Відвантаження товару на експорт за післяплатою

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік		Сума, рос. руб./грн	Податковий облік
		Д-т	К-т		Доходи	Витрати
Вересень 2011 р.
1.	Відвантажено товар покупцю з урахуванням курсу на дату відвантаження 2,8623 грн за 10 од.	362	702	200000,0 57246,00	57246	—
2.	Списуємо собівартість реалізованого товару	902	281	47000,00	—	47000

Оскільки платник має справу з дебіторською заборгованістю за товар у валюті і такі зобов'язання повинні бути отримані у фіксованій (визначеній) сумі грошей, то ця стаття балансу належить до монетарних статей. Курсові різниці за монетарними статтями в іноземній валюті відображають на дату здійснення розрахунків та на дату балансу відповідно до п. 8 П(С)БО 21. Курсові різниці від перерахунку коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність показують у складі інших операційних доходів (витрат) на субрахунках 714 та 945 відповідно. Таким є бухгалтерський облік непогашеної дебіторської заборгованості у валюті за експортований товар. У податковому обліку починаючи з 01.04.2011 р. відповідно до пп. 153.1.3 ПКУ курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованостей та самої іноземної валюти, яка є на рахунку або/та у касі підприємства, визначають відповідно до П(С)БО 21. Причому відображені витрати від перерахунку курсових різниць (від'ємне значення курсових різниць) враховуються у складі витрат, а доходи відповідно — у складі доходів платника податку. Отже, маємо максимальне наближення двох видів обліку.

Приклад 2 (продовження). Оплата за відвантажений товар на ТзОВ «Автоспецстрой» (Росія) відбулася 03.10.2011 р., курс НБУ на дату оплати — 2,9 грн за 10 од. На дату балансу (30.09) курс НБУ — 3,0 грн за 10 од. Проведення щодо цих операцій див. у таблиці 4.

Таблиця 4

Оплата товару на експорт після відвантаження

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік		Сума, рос. руб./грн	Податковий облік
		Д-т	К-т		Доходи	Витрати
Вересень 2011 р.
1.	На дату балансу 30.09 проведено перерахунок курсових різниць, курс НБУ — 3,0 грн за 10 од., курс зріс, відображаємо дохід (3,0 - 2,8623) : 10 х 200000 = 2754,00	362	714	0,0 2754,00	2754	—
Жовтень 2011 р.
2.	Отримано оплату за експортований товар, курс НБУ — 2,9 грн за 10 од.	312	362	200000,0 58000,00	—	—
3.	На дату розрахунків проводимо перерахунок курсових різниць, курс впав, відображаємо витрати (2,9 - 3,0) : 10 х 200000 = -2000,00	945	362	0,0 2000,00	—	2000

Якщо оплата відбувається частинами, то перерахунок курсових різниць на субрахунку 362 проводиться щодо всієї заборгованості. Фактично на дату розрахунку на залишку субрахунка 362 має залишитися гривневий еквівалент перерахованого залишку заборгованості з урахуванням курсу НБУ на дату розрахунку. Для ПДВ-обліку операції експорту байдуже, як відбувалася оплата за товар — з передоплатою чи післяплатою. Важливими є дата перетину кордону експортованим товаром та курс НБУ на дату замитнення товару.

Валютний контроль

З моменту здійснення післяплатної експортної операції платник податку підпадає під валютний контроль. Відповідно до ст. 1 Закону №185 «виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується...». Тобто не пізніше 180 днів з дати оформлення ВМД експортер повинен отримати кошти за експортований товар. Що буде, якщо суб'єкт ЗЕД все-таки порушить зазначені терміни? За кожен день прострочення стягується пеня у розмірі 0,3% від суми недоотриманої виручки у валюті, перерахованої у гривні за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості відповідно до ст. 4 Закону №185, причому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаної виручки.

Але це ще не все. Якщо у вас така заборгованість є станом на 1 число кварталу, настає потреба у здаванні декларації про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами. Подається така декларація у двох примірниках до податкового органу за місцем своєї реєстрації щокварталу в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, тобто не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом (п. 3 Наказу Мінфіну від 25.12.95 р. №207).

Другий примірник декларації, отриманий у податковій зі штампом і підписом відповідального працівника, суб'єкт підприємництва подає до територіального відділення НБУ за своїм місцезнаходженням (ст. 9 Декрету №15-93). Як наслідок, територіальне відділення НБУ видає довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, що засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального відділення та відбитком печатки відповідного відділення.

Зазначену довідку треба подати до податкового органу за своїм місцем реєстрації для того, щоб її засвідчили відбитком печатки та підписом голови (начальника) відповідної ДПС або його заступника.

Коли ж суб'єкт ЗЕД не має згаданих заборгованостей і хоче й надалі здійснювати ЗЕД, то він повинен отримати у своїй ДПС, незалежно від строків подання звітності, довідку про відсутність валютних цінностей за кордоном. Копія однієї або іншої довідки (залежно від вашої ситуації) подається на митницю перед першим митним оформленням у кварталі. Також таку копію треба подати й до вашого банку, бо інакше вам можуть відмовити і у здійсненні операцій за валютними рахунками.

Якщо у декларації про валютні цінності у платника може бути заповнений лише розділ V «Iнформаційні відомості» і при тому підприємство не має простроченої щодо валютного контролю недоотриманої експортної виручки (чи надісланого імпортного авансу), то таку декларацію можна не подавати — жодних штрафних санкцій за неподання так званої валютної декларації не буде. Така декларація у світлі ПКУ — не декларація, адже нею не декларуються жодні ПЗ щодо жодних податків.

Експорт послуг — оподаткування та облік

Щодо обкладення податком на прибуток, то між постачанням товарів та постачанням послуг фактично немає різниці. Для визнання доходів діє принцип нарахування (п. 137.4 ПКУ) — у разі постачання послуг тут ідеться про дату складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує надання послуг (п. 137.1 ПКУ). Тобто за наявності первинних документів об'єктом обкладення податком на прибуток буде прибуток, який обчислюється шляхом зменшення доходів звітного періоду на собівартість реалізованих послуг та суму інших витрат звітного періоду (пп. 134.1.1 ПКУ).

Доходи від реалізації послуг, у тому числі і при їх експорті, відносяться до доходу від операційної діяльності. Чи можна говорити про так званий експорт послуг у всіх випадках, коли вашим покупцем буде покупець-нерезидент? Має бути ще й факт перетину митного кордону України, тобто послуга має надаватися не на митній території України. Якщо ж послуга надається на території України, хоча й покупцю-нерезиденту, то маємо справу зі звичайним постачанням послуги, але вартість такої послуги обліковується у валюті. I все через те, що покупець не простий, а нерезидент. Тобто на дату складання акта, що свідчить про надані послуги (п. 137.1 ПКУ), у постачальника-резидента визнаватиметься дохід, і відповідно буде право на витрати із собівартості таких реалізованих послуг. Витрати у платника податку за іншими витратами настають у момент їх понесення; крім того, вони мають бути пов'язані з господарською діяльністю суб'єкта господарювання.

Оскільки ми маємо справу зі специфічним покупцем-нерезидентом, то й доходи від надання послуги такому контрагенту треба визначати з урахуванням особливостей, визначених пп. 153.1.1 ПКУ. Втім, це ті самі особливості, що ми описували при експорті товару.

Якщо від нерезидента-покупця була отримана передоплата, то при визначенні величини доходу від надання послуг враховується курс НБУ на дату отримання передоплати. Тобто датою визнання доходів буде дата підписання акта (іншого документа), що свідчить про надані послуги, але для обчислення величини доходу використовується валютний курс НБУ на дату отримання передоплати на поточний валютний рахунок. Таку норму записано у пп. 153.1.1 ПКУ. Наголошую, слід враховувати курс НБУ саме на дату зарахування коштів на поточний рахунок підприємства, а не на розподільчий. Все через те, що тільки поточний рахунок є рахунком підприємства. Розподільчий рахунок — не рахунок підприємства, а фактично допоміжний рахунок банку, через який зараховуються валютні кошти на поточний рахунок суб'єктів ЗЕД. Якщо передоплати були одержані частинами, то й дохід визначатиметься із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності одержання таких передоплат (авансів). Але пам'ятаймо, що датою визнання доходів від надання послуг буде дата підписання первинного документа (акта тощо), що свідчить про надання послуг.

Якщо ж першою подією при так званому експорті послуг є підписання акта, тобто надання покупцеві послуг, які не були попередньо оплачені у попередніх звітних податкових періодах, то дохід від реалізації визначається «за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом».

Тобто, як ми зазначали вище, бухгалтер відображає дохід від надання послуг датою акта про надання послуг і з урахуванням курсу НБУ на дату такого акта. Саме так операція надання послуг відображається в обох обліках. До витрат підприємство відносить собівартість реалізованих послуг датою визнання доходів від реалізації відповідно до п. 138.4 ПКУ. У разі отримання сум передоплати/авансів у рахунок оплати наданих у майбутньому послуг ця стаття належатиме до немонетарних у бухгалтерському обліку. (Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів) За такими статтями балансу в обох обліках курсові різниці не визначаються, тобто операція відображається за валютним курсом на дату здійснення операції (отримання передоплати). Жодних перерахунків. Зафіксували курс НБУ на дату отримання передоплати — з такими самими курсом і датою надання послуг відображається дохід в обох обліках. Якщо ж першою подією є саме надання послуг нерезиденту, то у нас виникає дебіторська заборгованість, яка буде отримана (сплачена) у фіксованій (або визначеній) сумі грошей. Тобто маємо справу з монетарною статтею балансу. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу. Так зазначено в п. 8 П(С)БО 21. I оскільки йдеться про операційну діяльність, то курсові різниці від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) відповідно на субрахунках 714 (945).

Приклад 3. Підприємство виконує роботи з будівництва офісного приміщення на території України. Замовником робіт виступає нерезидент. Загальна вартість робіт — 600000 дол. США. Оплата послуг проводиться рівними частками по 120000 дол. США. Оскільки нерухомість розміщується на території України, то ці послуги обкладаються ПДВ на загальних підставах (ч. «б» пп. 186.2.2 ПКУ). Вартість робіт включає суму ПДВ, причому зобов'язання з ПДВ виникають за першою подією. Доходи для обліку податку на прибуток визначатимуться за датою підписання акта про передання збудованої нерухомості замовнику, але з урахуванням валютних курсів на дату отримання передоплат.

Приклад 4. Підприємство надає рекламні послуги у друкованих виданнях на митній території України. Замовником послуг виступає нерезидент — ООО «Автомотозапчасти», Росія. Сума наданих послуг — 5000 дол. США. Половина оплати надійшла 29.10.2011 р., курс НБУ — 7,9712 грн/дол. Акт про надання послуг №125/09 підписано на всю вартість 01.11.2011 р., курс НБУ — 8,0 грн/дол. Решта оплати надійшла 15.11.2011 р., курс НБУ — 8,5 грн/дол.

Місцем постачання цих послуг відповідно до ч. «б» п. 186.3 ПКУ буде не митна територія України, бо споживачем послуги є нерезидент, а отже, постачання рекламних послуг нерезиденту не є об'єктом обкладення ПДВ. Проведення щодо цих операцій наведено у таблиці 5.

Таблиця 5