- •1.Мета і головні задачі курсу «Транспортні засоби».
- •2. Класифікація видів транспортних засобів.
- •3.Структура і основні характеристики транспортного засобу.
- •4. Загальний устрій автомобіля.
- •5. Класифікація автотранспортних засобів.
- •6.Побудова і принцип дії двигунів внутрішнього згорання.
- •7.Класифікація двигунів внутрішнього згорання.
- •8.Основні параметри двигуна внутрішнього згорання.
- •9. Робочий цикл 4-х тактного двз.
- •10.12.Робочий цикл 4 тактного двз карб і дизель.
- •11.Робочий цикл 2-такного карбюратора.
- •12.Дизельний 4х такт ний двигун внз
- •13. Робочий цикл 2-тактного дизеля.
- •14.Порівняльний аналіз 4-тактного та 2-тактного карбюраторних і дизельних двз
- •15. Індекаторна діаграма карбюраторного двигуна.
- •16. Основні функціональні механізми двз
- •17 .Основні функціональні системи двз.
- •18. Кривошипо-шатунний механізм.
- •19. Механізм газорозподілу
- •20. Система живлення двигуна паливом.
- •21. Система запалення двигуна та електричного пуску двигуна.
- •22. Система охолодження.
- •23. Система змащення двигуна.
- •24. Параметри роботи автомобільних двигунів
- •26.Особливості митного оформлення і контролю автотранспортних засобів.
- •27. Значення з-д тр-рту. Показники роботи
- •28. Основні вимоги до локомотивів та моторвагонного рухомого складу
- •29. Класифікація та основні типи вагонів
- •30. Споруди та пристрої залізничного транспорту
- •31.Типи габаритів та їх призначення
- •32. Митні процедури на залізничному транспорті
- •33. Повітряний транспорт. Загальна характеристика
- •34. Авіаційний транспорт України
- •35. Класифікація літаків
- •36. Митні процедури на авіатранспорті
- •37.Водний транспорт. Загальна характеристика
- •38. Експлуатаційні характеристики суден
- •39.Класифікація суден.
- •Вантажні;
- •40.43. Особливості митного контролю на водномутранспорті
- •41.Морські порти.
- •42. Переваги та недоліки морського транспорту:
- •1.Мета і головні задачі курсу «Транспортні засоби».
- •2. Класифікація видів транспортних засобів.
22. Система охолодження.
Система охолодження забезпечує заданий температурний режим робти двз
Слугує для підтримки оптимального температурного режиму в двигунах, в кожного двигуна різна температура від 75оС до 95оС. В кінці такту стиснення температура в циліндрі двигуна досягає 170-250оС, а вкінці такту спалення 2500оС. Зрозуміло що деталі починають розширюватись, що може спричинити заклинення деталей двигуна. Але дуже низька температура викликає конденсацію парів палива на дзеркалі циліндрів, що веде за собою змивання масла, збільшене спрацювання поршневих кілець, та гільзи циліндра, що призводить до зменшення потужності двигуна та зменшення його ресурсів. Системи охолодження двигуна бувають повітряні та рідинні. Рідинні бувають з відкритою та закритою системою циркуляції. Закрита система має такі недоліки: якщо температура низька то замерзає рідина, ускладнюється конструктивність двигуна за рахунок подвійних стінок, збільшується маса двигуна, витрачається енергія двигуна на привід насосу та вентилятора.
Принцип дії рідинної системи охолодження двигуна.
Відцентровий насос який дістає обертання від шківу колінчастого вала, засмоктує рідину з нижньої частини радіатора через патрубок і нагнітає її в сорочку охолодження циліндрів, охолоджувальна рідина подається через блок циліндрів, та отвори у верхній частині кришки циліндрів обмиваючи найбільш нагріті частини двигуна. Потім подається у верхній бачок радіатора через серцевину охолоджується і попадає в нижню частину радіатора і так по замкненому колу. Якщо температура рідини менше ніж 75оС тоді рідина іде по малому колу не попадаючи в радіатор за допомогою термостата який реагує на температуру рідини, та відкриває доступ у велике коло після 75оС. Термостати бувають з рідинним та твердим наповнювачем.
Радіатор складається з верхнього та нижнього бачка, а між ними серцевина, з великої кількості трубок, серцевина також може бути трубчато-пластинчата або трубчасто стрічкова. На верхній кришці радіатора встановлюється пробка, яка має прямий та зворотній клапан для випускання надлишку повітря що спричинено підвищенням тиску при нагріві рідини, та для підтримання атмосферного тиску у системі.
Рідинний насос призначений для створення в системі охолодження тиску, для циркуляції рідини, майже на всіх автомобілях з приводом вентилятора.
23. Система змащення двигуна.
Система змащення забезпечує зменшення тертя між. деталями двигуна, а
відповідно зменшення зносу деталей, а також відведення тепла від поверхні
тертя.
Головний і найефективніший спосіб зменшення сил тертя в двигунові введення шару мастил між поверхнями що труться. В цьому разі безпосереднє тертя поверхонь між собою замінюється на тертя шарів мастил між собою. До систем мащення приділяють вимоги: надійність, доступність, екологічно безпечні, не утворювати шум, технологічними у виготовлені. На систему мащення покладають такі функції як змащення, поверхонь тертя, охолодження поверхонь, захист від корозії, винесення продуктів тертя із зон тертя. Системи мащення складаються з насоса, фільтра (тонкої та грубої очистки), радіатора, піддону картера для зберігання мастила, щуп. Системи мащення з сухим та мокрим піддоном.
Устрій та принцип роботи масляного насоса.
На усіх автомобілях встановлюються двохосні насоси крім ГАЗ 24, які встановлюються в двигунах, а в ГАЗ 24, ЯМЗ та КамАЗ в піддоні картера, ГАЗ 53, ЗиЛ 130 – в сухій частині картера. В двигунах всі деталі змащуються одним з зазначених способів – під тиском, розпилення, та вільним зануренням. Мастильний насос слугує для створення тиску та забезпечує циркуляцію мастила в системі мащення. Масляні насоси окрім ЯМЗ і КамАЗ беруть привід від розподільчого валу, а інші від колінчастого.
Будова насоса.
Складається з корпуса, нижньої кришки, ведучого та відомого валу–шестерні, редукційних клапанів. При обертанні ведучої та ведомої шестерні мастило з піддона через сітчастий забірник подається в насос, потім воно стискається і подається в область нагрівання, а потім з відти в магістраль двигуна.
Мастильні фільтри.
Повно проточні, та неповно-проточні. По ступені очищення бувають тонкої та грубої очистки. Також існують центрифуги як неповно проточні системи, для тонкої очистки.