- •1. Зміст дисципліни
- •2. Загальна характеристика металів та розвиток науки про них
- •Розділ 1.1 виробництво чавуну
- •1.1.1. Вогнетривкі матеріали
- •1.1.3. Залізні та марганцеві руди
- •1.1.4. Флюси
- •1.1.5. Підготовка залізних руд до плавлення
- •1.1.6. Будова доменної печі та її допоміжних агрегатів
- •1.1.7. Доменний процес
- •1.1.8. Продукти доменного виробництва
- •1.1.9.Техніко-економічні показники виробництва чавуну
- •1.2.1. Суть процесу
- •1.2.3. Виробництво сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.4. Техніко-економічні показники виробництва сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.5. Виробництво сталі в електропечах
- •Розділ 1.3 розливання сталі
- •1.3.1. Розливання сталі у виливниці
- •1.3.2. Будова сталевого зливка
- •1.3.3. Безперервне розливання сталі
- •1.3.4. Рафінування сталі поза межами виплавлювального агрегату
- •1.4.1. Руди алюмінію
- •1.4.2. Виробництво глинозему
- •1.4.3. Електроліз глинозему
- •1.4.4. Рафінування алюмінію
- •Розділ 1.5 металургія міді
- •1.5.1. Руди міді
- •1.5.2. Збагачення мідних руд
- •1.5.3. Випалювання мідних руд
- •1.5.4. Отримання мідного штейну
- •1.5.5. Отримання чорнової міді
- •1.5.6. Вогняне рафінування чорнової міді
- •1.5.7. Електролітичне рафінування міді
- •Розділ 1.6 виробництво титану
- •1.6.1. Руди титану
- •1.6.2. Отримання титанового шлаку
- •1.6.3. Отримання чотирихлористого титану
- •1.6.4. Відновлення титану
- •1.6.5. Отримання зливків титану
- •Матеріалознавство
- •2.1.1. Класифікація металів
- •2.1.2. Електронна будова атома та періодична система елементів
- •2.1.3. Типи міжатомних зв'язків у твердих тілах
- •2.1.4. Кристалічна будова металів
- •2.1.5. Дефекти кристалічної будови
- •2.1.5.1. Точкові дефекти
- •2.1.5.2. Лінійні дефекти
- •2.1.5.3. Поверхневі дефекти
- •2.1.5.4. Об'ємні дефекти
- •Розділ 2.2 кристалізація металів
- •2.2.1. Енергетичні умови процесу кристалізації
- •2.2.2. Механізм кристалізації
- •2.2.3. Кінетика кристалізації
- •2.2.4. Поліморфні перетворення
- •Розділ 2.3
- •2.3.1. Поняття про напруження
- •2.3.2. Пружна і пластична деформації металів
- •2.3.3. Наклеп
- •2.3.4. Відмова
- •2.3.5. Рекристалізація
- •2.3.6. Механічні властивості металів
- •2.3.6.2. Пластичність
- •2.3.6.3. Твердість
- •2.3.6.4. Ударна в'язкість
- •2.4.1. Сплави
- •2.4.2. Поняття про діаграми стану
- •2.4.3. Правило фаз
- •2.4.4. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють необмежені тверді розчини
- •2.4.5. Правило відрізків
- •2.4.6. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють обмежені тверді розчини та евтектику
- •2А.7. Діаграма стану сплавів з перитектичним перетворенням
- •2.4.8. Діаграма стану сплавів з утворенням хімічної сполуки
- •2.4.9. Про зв'язок властивостей сплаву з типом діаграми
- •Розділ 2.5 залізовуглецеві сплави
- •2.5.1. Компоненти залізовуглецевих сплавів
- •2.5.2. Фази системи залізо-вуглець
- •2.5.3. Діаграма стану залізо-вуглець
- •Розділ 2.6 вуглецеві сталі
- •2.6.1. Вплив вуглецю
- •2.6.2. Вплив постійних домішок на властивості сталі
- •2.6.3. Класифікація вуглецевих сталей
- •2.6.3.1. Сталі звичайної якості
- •Розділ 2.7 чавуни
- •2.7.1. Білі чавуни
- •2.7.2. Графітизація чавунів
- •2.7.3. Діаграма стану залізо-графіт
- •2.7.4. Вплив домішок і швидкості охолодження на структуру та властивості чавунів
- •2.7.5. Чавуни з пластинчастим графітом (сірі чавуни)
2.4.6. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють обмежені тверді розчини та евтектику
Діаграми стану сплавів з обмеженими твердими розчинами та евтектикою утворюють компоненти, які в рідкому стані розчиняються необмежено, а в твердому стані обмежено і здатні до евтектичного перетворення. У системах з обмеженими твердими розчинами компоненти помітно відрізняються розмірами атомів, фізико-хімічними властивостями, а також кристалічною будовою, тобто в них відсутні умови для формування необмежених твердих розчинів. Обмежену розчинність можуть мати і тверді розчини заміщення, і тверді розчини проникнення. Однією з діаграм цього типу є діаграма системи Al — Si.
Компоненти системи — Алюміній і Силіцій. Фази системи: рідкий розчин Р, а — твердий розчин Si в А1 і (3 — твердий розчин А1 в Si.
Кристалізація сплавів починається на лінії ліквідує АЕВ (рис. 2.4.7) і закінчується на лінії солідус ACEDB. Тут на ділянці АЕ лінії ліквідує утворюються кристали аі, а на ділянці ЕВ — кристали (Зі. Між лініями ліквідує і солідус у рівновазі одночасно
перебувають дві фази: зліва від точки Е — рідкий розчин Р і кристали аі, справа від точки Е — рідкий розчин Р і кристали рі. Склад рідкого розчину Р при зниженні температури змінюється по лініях АЕ і BE, а склад твердих розчинів cti і рі — по лініях АС і BD відповідно. При температурі 577 °С, що відповідає лінії CED, кристали а мають склад точки С (1,65 % Si), кристали Р — склад точки D (0,5 % А1), а рідкий розчин Р — склад точки Е (11,7 % Si). Як бачимо, лінії АЕ, BE і CED перетинаються в точці Е, яка належить обом ділянкам лінії ліквідує і одночасно співпадає з лінією солідус. Рідкий розчин складу точки Е (Рв) при температурі 577 °С зазнає евтектичного перетворення за реакцією:
Сплав, у якому відбувається одночасно кристалізація двох фаз при сталій температурі, називають евтектичним, а утворену за реакцією (2.4.6) дрібну двофазову структуру — евтектикою. Під час евтектичного перетворення згідно з правилом фаз (С = К+1 — Ф = 2 + 1 — 3 = 0) існує нонваріантна рівновага. Нонваріантна рівновага характеризується тим, що всі перетворення відбуваються при сталій температурі.
Користуючись правилом відрізків (див. п. 2.4.5), можна довести, що рідкий розчин сплавів в інтервалі концентрацій С — D (1,65...99,5 % Si) при досягненні температури 577 °С набуває складу точки Е. А рідкий розчин цього складу під час охолодження зазнає евтектичного перетворення на всій лінії CED. Отже, в момент закінчення евтектичного перетворення доевтектичні сплави правіше від точки С і лівіше від точки Е мають структуру [ctic+ евт(ас + р0)], евтектичні сплави складу точки Е — структуру [евт(ас + Pd)], a заевтектичні сплави , що лежать правіше від точки Е і лівіше від точки D, — структуру [рш+ евт(ас + рд)].
Однією з особливостей діаграми даного типу є структурні перетворення у твердому стані, про що свідчать лінії CG і DF, розташовані нижче від лінії солідус. CG є лінією граничної розчинності Si в Al, a DF — лінією граничної розчинності А1 в Si. На цих лініях маємо насичені тверді розчини, а лівіше від CG і правіше від DF — ненасичені тверді розчини. Зі
зниженням температури гранична розчинність одного компонента в іншому зменшується, внаслідок чого виділяються вторинні кристали.
Отже, вторинною кристалізацією називається виділення кристалів надлишкової фази із твердого розчину внаслідок зменшення розчинності одного компонента в іншому зі зміною температури. Вторинним кристалам присвоюють індекс II (an, |3ц) на відміну від первинних кристалів (сч, (Зі), що виділились із рідкого розчину. Евтектичний сплав К3 зазнає перетворення за реакцією (2.4.6). Під час охолодження його до кімнатної температури із кристалів евтектики а й |3 виділяться вторинні кристали an й Рп.
Заевтектичний сплав #4 кристалізується аналогічно сплавові К2- Виберемо на лінії складу К4 точку Ь, яка лежить у двофазовій області між лініями ліквідує і солідус. Проекція точки а коноди на лінію складу відповідає процентному вмісту кремнію в рідкому розчині, а проекція точки с — вмісту кремнію
в твердому розчині. Масова частка QP рідкого розчину Р для точки b за правилом відрізків становить:
і
масова частка Qr
твердого
розчину
[і
—
Структура
заевтектичного
сплаву
після повного охолодження:
Криві охолодження для сплавів Ки К.,, К3 і КА зображені на рис. 2.4.8, б, г.
