Операція з придбання імпортного товару на умовах передоплати

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік			Сума, $/грн		Податковий облік
		Д-т	К-т	Доходи			Витрати
1.	Перераховано кошти постачальнику (курс НБУ — 8,00)	3712	312	2500,0$ 20000,00		—		—
2.	Перераховано кошти постачальнику на другому етапі (курс НБУ — 7,90)	3712	312	2500,0$ 19750,00		—		—
3.	Товар розмитнено: — сплачено мито; — сплачено ПДВ (число умовне); — оприбутковано частину товару за курсом на дату передоплати №1; — оприбутковано частину товару за курсом на дату передоплати №2	377 281 377 641 281 281	311 377 311 377 632 632	1200,00 1200,00 10000,00 2500,0$ 20000,00 2500,0$ 19750,00		— — — —		—* — —* —*
4.	Проведено залік заборгованостей	632	3712	5000,0$ 39750,00		—		—
* Після реалізації імпортованих товарів до витрат потрапить сума, яка сформує собівартість товарів і яку можна звірити з проведенням Д-т 902 К-т 281. У нашому прикладі це 40950,00 = 39750,00 + 1200,00.

списані з депозитного рахунка митниці аванси (Дт 37712 Кт 312) у сплату ввізних подат­ків (Дт 28 Кт 377 на суму мита й ін.) по всіх товарах

Після внесення Законом №3609 змін однозначною буде ситуація з відображенням в обох обліках операції з придбання імпортованого товару з післяплатою. Тепер пп. 153.1.2 ПКУ містить майже таку саму норму, як і П(С)БО 21, а саме його п. 5, де зазначено, що операції в іноземній валюті під час їх первісного визнання відображаються в обліку із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. Тобто на дату здійснення операції з придбання імпортованого товару, за який ще не сплачено, використовується курс НБУ на дату ВМД, тобто на дату, коли ми визнали запаси у бухобліку. Але до витрат собівартість цих запасів потрапить за датою, коли визнається дохід від їх реалізації.

Розрахунки з постачальниками-нерезидентами, які мають погашатися коштами, будуть монетарною статтею у бухобліку. Нагадаємо, що під монетарними статтями, відповідно до п. 4 П(С)БО 21, розуміють статті балансу про кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Ті статті, що не відповідають такому визначенню, є немонетарними статтями. А курсові різниці в бухобліку за монетарними статтями визначаються на дату здійснення розрахунків та на дату балансу. Такі курсові різниці від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) (п. 8 П(С)БО 21) відповідно на субрахунках 714 або 945 (84). Така сама вимога є тепер і в пп. 153.1.3 ПКУ. Це означає, що і в податковому обліку аналогічно до бухгалтерського з 01.04.2011 р. курсові різниці треба перераховувати за монетарними статтями. Нагадаємо, що раніше так звані «товарні» (за рахунками 36, 63) заборгованості в іноземній валюті не підлягали перерахунку у податковому обліку на кінець звітного періоду (кварталу, року). Після цієї дати перераховувати у податковому обліку треба все те, що перераховується і в бухгалтерському обліку за П(С)БО 21, тобто монетарні статті, і відповідно відображати або в доходах (додатні курсові різниці), або у витратах (від'ємні курсові різниці). Причому відображати розгорнуто, а не згорнуто. Фактично для відображення доходів від перерахунку курсових різниць у податковому обліку аналізуємо кредитовий оборот 714 субрахунка за відповідний звітний період. Для відображення витрат від перерахунку курсових різниць у податковому обліку треба аналізувати дебетовий оборот субрахунка 945 також за відповідний звітний період. Таким чином, відбувається своєрідне зближення податкового обліку з бухгалтерським.

Приклад 6. Підприємство імпортувало товар на суму 5000 дол. США на умовах післяплати. Курс НБУ на дату розмитнення — 8,0 грн у вересні 2011 р.; на дату балансу 30.09.2011 р. — 7,85 грн; на дату розрахунків 25.10.2011 р. — 8,50 грн. Числа умовні. Операції у проведеннях наведено в таблиці 7.

Таблиця 7