
- •1. Зміст дисципліни
- •2. Загальна характеристика металів та розвиток науки про них
- •Розділ 1.1 виробництво чавуну
- •1.1.1. Вогнетривкі матеріали
- •1.1.3. Залізні та марганцеві руди
- •1.1.4. Флюси
- •1.1.5. Підготовка залізних руд до плавлення
- •1.1.6. Будова доменної печі та її допоміжних агрегатів
- •1.1.7. Доменний процес
- •1.1.8. Продукти доменного виробництва
- •1.1.9.Техніко-економічні показники виробництва чавуну
- •1.2.1. Суть процесу
- •1.2.3. Виробництво сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.4. Техніко-економічні показники виробництва сталі в кисневих конвертерах
- •1.2.5. Виробництво сталі в електропечах
- •Розділ 1.3 розливання сталі
- •1.3.1. Розливання сталі у виливниці
- •1.3.2. Будова сталевого зливка
- •1.3.3. Безперервне розливання сталі
- •1.3.4. Рафінування сталі поза межами виплавлювального агрегату
- •1.4.1. Руди алюмінію
- •1.4.2. Виробництво глинозему
- •1.4.3. Електроліз глинозему
- •1.4.4. Рафінування алюмінію
- •Розділ 1.5 металургія міді
- •1.5.1. Руди міді
- •1.5.2. Збагачення мідних руд
- •1.5.3. Випалювання мідних руд
- •1.5.4. Отримання мідного штейну
- •1.5.5. Отримання чорнової міді
- •1.5.6. Вогняне рафінування чорнової міді
- •1.5.7. Електролітичне рафінування міді
- •Розділ 1.6 виробництво титану
- •1.6.1. Руди титану
- •1.6.2. Отримання титанового шлаку
- •1.6.3. Отримання чотирихлористого титану
- •1.6.4. Відновлення титану
- •1.6.5. Отримання зливків титану
- •Матеріалознавство
- •2.1.1. Класифікація металів
- •2.1.2. Електронна будова атома та періодична система елементів
- •2.1.3. Типи міжатомних зв'язків у твердих тілах
- •2.1.4. Кристалічна будова металів
- •2.1.5. Дефекти кристалічної будови
- •2.1.5.1. Точкові дефекти
- •2.1.5.2. Лінійні дефекти
- •2.1.5.3. Поверхневі дефекти
- •2.1.5.4. Об'ємні дефекти
- •Розділ 2.2 кристалізація металів
- •2.2.1. Енергетичні умови процесу кристалізації
- •2.2.2. Механізм кристалізації
- •2.2.3. Кінетика кристалізації
- •2.2.4. Поліморфні перетворення
- •Розділ 2.3
- •2.3.1. Поняття про напруження
- •2.3.2. Пружна і пластична деформації металів
- •2.3.3. Наклеп
- •2.3.4. Відмова
- •2.3.5. Рекристалізація
- •2.3.6. Механічні властивості металів
- •2.3.6.2. Пластичність
- •2.3.6.3. Твердість
- •2.3.6.4. Ударна в'язкість
- •2.4.1. Сплави
- •2.4.2. Поняття про діаграми стану
- •2.4.3. Правило фаз
- •2.4.4. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють необмежені тверді розчини
- •2.4.5. Правило відрізків
- •2.4.6. Діаграма стану сплавів, компоненти яких утворюють обмежені тверді розчини та евтектику
- •2А.7. Діаграма стану сплавів з перитектичним перетворенням
- •2.4.8. Діаграма стану сплавів з утворенням хімічної сполуки
- •2.4.9. Про зв'язок властивостей сплаву з типом діаграми
- •Розділ 2.5 залізовуглецеві сплави
- •2.5.1. Компоненти залізовуглецевих сплавів
- •2.5.2. Фази системи залізо-вуглець
- •2.5.3. Діаграма стану залізо-вуглець
- •Розділ 2.6 вуглецеві сталі
- •2.6.1. Вплив вуглецю
- •2.6.2. Вплив постійних домішок на властивості сталі
- •2.6.3. Класифікація вуглецевих сталей
- •2.6.3.1. Сталі звичайної якості
- •Розділ 2.7 чавуни
- •2.7.1. Білі чавуни
- •2.7.2. Графітизація чавунів
- •2.7.3. Діаграма стану залізо-графіт
- •2.7.4. Вплив домішок і швидкості охолодження на структуру та властивості чавунів
- •2.7.5. Чавуни з пластинчастим графітом (сірі чавуни)
Василь Попович, Віталій Попович
Технологія
конструкційних матеріалів і матеріалознавство
Затверджено
Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів
ББК 30.3я73
П 58 УДК 620.22+621.7+621.9](075.8)
Рецензенти:
кандидат
технічних наук, доцент Едуард
Плешаков (Національний
університет „Львівська політехніка")
доктор технічних наук, професор Євген Лютий
(Національний лісотехнічний університет України)
доктор технічних наук, професор Володимир Хільчевський
(Національний технічний університет України
„Київський політехнічний інститут")
Затверджено Міністерством освіти і науки України (лист 14/18.2-2289 від 21.10.2005)
Вилано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
Попович В.В., Попович В.В.
П58 Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Підручник. — Львів: Світ, 2006. — 624 с: Іл. ISBN 966-603-452-2.
У підручнику подано основні відомості про виробництво чорних і кольорових металів, про будову, властивості металів, сплавів і неметалевих матеріалів. Описано ливарне виробництво, обробку металів тиском, зварювальне виробництво, обробку різанням. Висвітлено автоматизацію механічної обробки, методи електрофізичної та електрохімічної обробки металів, а також виготовлення виробів з полімерних матеріалів.
Для студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів різних форм навчання.
ББК 30.3я73
© В. Попович,
В. Попович, 2006 ISBN 966-603-452-2 © Видавництво „Світ", 2006
ПЕРЕДМОВА
Підручник написаний відповідно до робочих програм дисципліни „Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство" для студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів України III і IV рівнів акредитації. До його складу увійшли: металургія чорних і кольорових металів (частина І), матеріалознавство (частина II), ливарне виробництво (частина III), обробка металів тиском (частина IV), зварювальне виробництво (частина V), обробка різанням (частина VI), спеціальні способи обробки (частина VII) і виготовлення виробів з полімерних матеріалів (частина VIII).
Дисципліна „Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство" охоплює сучасні способи виробництва найважливіших конструкційних матеріалів, подає відомості про їх структуру, властивості й подальшу переробку цих матеріалів у проміжні вироби — заготовки, а відтак у готові вироби — деталі з необхідними експлуатаційними характеристиками. Основні положення матеріалознавства використовуються тут як теоретична база для ливарного виробництва, гарячої й холодної обробки тиском, зварювання, обробки різанням, спеціальних видів обробки та виготовлення виробів з полімерних матеріалів.
Кожна частина посібника поділена на окремі логічно завершені теми (розділи), написані за єдиною схемою: суть описуваного методу обробки, його місце в сучасному виробництві, опис використовуваних інструментів (де-формівних, різальних та інших), режим їх роботи, опис застосовуваного устаткування, переваги й недоліки методу та перспективи його розвитку. Текст проілюстрований достатньою кількістю рисунків і схем, поданих
здебільшого
у спрощеному вигляді. Окрім рисунків у
тексті наведені відповідні формули, за
якими можна розраховувати режим
зварювання, елементи режиму різання,
сили різання, потужність, що витрачається
на обробку, виконувати кінематичні
розрахунки тощо. Терміни, а також
важливі визначення набрані курсивом.
Така методика полегшує засвоєння
студентами викладеного матеріалу.
Автори глибоко вдячні рецензентам — кандидату технічних наук, доцентові кафедри фізики металів та матеріалознавства Національного університету „Львівська політехніка" Едуардові Плешакову, доктору технічних наук, професорові, завідувачу кафедри прикладної механіки Національного лісотехнічного університету України Євгенові Лютому, доктору технічних наук, професорові Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут" Володимирові Хільчевському та дійсному членові Наукового товариства ім. Шевченка Степанові Яремі за зауваження й поради, висловлені під час підготовки підручника до друку.
Автори
ВСТУП
1. Зміст дисципліни
Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство — це наука про способи видобування, властивості та методи обробки металевих й неметалевих матеріалів.
Без конструкційних матеріалів, особливо без металів, не обходиться жодна галузь сучасного виробництва. Саме тому майбутній інженер-механік повинен здобути у вищому навчальному закладі не лише ґрунтовні теоретичні знання про будову, властивості та новітні технології обробки матеріалів, але й оволодіти основними методиками лабораторних досліджень і технологічних розрахунків. Системні знання та практичні навики допоможуть йому згодом в умовах виробництва раціонально вибирати необхідні матеріали, використовувати зміцнювальні технології й призначати способи виготовлення заготовок і деталей машин.
Дисципліна „Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство" складається із таких частин:
металургія чорних і кольорових металів,
матеріалознавство,
ливарне виробництво,
обробка металів тиском,
зварювальне виробництво,
обробка різанням,
спеціальні способи обробки,
виготовлення виробів з полімерних матеріалів.
Металургія — галузь промисловості, яка забезпечує видобування металів із руд. Метали в рудах перебувають переважно и хімічно зв'язаному стані. їх відновлюють і рафінують здебільшого при високих температурах у спеціальних агрегатах.
Матеріалознавство вивчає у взаємозв'язку склад, будову та властивості матеріалів. Воно об'єднує металознавство та науку Про неметалеві матеріали. Теоретичною основою матеріалознавства
є
відповідні розділи фізики та хімії. У
матеріалознавстві широко використовують
сучасні структурні дослідження, фізичні
та механічні випробування. Завдяки
цьому, а також беручи до уваги економічні
розрахунки, можна обґрунтовано визначити
доцільність застосування того чи іншого
матеріалу в конкретних умовах
експлуатації. Знання теоретичних засад
металознавства дає змогу глибше
зрозуміти процеси ливарного та
зварювального виробництв, обробки
металів тиском і різанням.
Продукцією ливарного виробництва є виливки, які виготовляють, заповнюючи рідким металом порожнину форми, що має конфігурацію й розміри майбутнього виливка. Після кристалізації та охолодження металу форму руйнують або розкривають і виймають виливок. Ливарне виробництво передбачає підготовку формових і стрижневих сумішей, виготовлення ливарних форм і стрижнів, плавлення металу, наповнення форм рідким металом, вилучення виливків із форм й очищення їхньої поверхні. Виливки виготовляють із чавуну, сталі, алюмінієвих, мідних, титанових, магнієвих, цинкових та інших сплавів.
Обробка металів тиском — це виготовлення заготовок (рідше деталей) з використанням пластичної деформації. Метал обробляють у гарячому й холодному стані. Процес високопродуктивний і економічно вигідний. До найпоширеніших видів обробки металів тиском належать: вальцювання, волочіння, пресування, кування, листове та об'ємне штампування.
Зварювальне виробництво забезпечує отримання не рознімних з'єднань заготовок завдяки зближенню їх контактних поверхонь до відстаней міжатомної взаємодії. Таке зближення відбувається внаслідок місцевого розплавлення металу й подальшої його кристалізації або внаслідок тиску. У виробничій практиці поширені різні способи дугового, контактного електричного, електрошлакового, газового та інших способів зварювання.
Поряд зі зварюванням застосовують також різання металу фізичними методами завдяки локальному його розплавленню теплотою дуги чи газового полум'я і хімічними методами, які ґрунтуються на локальному згорянні металу в струмені кисню.
Обробка різанням — процес, під час якого різальним інструментом з поверхні заготовки відокремлюють шар металу у вигляді стружки з метою одержати деталі потрібної геометрич-
ної форми, заданих розмірів і якості поверхні. Незважаючи на значну трудомісткість і вартість обробки різанням, вона є виправданою, особливо тоді, коли необхідна висока точність і якість оброблених поверхонь.
Спеціальні способи передбачають обробку заготовок поверхневим деформуванням, електрофізичними й електрохімічними методами.
Виготовлення виробів з полімерних матеріалів — порівняно нова галузь промисловості, яка переважно використовує розглянуті вище технології. Полімерні матеріали поряд з металами й неметалевими матеріалами (деревиною, склом, керамікою та ін.) широко застосовують у народному господарстві.