
- •1. Предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі та засоби їх дослідження.
- •2.3. Функції макроек.Макроек. І економічна політика.
- •4.5. Функціональний метод. Моделювання в макроек.
- •6. Економіко-математичне моделювання
- •8. Поняття економічного кругообігу. Схеми кругообігу в закритій і відкритій економіці без державних дій та за участю держави
- •28.Крива сукупної пропозиції в довго та короткостроковому періоді.
- •9. Аналіз економічного кругообігу в закритій економіці без державних дій: діаграма потоків, система рахівництва, матриця кругообігу, рівняння для вимірювання макроекономічних показників.
- •10. Аналіз економічного кругообігу у відкритій економіці без державних дій: діаграма потоків, система рахівництва, мат-риця кругообігу, рівняння для вимірювання макроекономіч-них показників.
- •11.Метод “вилучення-ін’єкції” та його граф.Інтерпретація.
- •19.Рівновага на ринку грошей.
- •12.13. Валовий національний продукт і валовий внутрішній про-дукт. Методологія обчислення валового внутрішнього про-дукту.
- •14. Снр: сутність та осн.Методолог.Принципи її побудови.
- •16. Характерні риси неокласичної теорії макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.
- •17. Неокласичні теорії макроекон регул-ня
- •33.Фактори що визначають динаміку споживання, заощадження та інвестицій.
- •20. Умови рівноваги на грошовому ринку і формування ставки відсотку.
- •21. Товарный рынок и его равновесие
- •34. Кейнсіанська модель „витрати-випуск”
- •22. Совокупный спрос: ценовые и неценовые факторы.
- •25. Потребление сбережения инвестиции (графики).
- •26. Державні закупівлі.
- •27. Сукупна пропозиція: сутність і граф.Інтерпретація її залежності від ціни на основі класичної моделі.
- •33.Фактори що визначають динаміку споживання, заощадження та інвестицій.
- •29. “Сукупний попит – сукупна пропозиція” як модель макроек. Рівноваги.
- •31. Порівняльна хар-ка неокласичної і кейнсіанської теорії макроекономічної рівноваги.
- •36. Равновесный объём производства в кейнсианской модели.
- •37. Рівноважний ввп на основі метода "вилучення-ін’єкції" та його графічна інтерпретація .
- •38. Мультиплікатор автономних витрат
- •40. Рецесійний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кільк.Визначеність. Інфляційний розрив: сутність, граф.Інтерпретація та кільк.Визначеність.
- •35. Фактичні та планові видатки.
- •42. Фискальная политика, ее цели и инструменты
- •43.Дискреційна і недискриційна фіскальна політика,
- •44. Фіскальна політика і держбюджет: бюджет.Дефіцит, концепції збалансування держбюджету, джерела дефіцит.Фінансування.
- •45.Зростання податків і держ. Бюдж.
- •47. Грош.Пропозиція.
- •46.Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •49. Грошова пропозиція. Грошові агрегати.
- •53. Модель “lm”: аналітичний і графічний аналіз.
- •48. Сукупний попит на гроші.
- •50. Рівновага на грош.Ринку. Графічна інтерпретація.
- •51. Грошово–кредитна політика держави: суть, цілі, основні засоби.
- •54. Модель “is-lm” з фіксованими цінами. Аналітичний і графічний аналіз.
- •55. Взаємодія фискальной и монетарной политики
- •60.61. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини циклічних коливань. Динаміка основних макроекономічних показників.
- •56. Порівняльна характеристика фіскальної і монетарної політики у світлі моделі “is-lm”. Ефект витіснення.
- •58. Використання моделі is-lm в теорії і практиці.
- •65.Державне реулювання рівня безробіття.
- •63.64. Безробіття: суть, структура та недоліки. Закон Оукена.
- •67,68.Інфляція: сутність та кількісна визначеність, види та соціально-економічні наслідки.
- •69. Шляхи подолання інфляції.
- •70. Антиінфляційна політика держави.
- •72. Стагфляція: сутність, крива Філіпа у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •74. Сутність та фактори економічного зростання.
- •62. Економічний занепад та форми його прояву.
49. Грошова пропозиція. Грошові агрегати.
Грошова пропозиція складається із готівкових і безготівкових грошей. Всі вони в залежності від рівня їх ліквідності об’єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати:
М0 – готівкові гроші
М1 = М0 + поточні рахунки до вимог (чеки) + дорожні чеки
М2 = М1 + термінові банківські вкладення невеликих розмірів (до 100 тис.$)+ добові угоди з наступним викупом
М3 = М2 + термінові банківські вкладення невеликих розмірів (до 100 тис.$) + угоди на строк з наступним викупом
L = М3 + казначейські облігації + комерц. папери
Отже, кожний наступний грошовий агрегат відрізняється від попереднього не лише за структурою, а й за величиною. Грошова маса – це агрегат М3. Грошова пропозиція контролюється Національним банком через окремі грошові агрегати. Контролюючи грошові агрегати, Національний банк цілеспрямовано впливає на грошовий ринок. Таким чином, пропозиція грошей залежить від грошово-кредитної політики Національного банку.
Центр. банк контролює пропозицію грошей через:
без потреби не друкувати гроші
-регулювання норми обов’язкових банк. резервів
-регулювання облік. ставки позичкового %
-проведення Центр банку операцій на відкритому ринку
На грошовому ринку формується ставка %
B – обсяг вкладу
MULT M= 1/R
R – норма обов’язкового банківського резерву
Графічне зображення пропозицій грошей показано на рис. Пропозиція грошей (Sm), як бачимо далі залежить від грошово-кредитної політики Національного банку. Іншими словами, величина грошової пропозиції регулюється Нац. банком і не залежить від ставки % (r)
Грошовий мультиплікатор показує на скільки грошових одиниць змінюється грошова пропозиція за зміни грошової бази на одну грошову одиницю.
∆ Sм =∆ В* MULT
де, ∆ Sм – приріст пропозиції грошей; В – обсяг вкладу комерційного банку; MULT – величина обернена нормі обов’язкових банківських резервів.
MULT м = 1/R
де, R – норма обов’язкових банківських резервів.
Резерви комерційних банків зберігаються в Нац-му Банку під ставку % (облікова ставка судного %).
Якщо облікова ставка судного % буде зростати, то ставки комерційних кредитів також будуть зростати.
53. Модель “lm”: аналітичний і графічний аналіз.
LM – це геометричне місце точок рівноваги на грошовому ринку. Кожна з цих точок відображає взаємозв’язок ставки позичкового відсотку (r) та обсягу НД, при якій досягається рівновага на грошовому ринку.
LM
має додатній кут нахилу (гострий).
Аналітична специфікація LM.
SM = DM SM = SMa = M / P
де: SM – пропозиція грошей, яку визначає НБУ.
DM = R* Уп
DM = R* Уп – nr
M / P = R* Уп – nr
М = (R* Уп – nr) * P
r = P *R* Уп – М / P*n
r = P *R* Уп / P*n – М / P*n
LM = r = R / n * Уп – 1 / n * М / P
де: - n – коефіцієнт чуттєвості зміни попиту на гроші під впливом зміни r;
- R / n – кут нахилу LM;
- R – коефіцієнт зберігання в касах.
Якщо R великий, то LM крута.
Якщо R малий, то LM полога.
LM крута: R - великий, n – мала.
LM полога: R - малий, n – велике.
48. Сукупний попит на гроші.
Грош.попит скл. З двох елементів: попит на гроші для угод (трансакційний попит) – Мd1
І попит на гроші як активи (спекулятивний попит) - Мd2. попит на гроші для угод випливає з їх ф-ції виступати як платіжний засіб. Тому його величина прямо залежить від реального доходу і обернено – від швидкості обертання грошей (V):
Отже, попит на гроші для угод теж не залежить від відсоткової ставки. Тому в графічній моделі крива цього попиту прибирає вигляд вертикальної лінії. Попит на гроші як активи випливає з їх ф-ції виступати засобом збереження вартості: у формі грошей; у формі облігацій, які належать до негрош.активів. перевагою грошей як засобу зберігання вартості є висока ліквідність, але вони не приносять дохід її власникам. Перваги облігацій полягають у тому, що вони приносять дохід у формі відсотка, але мають низьку ліквідність. Чим вища відсоткова ставка, тим більші втрати від зберігання вартості в формі грошей, тим менший попит на гроші і більший – на облігації. Це свідчить про те, що попит на гроші як активи перебуває в оберненій залежності від відсоткової ставки. Отже, сукуп.попит – це реальна грош.маса, яка необхідна екон.суб’єктам для оплати угод та в якості активів.