля тисячі]

Божеві́льний учинок [не безумний поступок]

Бойове завдання [не бойова задача]

Болгар зустрічали [не болгарів зустрічали]

Боротися [не вести боротьбу]

Борються за права [не боряться за права]

Борючись за волю [не борячись за волю]

Боячись, дієприсл. [не боючись]

Бракує дрібниці [не за малим зупинка]

Брати в лапки [не брати в кавички]

Брати в роботу [не брати в оборот]

Брати гору [не брати верх]

Брати до тями [не брати в толк]

Брати до уваги [не приймати до уваги]

Брати зобов’язання, зобов’язуватися [не приймати зобов’язання]

Брати на ві́ру [не приймати на віру]

Брати на облік [не брати на обчислення]

Брати присягу [не приводити до присяги]

Брати собі́ на карб [не приймати на свій рахунок]

Братися до роботи [не прийматися за роботу]

Братися кригою [не покриватися льодом]

Брати участь [не приймати участь]

Броварня [не пивзавод]

Брошура [не брошюра]

Будинок без опалення [не неопалювальний будинок]

Будьмо сердечними [не будьмо сердешними]

Будь-який, перший-лі́пший [не любий]

Будь-які́ інтереси [не любі інтереси]

Будь-якої миті [не в любий момент]

Буйна уява [не багата фантазія]

Буквально [не в буквальному смислі]

Були серед присутніх [не були в числі присутніх]

Бути [не мати місце]

Бути бездушним, не мати серця [не бути безсердечним]

Бути безрезультатним [не виявитися безрезультатним]

Бути в архі́ві [не находитися в архіві]

Бути вдома [не находитись дома]

Бути відповідальним [не нести відповідальність]

Бути в найкращих стосунках [не бути в найкращих відношеннях]

Бути в чудовій формі; мати чудову форму [не находитись в прекрасній формі]

Бути експертом [не виступити в якості експерта]

Бути занедбаним [не бути в загоні]

Бути за приклад [не служити за приклад, служити прикладом]

Бути напоготові [не бути начеку]

Бути (перебувати) на роботі [не находитися на роботі]

Бути насторожі (обережним) [не держати вухо гостро]

Бути одруженим [не бути в шлюбі]

Бути особливим [не займати особливе місце]

Бути пильним [не дивитись в оба, дивитись в обидва]

Бути поінформованим (обі́знаним) [не бути освідомленим]

Бути при владі [не знаходитись при владі]

Бути прихильником таланту [не являтися прихильником таланту]

Бути прихильним до керівника [не благоволити керівнику]

Бути причетним до справи (стосуватися справи) [не мати відношення до справи]

Бути родичем [не являтися родичем]

Бути у від’ї́зді [не знаходитись у від’їзді]

Бюро працевлаштування [не бюро по трудоустройству]

Вагатися, не наважуватися [не перебувати в нерішучості, не рішатися]

Вагатися з ві́дповіддю [не затруднятися з відповіддю]

Вагома підстава [не вагома основа]

Вагоме досягнення [не велике досягнення]

Вагомий здобуток [не великий здобуток]

Вад (хиб) багато [не недостатків багато]

Важлива галузь роботи [не важлива ділянка роботи]

Важлива роль [не важна роль]

Вам щастить (таланить) [не вам везе]

Вантажівка [не грузовик]

Вантажообіг [не грузооборот]

Вартий уваги; заслуговує на увагу [не достойний уваги, заслуговує уваги]

Варто нагадати [не стоє нагадати]

Вас за людей мають [не до вас відносяться як до людей]

Вафель, р. мн. [не вахлів]

Вежа телевізі́йна [не вишка телевізійна]

Велика фі́рма [не крупна фірма]

Велике значення має [не велике значення відіграє]

Великий Віз [не Велика медведиця]

Великий гармидер [не велика суматоха]

Великий завод [не крупний завод]

Великий обсягом [не великий по об’єму]

Великим (широким) планом [не крупним планом]

Великі гроші [не крупні гроші]

Величатися, бундючитися; гнути кирпу [не важничати]

Величезне камі́ння [не величезні каміння]

Вередлива дитина [не капризна дитина]

Вередлива людина [не капризний чоловік]

Веслування академі́чне [не гребля академічна]

Вечорами [не по вечорам]

Взаємини (стосунки) між колегами [не відносини між колегами]

Взаємини (стосунки) наші [не відношення наші]

Взаємний розрахунок [не взаємний рощот]

Вибачати студентові [не вибачати студента]

Вибачити йому [не вибачити його]

Вибачте (пробачте, даруйте) мені́; перепрошую вас [не вибачте мене, я вибачаюсь]

Вибачте подрузі [не вибачте подругі]

Вибирати з багатьох [не обирати з багатьох]

Вибірковий контроль [не виборочний контроль]

Виборна посада [не виборча посада]

Виборча дільниця [не виборчий участок, виборна дільниця]

Виборча кампанія [не виборна компанія, кампанія по виборам]

Вивчати питання [не займатися вивченням питання]

Вивчають (вивчаємо) предмет [не вивчається предмет]

Видавання вантажу [не видача груза]

Видаляти пляму [не видаляти пятно]

Вижити [не залишитися в живих]

Ви запровадили [не вами запроваджено]

Визнавати за необхі́дне (за потрі́бне) [не признавати необхідним]

Визнавати свою помилку [не признавати свою помилку]

Визнати неді́йсним [не признати недійсним]

Визначальна риса [не визначна риса]

Визначаючи [не при визначенні]

Визначений термін [не визначений срок]

Визначитися з таких питань [не визначитися у слідуючих питаннях]

Вийти друком [не бути надрукованим]

Вийти із становища [не вийти із положення]

Викласти такі́ факти [не викласти слідуючі факти]

Викликати лі́каря [не визивати лікаря]

Викликати радість [не спричиняти радість]

Викликати студента [не визивати студента]

Викликати у службових справах [не визивати у справах служби]

Виконавська дисциплі́на [не виконавча дисципліна]

Виконавча влада [не виконавська влада]

Виконаймо вправу [не давайте виконаємо вправу]

Виконання поставлених завдань [не виконання поставлених задач]

Виконання таких робі́т [не виконання слідуючих робіт]

Виконуватимуть [не будуть виконувати]

Виконувач обов’язків [не виконуючий обов’язки]

Використати як аргумент [не використати в якості аргумента]

Використовувати як засіб [не використовувати в якості засобу]

Викрутка [не отвьортка]

Вилучати запис [не видаляти запис]

Вилучати з обігу [не виймати з обігу]

Вимагати [не висувати вимогу]

Вимагати [не ставити вимоги]

Ви маєте рацію [не Ви праві]

Вимикати телеві́зор [не виключати телевізор]

Вимикач [не виключатель]

Вимкнути лампу [не виключити лампу]

Вимкнути сві́тло [не виключити світло, виключити свєт]

Вимкнути стільниковий телефон [не виключити стільниковий телефон]

Вимовляючи [не при вимові]

Винна сторона [не винний бік]

Виняткова особистість [не виключна особистість]

Виняткове право [не виключне право]

Винятковий закон [не виключний закон]

Винятковий талант [не виключний талант]

Винятково красива [не виключно красива]

Виняток із правил [не виключення з правил]

Випало ї́хати полем [не прийшлось їхати полем]

Випереджати в рості [не переганяти в рості]

Випереджати у швидкості [не переганяти у швидкості]

Виписувати лі́ки [не виписувати лікарство]

Виплачувати рахунки [не розплачуватися по рахункам]

Виплачувати частинами [не виплачувати по частинам]

Випливає із твердження [не виходить із твердження]

Виправдати сподівання [не виправдати ожидання]

Виправити [не зробити виправлення]

Випробний термін [не випробувальний срок]

Випробування проводять (було проведено) [не випробування проводяться]

Виріб на замовлення [не заказний виріб, замовлений виріб]

Вирішальний [не рішаючий]

Вирішити [не забезпечити рішення]

Вирішити [не прийти до рішення]

Вирі́шувати [не приходити до рішення]

Виробнича дільниця [не виробничий участок]

Виробничі відносини [не виробничі відношення]

Висловлюватися до ді́ла [не висловлюватися по суті]

Висновковувати, висновувати [не робити висновки]

Високий чолові́к [не здоровий чоловік]

Виставити за дужки [не винести за дужки]

Виставкова зала [не виставочна зала]

Виставковий зразок [не виставочний зразок]

Виставковий павільйон [не виставочний павільйон]

Виступати за сві́дка [не виступати в якості свідка]

Виступити перекладачем (як перекладач) [не виступити в якості перекладача]

Витрати щодо святкування [не розходи по святкуванню]

Витримуваний процес [не видержуваний процес]

Вихід із становища [не вихід із положення]

Вихідного дня [не у вихідний день]

Виходити зі становища [не виходити з положення]

Виходити з трамвая [не сходити з трамвая]

Виходячи (вийшовши) [не при виході]

Вищий ступінь [не вища ступінь]

Виявити таємницю [не відкрити тайну]

Виявляти повагу [не проявляти повагу]

Виявляючи (виявивши) [не при виявленні]

Відбирати (забирати) слово в мене; позбавляти слова мене [не лишати слова мене]

Відбиток печатки [не відтиск печаті]

Відверто, як на духу [не на чистоту]

Ві́дгук на наукову роботу [не відзив на наукову роботу]

Віддати лагодити [не віддати в ремонт]

Ві́денські класики [не венські класики]

Відзначати [не відмічати]

Відігравати значну роль [не грати значну роль]

Відійти від справ [не відсторонитися від справ]

Відімкнути замок [не відкрити замок]

Відкласти вбік, набік [не відкласти в сторону]

Відкласти випуск [не відсрочити випуск]

Відкласти засі́дання [не відложити засідання]

Відкликання депутата [не відзив депутата]

Відколи, відтепер [не з цього часу]

Відкоркувати пляшку [не відкрити бутилку]

Ві́длік терміну [не відлік сроку]

Відлуння війни [не ехо війни]

Відмі́нної якості [не відмінний за якістю, відмінний по якості]

Відміняти засі́дання [не скасовувати засідання]

Відмі́тна особливість [не відмінна особливість]

Відмовлятися від гостинця [не відказуватися від гостинця]

Відмовлятися від нагороди [не відмовлятися нагороди]

Відмовлятися приймати [не відказуватися приймати]

Відновна вартість [не відновлювана вартість]

Відносини дипломатичні [не взаємини (стосунки) дипломатичні]

Відносини правові́ [не відношення правові]

Від 07.11.10 до 01.06.11 [не з 07.11.10 по 01.06.11]

Відомий свої́ми працями [не відомий по своїм працям]

Відписати (відказати) гроші [не завіщати гроші]

Відплив кадрів [не відтік кадрів]

Відповідальне ставлення до доручених завдань [не відповідальне відношення до доручених завдань]

Відповідальні завдання [не відповідальні задачі]

Відповідати [не давати відповідь]

Відповідати [не нести відповідальність]

Відпові́дно до [не у відповідності з цим]

Відпочивальник [не відпочиваючий]

Відпустка до 25 серпня [не відпустка по 25 серпня]

Відпустка через хворобу (у зв’язку з хворобою) [не відпустка по хворобі]

Відрахування на користь [не відрахування в користь]

Відрахування прибутків [не відрахування доходів]

Відрядження до Києва [не командировка у Київ]

Відрядна посвідка [не командировочна посвідка]

Від самої згадки [не при одній згадкі]

Від світання до смеркання [не від зорі до зорі]

Відсотки за вкладами [не проценти по вкладам]

Ві́дстань 700 км [не відстань у 700 км]

Відстежити [не відслідкувати]

Відстежувати змі́ни [не відслідковувати зміни]

Відсувати на безрік [не відкладати в довгий ящик]

Відтепер, відколи [не з цього часу]

Відтоді́ [не з того часу]

Відхилити пропозицію [не відклонити пропозицію]

Відхиляти пропозицію [не відклоняти пропозицію]

Відходити вбік [не відходити в сторону]

Відчинити двері [не відкрити двері]

Відчинити кватирку [не відкрити форточку]

Відчуття ритму [не почуття ритму]

Відшкодування збитків [не відшкодування ущербу]

Відшкодувати збитки [не возмістити убитки]

Від щирого серця [не від чистого серця, від усього серця]

Візитна картка [не візитна карточка]

Військова форма [не воєнна форма]

Військовий квиток [не воєнний квиток]

Військовий трибунал [не воєнний трибунал]

Він певний того [не він в цьому упевнений]

Вірянин, ві́рник [не віруючий]

Вітати з передсвятом [не вітати з наступаючим святом]

Ві́тер три метри за секунду [не вітер три метра на секунду]

Вітрильний спорт [не парусний спорт]

Вітрова сила [не вітряна сила]

Ві́тряна погода [не вітренна погода]

Віч-на-віч, сам на сам [не один на один]

Вкладка [не вкладиш]

Вклад на поточний рахунок [не внесок на поточний рахунок]

Владні кола [не правлячі кола]

Властивий живописові [не властивий для живопису]

Властивий йому [не властивий для нього]

Властивий літературі [не властивий для літератури]

Властивий мові [не властивий для мови]

Вмикати осві́тлення [не включати освітлення]

Внесок у науку [не вклад у науку]

ВНЗ, виш (вища школа) [не вуз]

В одне мі́сце [не в одно місце]

Водночас; одночасно [не в один і той же час, разом із тим]

Водорість [не водорослі]

Воєнний стан [не військовий стан]

Волосся [не волос]

Волоський горі́х [не грецький горіх]

Вони запропонували [не ними запропоновано]

Ворожка [не гадалка]

В особистій справі [не по особистій справі]

В особі ректора [не в лиці ректора]

Востаннє [не в останній раз]

Впливати [не мати вплив, робити вплив]

Вплинути [не здійснити вплив]

Враження справити [не ураження справити]

Вступити до вишу (ВНЗ) [не поступити у вуз]

Вступник [не поступаючий]

Вступні́ папери [не вхідні папери]

Вундеркі́нд [не талановитий вундеркінд]

В усі́х напрямках [не по всім напрямкам]

Вхід за запрошеннями [не вхід по запрошенням]

Вхід за квитками [не вхід по квитках]

Вхід за перепустками [не вхід по пропускам]

Вчасні жнива [не своєчасні жнива]

Вчасно виплачувати [не в срок виплачувати]

Вчасно проводити [не своєчасно проводити]

В’язень [не ув’язнений]

Газета у друці [не газета в печаті]

Газівник [не газовщик]

Газована вода [не газірована вода]

Галузь безпеки [не область безпеки]

Галузь виробництва [не область виробництва]

Галузь дослі́дження [не область дослідження]

Гальма [не тормоза]

Гальмувати розвиток [не тормозити розвиток]

Ганебний учинок [не безобразний поступок]

Ганчі́рка [не тряпка]

Гармидер у кабінеті [не безпорядок у кабінеті]

Гармонізувати [не здійснювати гармонізацію]

Гармоні́йні відносини [не гармонічні відносини]

Гарні стосунки; добрі взаємини [не хороші відносини, хороші відношення]

Гастролер [не гастрольор]

Гаяти, марнувати час [не губити час]

Геть (чисто) все [не абсолютно все]

Гімнастерка [не гімнастьорка]

Глузувати, сміятися з хлопця [не глузувати, сміятися над хлопцем]

Глухий кут (безвихідь) [не глухий тупик]

Говорити кількома мовами [не говорити на декількох мовах]

Говорити щиро, відверто [не говорити по душах]

Години приймання [не час прийому]

Годинник поспішає [не часи спішать]

Годину тому [не час назад]

Годівниця [не кормушка]

Годі кричати [не хватить кричати]

Гойдалка [не качеля]

Голова Верховної Ради [не головуючий Верховної Ради]

Голова зборів [не головуючий зборів]

Голова йде обертом [не голова йде кругом]

Головний біль [не головна біль]

Головні́ше, головно [не головним чином]

Головнокомандувач армії [не головнокомандуючий армією]

Головувати [не бути головою]

Голосуванням [не шляхом голосування]

Горище [не чердак]

Городина [не городні культури, овочі]

Гортати книжку [не листати книжку]

Гору взяти [не одержати перевагу]

Господар становища [не хазяїн становища]

Господарські витрати [не господарські розходи]

Господарювати (хазяйнувати) [не вести хазяйство, займатися хазяйством]

Гострий біль [не гостра біль]

Гострий нежить [не гостра нежить]

Готі́вка [не наявні гроші]

Гравець [не граючий]

Гральний [не ігровий]

Гральні автомати [не ігрові автомати]

Григір Тютюнник в оповіданні описує [не в оповіданні Григора Тютюнника описується]

Громадо, послухаймо ... [не Громада, давайте послухаємо ...]

Громадська організація [не громадянська організація]

Грошовий переказ [не дєнєжний перевод]

Грошові́ внески [не грошові взноси]

Гумові чоботи [не резинові чоботи]

Гуртовий продаж [не оптова продажа]

Гурток (для) вивчення мови [не кружок по вивченню мови]

Гучна справа [не гучне діло]

Гучна фраза [не тріскуча фраза]

Ґрунтуючись на аналізі [не основуючись на аналізі]

Давати інтерв’ю [не проводити інтерв’ю]

Давати користь [не приносити користь]

Давати спокій [не залишати в спокої]

Давні друзі [не старі друзі]

Давня звичка [не стара звичка]

Далі буде [не дальше буде, продовження буде]

Далі виступатиме [не слідуючим буде виступати]

Далі кажі́ть [не продовжуйте говорити]

Дарчий запис [не дарственний запис]

Дата затвердження [не дата затверджування]

Дати спокій йому [не залишити в спокої його]

Датися взнаки [не дати себе відчути]

Дати хабара [не дати взятку]

Дах [не криша]

Дбайливо укласти [не акуратно уложити]

Два болгарина [не два болгарини]

Два Ві́ктори [не два Віктора]

Два громадянина [не два громадянини]

Два дні тому [не два дня назад]

Двадцять грамів [не двадцять грам]

Два лі́три [не дві літри]

Два проекти [не два проекта]

Два рази [не два раза]

Два студенти [не два студента]

Два (і три, чотири) депутати [не два, три, чотири депутата]

Два (і три, чотири) рукава сорочки [не два, три, чотири рукави сорочки]

Два (і три, чотири) рукави каналу [не два, три, чотири рукава каналу]

Двадцять хвилин на восьму годину [не двадцять хвилин восьмої години]

Дві́йка [не двойка]

Двійнята [не двійня]

2010 р. (року) [не у 2010 р. (році)]

Дві́чі на рік [не два рази в рік]

Двобі́чна поверхня [не двостороння поверхня]

Двома словами [не у двох словах]

Двосторонній догові́р [не двобічний договір]

Дебати на доповідь [не дебати по доповіді]

Дедалі бі́льше [не все більше]

Дедалі бі́льший дефіцит [не зростаючий дефіцит]

Деі́нде [не де-небудь в другому місці]

Декого з присутніх [не котрогось із присутніх]

Демонструють фі́льми [не демонструються фільми]

День відкритих дверей [не день відчинених дверей]

День у день [не день за днем]

Депутат присягає [не депутатом приноситься присяга]

Державна полі́тика [не державницька політика]

Державна скарбниця [не казначейство]

Державне мито [не державна пошлина]

Державницька ідеологія [не державна ідеологія]

Державницька ідея [не державна ідея]

Дертися вгору [не карабкатися вверх]

Десята година [не десять годин]

Дешеві́ти [не ставати дешевим]

Деякою мі́рою [не в деякій мірі]

Джинси [не джінси]

Джміль [не жміль]

Дзвонар [не звонарь]

Дзвоник [не звоник]

Дзвонити [не звонити]

Дзеркало [не зеркало]

Дивитися у ві́чі [не дивитися в упор]

Дивна світлоті́нь [не дивна світотінь]

Дивуватися з учинку [не дивуватися вчинку]

Диктування [не диктовка]

Дискутувати на тему [не дискутувати по темі]

Дистанці́йне керування [не дистанційне управління]

Дитячий садок [не дитячий садік]

Диференційований залік [не диференціальний залік]

Дієслово належить до самості́йних частин мови [не дієслово відноситься до самостійних частин мови]

Дізнаватися (дові́дуватися) про всі новини [не узнавати всі новості]

Дізнатися про конференцію [не взнати про конференцію]

Дізнатися свого часу про все [не узнати у свій час усе]

Дійова допомога [не діяльна допомога]

Дійові́ особи [не діючі особи]

Дійти висновку [не прийти до висновку]

Дійти кінця [не прийти до кінця]

Ділова пропозиція [не діловита пропозиція]

Діловий лист є обличчя фі́рми [не діловий лист являється обличчям фірми]

Діловитий вигляд [не діловий вигляд]

Діловодство [не діловедення]

Ді́лом доводити [не на ділі доказувати]

Дільничний лі́кар [не участковий лікар]

Ділянка землі́ [не участок землі]

Дістати облизня [не залишитися ні з чим]

Ді́юча армія [не дійова армія]

Ді́юча модель [не дійова модель]

Ді́яти [не мати дію]

Ді́яти навмання; наосліп [не діяти всліпу]

Ді́яти на підставі [не діяти на основі]

Ді́яти шаблонно [не діяти по шаблону]

Для бі́льшої ваги [не для пущої важності]

Для годиться, про людське око [не для виду (видимості), для галочки]

Для того, щоб [не з тією метою, щоб]

Днями [не на днях]

Добігати кінця [не близитися до кінця]

Добі́р варіанта [не підбір варіанту]

До болю [не до болі]

Добра не буде [не толку не буде]

Добре знати [не твердо знати]

Добре маклерувати [не добре маклерствувати]

Добре розвинена уява [не добре розвинене уявлення]

Добре ставлення [не хороше відношення]

Добрий вечір! Добривечір! [не Доброго вечора!]

Добрий день! Добридень! Здрастуйте! Здорові будьте! [не Добрий! Доброго дня!]

Добрі (доброчесні) наміри [не благі наміри]

Добрі́шати [не ставати добрим]

Доброго ранку! [не Добрий ранок!]

Доброї вдачі, добрий за вдачею [не добрий по натурі, добрий по характеру]

Доброчинна діяльність [не добродійна діяльність]

Довготермінова програма маркетингу [не довгосрочна програма маркетингу]

Довести до пуття [не дати толк]

Довести інформацію [не довести про інформацію]

Довідки телефоном [не справки по телефону]

Довідково-інформаці́йний фонд [не справочно-інформаційний фонд]

Дові́дуватися [не узнавати]

Дові́дуватися про кастинг [не наводити справки про кастинг]

Довіряти рейтингові [не вірити рейтингу]

Довкі́лля [не оточуюче середовище]

Доводити до ві́дома [не ставити у відомість]

Доводиться на собі́ терпі́ти [не приходиться віддуватися]

Доводиться працювати [не приходиться працювати]

Догові́р про винаймання житла [не договір про житлове наймання]

Додати свої́ зауваження [не добавити свої зауваження]

Додержувати обіцянки [не додержуватися обіцянки]

Додержувати слова [не додержувати слово, додержуватися слова]

Додержуватися курсу [не додержувати курсу]

Додержуватися поглядів [не додержувати поглядів]

До диспансеру [не до диспансера]

До друку [не в друк]

До душі́ [не по душі]

Дозволяти [не давати можливість]

До з’ясування, доки з’ясується [не до вияснення]

Докладати зусилля [не прикладати зусилля]

Докласти зусиль [не прикласти зусиль]

Доконечна (конечна, неодмі́нна) умова [не обов’язкова умова]

Докорі́нна перебудова [не корінна перебудова]

Докорі́нне вдосконалення [не корінне вдосконалення]

Докорі́нний перегляд [не корінний перегляд]

Докорі́нні особливості [не корінні особливості]

Докорі́нно (ґрунтовно) [не корінним способом]

Докоряти секретареві [не журити секретаря]

Долати перешкоди [не брати перешкоди]

Домове ув’язнення [не домашній арешт]

Домовитися про зустріч [не договоритися про зустріч]

До наступної зустрічі [не до слідуючої зустрічі]

До нестями [не до втрати свідомості]

До одинадцятої години [не до одинадцяти годин]

До пари [не під стать]

Допекти до живого [не довести до білого накалу]

Допитувати [не робити допит]

Допові́сти в триденний термін [не доповісти в трьохденний термін]

Допомога з безробі́ття (у зв’язку з безробі́ттям) [не допомога по безробіттю]

Допомога на догляд дитини [не допомога по догляду за дитиною]

Допомогти [не прийти на допомогу]

До речі [не до слова сказати]

Доречно (до речі, до ді́ла, до ладу) нагадати [не до місця нагадати]

Дорікати, докоряти, закидати супротивникові [не дорікати, докоряти, закидати супротивника]

Дорога з однобі́чним рухом [не дорога з одностороннім рухом]

Дорогоці́нний, неоціненний, неоці́нний [не безцінний]

Дорожче за (від) життя [не дорожче життя]

Досить жартів [не шутки в сторону]

Досі (до цього часу) [не до цих пір]

Досконаліше володі́є мовою [не більш досконаліше володіє мовою]

Дослі́дження в галузі [не дослідження в області]

Дослі́дження з літератури [не дослідження по літературі]

Дослі́дження з філософії [не дослідження по філософії]

Дослі́джувати [не займатися дослідженням]

Дослі́джуючи [не при дослідженні]

Дослі́дницька група [не дослідна група]

Дослі́дницький підхі́д [не дослідний підхід]

До справи не має стосунку [не до діла не відноситься]

Доставляння вантажу [не доставка грузу]

Достеменно відомо [не точно відомо]

Достроково відвантажити [не достроково відгрузити]

Досягати мети [не добиватися цілі]

Досягати успіху [не добитися успіху]

Досягнення студента, студентські досягнення [не студентові досягнення]

Дотеперішня влада [не бувша перед цим влада]

Доти [не до тих пір]

До того йдеться [не до того йде]

Доторкатися до приладу [не торкатися приладу]

Дотримувати вимог [не відповідати вимогам]

Дотримувати правил пристойності [не дотримуватися правил пристойності]

Дотримуватися такої думки [не придержуватися такої думки]

Доходити згоди [не приходити до згоди]

До цяти [не до найменшої подробиці]

Дошкульне питання, пекуча справа [не больне питання, болюче питання]

Дражливе (делікатне, ні́якове) становище [не щекотливе положення]

Драматизована ситуація [не драматична ситуація]

Дрібні́ гроші [не мєлоч]

Другий за значенням [не другий по значенню]

Другого року [не у другому році]

Дружнє ставлення [не дружне ставлення, дружнє відношення]

Дружний колектив [не дружній колектив]

Дружня краї́на [не дружна країна]

Друкований аркуш [не друкований лист]

Друкувати на замовлення [не друкувати по замовленню]

Друкувати текст урозбивку [не друкувати текст врозрядку]

Дуже просити [не настійливо просити]

Духу не стане [не кишка тонка]

Дякувати вам [не дякувати вас]

Дякувати татові [не дякувати тата]

Екскурсія визначними місцями [не екскурсія по визначним місцям]

Електрифікація [не електрофікація]

Електричний струм [не електричний ток]

Елементів, що сприяють [не елементів, сприяючих]

Елі́та народу [не еліта народа]

Ефективний засіб [не ефектний засіб]

Ефектна картина [не ефективна картина]

Ефектна поза [не ефективна поза]

Є державна власність [не являється державною власністю]

Єдиноначальність [не одноначальність]

Є доказом [не являється доказом]

Є матеріально відповідальною особою [не являється матеріально відповідальною особою]

Є складником [не являється складовою]

Є членом комі́сії [не являється членом комісії]

Жалі́ти вуха [не щадити вуха]

Жартома [не в шутку]

Жбурляти межі очі [не швиряти в очі]

Жвава торгі́вля [не жива торговля]

Жевріє наді́я [не теплиться надія]

Живий та здоровий [не цілий і неушкоджений]

Животрепетна новина [не хвилююча новина]

Жити нарізно [не жити окремо]

Житлова площа [не жила площа]

Житловий квартал [не жилий квартал]

Житловий масив [не жилий масив]

Жодного разу [не ні разу]

Жодного (ніякого) сумніву [не ніяких сумнівів]

Жувати жуйку [не жувати жвачку]

Журі́ [не жюрі]

За абеткою [не в алфавітному порядку, по алфавіту]

За аналогією [не по аналогії]

Забагаті́ти, розбагаті́ти [не стати багатим]

За бажанням [не по бажанню]

Забарвлення голосу [не окраска голосу]

Забезпечить рі́вень об’єктивності [не дасть змогу забезпечити рівень об’єктивності]

Заборгованість [не задолженість]

Заборгованість з виплати [не заборгованість по виплаті]

Заборонити [не ввести заборону на]

Забрати багато часу [не зайняти багато часу]

За будь-якої погоди [не при будь-якій погоді, при любій погоді]

Заважати працювати [не мішати працювати]

Завантажена машина [не загружена машина]

За Вашої допомоги, з Вашою допомогою, завдяки Вашій допомозі [не при Вашій допомозі]

За Вашою згодою [не з Вашої згоди]

Завдавати болю [не завдавати біль]

Завдавати збитків [не наносити збитки, причиняти збитки]

Завдавати клопоту [не приносити клопіт]

Завдавати поразки [не наносити поразку]

Завдавати прикрощів [не приносити прикрощі, приносити неприємності]

Завдавати удару [не наносити удар]

Завдані збитки [не нанесені збитки]

Завдання не під силу [не завдання не по силам]

Завдання полягає в тому [не завдання зводиться до того]

Завдати шкоди [не нанести шкоду]

Завдовжки сім метрів [не у сім метрів довжиною]

Завдяки Вашій допомозі [не дякуючи Вашій допомозі]

Завдяки знайомству [не по знайомству]

Завдяки підтримці [не при підтримці]

Завдяки сумлі́нному ставленню [не дякуючи сумлінному ставленню]

За великим рахунком [не по великому рахунку]

Завершальне (прикінцеве) слово допові́дача [не заключне слово]

Завершуючи [не при завершенні]

Завзятий (заповзятий, затятий, запеклий) супротивник [не яросний противник]

За винятком пана Романа [не за виключенням пана Романа]

За винятком хворих [не за виключенням хворих]

За відсутності [не на час відсутності]

Заві́дувач ві́дділу [не завідуючий відділом]

Заві́дувач господарства [не завідуючий господарством]

Заві́дувачка ві́дділу [не завідуюча відділом]

Заві́дувачка канцелярії [не завідуюча канцелярії]

Заві́дувач лабораторії [не завідуючий лабораторією]

Завізувати [не поставити візу]

За віковими групами [не по віковим групам]

Завод, що виробляє [не завод по виробництву]

Завозити до супермаркету [не завозити в супермаркет]

Заволодівати зі́браними грошима [не заволодівати зібрані гроші]

За всією формою [не по всій формі]

За всіма вимогами [не по всім вимогам]

За всіх обставин [не при всіх обставинах]

За всяку (будь-яку) ціну; будь-що-будь [не щоб то не стало, чого б то не стоїло]

Зав’язати краватку [не зав’язать галстук]

Загальний перепис [не всезагальний перепис]

Заганяти в глухий кут [не ставити в тупик]

Загасити полум’я [не потушити полум’я]

Загорнути в папі́р [не загорнути в бумагу]

Задавнена хвороба [не запущена хвороба]

За давньою звичкою [не по старій пам’яті]

За два кроки [не в двох шагах, у двох кроках]

За два метри [не у двох метрах]

За два мі́сяці зустрі́немося [не через два місяця зустрінемося]

За домовленістю [не по домовленості]

За допомогою комп’ютера [не при допомозі комп’ютера]

За дорученням керівника [не по дорученню керівника]

За життя був маловідомий [не при житті був маловідомий]

За законами честі [не по законах честі]

За зачиненими дверима [не за закритими дверима]

Заздалегі́дь висловлювати подяку [не зарані виражати подяку]

Заздалегі́дь потурбуватися [не загодя потурбуватися]

За змі́стом [не по змісту]

Зазнавати невдачі [не терпіти невдачу]

Зазнавати поразки [не терпіти поразку]

Зазнавати труднощів [не зустрічатися з труднощами]

Зазнати втрат [не понести втрат]

Зазнати поразки [не дістати поразку]

Зазнати фіаско [не потерпіти фіаско]

Зазначати зворотну адресу [не вказувати зворотний адрес]

Зазначати у протоколі [не вказувати в протоколі]

Зазначений час [не вказаний час]

Зазначимо тут [не укажемо тут]

Зазначити ціну [не вказати ціну]

Заінтересована особа [не заінтересоване лице]

Зайва мова [не лишні слова]

Зайвий раз [не лишній раз]

Зайнята людина [не занята людина]

Зайняти мі́сце для колеги [не зайняти місто для колеги]

Зайти (загнати) в безвихідь (у глухий кут) [не зайти (загнати) в тупик]

Зайти до деканату [не зайти до деканата]

Зайти до клубу [не зайти до клуба]

За кермом [не за рульом]

Закінчивши [не по закінченні]

Закі́нчувати інститут [не кінчати інститут]

За кого Ви мене маєте [не за кого Ви мене приймаєте]

За козаччини [не при козаччині]

Закручувати кран [не закривати кран]

Закупівельні ці́ни [не закупочні ціни]

За лаштунками [не за кулісами]

Залежно від [не у залежності від]

Залежно від обставин [не в залежності від обставин]

Залежно від підстав [не в залежності від підстав]

Залежно від погоди [не в залежності від погоди, дивлячись по погоді]

Залишати / лишати нерозв’язаним [не залишати під питанням]

Залишати / лишати поза увагою [не залишати без уваги]

Залишатися осторонь [не залишатися в стороні]

Залишити нерозв’язаним [не залишити під питанням]

Залишок становить [не залишок складає]

Залізниця [не залізна дорога]

Залізничний квиток [не залізничний (залізнодорожний) білет]

Залучати до роботи [не втягувати у роботу, залучати в роботу]

Залучити до роботи [не залучити в роботу]

Залучити молодь [не задіяти молодь]

Залюбки, охоче, радо, із приємністю, з радістю [не з задоволенням]

За мі́сцем роботи [не по місцю роботи]

Замовити слівце [не закинути слівце]

Замовити собі́ костюм [не заказати собі костюм]

Заможні люди [не зажиточні люди]

За мої́ми відомостями [не по моїх відомостях]

Замолоду [не в юності]

За нашими підрахунками [не по нашим підрахункам]

За наявними даними [не по наявним даним]

За наявності коштів [не при наявності]

За нез’ясованих обставин [не при невияснених обставинах]

Занепадати [не приходити в занепад, приходити в стан занепаду, приходити в упадок]

За несплати суми [не при неуплаті суми, у випадку неуплати суми]

Занехаєне (занедбане) підприємство [не запущене підприємство]

Занотувати [не взяти на замітку]

За обопі́льною згодою [не по обоюдній (взаємній) згоді]

Заорендовувати [не брати в оренду]

За останньою модою [не по останній (послідній) моді]

Заощаджувати кошти [не економити кошти]

Запаморочити голову бабусі [не закрутити голову бабусі]

Запам’ятати [не утримати в пам’яті]

Записник [не записна книжка]

Запитувати викладача; питати викладача; ставити питання (запитання) викладачеві [не задавати питання викладачу]

Запитувач [не запитуючий]

За пі́дсумками [не по підсумкам]

За планом [не по плану]

Заплутане питання [не запутане питання]

Заплутати справу [не запутати діло]

Заплющувати очі; заплющуватися [не закривати очі]

Запобігати ласки в шефа [не запобігати ласки перед шефом]

Запобігати хворобі [не попереджати хворобу]

Запобі́гти лихові [не запобігти лихо]

Заповідати, відписувати [не завіщати]

Запові́тна мрі́я [не завітна мрія]

За покликом серця [не по зову серця]

Запорука успіху [не залог успіху]

За посередництвом наставника [не при посередництві наставника]

За посередництвом фі́рми [не через посередництво фірми]

За посі́бником [не по посібнику]

За потреби [не у випадку (при, по) необхідності]

Започатковано змагання [не було покладено початок змаганню]

Заправляти ціну [не заламлювати ціну]

Заправна станція [не заправочна станція]

За приклад навести [не у приклад поставити]

За прикладом учителя [не по прикладу вчителя]

Запровадити нові́ порядки [не завести нові порядки]

За програмою [не по програмі]

За п’ятнадцять хвилин четверта година [не без п’ятнадцяти хвилин чотири години]

За п’ять метрів [не в п’яти метрах]

Заради пристойності [не для пристойності]

Заради (ради) шматка хлі́ба [не із-за куска хліба]

За результатами вимі́рювань [не по результатам вимірювань]

За рецептом [не по рецепту]

За родинних обставин, через обставини в родині [не по сімейним обставинам]

За розмовами минув час [не у розмовах пройшов час]

Заручник [не заложник]

Засади [не основні положення]

Засіб для існування [не спосіб для існування]

Засіб знеболення [не знеболюючий засіб]

За сім кроків [не у семи кроках]

Заслуговувати на дові́ру [не заслуговувати довіри]

Заслуговувати на нагороду [не заслуговувати нагороду]

Заслуговує на увагу [не заслуговує уваги]

Заснований князем Володимиром [не оснований князем Володимиром]

Заснований напрям [не оснований напрям]

Заснувати [не закласти основу]

За сонцем [не за часовою стрілкою]

За списком немає [не по списку не значиться]

Заспіваймо! [не Давайте заспіваємо!]

Заспівати пі́сню [не затянути пісню]

За сприяння [не при сприянні]

Застава, запорука [не залог]

Заставити [не віддати в заставу]

Заставне право [не право застави]

Застелити цератою [не застелити клейонкою]

Застерегти собі́ право [не залишити за собою право]

Застерігаємо собі́ право [не залишаємо собі право]

Застуда [не простуда]

Застудитися [не простудитися]

Заступник директора [не замісник директора]

За таким графіком [не по слідуючому графіку]

За такими (цими) правилами [не за даними правилами]

За таких обставин, у таких обставинах [не при таких обставинах]

За таких умов [не при таких умовах]

За тарифом [не по тарифу]

Зателефонуй до мене [не подзвони до мене, позвони мені]

За температури [не при температурі]

За течією пливти [не по течії пливти]

За тиждень, через тиждень [не через неділю]

Затиснути критику [не зажати критику]

За тих часі́в [не у ті часи]

Заткнута пляшка [не закрита бутилка]

За три кроки [не у трьох кроках]

За три мі́сяці зустрі́немося [не через три місяця зустрінемося]

Затуляти рота [не закривати рот]

Затявся на своєму [не уперся на своєму (свойому)]

Затямте це собі́ добре [не засвойте це собі добре]

Зауваги щодо лекції [не зауваження по лекції]

Зауваження на тему [не зауваження по темі]

Зауважити [не поставити на вид]

За умов дотримання правил [не при умовах дотримання правил]

За участі [не з участю]

За хвилину [не через хвилину]

Захворі́ти на жовтяницю [не захворіти на жовтуху]

Захисний колір [не защитний цвєт]

Захищати [не забезпечувати захист]

Заходи запобігання (запобі́жні заходи) [не заходи для попередження]

Заходи щодо (для, до) святкування [не міроприємства по святкуванню]

Заходи щодо полі́пшення умов праці [не заходи по поліпшенню умов праці]

За цієї умови [не при цій умові]

Зацікавлювати [не викликати зацікавленість]

Зачепити інтереси [не затронути інтереси]

Зачиняти двері [не закривати двері]

Зачитати (оголосити) розпорядження [не прочитати розпорядження]

Зачіпати гі́дність [не задівати достоїнство]

Зачіпати самолюбство [не задівати самолюбство]

За яких умов? [не При яких умовах?]

З багатьох причин [не по багатьом причинам]

Збагнути [не в толк узяти]

Збайдужі́ти [не стати байдужим]

Збанкрутувати / збанкрутити [не потерпіти банкротство]

Збирання пі́дписів [не збір підписів]

Збігатися в поглядах [не співпадати у поглядах]

Збігаються думки, погляди [не співпадають думки, погляди]

Збідні́ти [не стати бідним]

Збі́рка ві́ршів [не збірник віршів]

Збі́рник документів [не збірка документів]

Збі́рник задач [не збірка задач]

Збі́рник наукових праць [не збірка наукових праць]

З боку [не зі сторони]

З болем у серці [не з боллю в серці]

З будь-якого приводу [не по всякому поводу]

Зважати на думку [не рахуватися з думкою]

Зважати на обставини [не враховувати обставини, рахуватися з обставинами]

Зважати на труднощі [не враховувати трудності]

Зважаючи на викладене вище, з огляду на викладене вище [не в силу викладеного, ввиду того, що]

Зважитися на виступ [не рішитися на виступ]

З Вас належить [не з Вас причитається]

Звати Олександром [не звати Олександр]

З вашої ласки [не вашою милістю]

З великими труднощами [не з великим трудом]

Звернутися з питання [не звернутися по питанню]

Звернутися на адресу [не звернутися по адресу]

Звертатися до райради [не звертатися в райраду]

Зверхність (панування) законів [не верховенство законів]

Звести нанівець [не звести на „ні”]

З виглядом знавця [не з видом знавця]

З вини працівника [не по вині працівника]

Звинувачувати [не пред’являти звинувачення]

З ві́дома [не з відому]

Звідусюди, звідусі́ль [не з усіх сторін]

Звільняти дорогу старшому [не давати дорогу старшому]

Звільняти службовців [не розраховувати служащих]

Звітувати [не давати звіт]

З власного досвіду [не по власному досвіду]

З власної волі [не по власній волі]

Зводини [не очна ставка]

Зволікається можливість [не затягується можливість]

Зволікати з роботою [не затягувати роботу]

Зворотна адреса [не обратний адрес]

Зворотний бік [не обратна сторона]

Зворотний бік медалі [не зворотна сторона медалі]

Зворушливі враження [не хвилюючі враження]

Звуть Олександр [не звуть Олександром]

З гі́дністю [не з достоїнством]

Згі́дно зі штатним розписом [не згідно штатного розкладу]

Згі́дно з чинним законом (за чинним законом) [не згідно діючого закону (по діючому закону)]

Згладжувати [не здійснювати згладження]

Згодитися [не дати згоду]

Згодом [не з часом, через деякий час]

Згортати зошит [не закривати зошит]

Згортати книжку [не закривати книжку]

Згубні наслідки [не гиблі наслідки]

Здавна [не з давніх пір]

Здебі́льшого [не в більшості випадків]

Здебі́льшого іноземного виробництва [не у більшості іноземного проізводства]

Здіймати тривогу [не піднімати тривогу]

Зді́йснює деканат [не здійснюється деканатом]

Здобувати перемогу [не одержувати перемогу]

Здобувач наукового ступеня [не співшукач (пошукувач) наукового ступеню]

Здобути перемогу [не одержати перемогу]

Здобути собі́ ім’я [не зробити собі ім’я]

З допомогою друга [не при допомозі друга]

Здоровий глузд [не здравий смисл]

З досвіду проведення семінару [не по досвіду проведення семінару]

З дурного розуму [не по глупості]

З заплющеними очима [не з закритими очами]

З-за рогу [не із-за угла]

Зібратися на силі [не зібратися з силами]

Зі злості, маючи злість [не по злобі]

Зі Львова [не із Львова]

З ініціативи [не по ініціативі]

Зіпсуватися [не прийти в негодність]

Зірвати перемовини [не зірвати переговори]

Зі своєї ініціативи [не по своїй ініціативі]

Зі сказаного випливає [не із сказаного слідує]

Зі службового обов’язку [не з обов’язку служби, по долгу служби]

Зі справою не можна зволікати [не діло не терпить зволікання]

Зіставляти, порі́внювати факти [не співставляти факти]

З кожним днем [не день від дня]

Зловити на мові [не піймати на слові]

Злочинне угруповання [не злочинна групіровка]

Змі́нювати думку [не міняти думку]

Змі́нюють (змі́нюємо) методи [не змінюються методи]

Зміст висловленої думки [не смисл висловленої думки]

Змусили, примусили зробити [не заставили зробити]

Змушувати; примушувати [не ставити перед необхідністю]

Знати всі таємниці справи [не знати всю підноготну діла]

Знати з газет [не знати по газетам]

Знатися на техніці [не бути знаючим у техніці]

Значною мі́рою; значно [не в значній мірі]

Знебарвлювати [не робити безбарвним]

Зневажати пораду [не зневажати порадою]

З невідомої причини [не по невідомій причині]

Знепритомніти [не втратити свідомість]

Знесилитися [не втратити силу]

Знімати суперечку [не піднімати спір]

З нового рядка [не з червоної строчки]

Зносити образу [не переносити обіду]

Знущатися з хлопця [не знущатися над хлопцем]

Зобов’язаний сплачувати [не обязаний виплачувати]

З обов’язку [не по обов’язку]

Зобов’язувати [не ставити в обов’язок]

Зобов’язуюся повернути [не обов’язуюсь повернути]

З обох бокі́в [не з обох сторін, по обох сторонах]

Зовнішня позика [не зовнішній займ]

Зовсім неправильно [не в корені неправильно]

З огляду на обставини, через обставини [не в силу обставин]

Зокрема, між яких, серед них [не у тому числі]

Зона поширення [не область поширення]

З питань обліку [не по питанням обліку]

З погляду [не з точки зору]

З-поміж членів [не з числа членів]

З посади [не з займаної посади]

З почуттям власної гі́дності [не з почуттям власного достоїнства]

З провини, з вини [не по вині]

Зраджувати друга [не зраджувати другу]

Зраджувати свої́ переконання [не зраджувати своїм переконанням]

Зрадити однопарті́йців [не зрадити однопартійцям]

Зрадити своє слово [не зрадити своєму слову]

З радощів, раді́ючи [не на радостях]

Зректися свої́х слів [не відказатися від своїх слів]

Зробити внесок у справу [не внести вклад у діло]

Зроблений нашвидкуруч, поспіхом, спохвату [не зроблений упопихах]

Зрозумі́ла річ, зрозумі́ло, зві́сно, зві́сна річ, безперечно [не ясне діло]

Зрозумі́ліше [не більш зрозуміліше]

Зростання цін [не ріст цін]

Зручне мі́сце [не удобне місце]

З собою мати паспорт [не при собі мати паспорт]

З таких питань [не зі слідуючих питань]

З того боку [не по ту сторону]

Зуби замовляти [не зуби заговорювати]

Зубний біль [не зубна біль]

З усі́х питань [не по всім питанням]

З усі́х поглядів (з усі́х бокі́в) [не в усіх відношеннях, по всіх статтях]

З усі́х усюд [не з усіх сторін]

Зустрічати багнетами (в багнети) зрадника [не зустрічати в штики зрадника]

З усього видно [не по всьому видно]

Зухвала поведі́нка [не визивающа поведінка]

З цілковитою підставою [не з повним правом]

З цього погляду [не в цьому відношенні, з цієї точки зору]

З чиєї вини [не по чиїй вині]

Зчиняти галас [не піднімати крик]

Зчиняти (здіймати) скандал [не піднімати скандал]

З’являтися на виклик [не являтися по визову]

З’являтися на збори [не являтися на збори]

З’ясовувати питання [не виясняти питання]

З’ясувати [не внести ясність]

Ігнорувати думку членів громади [не ігнорувати думкою членів громади]

Іграшковий ві́дділ [не ігрушечний відділ]

Ігровий майданчик [не гральний майданчик]

Ідеться до того [не іде до того]

Із зазначенням кі́лькості та якості [не із вказівкою кількості та якості]

Із заплющеними очима [не із закритими очима]

Із походження [не по походженню]

Із сказаного випливає [не із сказаного витікає]

Із фаху, за фахом [не по спеціальності]

Із цими зв’язками [не при цих зв’язках]

Із часописів дізнатися [не по газетам узнати]

Із щирою душею, із щирим серцем [не з відкритою душою]

Імунітет [не захисний імунітет]

І на думку не спадало [не й на умі не було]

Інакше [не в противному випадку, в противному разі]

Інакше кажучи [не другими словами, іншими словами]

Інспектор з кадрів [не інспектор по кадрам]

Інструктор (з) плавання [не інструктор по плаванню]

Інтерес зростає [не інтерес підвищується]

Інформація надходила [не інформація надходила була]

І́нший варіант [не другий варіант]

І́ншим разом, і́ншого разу [не в другий раз, другим разом]

І́ншим часом [не в інший час]

І́ншого дня [не на другий день]

І собі́, у свій черк [не у свою чергу]

І справді [не в самому ділі]

Істотні вади (хиби) [не суттєві недоліки]

І таке і́нше; тощо [не і тому подібне]

Іти вулицею [не іти по вулиці]

Іти слідами [не іти по слідах]

Іти шляхом найменшого опору [не йти по лінії найменшого опору]

І чутка пропала [не і слуху нема]

Їдальня [не столова]

Їздити по полях [не їздити по полям]

Їй личить (пасує, до лиця) капелюшок [не їй іде капелюшок]

Їм нема лі́ку [не їм нема числа]

Їхати по лі́каря [не їхати за лікарем]

Їхній керівник [не їх керівник]

Їхня таємниця [не їхня тайна]

Його відзначено державною премією [не він відмічається державною премією]

Його це не задовольняє [не його це не влаштовує]

Йому на вті́ху [не для його задоволення]

Йти за такою логікою [не слідувати подібній логіці]

Калі́чена мова [не ламана мова]

Калі́чити слова [не коверкати слова]

Кампанія збирання пі́дписів [не кампанія по збиранню підписів]

Кампанія з дискредитації кандидата в депутати [не кампанія по дискредитації кандидата в депутати]

Каса попереднього продажу квиткі́в [не каса попередньої продажі білетів]

Кахельне виробництво [не кафельне проізводство]

Кахляна підлога [не кафельний пол]

Квадратові дужки [не квадратні дужки]

Квартира з усіма вигодами [не квартира з усіма зручностями]

Квиткова каса [не білетна каса]

Квиток проїзний [не білет проїзний]

Кермо (стерно) влади [не бразди правління]

Керувати [не здійснювати керівництво, здійснювати управління]

Керувати державою [не управляти державою]

Килимова дорі́жка [не коврова дорожка]

Кишенькові витрати [не карманні витрати]

Кишенькові гроші [не карманні гроші]

Кілограм апельсинів [не кілограм апельсин]

Кі́лькісна перевага [не численна перевага]

Кількома словами [не в кількох словах, в небагатьох словах, у двох словах]

Кінцевий пункт [не кінечний пункт]

Кінцевий складник [не кінечна складова]

Книгарня [не книжний магазин]

Книжка у друці [не книжка в печаті]

Книжкова виставка [не книжна виставка]

Книжкова графіка [не книжна графіка]

Книжкова ілюстрація [не книжна ілюстрація]

Книжкова поличка [не книжна полочка]

Книжкова торгі́вля [не книжна торгівля]

Книжкова шафа [не книжний шкаф]

Книжковий каталог [не книжний каталог]

Книжковий ярмарок [не книжна ярмарка]

Ковзани [не коньки]

Кожний зосі́бна [не кожний окремо]

Кожного разу [не всякий раз, кожний раз]

Коли доведеться [не коли прийдеться]

Коли (якщо) є [не при наявності]

Коли ж ні [не в противному випадку]

Коли (якщо) немає (бракує) [не при відсутності]

Коли (якщо) треба [не при необхідності]

Колишній ректор [не бувший ректор]

Колишні студенти [не бувші студенти]

Колишні учасники [не бувші учасники]

Колірна гама [не кольорова гама]

Колір оздоблення [не колір оддєлки]

Коло завдань обмежуємо (обмежують) [не коло завдань обмежується]

Кольорова вкладка [не кольоровий вкладиш, цвітний вкладиш]

Кольорова світлина [не колірна світлина]

Кольорове кіно [не колірне кіно]

Командувач армії [не командуючий армією, командувач армією]

Комі́сія відзначає [не комісія відмічає]

Комі́сія для приймання заяв [не комісія по прийому заяв]

Комі́сія для приймання і́спитів [не комісія по прийому екзаменів]

Комі́сія для розслі́дування [не комісія по розслідуванню]

Комі́сія для складання резолюції [не комісія по складанню резолюції]

Комі́сія закордонних справ [не комісія по закордонних справах]

Комі́сія з переві́рки фактів [не комісія по перевірці фактів]

Комі́сія з питань призначення стипендій [не комісія по призначенню стипендій]

Комі́сія у справах молоді [не комісія по справам молоді]

Комі́сія у справі роззброєння [не комісія по роззброєнню]

Комітет з радіомовлення та телебачення [не комітет по радіомовленню та телебаченню]

Комітет іноземних справ [не Комітет по іноземним справам]

Комітет цін [не комітет по цінам]

Комплекті́вка [не комплектуюча]

Комплектовання [не комплектуючі]

Конкурентоздатний, конкурентоспроможний [не конкурентоспособний]

Конспект із філософії [не конспект по філософії]

Контролювати [не здійснювати контроль]

Конференція із (щодо) проблеми [не конференція по проблемі]

Концерт на замовлення [не концерт по заявкам]

Конче [не до зарізу]

Координаці́йний центр [не координуючий центр]

Корисливі ці́лі [не користні цілі]

Користуватися лампою-спалахом [не користуватися вспишкою]

Користуючись [не при користуванні]

Коротко кажучи [не коротше (короче) кажучи]

Котра година? [не Скільки годин?]

Кошти, скеровані на ... [не кошти, направлені на ...]

Коштовний камінь [не дорогоцінний камінь]

Крамницю зачинено [не крамниця закрита]

Краном [не з допомогою крана]

Красива хода [не красива походка]

Красна площа [не Червона площа]

Кривдити [не відноситись несправедливо]

Кривосві́дчити [не давати брехливі показання]

Крига скресла [не льод тронувся]

Кримінальна справа [не уголовне діло]

Критикувати [не піддавати критиці]

Критична точка [не критична крапка]

Крізь вікно [не через вікно]

Крізь окуляри [не через очки]

Круті́ (радикальні) заходи [не жорсткі міри]

Кулькова ручка [не шарикова ручка]

Купа грошей (фантастичні гроші) [не баснословні гроші]

Купити на виплат [не купити в розсрочку]

Купувати [не купляти]

Курити заборонено [не курити забороняється]

Курси з вивчання [не курси по вивченню]

Ламана лі́нія [не ломана лінія]

Ласкаво просимо [не добро пожалувати]

Легковажити дружбу [не легковажити дружбою]

Легко відбутися [не дешево відбутися]

Ледача пам’ять [не погана, коротка пам’ять]

Ледь-ледь, трі́шки [не чуть-чуть]

Лекції з історії [не лекції по історії]

Листі́вка [не поштова картка]

Листування триває [не переписка продовжується]

Листуватися [не вести переписку]

Лиха людина [не зла людина]

Лихий жарт [не зла шутка]

Лихословити, пащекувати [не злословити]

Лишилось у спадок (спадщину) [не осталось у спадщину]

Ліворуч, з лі́вого боку [не по ліву руку, по ліву сторону]

Лікарняний листок [не больничний]

Лі́ки проти болю [не ліки від болі]

Лі́ки проти грипу [не ліки від грипу]

Лікувальні властивості [не лікуючі властивості]

Лі́нія електропередавання [не лінія електропередач]

Лі́ніями зв’язку [не по лініях зв’язку]

Лі́тнього ранку [не літнім ранком]

Лічити на пальцях [не лічити по пальцям]

Лічити (рахувати) про себе (в думці) [не рахувати в умі]

Людина, яка себе поважає [не поважаюча себе людина]

Людне мі́сце [не бойке місце]

Має бути [не повинен бути]

Майстерня приймає [не приймається майстернею]

Мало де [не рідко де]

Мало не [не чуть не]

Мало (трохи) не сорок років минуло [не біля сорока років пройшло]

Мало хто [не рідко хто]

Мальовниче безладдя [не художній безпорядок]

Малювати фарбами [не малювати красками]

Марина Іллі́вна [не Марина Іллінічна]

Марна праця [не безкорисний труд]

Марнувати життя [не губити життя]

Матеріальне становище [не матеріальне положення]

Матеріальний світ [не матеріальний мир]

Матерія у смужку [не матерія у полоску]

Мати авторитет [не користуватися авторитетом]

Мати всі права [не володіти всіма правами]

Мати добру репутацію (славу) [не бути на хорошому рахунку]

Мати зиск [не мати користь]

Мати значення [не відігравати значення]

Мати на меті [не мати метою]

Мати на увазі [не мати в виду]

Мати перед собою мету [не переслідувати мету]

Мати підтримку [не користуватися підтримкою]

Мати рацію [не бути правим]

Мати успіх [не користуватися успіхом]

Мати шану; бути в пошані [не користуватися повагою]

Маю за честь [не уважаю за честь]

Маю за честь повідомити вам таке [не маю честь повідомити вам слідуюче]

Мелоді́йна музика [не мелодична музика]

Мене це не обходить [не мене це не інтересує]

Мені́ байдуже [не мені все рівно]

Мені́ важко сказати [не затрудняюсь сказати]

Мені́ щастить [не мені везе]

Менш над (за) усе [не менш усього]

Мертва точка [не мертва крапка]

Мета полягає в тому [не мета заключається в тому]

Мети досягнуто [не мета досягнута]

Механі́чне заклепування [не механічна заклепка]

Мешканець [не проживаючий]

Мешкати за адресою [не проживати по адресу]

Мешкаю на вулиці [не живу по улиці]

Ми дослідили [не нами досліджено]

Ми з колеґою [не ми з колегою удвох]

Милиця [не костиль]

Минулого року [не в минулому році]

Минулого тижня [не на минулій неділі, на тій неделі]

Миролюбний [не миролюбивий]

Мистецтво керівництва [не мистецтво керування]

Митися в лазні [не митися в бані]

Митний огляд [не таможений огляд]

Митниця [не таможня]

Мито [не пошлина, таможенний збір]

Міжнародне становище [не міжнародне положення]

Міжнародні відносини [не міжнародні відношення]

Мій співрозмовник [не мій співбесідник]

Мінімальні пі́льги [не мінімальні льготи]

Мі́ра покарання [не ступінь покарання]

Містити в собі́; охоплювати; об’єднувати; складатися з [не включати в себе]

Міститися у склянці [не міститися в стакані]

Мі́сткість ринку [не ємкість ринку]

Мі́сце звільнилося [не вакансія звільнилася]

Мітингувальник [не мітингуючий]

Мова не мовиться [не розмова не клеїться]

Могильна тиша [не гробова тишина]

Могло б бути набагато кращим [не залишає бажати кращого]

Моє шанування [не маю честь кланятись]

Можлива причина виникнення суперечки [не можлива причина виникнення спору]

Можна рекомендувати [не може бути рекомендована]

Молодь, молоде поколі́ння, памолодь [не підростаюче покоління]

Молодята, молоді́ [не молодожони]

Музична осві́та [не музикальна освіта]

Музична школа [не музикальна школа]

М’якої вдачі, м’який вдачею [не м’який по характеру]

М’якший вирок [не м’якіший вирок]

На адресу ювіляра [не в адрес ювіляра]

Набагато бі́льше [не далеко більше]

Набирати чинності [не ставати діючим]

Набирати чинності закону [не приймати силу закону]

На благо краї́ни [не на благо країні]

Наболі́ле питання [не наболівше питання]

Набувати досвіду [не набувати досвід]

На будь-який випадок [не на всякий випадок]

Набути досвіду [не набути досвід]

Набутий віками скарб [не придбаний віками скарб]

Набути права власника [не набути право власника]

Набути права громадянства [не одержати право громадянства]

На Ваше бажання [не по Вашому бажанню]

На Ваш розсуд [не на Ваш розгляд]

На Вашу частку припадає [не на Вашу долю приходиться]

Наведені цифри [не приведені цифри]

Навертатися на очі [не попадатися на очі]

Навести докази [не привести докази]

Навести приклад [не привести приклад]

Навести слова філософа [не привести слова філософа]

На вигляд, з вигляду [не по виду, по вигляду]

На видноті́ [не на виду]

На виконання вимог [не для виконання вимог]

На випадок стихі́йного лиха [не у випадку стихійного лиха]

На виплат [не у розсрочку]

На відмі́ну від попередника [не в приклад попереднику]

На власний розсуд [не по власному розсуду]

На власні вуха почути [не власними вухами чути]

Навмисно [не з умислом]

Наводити аргументи [не приводити аргументи]

Наводити докази [не приводити докази]

Наводити на думку [не приводити до думки]

Наводити приклад [не приводити приклад]

Наводити як приклад (як зразок, як взірець); ставити за приклад (за зразок, за взірець) [не ставити у приклад]

Навпаки, перекручено [не шиворот-навиворот]

Навпочіпки [не на корточки]

На все добре [не всього доброго]

На всі питання відпові́в [не по всім питанням відповів]

На всю ширину [не у всю ширину]

Навчальний посі́бник [не учбовий посібник]

Навчати грамоти [не навчати грамоті]

Навчати правди [не навчати правді]

Навчатися (учитися) в інституті [не вчитися в інституті, заніматься в інституті]

Навчатися рі́дною мовою [не навчатися на рідній мові]

Нагальна справа [не назріла справа, невідкладна справа, невідкладне діло]

Наголошувати [не робити акцент]

Наголошувати [не ставити наголос]

На гостину [не в гості]

Надавати впевненості [не придавати впевненість]

Надавати допомогу, допомагати [не подавати допомогу]

Надавати законові чинності [не вводити закон в дію (в силу)]

Надавати слово [не представляти слово]

Надавати університетові ім’я Василя Стуса [не присвоювати університету ім’я В. Стуса]

Надалі [не в дальнішому, в подальшому]

Надані матеріали [не представлені матеріали]

На дарунок [не в подарок]

Надати інформацію [не подати інформацію]

Надати слово [не дати слово]

Надати чинності постанові [не ввести постанову в дію]

Надворі похолодні́ло [не надворі похолодало]

На дев’ять поверхів [не у дев’ять поверхів]

Надзвичайний стан [не надзвичайне положення, надзвичайне становище]

Надзвичайні заходи [не крайні міри]

На диво [не на рідкість]

Надівати окуляри [не надівати очки]

Надійшла інформація [не поступила інформація]

Надійшов пакунок [не прийшла посилка]

Надіслати на адресу [не відправити по адресу]

Над мої́ сили [не вище моїх сил]

На додаток до всього [не в довершення до всього, в додаток до всього]

На доказ [не в доказ]

Надолужити згаяне (прогаяне) [не наверстати упущене]

На дорозі ожеледиця [не на дорозі голольод]

Надсилати листи [не посилати листи]

Надсилати телеграму [не посилати телеграму]

Над (понад) силу [не через силу]

Над мі́ру [не зверх міри]

Над усяке порівняння [не поза всяким порівнянням]

Над (понад) усяке сподівання [не зверх всякого ожидання]

Надходити в розпорядження [не поступати в розпорядження]

Надходити у продаж [не поступати у продажу]

Надходить інформація [не приходить інформація]

Надягати кожуха [не надівати кожуха]

На еміґрації перебував [не в еміграції був]

На загал [не у загальних рисах]

На замовлення [не на заказ, по заказу, по замовленню]

На запрошення президента [не по запрошенню президента]

На захист прав власності [не в захист прав власності]

На захист свої́х прав [не в захист своїх прав]

Названа дочка [не прийомна дочка]

Названий син [не прийомний син]

Названі батьки [не прийомні батьки]

Названі ді́ти [не прийомні діти]

Назвати на прі́звище [не назвати по прізвищу]

Називати на ім’я та по батькові [не називати по імені та по батькові]

На знак згоди [не в знак згоди]

На знак подяки [не в знак подяки]

На знак пошани [не в знак пошани]

На знак прихильності [не у знак прихильності]

На зразок [не на манір, типу]

На і́ншу потребу [не для іншої потреби]

Найбі́льш доці́льний [не найбільш доцільніший]

Найбі́льше (над усе, понад усе) [не більше всього, більш за все]

Найближчим часом [не у найближчий час]

Найважливі́ший об’єкт [не самий важливий об’єкт]

Найвищий [не самий високий]

Найвищою мі́рою [не в найвищій мірі]

Найдобрі́ший [не самий добрий]

Найдорожче добро [не саме дорожче добро]

Найлегше [не легше всього]

Найменш відповідальний [не найменш відповідальніший]

Найменше; менш за все [не менше всього]

Найняти квартиру [не зняти квартиру]

На його користь [не в його користь]

Найпевніше, певніше за все, найвірогі́дніше, найімові́рніше [не вірніше всього]

Найпоширеніший вид документації [не самий поширений вид документації]

Найпрості́ше [не проще всього]

Найсприятливіший режим [не режим найбільшого сприяння]

Наказувати [не віддавати наказ]

Наклад книжки [не тираж книжки]

На користь замовника [не на користь заказчика]

Належати до бі́льшості [не відноситися до більшості]

Належати до певного типу [не відноситися до певного типу]

Належати до товариства [не відноситися до товариства]

Належить за штатом [не полагається по штату]

Належним чином [не належним способом]

Належність [не приналежність]

Належно поцінувати (оцінити) [не по достоїнству оцінити]

Належною мі́рою [не в належній мірі]

Належно, як слід, як годиться [не належним чином]

На лихо [не на біду]

Наметове містечко [не палаточний городок]

На місця сі́ли [не по місцям сіли]

На нашу користь [не в нашу користь]

На обох берегах [не по обох берегах, по обом берегам]

Наочне приладдя [не наочні приладдя]

Нападник [не нападаючий]

На перший погляд [не з першого погляду]

На перший раз досить [не для першого разу достатньо]

На першому поверсі [не на першім поверсі]

На письмі́ [не в письмовій формі]

На підмогу [не на виручку]

На підставі [не на основі]

На підставі закону [не в силу закону]

На підставі того, що [не на основі того, що]

На побігеньках [не на побігушках]

На повний хід [не повним ходом]

На повну силу [не в повну силу]

Наполягати на своєму [не настоювати на свойому]

Наполягати на свої́й думці [не настоювати на своїй думці]

На посаді лишитися [не на посаді остаться]

Напохваті мати [не під рукою мати]

На початок [не для початку]

На превелику силу [не з великим трудом]

Наприкінці́ дня [не під кінець дня]

Наприкінці́ року [не в кінці року]

На пропозицію голови [не по пропозиції головуючого]

На противагу [не в противагу]

На прохання [не по просьбі]

Напрям діяльності [не напрямок діяльності]

Напрямник, напрямниця [не напрямна, направляюча]

Напрямок руху [не напрям руху]

Нарада за пі́дсумками року [не нарада по підсумкам року]

Нарада з проблем [не нарада по проблемам]

На радощах [не на радостях]

На ранок [не під ранок]

Нарахована (вирахувана) платня [не начислена плата]

Нарахувати штраф [не начислити штраф]

Нарешті зателефонував [не накінець позвонив]

Нарешті (врешті-решт) повідомили [не накінець повідомили]

Нарі́жна кімната [не углова кімната]

Нарікати на заві́дувача [не бути в претензії до завідуючого]

На розі вулиці [не на вуглу вулиці]

Насамперед (найперше, щонайперше, передовсі́м) [не в першу чергу]

На саму думку про ... [не при одній думці про ... ]

На свої́ роки [не для своїх літ]

На свята [не у свята]

На себе самого жалкувати [не упрікати самого себе]

На село пої́хати [не в село поїхати]

Наслідок пожежі [не результат пожару]

Наслі́дувати вчителя [не наслідувати вчителю]

На смак [не по вкусу]

Насправді [не в дійсності, на самому ділі]

Насправді (реально) так [не відповідає дійсності]

Настає пері́од [не приходить період]

Настає пора [не приходить пора]

На стажування [не на стажировку]

Настанова [не керівництво до дії]

Наступна зупинка [не слідуюча зупинка]

Наступний номер програми [не слідуючий номер програми]

Наступний рік [не слідуючий рік]

Наступного дня [не на другий день, на наступний день, на слідуючий день]

Наступного кварталу [не в наступний квартал]

Наступного мі́сяця [не в слідуючому місяці]

Наступного року [не на слідуючий рік, у наступному році]

Наступного семестру [не у наступному семестрі]

Наступного тижня [не на слідуючій неділі]

На сьогодні [не на сьогоднішній день]

На твоєму [не на твоїм]

Натиснути на клавішу [не нажати на клавішу]

На тій підставі, що [не на тій основі, що]

На увазі мати [не в виду мати]

Наукова установа [не науковий заклад]

Науковий ступінь [не учений ступінь]

Наукові записки [не учені записки]

Науково-дослідний інститут [не науково-дослідницький інститут]

Національна ідея близька всім нам [не національна ідея близька до всіх нас]

Національний біль [не національна біль]

Національний формою [не національний по формі]

На честь прибуття [не в честь прибуття]

На честь свята [не в честь свята]

На чолі́ з керівником [не во главі з керівником]

Начувайся [не жди біди]

Наша людина в усьому (з усякого погляду) [не наша людина у всіх смислах]

Нашвидкуруч [не на скору руку]

На щабель вище [не на ступінь вище]

Наявність предмета [не присутність предмета]

Небагатьма словами [не в небагатьох словах]

Невеликий розміром (за розміром) [не невеликий по розміру]

Невигладний слід [не незгладимий слід]

Невизначений термін [не невизначений срок]

Невикорі́нна звичка [не невикоренима привичка]

Не гарантує безпеки [не не гарантує безпеку]

Недбале ставлення [не халатне відношення]

Недбалість водія [не безпечність водія]

Не дивина [не не рідкість]

Недобачати [не погано бачити]

Не до ладу зробити [не невпопад зробити]

Недопустимий учинок [не недопустимий поступок]

Недружнє ставлення [не недружне відношення]

Недружній тон [не недружний тон]

Незабаром [не у самий ближчий час]

Не завадило б сказати [не не мішало б сказати]

Не заважай мені́ [не мішай мені]

Незавершене будівництво [не незакінчене будівництво]

Не загадуватимемо наперед [не не будемо загадувати наперед]

Незамі́нний працівник [не незамінимий працівник]

Не замовкав ні на мить [не не замовкав ні на секунду]

Не збагну [не не візьму в толк]

Незважаючи на відмову [не не дивлячись на відмову]

Незважаючи на попередження [не не дивлячись на попередження]

Незважаючи на труднощі [не не дивлячись на труднощі]

Не звернути уваги [не не звернути увагу]

Незмога (неспроможний) розв’язати [не не в змозі рішити]

Не знати, з якої причини [не без видимої причини]

Не йметься ві́ри [не не віриться]

Не мавши (не маючи) даних [не із-за відсутності даних]

Немає у продажу [не немає в продажі]

Немає потреби [не відпала необхідність]

Немає снаги (сили) [не нема мочі]

Нема рації (сенсу) туди йти [не нема смислу туди йти]

Не минуло й [не не пройшло й]

Немовля [не грудна дитина]

Не можуть висловити свої́х поглядів [не не можуть висловити свої погляди]

Не надавати значення (ваги) [не не придавати значення]

Не надається до перекладу [не не піддається перекладу]

Не на ту адресу [не не по адресу]

Не під силу [не не по плечу]

Не під силу, не до снаги, несила [не не по силам]

Не подати знаку [не не подати виду]

Непорівнянні відомості [не непорівнянні свідчення]

Непорушний закон [не нерушимий закон]

Не порушувати Закону про мови [не не порушувати Закон про мови]

Неправильна ві́дповідь [не невірна відповідь]

Не прибі́днюйся [не не скромничай]

Непридатний для використання [не непригодний для використання]

Непримиренні опоненти [не непримиримі опоненти]

Нервувати батька [не діяти на нерви батьку]

Нерішуче [не в нерішучості]

Не розбираючи [не без розбору]

Нерозважливий (нерозважний) учинок [не безрозсудний поступок]

Не розглядати [не залишати без розгляду]

Несила, не під силу [не не по плечу]

Неситий скнара [не неситий скряга]

Не сперечаючись, безсуперечно [не без отговорок]

Не спиняючись [не без запинки]

Не спитавшись [не без спросу]

Не стає грошей [не не хватає грошей]

Нестача товарів [не недостача товарів]

Не так ... , як [не не стільки ... , скільки]

Не треба [не нема необхідності]

Не туди [не не по адресу]

Нехтувати пораду [не нехтувати порадою]

Нечисленний [не малочисленний]

Нечисленний колектив [не малочисельний колектив]

Нечувані (небувалі) ці́ни [не баснословні ціни]

Низка зауважень [не ряд зауважень]

Низка питань [не ряд питань]

Низка статей [не ряд статей]

Нізащо, у жодному (ні в якому) разі [не ні в яку, ні під яким виглядом, ні під яким видом]

Ні за яких умов [не ні при яких умовах]

Нічого не тямить [не поняття не має]

Нова кінострі́чка [не нова кінолента]

Новий вішак [не нова вішалка]

Новопризначений керівник [не новоназначений керівник]

Нормальні стосунки [не звичайні відношення]

Носити ланцюжок [не носити цепочку]

Обабіч, по обидва боки [не з обох сторін, по обох сторонах]

Обґрунтувати потрі́бність [не обґрунтувати (обоснувати) необхідність]

Обернути на жарт [не обернути в шутку]

Об’єм куба [не обсяг куба]

Об’єм примі́щення [не обсяг приміщення]

Обирати депутатів [не вибирати депутатів]

Обирати на голову [не обирати головою]

Обирати на посаду [не вибирати на должность]

О́біг коштів [не ходіння коштів]

Обігові кошти [не оборотні кошти]

Обі́дньої пори [не в обідню пору]

Обі́ймана посада [не займана посада]

Обіймати посаду; бути на посаді [не займати посаду]

Обличчя мі́ста [не лице міста]

Обов’язок за контрактом [не обов’язок по контракту]

Ображати самолюбство [не задівати самолюбіє]

Обривкова фраза [не обривочна фраза]

Обробляти [не виконувати оброблення]

Обслуга, обслуговчий персонал [не обслуговуючий персонал]

Обстоювати погляд [не відстоювати погляд]

О́бсяг бюджету [не об’єм бюджета]

О́бсяг виробництва [не об’єм виробництва]

О́бсяг знань [не об’єм знань]

О́бсяг інформації [не об’єм інформації]

О́бсяг книжки [не об’єм книжки]

Обумовлені терміни [не оговорені сроки]

Обшукувати [не робити обшук]

Оволоді́ти ситуацією [не оволодіти ситуацію]

Овочева страва [не овочеве блюдо]

Оглядати [не проводити огляд]

Оглянуто вантаж, що прибув [не оглянуто прибувший вантаж]

Оголосивши [не після оголошення]

Оголосити збори відкритими [не об’явити збори відкритими]

Оголосити невинним [не об’явити невинним]

Оголосити приймання [не об’явити прийом]

Оголошувати збори відкритими [не об’являти збори відкритими]

Оголошувати перерву [не об’являти перерву]

Оголошувати подяку [не об’являти подяку]

Одержавши кошти [не по одержанні коштів]

Одержати аванс [не получити аванс]

Одержати (отримати) листа [не получити пісьмо]

Одержати спадщину [не получити спадщину]

О десятій годині [не в десять часов]

Один в одного [не друг у друга]

Один за одним [не друг за другом, один за другим]

Один одному [не друг другу]

Один проти одного [не друг проти друга]

Однакові значенням [не однакові по значенню]

Однакові форми обліку [не єдинообразні форми обліку]

Однаково, так само [не в рівній мірі]

Одне одному не заважає [не одне другому не мішає]

Одним один [не один одиньохоньок]

Одного разу вийшло так ... [не один раз получилось так ...]

Одноособова думка [не єдиноособиста думка]

Одноразова виплата [не єдиноразова виплата]

Одноразова допомога [не єдиноразова допомога]

Одно (одне) слово [не одним словом]

Одночасно [не в один і той же час]

Одружитися з Оксаною [не женитися на Оксані, одружитися на Оксані]

Ожеледиця [не голольод]

Ознайомитися зі станом справ [не познайомитися з положенням справ]

Ознайомитися з каталогом [не познайомитися з каталогом]

Ознайомлювати [не здійснювати ознайомлення]

Оклад мі́сячний [не ставка місячна]

О котрі́й годині? [не У скільки годин?]

О котрі́й годині призначили ... [не на котру годину призначили ...]

Окраса програми [не гвоздь програми]

Окрі́п [не кипяток, крутий кип’яток]

Олі́йна фарба [не масляна краска]

Опанувати себе; запанувати над собою [не взяти себе в руки]

Описувати майно [не проводити опис майна]

Опитувати [не проводити опитування]

О пів на третю [не в половину третьої]

Оплата рахунка [не оплата рахунку]

Оплатити послуги [не оплатити за послуги]

Оплатити прої́зд [не оплатити за проїзд]

Опорядження (оздоблення) квартири [не отдєлка квартири]

Оприбуткування [не оприходування]

Оприбуткувати товар [не оприходувати товар]

Опустити (спустити) очі [не потупити очі]

О́ргани державного урядування [не органи державного управління]

О́ргани самоврядування [не органи самоуправління]

О́рган місцевого самоврядування [не орган місцевого самоуправління]

Оренда [не аренда]

Орендувати [не брати в оренду]

Орудувати грі́шми (грошима) [не ворочати грішми (грошима)]

Осві́дчуватися [не признаватися в любві]

Осві́тлений провулок [не освічений провулок]

Оскаржити вирок [не обжалувати приговор]

Оснований на праці [не заснований на праці]

Особиста власність [не особова власність]

Особиста думка [не особова думка]

Особисте ставлення [не особове ставлення]

Особисті права [не особові права]

Особова справа (документ) [не особиста справа]

Особове посві́дчення [не особисте посвідчення]

Особовий рахунок [не особистий рахунок]

Останнім часом [не в останні роки]

Останнього разу [не в останній раз]

Останньої середи [не в останню середу]

Остаточний (кінцевий) баланс [не заключний баланс]

Остаточно вирішити [не прийти до остаточного вирішення]

Остаточно вирі́шувати [не приходити до остаточного рішення]

Ось про що [не про наступне]

Ось так, так, таким чином [не слідуючим чином]

Ось у чому заковика [не ось у чому загвоздка]

Осягати поглядом [не охоплювати поглядом]

Осягати проблеми [не охоплювати проблеми]

Осягати розумом [не доходити розумом (умом)]

Осягати теорії [не охоплювати теорії]

О́тже [не таким образом]

Отримати право [не получити право]

Отямитися, опритомніти [не прийти в себе]

Охоче [не з готовністю]

Охочі виступити [не бажаючі виступити]

Охочі залишаються [не бажаючі залишаються]

Оці́нна вартість [не оціночна вартість]

Оці́нювальна функція [не оціночна функція]

Оці́нювати [не проводити оцінку, робити оцінку]

Оці́нюючи виступ [не при оцінці виступу]

Оці́нюючи (оцінивши) ві́дповідь [не при оцінці відповіді]

Очко, ві́чко [не глазок]

Очолювати [не ставати на чолі]

Ошукавши [не обманним способом]

Офіці́йна особа [не офіціальна особа]

Офіці́йний прийом [не офіціальний прийом]

Пайова власність [не дольова власність]

Пакувальний папі́р [не упаковочна бумага]

Пально-мастивні матеріали [не горючо-мастильні матеріали]

Пам’ятник Богданові Хмельницькому [не пам’ятник Богдана Хмельницького]

Пам’ять притерлася [не пам’ять притупилася]

Панівна думка [не пануюча думка]

Панівне становище [не пануюче становище]

Панікувати [не впадати в паніку]

Пані Оксано [не пані Оксано Володимирівно]

Папі́р у клітинку [не бумага в клєтку]

Пашить обличчя [не горить лице]

Певним чином [не деяким чином]

Педагогі́чні настанови [не педагогічні установки]

Пекарня [не хлібозавод]

Пекуча цікавість [не пекуче любопитство]

Пекучий біль [не пекуча боль]

Пензлик [не кісточка]

Перебіг (розвиток) поді́й [не хід подій]

Перебідувати [не пережити біду]

Перебувати в аудиторії [не находитися в аудиторії]

Перебувати (бути) в опозиції [не знаходитись в опозиції]

Перебувати на обліку [не стояти на учоті]

Переважати [не мати перевагу]

Переведення на і́ншу роботу [не перевод на другу роботу]

Перевишкіл [не підвищення кваліфікації]

Переві́рник [не перевіряючий]

Перегорнути сторі́нку [не перевернути сторінку]

Перед кількома роками [не за кілька років до цього]

Перед мікрофоном [не у мікрофона]

Передплата часописів [не підписка на газети і журнали]

Передплатне видання [не підписне видання]

Передплату приймають [не передплата приймається]

Перезимовувати [не проводити зиму]

Переказано коштів [не перечислено коштів]

Переказати гроші поштою [не перечислити гроші по пошті]

Переказати на рахунок відпові́дну суму [не перерахувати (перечислити) на рахунок відповідну суму]

Переказування грошей поштою [не перевод грошей по почті]

Переказувати [не передавати на словах]

Переказувати гроші на рахунок [не переводити гроші на счот]

Перекидатися на його бік [не переходити на його сторону]

Перекладати текст [не переводити текст]

Переклад украї́нською мовою [не переклад на українську мову]

Перекласти текст [не перевести текст]

Переконатися [не прийти до переконання]

Переконлива теза [не переконливий тезис]

Переконливим є погляд [не переконливий є погляд]

Переконуватися [не приходити до переконання]

Перелік заходів щодо усунення причин аварії [не перелік міроприємств по усуненню причин аварії]

Перелі́чені (перераховані) документи [не перечислені документи]

Перемовини [не переговори]

Переможець [не перемігший]

Перепустка до навчального корпусу [не пропуск в учбовий корпус]

Перерва [не перерив]

Пересилати поштою [не відправляти по пошті]

Переслати переказ поштою [не переслати перевод по почті]

Пері́од [не період часу]

Писати з голосу [не писати під диктовку]

Писати украї́нською мовою [не писати на українській мові, писати по-українські]

Писемні джерела [не письмові джерела]

Письменність населення [не писемність населення]

Письмова відмова [не писемна відмова]

Письмова ві́дповідь [не писемна відповідь]

Питання щодо [не питання відносно]

Питати, ставити питання [не задавати питання]

Пів на дев’яту годину [не пів дев’ятої години]

Півтора раза [не півтора рази]

Підбивати пі́дсумки [не підводити підсумки]

Підводити голову [не піднімати голову]

Підготувати заходи [не підготувати міроприємства]

Підготуймо [не давайте підготуємо]

Під гучні́ оплески [не при голосних аплодисментах]

Під’єднуватися до мережі стільникового зв’язку [не підключатися до мережі стільникового зв’язку]

Під кінець тижня [не у кінці неділі]

Піднести (підняти) рі́вень культури [не підвисити рівень культури]

Підносити руку [не піднімати руку]

Під одним дахом, під однією стрі́хою [не під однією кришою]

Під орудою [не під керівництвом]

Підстава висновку [не основа висновку]

Підстава для притягнення до відповідальності [не основа для притягнення до відповідальності]

Підстави припинення контракту [не підстави для припинення контракту]

Пі́дсумки підбивають [не підсумки підводять]

Підсумкове заняття [не заключне заняття]

Підсумувати [не підвести підсумки, зробити підсумок]

Підтримати пропозицію [не піддержати пропозицію]

Підтримувати листування [не піддержувати переписку]

Підтримувати стосунки (взаємини, зв’язки) [не піддержувати відношення]

Під час [не в ході]

Під час виконування службових обов’язків [не при виконанні службових обов’язків]

Під час кані́кул [не під час знаходження на канікулах]

Пі́знього вечора [не пізнім вечором]

Пійматися в лабети [не попастися в лапи]

Піклуватися про матір [не піклуватися за матір]

Пі́сля восьмої години [не після восьми годин]

Пі́сля закі́нчення ді́ї контракту [не по закінченні дії контракту]

Післяплата [не накладна плата]

Піти на поступки [не піти на уступки]

Плата за помешкання [не плата за квартиру]

Платити за послуги [не платити послуги]

Плекати наді́ю [не леліяти надію]

Плинність кадрів [не текучість кадрів]

Плинність мелодії [не текучість мелодії]

Плутати поняття [не путати поняття]

Плутати терміни [не путати терміни]

Побі́жно ознайомитися [не бігло познайомитися]

Поважати один одного [не поважати друг друга]

Повернувшись, пі́сля повернення [не по поверненню]

Повернуся за п’ять хвилин [не вернуся через п’ять хвилин]

Повернути на жарт [не повернути в шутку]

Повернути позику [не повернути займ]

Повертати на гі́рше [не приймати поганий оборот]

Поверхова (неглибока) людина [не поверховий чоловік]

Повідомляти (доводити до ві́дома) [не ставити до відома]

Повідомляти про перебіг справи [не повідомляти про хід справи]

Повідомляти телефоном [не повідомляти по телефону]

Пові́трям [не за допомогою повітря]

Повний відмі́нник [не круглий відмінник]

Повний гаманець [не товстий кошільок]

Повністю залежати від начальника [не знаходитись у повній залежності від начальника]

Поводження [не образ дії]

Поводитися чемно [не вести себе чемно]

Поводитися шляхетно (благородно) [не поступати благородно]

Повчальний приклад [не навчальний приклад]

Повчитися корисного [не повчитися корисному]

Пов’язати факти [не зв’язать факти]

Пов’язувати теорію з практикою [не зв’язувати теорію з практикою]

Пов’язувати ці питання [не зв’язувати ці питання]

Погані звички [не дурні звички]

Погі́ршити [не привести до погіршення]

Погі́ршувати [не приводити до погіршення]

Поглиблювати [не сприяти поглибленню]

Поговорити щиро (відверто) [не поговорити по душам]

Погоджуватися [не давати згоду]

Погодинна оплата [не почасова оплата]

Погодити [не зробити (здійснити) погодження]

Погодитися [не дати згоду]

Подавати до нагороди [не представляти до нагороди]

Подавати приклад [не показувати приклад]

Подальша діяльність [не дальша діяльність]

Подальша експлуатація [не дальніша експлуатація]

Подальша робота [не наступна робота]

Подальше використання [не дальніше використання]

Подані матеріали [не представлені матеріали]

Подарувати [не в подарок дати]

Подарувати книжку [не подарити книжку]

Подати копію [не представити копію]

Подати у формі [не представити у вигляді]

Податок із прибутку, прибутковий податок [не подоходний податок]

Податок на додану вартість [не податок на добавлену вартість]

Поді́бний до гриба [не подібний на гриб]

Подовжений день [не продовжений день]

Подорожній [не подорожуючий]

Подякувати вчителеві [не подякувати вчителя]

Подякувати, скласти подяку [не винести подяку]

Поєднувати в собі́ талант і розум [не суміщати в собі талант і розум]

Поєднувати ознаки [не поєднувати признаки]

Пожертви організацій [не пожертвування організацій]

Пожовкло зерно [не пожовтіло зерно]

Поза всяким сумнівом; безперечно [не без всяких сумнівів, без усякого сумніву]

Позаторі́к [не у позаминулому році]

Позаторі́шньої навіґації [не у позаминулорічну навіґацію]

Позаштатна посада [не внештатна посада]

Позбавити слова [не лишити права слова]

Позбавляти можливості [не лишати можливості]

Позика коштів [не зайом коштів]

Позитивно [не в позитивному смислі]

Позичати [не брати в борг]

Позичати [не давати в борг]

По змозі, як змога [не в міру можливостей, по мірі можливості, по мірі сил]

Позначитися на ві́дповіді [не сказатися на відповіді]

По інерції [не за інерцією]

Пої́хав за призначенням [не поїхав по призначенню]

Показувати телепрограму [не представляти телепрограму]

Поки щастить [не поки везе]

Покласти до кишені [не положити в карман]

Покласти матеріальну відповідальність [не возложити матеріальну відповідальність]

Покласти на мі́сце [не положити на місце]

Покласти слухавку [не положити слухавку]

Покликати на кі́лька хвилин [не покликати на пару хвилин]

Покликатися на вченого [не ссилатися на вченого]

Покликати чергового [не позвати чергового]

По колі́на [не до колін]

Покрити видатки [не покрити розходи]

Поле діяльності [не поприще діяльності]

Полиця на книжки [не полка для книжок]

Полі́пшити [не привести до поліпшення]

Полі́пшувати [не вести до поліпшення]

Політична криза [не політичний кризис]

Політичне угруповання [не політична групіровка]

Полотні́ти [не робиться білим як полотно]

Полюбляти плавати [не любити плавати]

Полюбляти суниці [не любити суниці]

Полюбляти читати [не любити читати]

Полягає в тому, що [не заключається в тому, що]

Полягає завдання [не заключається задача]

Помилитися через неуважність [не помилитися по неуважності]

Помилково вважати і́ншим [не приймати за другого]

Понад план [не зверх плану]

Понад плату [не зверх плати]

Понад силу [не через силу]

Понад сімдесят [не більше сімдесяти]

Понад чотири роки [не більше чотирьох років]

По обидва боки [не по обох сторонах]

Поодинокі факти [не одиничні факти]

Попелюшка [не Золушка]

Попереджувати [не робити попередження]

Попередня домовленість [не попередня договореність]

Попит і пропозиція [не спрос і пропозиція]

По полицях [не по полицям]

Попри все бажання [не при всьому бажанні]

Попри всі зусилля [не при всіх зусиллях]

Поради викладача [не викладачеві поради]

Порі́внювати [не зрівнювати]

Порі́вняно з [не в порівнянні з]

Порожні́сінько [не шаром покоти]

Порозумі́тися [не прийти до взаєморозуміння]

Порушення виявлено [не порушення виявлені]

Порушення з боку керівника [не порушення зі сторони керівника]

Порушення терміну (строку) [не порушення сроку]

Порушувати питання [не піднімати питання]

Порядок розв’язання суперечок [не порядок вирішення спорів]

Посадовець (урядовець) [не посадова особа]

Посві́дчений нотаріусом [не засвідчений нотаріусом]

Посилювати [не сприяти посиленню]

Посідати призове мі́сце [не займати призове місто]

По сім разі́в [не по сім раз]

Послуги з маркетингу [не послуги по маркетингу]

Поставити (внести) до порядку денного [не включити до порядку денного]

Поставити завдання перед головою облдержадміністрації [не поставити задачу перед губернатором]

Поставити за приклад [не поставити в приклад]

Поставити руба [не поставити ребром]

Поставитися до прохання [не віднестися до просьби]

Постає запитання [не виникає питання]

Постала проблема [не виникла проблема]

Постало запитання [не стало питання]

Постачальник зобов’язується [не поставщик зобов’язується]

Постачати [не здійснювати поставку]

Постачати книжки [не постачати книжками]

Постачати продукцію [не поставляти продукцію]

Пості́йна виставка [не постійно діюча виставка]

Пості́йно [не весь час]

Поступатися [не йти на поступки]

Поступитися мі́сцем [не уступити місце]

Потай, тишком-нишком [не шито-крито]

Потемні́лі очі [не потемнівші очі]

Потенці́йна можливість [не потенціальна можливість]

Потерпі́ла сторона [не потерпівша сторона, потерпілий бік]

Потерпі́лець [не потерпівший, потерпілий, постраждалий]

Потиснути руку [не пожати руку]

Поточний (сучасний, нинішній) момент [не текучий (біжучий) момент]

Поточний рік [не біжучий рік]

Поточні справи [не текучі діла]

Потрапляти в біду [не попадати в біду]

Потрапляти на сцену [не попадати на сцену]

Потреба створення [не необхідність створення]

Потурати йому [не потворствувати йому]

Потяг далекого прямування [не поїзд далекого слідування]

Потяг до знань [не тяга до знань]

По фракціях [не по фракціям]

Поці́нний [не підходящий по ціні]

Початкі́вець [не початкуючий]

Починати виконувати [не приступати до виконання]

Починати нову сторі́нку [не відкривати нову сторінку]

Починатися [не брати початок]

Поширитися [не одержати поширення]

Поширювання інформації [не розповсюджування інформації]

Поширювати досвід [не розповсюджувати досвід]

Поширювати знання [не розповсюджувати знання]

Поширювати ідею [не розповсюджувати ідею]

Поширювати чутки [не розповсюджувати чутки]

Пошкоджене корі́ння [не пошкоджені коріння]

Поштова скринька [не почтовий ящик]

Поштовий переказ [не почтовий перевод]

Пощастило, поталанило [не прийшла удача]

Пояснювальне слово [не пояснююче слово]

Правду кажучи [не говорячи по справедливості]

Правила приймання [не правила прийому]

Правильна ві́дповідь [не вірна відповідь]

Правильне рі́шення [не вірне рішення]

Правильний вибір [не вірний вибір]

Правильно відпові́в [не вірно відповів]

Правильно розв’язувати [не вірно розв’язувати]

Правити матеріалом [не служити матеріалом]

Правити своє [не стояти на своєму]

Право, надане особі [не право, дане особі]

Працівники інституту [не працюючі інституту]

Працівники культури [не робітники культури]

Працівники митниці [не працівники таможні]

Працівникі́в премійовано [не працівники премійовані]

Працівник осві́ти [не робітник освіти]

Працювати [не займатися роботою]

Працювати абияк [не працювати спустя рукава]

Працювати безвідмовно [не робити без відмови]

Працювати за графіком [не працювати по графіку]

Працювати за планом [не працювати по плану]

Працювати за схемою [не працювати по схемі]

Працювати з запалом [не робити з жаром]

Працювати лаборантом [не працювати в якості лаборанта]

Працювати менеджером [не робити менеджером]

Працювати на громадських засадах [не працювати на суспільних засадах]

Працювати ночами [не заніматься по ночах]

Працювати понаднормово (понад норму) [не працювати зверх норми]

Працювати у фі́рмі [не працювати на фірмі]

Працювати цілеспрямовано [не працювати ціленаправлено]

Працювати цілодобово [не працювати круглодобово]

Президента Ю́щенка [не президента Ющенко]

Приблизно [не примірно]

Прибрати до рук завод [не заволодіти заводом]

Прибуває потяг [не приходить потяг]

Приватна власність [не часна власність]

Приватна крамниця [не часний магазин]

Приватно [не приватним способом]

Привілейоване становище [не привілейоване положення]

При владі бути (владарювати) [не при владі знаходитись]

Привласнювати авторство [не присвоювати авторство]

Привласнювати гроші [не прикарманювати гроші]

Привласнювати чиюсь ідею [не присвоювати чиюсь ідею]

Привласнювати чужу працю [не присвоювати чужу працю]

Привокзальний майдан [не привокзальна площа]

Приголомшлива новина [не потрясаюча новость]

Приголомшувати [не ошарашувати]

Призводити до біди [не приводити до біди]

Призводити (призвести) до втрат [не приводити (привести) до втрат]

Призводити до провалу [не вести до провалу]

Призначати на посаду [не назначати на посаду]

Призначати ціну [не назначати ціну]

Призначити відповідальним [не назначити відповідальним]

Призначити ділову зустріч на сьому годину вечора [не призначити ділову зустріч на сім годин вечора]

Призначити на посаду [не назначити на посаду]

Приймальня [не приймальна]

Приймальня депутата [не прийомна депутата]

Приймання продукції [не прийом продукції]

Прийнявши [не після прийняття]

Прийом зіставлення [не прийом співставлення]

Прийти (бути) до 10.00 [не явитися до 10.00]

Прийти по гроші [не явитися за грошима]

Прийти у справі [не прийти по ділу]

Прийшла черга [не наступила черга]

Прикордонна смуга [не прикордонна полоса]

Прилюдна образа [не публічна образа]

Примі́щення для гуртожитку [не приміщення під гуртожиток]

Примножити багатство [не помножити багатство]

Примусити зробити [не заставити зробити]

Примусово [не у примусовому порядку]

Примхлива погода [не капризна погода]

Принагі́дно [не при першій можливості]

Принагі́дно я хоті́в би ... [не користуючись нагодою, я хотів би ...]

Принаймні, щонайменше [не по крайній (меншій) мірі]

Припадає на кінець сторі́ччя [не відноситься на кінець сторіччя]

Припадати порохом [не покриватися пилом]

Припало до смаку [не прийшлось по вкусу]

При потребі [не при необхідності]

Припусті́мо [не давайте припустимо]

Присвоювати почесне звання [не присуджувати почесне звання]

Присвоювати чуже ім’я [не привласнювати чуже ім’я]

Присвячувати відкриттю [не присвячувати до відкриття]

Прислухатися до поради [не послідувати пораді]

Присоромлювати студента [не стидити студента]

Приставати (пристають) на пропозицію [не приставати (пристають) до пропозиції]

При сторонніх [не при посторонніх]

Присягатися [не давати клятву]

Притаманний йому [не притаманний для нього]

Притаманний народові [не притаманний для народу]

Приурочувати до відкриття [не приурочувати відкриттю]

Прихована (таємна) думка [не задня думка]

Причиновий зв’язок [не причинний зв’язок]

Пробачте мені́ [не пробачте мене]

Провадження справи [не ведення справи]

Провадити грошові́ операції [не здійснювати грошові операції]

Провадити перемовини [не вести переговори]

Провести захід [не провести міроприємство]

Провідна стаття [не передова стаття]

Провідний архітектор [не ведучий архітектор]

Проводити прес-конференцію [не давати прес-конференцію]

Проводити слі́дство [не вести слідство]

Про всяк (на будь-який) випадок [не на всякий випадок]

Проголосуймо [не давайте проголосуємо]

Програмне керування [не програмне управління]

Програмовий матеріал [не програмний матеріал]

Продавати за попередньою ціною [не продавати по попередній ціні]

Продуктивніший [не більш продуктивніший]

Прожитковий мі́німум [не прожиточний мінімум]

Прої́жджа дорога [не їздова дорога]

Проїзний квиток [не проїзний білет]

Прокладати що-небудь [не вести прокладку чого-небудь]

Пролунав вибух [не роздався вибух]

Промахуватися [не давати промах]

Промовець [не виступаючий]

Пропаща справа [не пропаще діло]

Пропонувати [не робити пропозицію]

Пропорці́йно до паю [не пропорційно до долі]

Проректор з навчальної роботи [не проректор по навчальній роботі]

Прославлена танцівниця [не прославлена танцовщиця]

Просто неба [не під відкритим небом]

Прострочена сума [не просрочена сума]

Проте [не тим не менше]

Проте, тим часом, а втім [не між тим]

Протестувальник [не протестуючий]

Проти брата [не порівняно з братом]

Проти ночі [не на ніч глядя, на ніч дивлячись]

Проти першого видання [не у порівнянні з першим виданням]

Протягнути [не просквозити]

Протягом наступного кварталу [не на протязі слідуючого кварталу]

Протягом тижня [не на протязі тижня]

Протягом усього тижня [не на протязі всієї неділі]

Професі́йна лексика [не професіональна лексика]

Професі́йна майстерність [не професіональна майстерність]

Професі́йна осві́та [не професіональна освіта]

Професі́йне зростання [не професійний зріст]

Професі́йний досвід [не професіональний досвід]

Професіональне мистецтво [не професійне мистецтво]

Професіональний актор [не професійний актор]

Професіональний музикант [не професійний музикант]

Професіональний погляд [не професійний погляд]

Професіональний театр [не професійний театр]

Процедура обробляння [не процедура обробки]

Прочитавши статтю [не після читки статті]

Прошу без особистих образ [не прошу без особистостей]

Прошу сідайте [не присядьте]

Публі́чний продаж [не публічна продажа]

Пускати гроші на ві́тер, сипати (кидатися) грі́шми [не кидати гроші на вітер]

Пускатися на ризик [не йти на риск]

Радіотрансляці́йна мережа [не радіотрансляційна сітка]

Раді́ти (радий) з перемоги [не радіти перемогі]

Раді́ти з успіхів [не радіти успіхам]

Радше [не вірніше]

Рані́ше виданий наказ [не раньше виданий наказ]

Рахівник [не рахуючий]

Рахуючи, треба ... [не при рахуванні треба]

Реальна програма [не реалістична програма]

Ревний плач [не гіркий плач]

Редакторська порада [не редакційна порада]

Редакці́йний працівник [не редакційний робітник]

Режисер-постановник фі́льму [не режисер-постановщик фільму]

Режисер-початкі́вець [не початкуючий режисер]

Результат виправлення [не результат виправляння]

Результати референдуму [не результати референдума]

Результат спостережень [не наслідок спостережень]

Рекламодавець зобов’язується [не рекламодавець об’язується]

Рекламування нових фі́льмів [не рекламація нових фільмів]

Рекомендований лист [не заказне пісьмо]

Рекомендувати обрати [не рекомендувати вибрати]

Ремонт удома [не ремонт на дому]

Репрезентувати інтереси фі́рми [не представляти інтереси фірми]

Репрезентує інтереси [не представляє інтереси]

Ретельно переві́рити [не ретельно провірити]

Реферат з культурології [не реферат по культурології]

Решта грошей [не остальні гроші]

Ринкова стратегія [не риночна стратегія]

Ринковий майдан [не риночна площа]

Рідкі́ гості [не рідкісні гості]

Рі́дкісний випадок [не рідкий випадок]

Різнитися рі́внем [не різнитися по рівню]

Рі́зні значенням [не різні по значенню]

Різновид народного танцю [не різновидність народного танцю]

Різношерста компанія [не різношерстна компанія]

Рі́зьблений [не покритий різьбою]

Рік, що наступає [не наступаючий рік]

Річ у тім [не діло в тому, справа в тому]

Робити візит [не наносити візит]

Робити пропуск [не ставити пробіл]

Робити свій внесок [не робити свій вклад]

Робити справу [не робити діло]

Робити сумні́вним [не ставити під питання]

Робітнича честь [не робоча честь]

Робітничий гуртожиток [не робочий гуртожиток]

Робітничий клас [не робочий клас]

Робота з рекламної продукції [не робота по рекламній продукції]

Робота над ліквідацією [не робота по ліквідації]

Розбестити дитину [не розбалувати дитину]

Розбі́жність думок, поглядів [не розходження думок, поглядів]

Розбі́жності з питань [не розбіжності по питанням]

Розбрат, чвари [не неурядиці]

Розвантажити вагон [не розгрузити вагон]

Розв’язати задачу [не вирішити задачу]

Розв’язувати суперечки [не рішати спори]

Розглянути зауваження [не роздивитися зауваження]

Розгорнути часопис [не відкрити часопис]

Розгортати книжку [не відкривати книжку]

Роздрібна ціна [не рознічна ціна]

Роздрібний продаж [не роздрібна продажа]

Розірвати на шматки [не розірвати на куски]

Розказати в подальшому [не розказати нижче]

Розкрити книжку [не відкрити книжку]

Розлучатися з дружиною [не розводитися з жінкою]

Розлютити [не вивести з себе]

Розлючений погляд [не яросний погляд]

Розмір одягу [не номер одягу]

Розміром 15 см [не в розмірі 15 см]

Розпалене обличчя [не палаюче обличчя]

Розпалитися [не ввійти в азарт]

Розплющити очі [не відкрити очі]

Розплющувати очі [не відкривати очі]

Розповсюджування газет [не поширення газет]

Розповсюджувати книжки [не поширювати книжки]

Розповсюджувати періодичні видання [не поширювати періодичні видання]

Розповсюджувати часописи [не поширювати часописи]

Розподіляти так [не розподіляти таким чином]

Розпоряджатися [не віддавати розпорядження]

Розпочати перемовини [не вступити в переговори]

Розпустити вуха [не розвісити уші]

Розробити [не забезпечити розробку]

Розроблятиме [не буде розробляти]

Розташувалися бі́женці [не розмістилися біженці]

Розумом не збагнути [не уму не постижимо]

Розформувати ві́дділ [не розформірувати відділ]

Розшукове листування [не пошукова переписка]

Рукою писано [не від руки написано]

Рухомий рядок [не бігущий рядок]

Ручне керування [не ручне управління]

Руші́йні сили [не движущі сили]

Рятувати людей [не спасати людей]

Рятуватися від комарі́в [не спасатися від комарів]

Садовина [не садові дерева, фрукти]

Садовити за стіл [не сажати за стіл]

Салютувати [не проводити салют]

Саме в цьому мі́сці [не іменно в цьому місті]

Саме так [не іменно так]

Саме тоді́ [не іменно тоді]

Самі́ стільці́ [не одні стільці]

Сам на сам, віч-на-віч [не один на один]

Самому прийти [не явитися особисто]

Само собою [не саме по собі]

Самочинно вирішити [не самовольно вирішити, самовільно рішити]

Сам собою [не сам по собі]

Сварка через дурницю [не сварка через пустяк]

Свідомий ризик [не явний риск]

Сві́дчити [не давати показання]

Світ за очі [не куди очі дивляться]

Світова річ [не діло житейське]

Свого зобов’язання [не свойого зобов’язання]

Своєю суттю [не по своїй суті]

Свої́ми властивостями [не по своїм властивостям, по своїх властивостях]

Святами [не по святам]

Святкувати перемогу [не відзначати перемогу]

Себелюбний юнак [не себелюбивий юнак]

Сектор зв’язкі́в [не сектор по зв’язкам]

Секція для вивчення [не секція по вивченню]

Сенс буття людини [не смисл буття людини]

Серед балетмейстерів [не в ряду балетмейстерів]

Середмі́стя [не центр міста]

Серед найкращих [не в числі кращих]

Серед них [не в тому числі]

Серед присутніх [не у числі присутніх]

Серцевий напад [не сердечний приступ]

Серцеві краплі [не сердечні каплі]

Сидить поруч мене (зі мною) [не сидить рядом зі мною]

Сидячи [не сидя]

Сили протиді́ї; сили, що протиді́ють [не протидіючі сили]

Система урядування [не спосіб правління]

Сімдесятирі́ччя [не семидесятиріччя]

77,8 % (відсотка) [не 77,8 % (відсотків)]

Сім солдатів [не сім солдат]

Сі́сти до столу [не сісти за стіл]

Сі́сти за кермо [не сісти за руль]

Скажемо далі [не скажемо нижче]

Скажі́ть О́льзі Петрі́вні [не скажіть Петровній]

Скажу вам таке [не скажу вам слідуюче]

Сказавши це [не при цих словах]

Сказано рані́ше [не сказано вище]

Сказати кі́лька слів [не сказати пару слів]

Сказати на адресу ювіляра [не сказати в адрес юбіляра]

Сказати на закі́нчення (в кінці́) [не сказати в заключення]

Скарбниця [не казна]

Скаржитися на дорожнечу [не жалуватися на дорожнечу]

Скаржитися на погоду [не жалітися на погоду]

Скасовувати розпорядження [не відміняти розпорядження]

Скасувати закон [не відмінити закон, упразнити закон]

Скасувати рі́шення [не відмінити рішення]

Скасувати указ [не відмінити указ]

Скі́льки належить [не скільки слідує]

Скі́льки стане снаги [не скільки хвате сил]

Скі́льки я знаю [не наскільки мені відомо]

Скінчивши, пі́сля закі́нчення [не по закінченню]

Складати і́спит [не здавати іспит, складати екзамен]

Складати речі [не укладати речі]

Складник [не складова, складова частина]

Скласти подяку [не винести подяку]

Склянка води [не стакан води]

Скоїти злочин [не здійснити злочин]

Скористатися нагодою [не скористатися пригодою]

Скочити на слизьке [не попасти впросак]

Скоювати злочин [не здійснювати злочин]

Скринька [не ящик]

Скрипковий ключ [не скрипічний ключ]

Скуштувати борщ [не попробувати борщ]

Скринька поштова [не ящик почтовий]

Скрутне становище, скрута, лиха година [не скрутне положення]

Слизові́ оболонки [не слизисті оболонки]

Слів немає (не стає, не вистачає, бракує) [не не хватає слів]

Слідкувати за текстом [не стежити за текстом, стежити по тексту]

Слово честі [не чесне слово]

Службова платня [не службова оплата]

Службова таємниця [не службова тайна]

Службове становище [не службове положення]

Службовець [не службова особа, служащий]

Службовий телефон [не робочий телефон]

Слухати платі́вку [не слухати пластинку]

Слушна думка [не вірна думка]

Слушний час [не благоприятне время, підходящий час]

Смажити яєчню [не жарити яєчню]

Сміттєві́д [не мусоропровід]

Сміятися з себе [не сміятися над собою]

Сміятися з Ю́рія [не сміятися над Юрієм]

СНІД [не СПІД]

Собі́ на вті́ху [не для свого задоволення]

Собі́ на користь [не у свою користь]

Сонячного дня [не сонячним днем]

Соціальний стан [не соціальне положення]

Спадає (спало) на думку [не приходить (прийшло) на ум (в голову)]

Спадати [не йти на спад, йти на убиль]

Спиратися на плече [не опиратися на плече]

Спиратися на факти [не опиратися на факти]

Спі́дня білизна [не нижня білизна]

Спі́лка композиторів [не Союз композиторів]

Спі́льна участь [не сумісна участь]

Спі́льними зусиллями [не спільними силами]

Спі́льні інтереси [не єдині інтереси]

Сплата позики [не виплата ссуди]

Сплатити борг [не виплатити борг, виплатити долг]

Сплатити гонорар [не уплатити гонорар]

Сплатити, оплатити [не зробити оплату, провести оплату]

Сплачування відсотків [не оплата процентів]

Сплачувати [не проводити оплату]

Сплачувати винагороду [не виплачувати винагороду]

Сплачувати податок [не виплачувати налог]

Сплачувати штраф [не платити штраф]

Сплачувати штраф із провини [не сплачувати неустойку по вині]

Сплутати карти [не спутати карти]

Сповістити батька про приї́зд сина [не сповістити батькові про приїзд сина]

Сповнений сподівань [не сповнений сподіваннями]

Сповнювати жахом колегу; завдавати жаху колезі [не приводити в ужас колегу]

Сподіватися на вас [не розраховувати на вас]

Сподіватися на прибуток [не розраховувати на доход]

Сподіватися на удачу [не розраховувати на удачу]

Споживати ї́жу [не приймати їжу]

Споживчий кошик [не споживча корзина]

Спонукувати на навчання [не спонукувати до навчання]

Спортивний майданчик [не спортивна площадка]

Справа не жде [не діло не жде]

Справа честі [не діло честі]

Справочинство [не справоведення]

Сприймати як жарт [не приймати в шутку]

Спричинилося до пожежі [не явилося причиною пожару]

Спричинитися до аварії [не послужити причиною аварії]

Спричиняти біль [не визивати боль, викликати біль]

Спричиняти наслідки [не вести до наслідків]

Спричиняти поразку [не спричиняти до поразки]

Спричинятися [не являтися причиною]

Сприятливі обставини [не благоприятні обставини]

Спробувати [не зробити спробу]

Спротив [не неприйняття]

Спрямовувати кошти на будівництво [не направляти кошти на будівництво]

Спускатися з гі́рки [не спускатися з горки]

Ставати в пригоді [не йти на користь]

Ставати (братися) до роботи [не братися за роботу]

Ставати на посаду [не вступати на посаду]

Ставати на чийсь бік [не приймати чиюсь сторону]

Ставати табором, отаборитися [не розбивати табір]

Ставити вимоги [не пред’являти вимоги]

Ставити намет [не розбивати палатку]

Ставитися до обов’язків [не відноситися до обов’язків]

Ставитися до себе [не відноситися до себе]

Ставитися до справи [не відноситися до діла]

Ставитися неґативно [не відноситися негативно]

Ставитися толерантно [не відноситися толерантно]

Ставлення до друзів [не відношення до друзів]

Ставлення до праці [не відношення до праці]

Ставлення до роботи [не відношення до роботи]

Стався нещасний випадок [не відбувся нещасний випадок]

Стадія вдосконалювання [не стадія вдосконалення]

Стаж роботи потерпі́льця [не стаж роботи пострадавшого]

Становити інтерес; бути цікавим [не представляти інтерес]

Становити певну суму [не складати певну суму]

Становище матеріальне [не положення матеріальне]

Становище міжнародне [не положення міжнародне]

Стан справ [не положення справ]

Старі́ меблі [не стара мебля]

Статечна (солі́дна) людина [не позитивний чоловік]

Стати непридатним [не прийти в негодність]

Стати в пригоді тобі́ [не бути корисним тобі]

Стаття видатків [не стаття розходів]

Стежити за повідомленнями [не слідити за повідомленнями]

Стежити за порядком [не дивитися за порядком]

Стежити за собою [не слідити за собою]

Стирати ґумкою [не стирати резинкою]

Стишити [не зменшити звук]

Стінний розпис [не стіновий розпис]

Стіновий матеріал [не стінний матеріал]

Стовбур дерева [не ствол дерева]

Стовпець таблиці [не колонка таблиці]

Стороннім особам входити заборонено [не постороннім особам вхід забороняється]

Стосовно до того, що [не відносно того, що]

Стосовно цього інституту [не по відношенню до цього інституту]

Стосуватися до шефа [не стосуватися шефа]

Стосуватися життя [не торкатися життя]

Стосуватися кафедри [не мати відношення до кафедри]

Стосуватися справи [не торкатися до справи]

Стосується мене [не відноситься до мене]

Страйкар [не забастовщик]

Страшенно багато [не страх як багато]

Стрибати з жердиною [не стрибати з шестом]

Строковий (терміновий) вклад [не срочний вклад]

Студентська їдальня [не студентська столова]

Ступінь порівняння [не степінь порівняння]

Стягнути недотримку [не стягнути неустойку]

Субсидія в сумі 13 грн 50 к [не грошова субсидія на суму в 13 грн 50 к]

Суворий контроль [не жорсткий контроль]

Судити з публікацій [не судити по публікаціям]

Сума уці́нення [не сума уцінки]

Суперечити думці [не знаходитися в суперечності з думкою]

Суперечити законові [не знаходитися в протиріччі з законом]

Суперечити програмі [не протирічити програмі]

Суперечити теорії [не знаходитися в суперечності з теорією]

Суперечки з питання [не спори по питанню]

Суржик кваліфікуємо (кваліфікую) як ... [не під суржиком розуміється ...]

Суспі́льне становище [не суспільне положення]

Суспі́льні відносини [не суспільні відношення]

Сучасний (поточний, нинішній) момент [не текучий момент]

Сфера інтересу [не область інтересу]

Схвалити, підтримати, погодитися, згодитися [не дати добро]

Схвалити проект [не одобрити проект]

Схибити [не дати маху]

Схиляти (прихиляти) на свій бік (перен.) [не схиляти на свою сторону]

Сходова клі́тка [не лєстнічна клєтка]

Сходовий майданчик [не лєстнічна площадка]

Схожий на батька [не схожий до батька]

Схожий на гриб [не схожий до гриба]

Схожі (поді́бні) між собою [не похожі між собою]

Таємна зустріч [не тайна зустріч]

Таємне голосування [не тайне голосування]

Таємно підписали [не тайно підписали]

Та й по всьому [не і діло з кінцем]

Такі́ працівники [не слідуючі працівники]

Такі́ словники [не слідуючі словники]

Такі́ студенти групи [не слідуючі студенти групи]

Такі́ терміни [не наступні терміни]

Такі́ явища [не такого роду явища]

Так само; так; таким чином [не подібним способом]

Тактичний прорахунок [не тактовний прорахунок]

Тактичний хід [не тактовний хід]

Тактовна людина [не тактична людина]

Тактовна поведі́нка [не тактична поведінка]

Тактовне зауваження [не тактичне зауваження]

Тактовний слухач [не тактичний слухач]

Так, у такий спосіб [не таким способом]

Так чи інакше [не в тій чи іншій мірі]

Так, щоб ... [не з таким розрахунком, щоб ...]

Талановитий скрипаль [не талановитий скрипач]

Там само [не там же]

Танцювальний майданчик [не танцювальна площадка]

Твердий вагон [не жосткий вагон]

Творча особистість [не творча особа]

Творче зростання [не творчий зріст]

Творче обличчя митця [не творче лице митця]

Твоя співрозмовниця [не твоя співбесідниця]

Театральне журі́ [не театральне жюрі]

Театральний гурток [не театральний кружок]

Театральний квиток [не театральний білет]

Тези доповіді [не тезиси доповіді]

Тезко [не тезка]

Телевізі́йна передача [не телевізорна передача]

Телеграфом [не по телеграфу]

Телефонна мережа [не телефонна сітка]

Телефон не працює [не телефон не робить]

Телефонував йому [не телефонував до нього]

Телефонувати до міністерства [не дзвонити в міністерство]

Телефонувати другові [не дзвонити до друга]

Телефонувати на номер [не телефонувати по номеру]

Тепер [не у даний час]

Теперішні ці́ни [не існуючі ціни]

Теперішня (сучасна) ситуація [не існуюча ситуація]

Тепла ковдра [не тепле одіяло]

Термін ді́ї [не срок дії]

Термінове зобов’язання [не срочне зобов’язання]

Терміново відрядити [не срочно командирувати]

Термін сплати боргу [не срок сплати боргу]

Терпець уривається [не терпіння лопається]

Тестувати [не здійснювати тестування]

Тим паче, поготі́в [не тим більше]

Тимчасово усунений [не тимчасово відсторонений]

Тимчасово усунути [не тимчасово відсторонити, тимчасово звільнити]

Тим часом [не між тим]

Типова помилка [не типічна помилка]

Тиснути на кнопки [не жати на кнопки]

Титульний аркуш [не титульний лист]

Тієї (тої) ж миті [не в той же момент]

Тієї ж секунди [не в ту ж секунду]

Тією чи і́ншою мі́рою [не у тій чи іншій мірі]

Ті́шити око [не радувати око]

Тло малюнка [не фон малюнка]

Тлумачити по-і́ншому [не тлумачити по-другому]

Товари з Туреччини [не турецькі товари]

Того ж року [не в той же рік]

Того мі́сяця [не у тому місяці]

Того року [не у тому році]

Тоді́ як ... [не в той час як ...]

Той самий [не один і той же]

Той, хто вчить (покликаний навчати) [не навчаючий]

Толерантне ставлення до людей [не терпиме ставлення до людей]

Торговельні організації [не торгуючі організації]

Торгувати [не займатися торгівлею]

Торі́к [не у минулому році]

Точка дотику [не крапка дотику]

Тощо [не і тому подібне]

Трапилася (виникла, з’явилася) можливість [не явилась можливість]

Трапилася помилка [не вкралася помилка]

Трапилася щаслива нагода [не трапився зручний випадок]

Трапилося через провину [не трапилося по вині]

Трапляються вислови [не зустрічаються вислови]

Трапляються неточності [не зустрічаються неточності]

Трапляються помилки [не зустрічаються помилки]

Треба враховувати [не необхідно враховувати]

Треба зазначити [не слід відмітити]

Треба направити [не повинен бути направлений]

Три бухгалтери [не три бухгалтера]

Триває конкурс [не продовжується конкурс]

Триває перерва [не продовжується перерва]

Три години денно [не три години в день]

Три комп’ютери [не три комп’ютера]

Триматися осторонь [не держатися в стороні]

Три примі́рники посі́бника [не три екземпляра посібника]

Три роки тому [не три года назад]

Трохи не вдарив [не чуть не вдарив]

Троянда [не роза]

Трудівник [не трудящийся]

Трудові́ відносини [не трудові відношення]

Тулитися; знаходити прихисток, притулок [не ютитися]

Тулитися (міститися, мешкати) разом [не ютитися разом]

Турбуватися про батькі́в [не проявляти заботу про батьків]

Тягати сумки [не таскати сумки]

Тяжкі́ умови [не жорсткі умови]

Убаришувати [не отримати бариш]

Убезпечувати; гарантувати безпеку [не забезпечувати безпеку]

Убі́к звернув [не в сторону звернув]

У бі́льшості підручників [не у більшості підручниках]

Уболівальник [не болільщик]

Уболівати за команду [не боліти за команду]

Уболівати за справу [не боліти за діло]

У будь-якому разі [не в любому випадку]

У будь-якому разі, у кожнім разі [не у всякому разі]

Уважати, гадати, думати, що ... [не рахувати, що ...]

Уважати за доці́льне, за можливе [не рахувати доцільним, можливим]

Уважати за потрі́бне [не уважати потрібним (необхідним), рахувати потрібним (за потрібне)]

Уважати помилкою [не рахувати помилкою]

Уважити прохання [не уступити просьбі]

У вересні [не у вересні місяці]

Увійти в коло інтересів [не увійти в круг інтересів]

Увійти до складу [не ввійти в склад]

Увімкнути вентилятор [не включити вентилятор]

Увімкнути стільниковий телефон [не включити сотовий телефон]

Увімкнути телеві́зор [не включити телевізор]

Уводити до складу [не уводити в склад]

У всіх напрямках [не по всім напрямкам]

У галузі музикознавства [не в області музикознавства]

Удаватися до крайнощів [не кидатися з одної крайності до другої]

Удаватися до суворих заходів [не вдаватися до суворих мір]

Ударити у струни [не ударити по струнах]

Удати [не зробити вигляд]

У два з половиною рази [не у два з половиною раза]

У два й сім десятих раза [не у два й сім десятих рази]

Удві́чі дешевший [не у два раза дешевше]

У добрий час [не з легкої руки]

Удруге (повторно) вимагати [не другий раз требувати]

Уживаний [не бувший у вжитку, бувший у користуванні]

Уживати заходів [не приймати заходи, міри]

Уживати питомих зворотів [не уживати питомі звороти]

Ужити рішучих заходів [не ужити рішучі заходи]

У жодному разі [не в ніякому випадку, ні в якому випадку]

Узагальнювати [не робити узагальнення]

Узалежнювати [не ставити в залежність]

Узимку [не в зимовий час]

Узувати туфлі [не надівати туфлі]

Узяти гору [не взяти верх]

Узяти до ві́дома [не прийняти до відома]

Узяти до уваги [не прийняти до уваги]

Узяти на глум [не підняти на сміх]

Узятися до роботи [не прийнятися до роботи]

Узяти участь [не прийняти участь]

У його розробках подано структуру, автор подав структуру [не у його розробках представлена структура]

Указати характер виконаної роботи [не вказати характер зробленої роботи]

Указівки щодо виконання [не вказівки на виконання]

Указ набув чинності [не указ вступив у силу]

Укладати документи [не складати документи]

Уключати (заносити) до списку [не включати до списку]

У кого є зайвий квиток? [не В кого є лишній квиток?]

У кожному [не у кожнім]

Укотре [не в котрий раз]

У крайньому разі [не на крайній випадок]

Улаштовуватися на роботу [не поступати на роботу]

Улі́тку [не в літній час]

Улучати в ціль [не попадати в точку]

Улюблена книжка [не любима книжка]

Улюблена справа [не любиме діло]

Улюблене мі́сце [не любиме місце]

Улюбленець публіки [не любимець публіки]

У межах мі́ста [не в рамках міста]

У межах свої́х повноважень [не в рамках своїх повноважень]

У межах свої́х повноважень [не у колі своїх повноважень]

У мене перед очима [не у мене на очах]

Уможливлювати [не відкривати можливості, робити можливим]

У найгі́ршому разі [не в гіршому випадку, на худий кінець]

У найкращому вигляді [не в найкращому виді]

У найкращому разі [не в кращому випадку]

Унаслідок аварії [не у результаті аварії]

Унаслідок цього [не в результаті цього]

Унеможливлювати [не робити неможливим]

Уникнути відповідальності [не відійти від відповідальності]

Уникнути небезпеки [не позбавитися від небезпеки, позбавитись небезпеки, уникнути небезпеку]

У нього є така звичка [не за ним водиться така звичка]

Упадати в око (в очі, у ві́чі) [не кидатися в очі]

У певні пері́оди [не по певних періодах]

Уперше [не в перший раз]

Уписувати до протоколу [не вносити в протокол]

У півтора раза [не в півтора рази]

Уповноважений від спі́лки [не уповноважений спілкою]

У подальшому [не в дальшому]

Упорядковувати [не приводити в порядок, наводити порядок]

Упорядкувати [не благоустроїти]

Упродовж усієї дороги розповідав [не всю дорогу розказував]

Упродовж чотирьох рокі́в [не на протязі чотирьох років]

У разі виникнення [не при виникненні]

У разі ліквідації підприємства [не у випадку ліквідації підприємства]

У разі небезпеки [не при небезпеці]

У разі потреби; якщо (коли, як) буде потреба [не по необхідності, у випадку необхідності]

Уразливе мі́сце [не уязвиме місце]

У решті [не в остальній часті, в останній частині]

Урешті-решт, зрештою [не в кінці кінців]

Урівноважитися [не прийти до рівноваги]

Урізномані́тнювати [не робити різноманітним]

У розумі́нні чого [не у смислі чого]

У рядку [не в строчці]

Урядовець, посадовець [не посадова особа]

У́ряд погоджується, схвалює [не уряд дає добро]

У самі́сіньке серце [не в саме серце]

Усвідомлювати; розумі́ти [не віддавати звіт, віддавати собі звіт]

У свята, у святкові дні [не по святковим дням]

Усе враховано [не все включено]

Усе гаразд [не все в порядку]

Усе одно [не все рівно]

Усепоглинний, усепоглинальний [не всепоглинаючий]

У серпні [не улітку в серпні місяці]

Усі́ без винятку [не всі без виключення]

Усі́ зібралися [не всі у зборі]

Усі́, кому не лі́ньки [не усі, кому не лінь]

Усіма сторонами, з усі́х поглядів [не у всіх відношеннях]

Усі́м на вті́ху [не усім на задоволення]

Усі́ охочі; усі́, хто бажає [не всі бажаючі]

У скрутному становищі [не в затрудненні]

У службових справах [не по ділам служби, по справам служби, у справах служби]

У справах молоді [не по справам молоді]

У старовину [не у старину]

Устаткувати (обладнати, опорядити) майданчик [не оборудувати площадку]

Устигати [не поспівати]

У строки (терміни) [не в сроки]

Усунути несправність [не ліквідувати несправність]

У супроводі [не під акомпанемент]

У сфері людської діяльності [не в області людської діяльності]

Утаємничено [не покрито таємницею]

У такий спосіб (таким чином) [не тим самим]

У такому вигляді [не у такому виді]

У такому разі [не в подібному випадку]

Утвердження ідеалів [не затвердження ідеалів]

Утверджувати украї́нську державність [не стверджувати українську державність]

Утекти [не здійснити втечу]

Уті́лювати в життя запові́ти [не впроваджувати в життя заповіти]

Утнути номер [не викинути номер]

У той самий термін [не в той же срок, у той же строк]

У тому самому мі́сці [не в одному і тому ж місці]

Уторований шлях [не накатаний путь]

Уточнити формулювання [не внести уточнення у формулювання]

У точному значенні слова [не у строгому смислі слова]

Утратити чинність [не втратити юридичну силу]

Утрачати витримку (самовладу); дратуватися [не виходити з себе]

Утретє [не у третій раз]

Утримувана сума [не удержувана сума]

Утричі дорожчий [не в три раза дорожчий]

Утрутитися в розмову [не вмішатися в розмову]

Утручатися в цю справу [не вмішуватися в цю справу]

У трьох примі́рниках [не у трьох екземплярах]

Ухвалили таке [не ухвалили слідуюче]

Ухвалити; вирішити [не прийняти рішення]

Ухвальний голос [не вирішальний голос, рішаючий голос]

Ухвалювати [не приймати ухвалу]

Ухилитися влі́во від дороги [не уклонитися вліво від дороги]

Ухилятися від роботи [не ухилятися роботи]

У цей час [не в даний час]

У цій справі [не по цьому ділу]

Уці́лити [не попасти в ціль]

У цілковитій безпеці [не в повній безпеці]

У ці́лому складі [не в повному складі]

У цьому (такому) разі [не в даному випадку, в даному разі]

У цю галузь мистецтва [не в дану область мистецтва]

Учений секретар [не вчений секретарь]

Учинити (скоїти) злочин [не здійснити злочин]

Учинок [не поступок]

Учителювати [не працювати учителем]

Учитися діловодства [не вчитися діловодству]

Учитися з книжок [не учитися по книжкам]

Учитися музики [не учитися музиці]

Ушановувати ювіляра [не чествувати юбіляра]

Ушанувати пам’ять [не почтити память]

Ущерть наповнений (переповнений) [не битком набитий]

Ущипливе (дошкульне) зауваження [не їдке зауваження]

Уяви собі́ [не представ собі]

Уявлення про економіку [не уява про економіку]

Уявляти картину [не представляти картину]

У які́й справі [не по якому питанню]

Факти сві́дчать [не факти говорять]

Фарба для волосся [не краска для волосся]

Фахівець з дизайну [не фахівець з дизайна]

Фахівець з менеджменту [не спеціаліст по менеджменту]

Фахівець з права [не фахівець по праву]

Фахівець у галузі [не фахівець в області]

Федералі́стський погляд [не федеративний взгляд]

Федеративний догові́р [не федералістський договір]

Федеративний устрій [не федеральний устрій]

Фі́рмова крамниця [не фірменний магазин]

Фі́рмовий знак [не фірменний знак]

Формою національний [не по формі національний]

Функці́йна клавіатура [не функціональна клавіатура]

Функці́йна роль [не функціональна роль]

Функці́йна система [не функціональна система]

Функці́йна структура [не функціональна структура]

Функці́йні обов’язки [не функціональні обов’язки]

Хабара дати [не дати взятку]

Хабарник [не взяточник]

Хай як важко [не як би не було важко]

Характерний для митця [не характерний митцю]

Характерний для нього [не характерний йому]

Характерний для украї́нської мови [не характерний українській мові]

Характеру виконання [не характера виконання]

Хворі́ти на грип [не боліти грипом, хворіти грипом]

Хвороба триває [не хвороба продовжується]

Хибно [не невірно]

Хитрий [не собі на умі]

Хлібина, буханець хлі́ба [не буханка хліба, кирпич хліба]

Ходити по установах [не ходити по установам]

Ході́мо зі мною [не пішли зі мною]

Ході́мо надві́р [не пішли на вулицю]

Ходом руш! [не Кроком руш!]

Хоч би й хоті́в [не при всьому бажанні]

Хочуть [не хотять]

Хто-небудь (хтось) і́нший [не хто-небудь другий]

Хто останній? [не Хто крайній?]

Художник з костюмів [не художник по костюмам]

Художньо-творчий напрям [не художньо-творчий напрямок]

Художня виставка [не художественна виставка]

Цвяхований [не оббитий цвяхами]

Цегельня [не кирпичний завод]

Цегляна стіна [не кирпична стіна]

Цегляста фарба [не кирпична краска]

Це є обов’язковим [не це являється обов’язковим]

Це звичайна річ [не це в порядку речей (вєщєй)]

Це зумовило спад виробництва [не це обумовило спад виробництва]

Це і́нша річ [не це особлива стаття]

Цей захід [не сей захід]

Цей пері́од [не даний період]

Це мене не обходить, це мене не стосується [не це до мене не відноситься]

Це нічого не важить [не це не має ніякого значення]

Централізоване керування [не централізоване управління]

Це стало нам за підставу [не це послужило нам основою]

Це так йому не минеться [не це так йому не пройде]

Циві́льне законодавство [не громадянське законодавство]

Циві́льний [не штатський]

Циві́льний кодекс [не громадянський кодекс]

Циві́льний шлюб [не гражданський брак]

Цигарка [не сигарета]

Цими днями [не на цих днях]

Цим не клопочі́ться [не про це не безпокойтесь]

Цитувати напам’ять [не цитувати по пам’яті]

Ці висновки [не дані висновки]

Цієї миті [не в даний момент]

Цієї сесії [не цеї сесії, у цю сесію]

Ці́ла доба [не круглі сутки]

Ці́лий (весь) рік [не круглий год, круглий рік]

Ці́лими днями [не по цілим дням]

Цілковита рація зробити так [не прямий смисл зробити так]

Цілковита тиша [не повна тиша]

Цілковитий успіх [не повний успіх]

Цілком [не в повній мірі]

Цілком відмовити [не навідріз відказати]

Цілком правильно [не цілком вірно]

Ці́льна особистість [не цілісна особистість]

Ці́ни зростають [не ціни ростуть]

Цього року [не у цьому році]

Ця проблема [не дана проблема]

Ця публікація [не дана публікація]

Час від часу [не від часу до часу]

Час минув [не час пройшов]

Чекати на допові́дача [не ждати доповідача]

Чемпіони з черлі́дингу [не чемпіони по черлідингу]

Червоні́шати [не ставати більш червоним]

Через брак відомостей [не за відсутністю відомостей]

Через брак часу [не за браком часу]

Через відсутність керівника [не за відсутністю керівника]

Через лі́нощі [не по ліності]

Через необережність [не із-за необережності]

Через непридатність [не через негодність]

Через нестачу сировини [не із-за нехватки сировини]

Через (з огляду на) обставини [не в силу обставин]

Через певні обставини [не при таких обставинах]

Через погану погоду [не із-за поганої погоди]

Через техні́чні причини [не завдяки технічним причинам]

Честолюбний [не честолюбивий]

Четверта чверть [не четверта четверть]

Чиї́м коштом [не за чий рахунок]

Чинити галас [не піднімати крик]

Чинити опір, спротив [не виявляти (проявляти) опір, спротив]

Чинити перешкоди, перешкоджати [не ставити перешкоди]

Чинити чесно [не поступати чесно]

Чинне законодавство [не діюче законодавство]

Чинний правопис [не діючий правопис]

Чинний розпис [не діючий розпис]

Чинний розпорядок [не діючий розпорядок]

Чинник [не фактор]

Чинник впливу [не впливаючий фактор]

Чинність закону [не дія закону]

Численна аудиторія [не багаточисленна аудиторія]

Численний мі́тинг [не багаточисленний мітинг]

Численний натовп [не багаточисельна товпа, чисельний натовп]

Численні заходи [не багаточисленні міроприємства]

Численні знайомства [не багаточисельні знайомства]

Численні правила [не чисельні правила]

Число часопису [не номер журналу, номер часописа]

Читати вголос [не читати вслух]

Читацький квиток [не читацький білет]

Читають лекції [не читаються лекції]

Члени соціуму [не члени соціума]

Членські внески [не членські взноси]

Чорна скринька [не чорний ящик]

Чорне чорнило [не чорні чорнила]

Чотири вечори [не чітирі вечера]

Шановний Олександре Ю́рійовичу! [не Шановний Олександр Юрійович!]

Шанувати (жалувати) здоров’я [не берегти здоров’я]

Шафа на одяг [не шафа для одягу, шкаф для одежі]

Шафа на папери [не шкаф для паперів]

Шахівниця [не шахматна дошка]

Шаховий турні́р [не шахматний турнір]

Швидкоді́йний [не швидкодіючий]

Швидко читати [не бігло читати]

Швидкою рі́чкою [не по швидкій річкі]

Широко розумі́ючи [не в широкому смислі]

Шістдесяті роки ... [не 60-ті роки]

Шкіряний гаманець [не кожаний кошильок]

Шкодити [не робити шкоду]

Шкодувати грошей на осві́ту [не шкодувати гроші на освіту]

Шлях до перемоги [не дорога до перемоги]

Шляхетний учинок [не благородний поступок]

Шляхом самоактивізації [не по шляху самоактивізації]

Шпальта газети [не колонка газети]

Шпилька [не булавка]

Шпиталь [не госпіталь]

Шукати [не вести пошук]

Шукати легкого хлі́ба [не гнатися за довгим рубльом]

Шукаючи книжки [не у пошуках книжки]

Шухляда письмового стола (столу) [не ящик письмового столу]

Щасливий кінець [не благополучний кінець]

Щасливий переможець [не щасливий перемігший]

Щасливо! [не В добрий час!]

Щастить (таланить) вам [не везе вам]

Щеплення [не прививка]

Щербата слава [не підмочена репутація]

Щербаті копійки [не нещасні копійки]

Ще цього бракує [не ще цього не вистачає]

Щира (сердечна, щиросердна) людина [не душевний чоловік]

Щиро, відверто спілкуватися [не по душам спілкуватися]

Щоб вивчити матеріал [не для вивчення матеріалу]

Щоб виконати [не для виконання]

Щоб довести [не для доведення]

Щоб досягти [не для досягнення]

Щоб забезпечити [не для забезпечення, при забезпеченні]

Щоб запобі́гти [не з метою попередити]

Щоб з’ясувати [не для пояснення]

Що бі́льше, то лі́пше [не чим більше, тим краще]

Щоб купити [не з метою купити]

Щоб описати [не для опису]

Що виблискує сві́жою фарбою [не виблискуючий свіжою фарбою]

Що далі пойменований [не названий в подальшому]

Що далі, то важче [не час від часу не легше]

Щоденно [не з дня на день]

Щодня [не кожний день]

Щодо інформації [не по поводу інформації]

Щодо мене, як на мене [не що стосується мене]

Щодо (стосовно) партнерів [не по відношенню до партнерів]

Щодо рецензії вважаю [не відносно рецензії вважаю]

Щодо (стосовно) скасування квот [не відносно скасування квот]

Щодо; стосовно; відносно [не по відношенню до]

Щодо цієї справи [не що стосується цього питання]

Щодо цього (на це, про це) є рі́зні думки [не відносно цього є різні думки]

Щодо цього (з цього) погляду [не в цьому відношенні (значенні)]

Щодуху бі́гти [не бігти з усіх ніг]

Щойно [не тільки що]

Щомиті [не кожну мить]

Щомі́сяця [не по місяцях]

Щомі́сячник [не щомісячний журнал]

Щомі́сячні платежі́ [не платежі кожного місяця]

Щонайбі́льше [не саме більше]

Щонайменше [не по меншій мірі]

Щонеді́лі [не по неділям, по неділях]

Щопівгодини [не кожні півгодини]

Щопівлі́тра [не кожні півлітра]

Що підлягає інвентаризації [не підлягаючий інвентаризації]

Щопонеді́лка [не по понеділках]

Щоразу [не кожного разу]

Щоразу далі [не все далі і далі]

Щосекунди [не кожної секунди]

Щосереди [не по середам]

Щосили (щодуху); чимдуж [не з усіх сил]

Щосуботи [не по суботах]

Щось поді́бне [не в цьому роді]

Щотижня [не кожну неділю]

Ювілей [не юбілей]

Ювілейні урочистості [не юбілейні торжества]

Юнаки, молоді́ люди [не молоді юнаки]

Ю́ний барабанник [не юний барабанщик]

Являти собою [не представляти собою]

Я дові́дався, дізнався [не я узнав]

Як вийде час (термін) [не по завершенню сроку]

Як виняток [не в порядку виключення, в якості виключення, як виключення]

Як Ви розташувалися? [не Як Ви розмістилися?]

Як годиться, як слід [не чин чином]

Як експерт [не в якості експерта]

Як зазначалося вище, рані́ше (щойно) [не як указувалось вище, раніше]

Як за муром [не як за кам’яною стіною]

Як з гармати [не як з пушки]

Як (лише) з’явиться [не при першій появі]

Який (що) конкурує [не конкуруючий]

Який трапиться [не який прийдеться]

Якнайкраще, щонайкраще [не найкращим способом]

Як наставник [не в якості наставника]

Як на сьогодні [не по нинішнім часам]

Як на теперішній час [не по нинішньому часу]

Як не свій ходить [не сам не свій ходить]

Якомога прості́ше [не як можна простіше]

Якомога швидше [не по можливості скоріше, по можливості швидше]

Якою мі́рою [не в якій мірі]

Якраз [не в самий раз]

Як сказано [не як говорилось]

Як слід, як належить, до пуття [не як слідує]

Як справи [не як діла]

Як ті́льки, ті́льки-но [не лиш тільки]

Якщо буде потреба [не у випадку необхідності]

Якщо (коли, як) можна [не по можливості]

Ялинка [не йолка]

Я́ловичина [не говядина]

Я маю [не у мене є]

Я написав [не мною написано]

Я не заперечуватиму [не я не стану заперечувати]

Ярмарковий майдан [не ярмарочна площа]

Я́рмарок [не ярмарка]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]