- •1. Зміст дисципліни
- •2. Загальна характеристика металів та розвиток науки про них
- •Розділ 1.1 виробництво чавуну
- •1.1.1. Вогнетривкі матеріали
- •1.1.3. Залізні та марганцеві руди
- •1.1.4. Флюси
- •1.1.5. Підготовка залізних руд до плавлення
- •1.1.6. Будова доменної печі та її допоміжних агрегатів
- •1.1.7. Доменний процес
- •1.1.8. Продукти доменного виробництва
- •1.1.9.Техніко-економічні показники виробництва чавуну
- •1.2.1. Суть процесу
- •1.2.3. Виробництво сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.4. Техніко-економічні показники виробництва сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.5. Виробництво сталі в електропечах
- •Розділ 1.3 розливання сталі
- •1.3.1. Розливання сталі у виливниці
- •1.3.2. Будова сталевого зливка
- •1.3.3. Безперервне розливання сталі
- •1.3.4. Рафінування сталі поза межами виплавлювального агрегату
- •1.4.1. Руди алюмінію
- •1.4.2. Виробництво глинозему
- •1.4.3. Електроліз глинозему
- •1.4.4. Рафінування алюмінію
- •Розділ 1.5 металургія міді
- •1.5.1. Руди міді
- •1.5.2. Збагачення мідних руд
- •1.5.3. Випалювання мідних руд
- •1.5.4. Отримання мідного штейну
- •1.5.5. Отримання чорнової міді
- •1.5.6. Вогняне рафінування чорнової міді
- •1.5.7. Електролітичне рафінування міді
- •Розділ 1.6 виробництво титану
- •1.6.1. Руди титану
- •1.6.2. Отримання титанового шлаку
- •1.6.3. Отримання чотирихлористого титану
- •1.6.4. Відновлення титану
- •1.6.5. Отримання зливків титану
- •Матеріалознавство
- •2.1.1. Класифікація металів
- •2.1.2. Електронна будова атома та періодична система елементів
- •2.1.3. Типи міжатомних зв'язків у твердих тілах
- •2.1.4. Кристалічна будова металів
- •2.1.5. Дефекти кристалічної будови
- •2.1.5.1. Точкові дефекти
- •2.1.5.2. Лінійні дефекти
- •2.1.5.3. Поверхневі дефекти
- •2.1.5.4. Об'ємні дефекти
- •Розділ 2.2 кристалізація металів
- •2.2.1. Енергетичні умови процесу кристалізації
- •2.2.2. Механізм кристалізації
- •2.2.3. Кінетика кристалізації
- •2.2.4. Поліморфні перетворення
- •Розділ 2.3
- •2.3.1. Поняття про напруження
- •2.3.2. Пружна і пластична деформації металів
- •2.3.3. Наклеп
- •2.3.4. Відмова
- •2.3.5. Рекристалізація
- •2.3.6. Механічні властивості металів
- •2.3.6.2. Пластичність
- •2.3.6.3. Твердість
- •2.3.6.4. Ударна в'язкість
- •2.4.1. Сплави
- •2.4.2. Поняття про діаграми стану
- •2.4.3. Правило фаз
- •2.4.4. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють необмежені тверді розчини
- •2.4.5. Правило відрізків
- •2.4.6. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють обмежені тверді розчини та евтектику
- •2А.7. Діаграма стану сплавів з перитектичним перетворенням
- •2.4.8. Діаграма стану сплавів з утворенням хімічної сполуки
- •2.4.9. Про зв'язок властивостей сплаву з типом діаграми
- •Розділ 2.5 залізовуглецеві сплави
- •2.5.1. Компоненти залізовуглецевих сплавів
- •2.5.2. Фази системи залізо-вуглець
- •2.5.3. Діаграма стану залізо-вуглець
- •Розділ 2.6 вуглецеві сталі
- •2.6.1. Вплив вуглецю
- •2.6.2. Вплив постійних домішок на властивості сталі
- •2.6.3. Класифікація вуглецевих сталей
- •2.6.3.1. Сталі звичайної якості
- •Розділ 2.7 чавуни
- •2.7.1. Білі чавуни
- •2.7.2. Графітизація чавунів
- •2.7.3. Діаграма стану залізо-графіт
- •2.7.4. Вплив домішок і швидкості охолодження на структуру та властивості чавунів
- •2.7.5. Чавуни з пластинчастим графітом (сірі чавуни)
2А.7. Діаграма стану сплавів з перитектичним перетворенням
Діаграму стану сплавів із перитектичним перетворенням утворюють компоненти, які розчиняються необмежено в рідкому стані, обмежено — в твердому стані й здатні до перитектичного перетворення. Перитектичним називається перетворення, під час якого внаслідок взаємодії рідкого розчину Р з раніше утвореним твердим розчином Р при сталій температурі утворюється новий твердий розчин а.
Компоненти системи: хімічні елементи умовно позначені як А і В. Фази системи: рідкий розчин Р та тверді розчини а і р.
Схему діаграми з перитектичним перетворенням бачимо на рис. 2.4.9, б. Тут ECD є лінією ліквідує і EFLD — лінією солідус. На ділянці DC лінії ліквідує випадають первинні кристали Р, й на ділянці СЕ — первинні кристали щ. Первинна кристалізація твердого розчину р, закінчується на ділянці DL лінії солідус і первинна кристалізація твердого розчину а, — на лінії FE.
Правило відрізків свідчить, що для всіх сплавів в межах концентрацій С — L при зниженні температури до лінії CFL рідкий розчин Рс відповідає складові точки С, а твердий розчин P,t — складові точки L. На лінії CFL відбувається перитектичне
перетворення: рідкий розчин Рс і твердий розчин рц, утворюють інший твердий розчин aIF за реакцією:
Отже,
в перитектичній
реакції
беруть участь три фази, вона нонваріантна
(С = К + 1—Ф = 2 + 1 — 3 = 0), тобто відбувається
при сталій температурі tF.
Лінію
CFL,
яка
відповідає перитектичній реакції,
називають лінією
перитектичного перетворення. Щоб
у момент закінчення реакції (2.4.9) сплав
складався лише з кристалів aIF,
необхідно мати на початку реакції
кількість рідкого розчину Рс,
пропорційну довжині відрізка FL,
і
кількість твердого розчину |3IL
— пропорційну довжині відрізка CF.
Коли
ця умова не виконується, залишається
надлишок не-прореагованої фази (Рс
або |5IL).
Гранична розчинність у твердому стані компонента В в компоненті А відповідає лінії FM і гранична розчинність компонента А в компоненті В — лінії LN. Зі зниженням температури від tF до кімнатної виділяються вторинні кристали р„ і ап відповідно із твердих розчинів а, і pY
У сплаві концентрації #, між точками 1 і 2 утворюються первинні кристали pV Водночас склад рідкого розчину змінюється по лінії 1С, а твердого розчину — по лінії 11L. У точці 2' (рис. 2.4.9, а) розпочинається перитектичне перетворення
відповідно з реакцією (2.4.9), а в точці 2" воно закінчується. Сплав має більше рідкого розчину Рс (відрізок 2L), ніж це необхідно для перитектичної реакції (відрізок FL), тобто 2L > FL. Надлишок рідкого розчину Рг, що залишився після перитектичної реакції, поступово переходить у твердий розчин а, між точками 2" і 3'. Зміна складу рідкого розчину відбувається по лінії С9 і твердого розчину — по лінії F3. У точці 4 твердий розчин а, стає насиченим. Тому коли далі знижувати температуру від точки 4 до кімнатної, із первинних кристалів аг виділяються вторинні кристали рп. При цьому склад твердого розчину щ змінюється по лінії 4М,
К2 є сплавом перитектичного складу. В ньому первинна кристалізація з виділенням pt розпочинається у точці 5 і закінчується у точці F без надлишкової фази. Між точками F' і F" відбувається перитектичне перетворення. Коли далі охолоджувати, із кристалів а, виділяються вторинні кристали р„ по лінії FM.
У сплаві концентрації К3 між точками 7 і 8 відбувається первинна кристалізація, а між точками 8' і 8" — перитектичне перетворення. Склад рідкого розчину Р змінюється по лінії 7С і склад твердого розчину р, — по лінії 10L. При температурі tF кількість кристалів р, (відрізок 8С) більша, ніж це потрібно для перитектичної реакції (відрізок FC), тобто 8С > FC.
Перитектичні перетворення трапляються в подвійних системах Zn — Cu, Sn — Cu та інших.
