49. Грошова пропозиція. Грошові агрегати.

Грошова пропозиція складається із готівкових і безготівкових грошей. Всі вони в залежності від рівня їх ліквідності об’єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати:

М0 – готівкові гроші

М1 = М0 + поточні рахунки до вимог (чеки) + дорожні чеки

М2 = М1 + термінові банківські вкладення невеликих розмірів (до 100 тис.$)+ добові угоди з наступним викупом

М3 = М2 + термінові банківські вкладення невеликих розмірів (до 100 тис.$) + угоди на строк з наступним викупом

L = М3 + казначейські облігації + комерц. папери

Отже, кожний наступний грошовий агрегат відрізняється від попереднього не лише за структурою, а й за величиною. Грошова маса – це агрегат М3. Грошова пропозиція контролюється Національним банком через окремі грошові агрегати. Контролюючи грошові агрегати, Національний банк цілеспрямовано впливає на грошовий ринок. Таким чином, пропозиція грошей залежить від грошово-кредитної політики Національного банку.

Центр. банк контролює пропозицію грошей через:

без потреби не друкувати гроші

-регулювання норми обов’язкових банк. резервів

-регулювання облік. ставки позичкового %

-проведення Центр банку операцій на відкритому ринку

На грошовому ринку формується ставка %

B – обсяг вкладу

MULT M= 1/R

R – норма обов’язкового банківського резерву

Графічне зображення пропозицій грошей показано на рис. Пропозиція грошей (Sm), як бачимо далі залежить від грошово-кредитної політики Національного банку. Іншими словами, величина грошової пропозиції регулюється Нац. банком і не залежить від ставки % (r)

Грошовий мультиплікатор показує на скільки грошових одиниць змінюється грошова пропозиція за зміни грошової бази на одну грошову одиницю.

∆ Sм =∆ В* MULT

де, ∆ Sм – приріст пропозиції грошей; В – обсяг вкладу комерційного банку; MULT – величина обернена нормі обов’язкових банківських резервів.

MULT м = 1/R

де, R – норма обов’язкових банківських резервів.

Резерви комерційних банків зберігаються в Нац-му Банку під ставку % (облікова ставка судного %).

Якщо облікова ставка судного % буде зростати, то ставки комерційних кредитів також будуть зростати.

53. Модель “lm”: аналітичний і графічний аналіз.

LM – це геометричне місце точок рівноваги на грошовому ринку. Кожна з цих точок відображає взаємозв’язок ставки позичкового відсотку (r) та обсягу НД, при якій досягається рівновага на грошовому ринку.

LM має додатній кут нахилу (гострий).

Аналітична специфікація LM.

SM = DM SM = SMa = M / P

де: SM – пропозиція грошей, яку визначає НБУ.

DM = R* Уп

DM = R* Уп – nr

M / P = R* Уп – nr

М = (R* Уп – nr) * P

r = P *R* Уп – М / P*n

r = P *R* Уп / P*n – М / P*n

LM = r = R / n * Уп – 1 / n * М / P

де: - n – коефіцієнт чуттєвості зміни попиту на гроші під впливом зміни r;

- R / n – кут нахилу LM;

- R – коефіцієнт зберігання в касах.

Якщо R великий, то LM крута.

Якщо R малий, то LM полога.

LM крута: R - великий, n – мала.

LM полога: R - малий, n – велике.

48. Сукупний попит на гроші.

Грош.попит скл. З двох елементів: попит на гроші для угод (трансакційний попит) – Мd1

І попит на гроші як активи (спекулятивний попит) - Мd2. попит на гроші для угод випливає з їх ф-ції виступати як платіжний засіб. Тому його величина прямо залежить від реального доходу і обернено – від швидкості обертання грошей (V):

Отже, попит на гроші для угод теж не залежить від відсоткової ставки. Тому в графічній моделі крива цього попиту прибирає вигляд вертикальної лінії. Попит на гроші як активи випливає з їх ф-ції виступати засобом збереження вартості: у формі грошей; у формі облігацій, які належать до негрош.активів. перевагою грошей як засобу зберігання вартості є висока ліквідність, але вони не приносять дохід її власникам. Перваги облігацій полягають у тому, що вони приносять дохід у формі відсотка, але мають низьку ліквідність. Чим вища відсоткова ставка, тим більші втрати від зберігання вартості в формі грошей, тим менший попит на гроші і більший – на облігації. Це свідчить про те, що попит на гроші як активи перебуває в оберненій залежності від відсоткової ставки. Отже, сукуп.попит – це реальна грош.маса, яка необхідна екон.суб’єктам для оплати угод та в якості активів.