- •1. Зміст дисципліни
- •2. Загальна характеристика металів та розвиток науки про них
- •Розділ 1.1 виробництво чавуну
- •1.1.1. Вогнетривкі матеріали
- •1.1.3. Залізні та марганцеві руди
- •1.1.4. Флюси
- •1.1.5. Підготовка залізних руд до плавлення
- •1.1.6. Будова доменної печі та її допоміжних агрегатів
- •1.1.7. Доменний процес
- •1.1.8. Продукти доменного виробництва
- •1.1.9.Техніко-економічні показники виробництва чавуну
- •1.2.1. Суть процесу
- •1.2.3. Виробництво сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.4. Техніко-економічні показники виробництва сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.5. Виробництво сталі в електропечах
- •Розділ 1.3 розливання сталі
- •1.3.1. Розливання сталі у виливниці
- •1.3.2. Будова сталевого зливка
- •1.3.3. Безперервне розливання сталі
- •1.3.4. Рафінування сталі поза межами виплавлювального агрегату
- •1.4.1. Руди алюмінію
- •1.4.2. Виробництво глинозему
- •1.4.3. Електроліз глинозему
- •1.4.4. Рафінування алюмінію
- •Розділ 1.5 металургія міді
- •1.5.1. Руди міді
- •1.5.2. Збагачення мідних руд
- •1.5.3. Випалювання мідних руд
- •1.5.4. Отримання мідного штейну
- •1.5.5. Отримання чорнової міді
- •1.5.6. Вогняне рафінування чорнової міді
- •1.5.7. Електролітичне рафінування міді
- •Розділ 1.6 виробництво титану
- •1.6.1. Руди титану
- •1.6.2. Отримання титанового шлаку
- •1.6.3. Отримання чотирихлористого титану
- •1.6.4. Відновлення титану
- •1.6.5. Отримання зливків титану
- •Матеріалознавство
- •2.1.1. Класифікація металів
- •2.1.2. Електронна будова атома та періодична система елементів
- •2.1.3. Типи міжатомних зв'язків у твердих тілах
- •2.1.4. Кристалічна будова металів
- •2.1.5. Дефекти кристалічної будови
- •2.1.5.1. Точкові дефекти
- •2.1.5.2. Лінійні дефекти
- •2.1.5.3. Поверхневі дефекти
- •2.1.5.4. Об'ємні дефекти
- •Розділ 2.2 кристалізація металів
- •2.2.1. Енергетичні умови процесу кристалізації
- •2.2.2. Механізм кристалізації
- •2.2.3. Кінетика кристалізації
- •2.2.4. Поліморфні перетворення
- •Розділ 2.3
- •2.3.1. Поняття про напруження
- •2.3.2. Пружна і пластична деформації металів
- •2.3.3. Наклеп
- •2.3.4. Відмова
- •2.3.5. Рекристалізація
- •2.3.6. Механічні властивості металів
- •2.3.6.2. Пластичність
- •2.3.6.3. Твердість
- •2.3.6.4. Ударна в'язкість
- •2.4.1. Сплави
- •2.4.2. Поняття про діаграми стану
- •2.4.3. Правило фаз
- •2.4.4. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють необмежені тверді розчини
- •2.4.5. Правило відрізків
- •2.4.6. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють обмежені тверді розчини та евтектику
- •2А.7. Діаграма стану сплавів з перитектичним перетворенням
- •2.4.8. Діаграма стану сплавів з утворенням хімічної сполуки
- •2.4.9. Про зв'язок властивостей сплаву з типом діаграми
- •Розділ 2.5 залізовуглецеві сплави
- •2.5.1. Компоненти залізовуглецевих сплавів
- •2.5.2. Фази системи залізо-вуглець
- •2.5.3. Діаграма стану залізо-вуглець
- •Розділ 2.6 вуглецеві сталі
- •2.6.1. Вплив вуглецю
- •2.6.2. Вплив постійних домішок на властивості сталі
- •2.6.3. Класифікація вуглецевих сталей
- •2.6.3.1. Сталі звичайної якості
- •Розділ 2.7 чавуни
- •2.7.1. Білі чавуни
- •2.7.2. Графітизація чавунів
- •2.7.3. Діаграма стану залізо-графіт
- •2.7.4. Вплив домішок і швидкості охолодження на структуру та властивості чавунів
- •2.7.5. Чавуни з пластинчастим графітом (сірі чавуни)
2.4.8. Діаграма стану сплавів з утворенням хімічної сполуки
Діаграму стану сплавів з хімічною сполукою утворюють компоненти, які розчиняються необмежено в рідкому стані, обмежено — в твердому стані, а їх атоми помітно відрізняються розмірами, кристалічною будовою і властивостями. Відомо декілька різновидів діаграм з утворенням хімічної сполуки. Нижче зупинимось на такому з них, де взаємна розчинність компонентів у твердому стані й у хімічній сполуці мала і нею можна знехтувати.
Компоненти системи: хімічні елементи умовно позначені А і В. Фази системи: рідкий розчин Р, кристали компонентів А і В та кристали хімічної сполуки АпВт.
126
На рис. 2.4.10 зображено діаграму стану з утворенням стійкої хімічної сполуки. Стійкою вважають таку сполуку, яка під час нагрівання не розкладається і плавиться при сталій температурі. CE1DE2F є лінією ліквідує і MEXNKE2L — лінією солідус діаграми. На ділянці CEt лінії ліквідує випадають кристали компонента А, на ділянці EtDE2 — кристали хімічної сполуки А„Вт на ділянці E2F — кристали компонента В. На ділянках MEtN і KE2L лінії солідус відбувається відповідно два евтектичні перетворення:
Цю діаграму можна трактувати як дві об'єднані діаграми з утворенням евтектик. Перша з них має компоненти А та АпВ„„ а друга — компоненти АПВп, і В. Розмежовує ці діаграми вертикальна лінія, що впирається в гостру вершину лінії ліквідує. Ця вершина є температурою плавлення хімічної сполуки.
2.4.9. Про зв'язок властивостей сплаву з типом діаграми
Як уже зазначалося, кожен тип діаграми характеризує певна структура, яка зазнає відповідних змін залежно від кількісного співвідношення компонентів. Відомо також, що існує зв'язок між структурою сплаву та його властивостями, рис. 2.4.11 ілюструє цей зв'язок для діаграм різних типів.
Тверді розчини а і р" твердіші (рис. 2.4.11, а, б) і міцніші, ніж компоненти А і В. Зі збільшенням частки другого компонента в однофазовому твердому розчині твердість зростає нелінійно. Для діаграми необмежених твердих розчинів при певній концентрації компонента В твердість сягає найбільшого значення, після чого зменшується (рис. 2.4.11, о). В межах існування двох фаз (а і р") на діаграмах обмежених твердих розчинів з евтектикою залежність властивість — склад стає лінійною (рис. 2.4.11, б).
У сплавах з утворенням хімічної сполуки (рис. 2.4.11, в) максимальну твердість має сполука АлВт. В межах концентрацій компонент А — хімічна сполука або хімічна сполука — компонент В твердість спочатку зростає, а потім зменшується лінійно.
Подані залежності не можна вважати універсальними, оскільки вони описують властивості сплавів переважно у рівноважному стані й часто не враховують таких структурних особливостей, як дефекти кристалічної будови, розміри й форму зерен, дисперсність фаз тощо. Водночас використання подібних залежностей, навіть спрощених, істотно полегшує роботу над створенням нових сплавів зі заданими властивостями й сприяє раціональному застосуванню наявних.
