- •1. Зміст дисципліни
- •2. Загальна характеристика металів та розвиток науки про них
- •Розділ 1.1 виробництво чавуну
- •1.1.1. Вогнетривкі матеріали
- •1.1.3. Залізні та марганцеві руди
- •1.1.4. Флюси
- •1.1.5. Підготовка залізних руд до плавлення
- •1.1.6. Будова доменної печі та її допоміжних агрегатів
- •1.1.7. Доменний процес
- •1.1.8. Продукти доменного виробництва
- •1.1.9.Техніко-економічні показники виробництва чавуну
- •1.2.1. Суть процесу
- •1.2.3. Виробництво сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.4. Техніко-економічні показники виробництва сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.5. Виробництво сталі в електропечах
- •Розділ 1.3 розливання сталі
- •1.3.1. Розливання сталі у виливниці
- •1.3.2. Будова сталевого зливка
- •1.3.3. Безперервне розливання сталі
- •1.3.4. Рафінування сталі поза межами виплавлювального агрегату
- •1.4.1. Руди алюмінію
- •1.4.2. Виробництво глинозему
- •1.4.3. Електроліз глинозему
- •1.4.4. Рафінування алюмінію
- •Розділ 1.5 металургія міді
- •1.5.1. Руди міді
- •1.5.2. Збагачення мідних руд
- •1.5.3. Випалювання мідних руд
- •1.5.4. Отримання мідного штейну
- •1.5.5. Отримання чорнової міді
- •1.5.6. Вогняне рафінування чорнової міді
- •1.5.7. Електролітичне рафінування міді
- •Розділ 1.6 виробництво титану
- •1.6.1. Руди титану
- •1.6.2. Отримання титанового шлаку
- •1.6.3. Отримання чотирихлористого титану
- •1.6.4. Відновлення титану
- •1.6.5. Отримання зливків титану
- •Матеріалознавство
- •2.1.1. Класифікація металів
- •2.1.2. Електронна будова атома та періодична система елементів
- •2.1.3. Типи міжатомних зв'язків у твердих тілах
- •2.1.4. Кристалічна будова металів
- •2.1.5. Дефекти кристалічної будови
- •2.1.5.1. Точкові дефекти
- •2.1.5.2. Лінійні дефекти
- •2.1.5.3. Поверхневі дефекти
- •2.1.5.4. Об'ємні дефекти
- •Розділ 2.2 кристалізація металів
- •2.2.1. Енергетичні умови процесу кристалізації
- •2.2.2. Механізм кристалізації
- •2.2.3. Кінетика кристалізації
- •2.2.4. Поліморфні перетворення
- •Розділ 2.3
- •2.3.1. Поняття про напруження
- •2.3.2. Пружна і пластична деформації металів
- •2.3.3. Наклеп
- •2.3.4. Відмова
- •2.3.5. Рекристалізація
- •2.3.6. Механічні властивості металів
- •2.3.6.2. Пластичність
- •2.3.6.3. Твердість
- •2.3.6.4. Ударна в'язкість
- •2.4.1. Сплави
- •2.4.2. Поняття про діаграми стану
- •2.4.3. Правило фаз
- •2.4.4. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють необмежені тверді розчини
- •2.4.5. Правило відрізків
- •2.4.6. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють обмежені тверді розчини та евтектику
- •2А.7. Діаграма стану сплавів з перитектичним перетворенням
- •2.4.8. Діаграма стану сплавів з утворенням хімічної сполуки
- •2.4.9. Про зв'язок властивостей сплаву з типом діаграми
- •Розділ 2.5 залізовуглецеві сплави
- •2.5.1. Компоненти залізовуглецевих сплавів
- •2.5.2. Фази системи залізо-вуглець
- •2.5.3. Діаграма стану залізо-вуглець
- •Розділ 2.6 вуглецеві сталі
- •2.6.1. Вплив вуглецю
- •2.6.2. Вплив постійних домішок на властивості сталі
- •2.6.3. Класифікація вуглецевих сталей
- •2.6.3.1. Сталі звичайної якості
- •Розділ 2.7 чавуни
- •2.7.1. Білі чавуни
- •2.7.2. Графітизація чавунів
- •2.7.3. Діаграма стану залізо-графіт
- •2.7.4. Вплив домішок і швидкості охолодження на структуру та властивості чавунів
- •2.7.5. Чавуни з пластинчастим графітом (сірі чавуни)
2.4.5. Правило відрізків
Правило відрізків дає змогу визначити склад фаз і кількісне співвідношення між ними при різних температурах у двофазовій області діаграми стану сплавів. В однофазовій області правило відрізків не застосовується.
Перше положення правила відрізків можна сформулювати так. Для знаходження складу рівноважних фаз у будь-якій точці через неї проводять коноду — пряму, паралельну до осі складу, яка перетинається з лініями, що обмежують дану двофазову область; проекція точки перетину коноди з лінією ліквідує на вісь складу покаже концентрацію компонентів у рідкому розчині, а проекція точки її перетину з лінією солідус — концентрацію компонентів у твердому розчині.
Друге положення правила відрізків допомагає визначити масову частку кожної з двох фаз при заданій температурі. Масова
частка
одної фази у вибраній точці дорівнює
відношенню довжини відрізка, що межує
з областю іншої фази, до довжини всього
відрізка — коноди.
Простежимо за процесом кристалізації сплаву концентрації К2 (рис. 2.4.6, б). При температурі точки 0 сплав є в однофазовій області рідкого розчину Р. В точці 7 починається кристалізація сплаву і в точці 2 вона закінчується. Нижче від точки 2 жодних структурних перетворень у сплаві немає.
Виберемо на лінії концентрації К2 точку а. У названій точці в рівновазі перебувають дві фази — рідкий розчин Р і твердий розчин а. Щоб визначити склад фаз при температурі точки а, скористаємось першим положенням правила відрізків і проведемо через цю точку горизонтальну лінію до перетину з лініями ліквідує в точці ft і солідус в точці с. Спроектувавши на вісь складу ці точки, отримаємо точки ft, і с,, які показують склад рідкого й твердого розчинів відповідно. Аналогічно при температурі початку кристалізації склад рідкого розчину визначається точкою 7,, а при температурі кінця кристалізації — точкою d,. Відповідно склад твердого розчину при температурі початку кристалізації ілюструє точка /,, при температурі кінця кристалізації — точка 2,.
Таким чином, склад рідкого розчину під час кристалізації змінюється по лінії ліквідує на відрізку Id, а склад твердого розчину — по лінії солідус на відрізку f2. Якщо кристалізація відбувається у рівноважних умовах, то вирівнюється хімічний склад твердого розчину завдяки дифузії, внаслідок чого при температурі точки 2 весь твердий розчин буде мати склад цієї точки.
Масова частка Qv рідкого розчину Р для точки а відповідно з другим положенням правила відрізків становить:
і
масова
частка Q,
твердого
розчину
а -
Крива охолодження сплаву концентрації К2 (рис. 2.4.6, в) складається із трьох ділянок: верхньої, що лежить над точкою 1', середньої — між точками 7' і 2' та нижньої — під точкою 2'. У межах верхньої та нижньої ділянок маємо одну фазу — рідкий розчин Р та твердий розчин а відповідно, а в межах середньої ділянки — одночасно обидві названі фази (Ф=2). Кут нахилу середньої ділянки до осі абсцис менший, ніж відповідні кути нахилу верхньої та нижньої ділянок, що пояснюється ефектом виділення прихованої теплоти кристалізації. Середня ділянка починається в точці Г і закінчується у точці 2'. Кристалізація сплаву в деякому інтервалі температур характерна для моноваріантної рівноваги, коли кількість ступенів вільності дорівнює одиниці (С = К + 1-Ф = 2 + 1-2 = 1).
Крива охолодження міді (рис. 2.4.6, а) складається також із трьох ділянок: верхньої, середньої та нижньої. У межах середньої ділянки між точками А і A" (t 1083 °С) маємо одночасно дві фази — кристали міді й рідину. Таке співіснування двох фаз (Ф= 2) в однокомпонентній (К=1) речовині можливе тільки при сталій температурі, коли кількість ступенів вільності дорівнює нулю, що підтверджується правилом фаз (С = К + 1 — Ф = 1 + 1 — 2 = 0).
