Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-75.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.53 Mб
Скачать

2.1.2. Електронна будова атома та періодична система елементів

Характерні фізичні, хімічні та механічні властивості, які відрізняють метали від інших елементів, визначаються електрон­ною будовою їх атомів. Число електронів у електрично нейтраль­ному атомі будь-якого елемента дорівнює його порядковому номеру в періодичній системі Дмитра Менделєєва. Електрони атома перебувають на строго визначених енергетичних рівнях, що відповідають головним квантовим числам п (п = 1,2,3,4,5,6,7).

Енергетичні рівні, в свою чергу, поділяються на підрівні, які позначаються літерами s, p, d і /. Максимальна кількість електронів на підрівнях така: s — 2, р — 6, d10, / — 14. Зі збільшенням величини п збільшується відстань електрона від ядра, а отже, підвищується його енергія.

Зростання енергії електронів і послідовність заповнення ними енергетичних рівнів (п •= 1,2,3,4,5,6,7) та підрівнів (s,p,d,f) відбувається за такою схемою: ls->2s-*2p-*3s^>3p-*4s->3d-*4p->5s-*4d-*5p->6s^-4f->5d^>6p-*7s-*5H6d.

Користуючись цією схемою і знаючи порядковий номер еле­мента, можна побудувати електронну модель атома. В цій моде­лі числами 1,2,3,4,5,6,7 позначають енергетичні рівні, літерами s, p, d, f — енергетичні підрівні, а число електронів у підрівні пишуть у вигляді степеня. Наприклад, електронна модель На­трію (№ 11)

Is2 2s2 6 3s', тобто на першому енергетичному рівні перебувають два електро­ни, що займають підрівень Is, на другому рівні — вісім елек­тронів, що займають підрівні 2s (два електрони) і (шість електронів), на третьому рівні — один електрон (підрівень 3s). Саме розподіл електронів на енергетичних рівнях і підрівнях є причиною періодичних змін валентності елементів і їх власти­востей зі збільшенням атомного номера.

2.1.3. Типи міжатомних зв'язків у твердих тілах

Тип зв'язку між елементарними частинками в твердому тілі (кристалі) визначається електронною будовою атомів, які взає­модіють. Найважливіші зв'язки: іонний, ковалентний і метале­вий. Тип зв'язку істотно впливає на властивості матеріалу.

Іонний зв'язок виникає між різнорідними атомами, напри­клад Натрію і Хлору, один з яких віддає свій валентний елект­рон і перетворюється у позитивно заряджений іон (Na+), а інший приймає електрон і стає негативно зарядженим іоном (СR). Отже, іонний зв'язок зумовлюється електростатичною взаємодією про­тилежно заряджених іонів. Він типовий для неорганічних спо­лук. У більшості випадків іонні кристали — діелектрики.

Ковалентний зв'язок утворюється за рахунок об'єднання валентних електронів сусідніх атомів на одному енергетичному рівні. Об'єднані електрони належать водночас обом атомам і перебувають на спільному рівні. Ці електрони мають протилежно скеровані спіни і взаємодіють як два електромагніти. Ковалент­ний зв'язок утворюють як однорідні атоми (Силіцій, Карбон в кристалічній гратці алмазу), так і різнорідні (Ферум — Карбон у хімічній сполуці Fe3C, Алюміній — Нітроген у хімічній спо­луці A1N). Ковалентний зв'язок дуже міцний. Багато кристалів з таким зв'язком характеризуються високою температурою плав­лення, значною твердістю (карбіди, нітриди) і зносостійкістю.

Металевий зв'язок реалізується електростатичною взаємо­дією між позитивно зарядженими іонами та негативно за­рядженими вільними електронами. Валентні електрони атомів металу порівняно легко втрачають зв'язок зі своїми ядрами, утворюючи т. зв. електронний газ. Металевий зв'язок не скеро­ваний в одному напрямку. Добра електро- і теплопровідність металів забезпечується вільними електронами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]