- •1. Зміст дисципліни
- •2. Загальна характеристика металів та розвиток науки про них
- •Розділ 1.1 виробництво чавуну
- •1.1.1. Вогнетривкі матеріали
- •1.1.3. Залізні та марганцеві руди
- •1.1.4. Флюси
- •1.1.5. Підготовка залізних руд до плавлення
- •1.1.6. Будова доменної печі та її допоміжних агрегатів
- •1.1.7. Доменний процес
- •1.1.8. Продукти доменного виробництва
- •1.1.9.Техніко-економічні показники виробництва чавуну
- •1.2.1. Суть процесу
- •1.2.3. Виробництво сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.4. Техніко-економічні показники виробництва сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.5. Виробництво сталі в електропечах
- •Розділ 1.3 розливання сталі
- •1.3.1. Розливання сталі у виливниці
- •1.3.2. Будова сталевого зливка
- •1.3.3. Безперервне розливання сталі
- •1.3.4. Рафінування сталі поза межами виплавлювального агрегату
- •1.4.1. Руди алюмінію
- •1.4.2. Виробництво глинозему
- •1.4.3. Електроліз глинозему
- •1.4.4. Рафінування алюмінію
- •Розділ 1.5 металургія міді
- •1.5.1. Руди міді
- •1.5.2. Збагачення мідних руд
- •1.5.3. Випалювання мідних руд
- •1.5.4. Отримання мідного штейну
- •1.5.5. Отримання чорнової міді
- •1.5.6. Вогняне рафінування чорнової міді
- •1.5.7. Електролітичне рафінування міді
- •Розділ 1.6 виробництво титану
- •1.6.1. Руди титану
- •1.6.2. Отримання титанового шлаку
- •1.6.3. Отримання чотирихлористого титану
- •1.6.4. Відновлення титану
- •1.6.5. Отримання зливків титану
- •Матеріалознавство
- •2.1.1. Класифікація металів
- •2.1.2. Електронна будова атома та періодична система елементів
- •2.1.3. Типи міжатомних зв'язків у твердих тілах
- •2.1.4. Кристалічна будова металів
- •2.1.5. Дефекти кристалічної будови
- •2.1.5.1. Точкові дефекти
- •2.1.5.2. Лінійні дефекти
- •2.1.5.3. Поверхневі дефекти
- •2.1.5.4. Об'ємні дефекти
- •Розділ 2.2 кристалізація металів
- •2.2.1. Енергетичні умови процесу кристалізації
- •2.2.2. Механізм кристалізації
- •2.2.3. Кінетика кристалізації
- •2.2.4. Поліморфні перетворення
- •Розділ 2.3
- •2.3.1. Поняття про напруження
- •2.3.2. Пружна і пластична деформації металів
- •2.3.3. Наклеп
- •2.3.4. Відмова
- •2.3.5. Рекристалізація
- •2.3.6. Механічні властивості металів
- •2.3.6.2. Пластичність
- •2.3.6.3. Твердість
- •2.3.6.4. Ударна в'язкість
- •2.4.1. Сплави
- •2.4.2. Поняття про діаграми стану
- •2.4.3. Правило фаз
- •2.4.4. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють необмежені тверді розчини
- •2.4.5. Правило відрізків
- •2.4.6. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють обмежені тверді розчини та евтектику
- •2А.7. Діаграма стану сплавів з перитектичним перетворенням
- •2.4.8. Діаграма стану сплавів з утворенням хімічної сполуки
- •2.4.9. Про зв'язок властивостей сплаву з типом діаграми
- •Розділ 2.5 залізовуглецеві сплави
- •2.5.1. Компоненти залізовуглецевих сплавів
- •2.5.2. Фази системи залізо-вуглець
- •2.5.3. Діаграма стану залізо-вуглець
- •Розділ 2.6 вуглецеві сталі
- •2.6.1. Вплив вуглецю
- •2.6.2. Вплив постійних домішок на властивості сталі
- •2.6.3. Класифікація вуглецевих сталей
- •2.6.3.1. Сталі звичайної якості
- •Розділ 2.7 чавуни
- •2.7.1. Білі чавуни
- •2.7.2. Графітизація чавунів
- •2.7.3. Діаграма стану залізо-графіт
- •2.7.4. Вплив домішок і швидкості охолодження на структуру та властивості чавунів
- •2.7.5. Чавуни з пластинчастим графітом (сірі чавуни)
2.1.4. Кристалічна будова металів
Кристалічна будова характеризується закономірним, геометрично правильним розташуванням атомів (іонів) у просторі.
Атоми (іони) металу перебувають на такій регулярній відстані між собою, при якій енергія взаємодії позитивно і негативно заряджених частинок мінімальна. Якщо через центри атомів
кристалу
провести лінії, то отримаємо просторову
ґратку, а якщо через ряди атомів провести
площини, то утвориться безліч однакових
елементарних геометричних фігур.
Виділимо в просторовій ґратці кристалу
такий об'єм, що дає уявлення про будову
всього кристалу і назвемо цей об'єм
елементарною кристалічною коміркою.
Отже, елементарною кристалічною коміркою називається такий найменший об'єм, який дає нам уявлення про взаємне розташування атомів у всьому кристалі. Переважна більшість металів має одну з перелічених нижче елементарних кристалічних комірок: кубічну об'ємноцентровану, кубічну гранецентровану, гексагональну щільноукладену.
Кристалічну комірку зображають вузлами (точками), що відповідають положенню центрів атомів у стані спокою, сполучених уявними прямими лініями.
В елементарній кристалічній комірці об'ємноцентрований куб (ОЦК) вісім атомів розташовано на перетині ребер куба (рис. 2.1.3, а) і один — на перетині його діагоналей. Названу
будову (ОЦК) мають метали: калій, натрій, титан, (цирконій, тантал, вольфрам, ванадій, а-залізо, хром та інші.
Елементарну кристалічну комірку характеризують: параметр, кількість атомів, що припадає на одну елементарну комірку, коефіцієнт компактності та координаційне число.
Параметр кристалічної комірки — величина, яка визначає її лінійні розміри. Очевидно, що для кубічної комірки параметром є довжина ребра куба а, яка вимірюється в нанометрах (нм). Один нанометр 1 нм = 10~9 м. Для металів з кубічною елементарною коміркою значення а перебуває в межах 0,2...0,6 нм.
Кількість атомів, що припадає на одну елементарну комірку, для випадку об'ємноцентрованого куба можна визначити так. Кожен атом, що розташований на перетині ребер куба, належить одночасно 8 елементарним коміркам. Таких атомів у комірці вісім. Атом, що є в центрі комірки, належить тільки їй. Тому кількість атомів, яка припадає на одну елементарну комірку ОЦК, становить (1/8)-8 +1=2.
Коефіцієнт компактності комірки визначають як відношення об'єму, зайнятого атомами в межах куба, до об'єму куба. При розрахунках атоми розглядають як жорсткі кулі, що дотикаються між собою. У випадку об'ємноцентрованого куба це значення дорівнює 0,68.
Координаційне число — це кількість атомів, розташованих на найближчих і однакових відстанях від будь-якого атома в ґратці. Атом А (рис. 2.1.4, а), що в центрі куба, перебуває на найближчій і однаковій відстані від атомів 1-8, розташованих на перетині його ребер, тобто координаційне число цієї ґратки дорівнює 8, або К8. Що менше координаційне число, то менший коефіцієнт компактності комірки.
Елементарна кристалічна комірка гранецентрований куб (ГЦК) має вісім атомів на перетині ребер (рис. 2.1.3, б) і шість атомів — на перетині діагоналей граней куба. Така будова властива для свинцю, нікелю, срібла, золота, платини, у-заліза та інших металів.
Кількість атомів, що припадає на одну елементарну комірку гранецентрованого куба: (1/8)-8 + (1/2)-б = 4. У цьому випадку число один відповідає атомам, які є на перетині ребер і число три — атомам, які є в центрі граней, оскільки кожен
з атомів у центрі граней належить одночасно двом сусіднім коміркам.
Коефіцієнт компактності комірки для ГЦК становить 0,74, координаційне число — К12 (атоми 1...12 (рис. 2.1.4, б) є на найменшій і однаковій відстані від атома А, який є в центрі грані, тобто це атоми 1-4, розташовані на перетині ребер куба, атоми 5-8 і 9-12 — в центрі граней сусідніх комірок).
У гексагональній щільноукладеній комірці (ГЩУ) атоми розташовані в кутах (рис. 2.1.3, в) і в центрі основ шестигранної призми, а три атоми — між її основами. Таку комірку мають магній, а-титан, кадмій, реній, осмій, рутеній, цинк, берилій та інші метали.
Параметрами гексагональної щільноукладеної комірки є її висота с і довжина а грані при с/а = 1,633. На одну елементарну гексагональну щільноукладену комірку припадає 6 атомів — два із 12 атомів, що є в кутах основ [(1/6)12 = 2], один, що є в центрі двох основ [( 1/2 )*2 = 1], і три атоми між основами призми.
Коефіцієнт компактності комірки становить 0,74, координаційне число — 12 (Г12). На найменшій і однаковій відстані від атома А (рис. 2.1.4, в), який є в центрі спільної основи
сусідніх шестигранних призм, перебувають атоми 1-12. Серед них атоми 1, 2, 6, 7, 8, 12 у вершинах шестикутника і атоми 3,4,5 та 9,10,11 — у середній площині сусідніх призм.
