3. Склад доходів і видатків бюджетів

Доходи бюджету — це частка централізованих ресурсів держави, які потрібні для виконання нею відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування фондів грошових коштів і інвестиційної діяльності, зокрема, фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

У державному бюджеті України передбачається резервний фонд Кабінету Міністрів сумою не більше, ніж два відсотки від обсягів видатків державного бюджету України для фінансування невідкладних витрат у народному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, що не могли бути передбачені під час затвердження державного бюджету України.

У державному бюджеті України понад передбачені видатки утворюється оборотна касова готівка сумою не більше двох відсотків від загального обсягу видатків бюджету. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути поновлена у тому ж році до обсягів, встановлених під час затвердження державного бюджету України.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, місцевих, міських, (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування) і районних бюджетах утворюються резервні фонди уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих органів обласних, міських, районних рад сумою не більше одного відсотка від обсягу видатків кожного з відповідних бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських бюджетах утворюється оборотна касова готівка. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути поновлена у тому ж році до обсягів, встановлених під час затвердження відповідного бюджету.

4. Бюджеті права

Основою бюджетно-правового статусу державних органів влади та його територіальних підрозділів є право на самостійний бюджет. Таке право надано лише цим суб'єктам , а не відповідним органам державної влади чи місцевого самоврядування. З нього випливає широке коло бюджетних прав матеріального і процесуального змісту, завдяки використанню яких і здійснюється право на самостійний бюджет.

Бюджетно-правовий статус державних та місцевих органів влади становить сукупність таких прав:

• право на власний бюджет;

• право на отримання бюджетних доходів і залучення їх до відповідного бюджету;

• право використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих органів влади за призначенням;

• право розподілу бюджетних доходів між бюджетами даної території;

• право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів.

Роль бюджетних прав України полягає зокрема у тому, що бюджетні права України забезпечують створення фінансової бази, без якої неможливе здійснення державного суверенітету. За допомогою цих прав у розпорядженні державного органу влади утворюється державний бюджет, необхідний для функціонування України як суверенної держави, для виконання нею своїх внутрішніх і зовнішніх завдань. За допомогою бюджетних прав здійснюється єдина бюджетно-фінансова політика на території усієї держави, і, в кінцевому підсумку, єдина соціально-економічна політика.

Бюджетні права закріплені у Конституції України, Законі України «Про бюджетну систему України», в законах про затвердження бюджету на поточний фінансовий рік.

Згідно із статтею 5 Конституції Україна має право на самостійний бюджет. Українське законодавство детально регламентує порядок його формування та виконання, має право запроваджувати податки, збори та інші джерела доходів, які належать зарахуванню до бюджетної системи. При цьому запровадження загальних принципів оподаткування є компетенцією як державних, так і місцевих органів влади.

Держава має право розподіляти бюджетні доходи між державним бюджетом і місцевими бюджетами. При цьому частку доходних джерел органи державної влади залишають у своєму розпорядженні. З них формується державний бюджет України. Інша частка бюджетних доходів закріплюється за місцевими бюджетами або передається їм відрахуваннями за затвердженими нормативами, які встановлюються щорічно для обласних бюджетів при затвердженні державного бюджету України.

Держава визначає компетенцію місцевих органів влади щодо встановлення на підвідомчій їм території податків, зборів, інших бюджетних доходів та їхній обсяг, запроваджує основи розмежування видатків між ланками бюджетної системи, здійснює регулювання бюджетів шляхом передачі відрахувань від податків та інших джерел доходів, а також виокремлення в них дотацій, субвенцій з державного бюджету. Держава має право утворювати в державному бюджеті оборотну касову готівку в обсязі, необхідному для покриття тимчасових касових розривів. Держава може створювати резервні фонди в розпорядженні виконавчих органів, а також цільові бюджетні фонди.

Державі надано повноваження для організації бюджетної звітності, у тому числі для складання зведеного бюджету. Міністерство фінансів України визначає конкретні строки і форми звітності.

Місцеві органи влади також мають бюджетні права. Важливе значення цих прав полягає у тому, що за їхньою допомогою утворюється фінансове підґрунтя, необхідне для вирішення місцевими органами влади на всіх рівнях своїх соціально-економічних та інших питань місцевого значення.