- •Прикметник як частина мови. Специфіка граматичних категорій прикметника. Лексико-граматичні розряди прикметників
- •Поняття про прикметник як частину мови
- •Специфіка граматичних категорій прикметника
- •Лексико-граматичні розряди прикметників: якісні, відносні та присвійні
- •Перехід відносних прикметників у якісні; присвійних – у відносні та якісні
- •Література
- •Стягнені та нестягнені форми повних прикметників
- •Ступені порівняння як форми якісних прикметників
- •Творення вищого та найвищого ступенів порівняння
- •Ступені якості (форми суб'єктивної оцінки) прикметників
- •Відмінювання прикметників твердої і м’якої групи
- •Категорія відмінка прикметника
- •Характеристика парадигм прикметників
- •Особливості відмінювання та правопису складних прикметників з другою частиною –лиций
- •Числівник як частина мови. Специфіка вияву граматичних категорій числівника. Функційні розряди числівників
- •Поняття про числівник як частину мови. Розмежування числівників та інших слів з кількісним значенням
- •Специфіка вияву граматичних категорій числівника
- •Функційні розряди числівників: власне-кількісні, збірні, дробові, неозначено-кількісні. Особливості їх уживання
- •Питання про порядкові числівники
- •Відмінювання різних розрядів числівників
- •Відмінювання числівників
- •Синтаксичні функції числівників
- •Наголос у числівниках
- •Питання до іспиту
- •Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників
- •Лінгвістичний статус займенника
- •Займенник як частина мови
- •Граматичні категорії займенників
- •Лексико-граматичні розряди займенників
- •Граматичні категорії займенників, відмінювання займенників Відмінювання займенників різних семантико-граматичних розрядів
- •Морфологічний склад займенників
- •Тест для тематичного контролю. 6 клас.
- •Специфічні випадки функціонування займенників. Явище прономіналізації
- •Явище прономіналізації
Творення вищого та найвищого ступенів порівняння
У прикметників вищого ступеня існують дві форми вираження — проста (синтетична) і складена (аналітична). Проста форма вищого ступеня утворюється так: до основи прикметника звичайного ступеня додаються суфікси: -іш-, -ш- та родове або числове закінчення: біл-ий, біл + іш-ий, біл + іш-і, гли-бок-ий — глиб + ш-ий, глиб + ш-і. При утворенні простої форми вищого ступеня порівняння прикметників відбувається ряд морфонологічних процесів. Суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають, і афікс вищого ступеня порівняння приєднується безпосередньо до кореня: глчбокий — глиб-ш-ий, далекий — даль-ш-ий, тонкий — тон-имш; при цьому відбуваються позиційні чергування кінцевих кореневих приголосних з-ж, с-ш, г-ж; низький — ниж-чий, високий — ви(шч)ий (графічно — вищий), дорогий — дорож-чий, дисимілятивні зміни полягають у тому, що фрикативні звуки ж, ш, опинившись поряд, розподібнюються: звук ш — переходить в африкативний ч: дорож+ш+ий — дорож-ч-ий, високий — виш+ш+ий — виш+ч+ий — вищий, вузький — вуж+ш+ий — вуж+ч+ий.
Деякі прикметники утворюють виший ступінь за допомогою суплетивних форм: гарний — кращий, поганий — гірший.
Не утворюється проста форма вищого ступеня від деяких прикметників із суфіксом -ськ(ий) (товариський), з суфіксом -и- (ранній), з суфіксом -ов- (вольовий) тощо.
Складена форма вищого ступеня порівняння прикметників утворюється сполученням слова більш (менш) та прикметника звичайного ступеня. Така описова форма являє собою цілісну граматичну єдність, якою передається значення
вищого ступеня: більш корисний, менш уважний. І Прикметники вищого ступеня обох способів творення (простий і складений), як правило, поєднуються з прислівниками типу: ледь, незрівнянно, значно, ще, які ще більше підсилюють ознаку порівняння, наприклад: вищий — ще вищий, незрівнянно кращий, значно товщий.
У реченні прикметники вищого ступеня виконують звичайно синтаксичну функцію присудка, рідше означення: наприклад: « — Чи я хороша? — Найкраща в світі» (Леся Українка) (присудок), «Найкращі слова були сказані про цю подію» (газ.) (означення).
Для прикметників найвищого ступеня існує три форми вираження — проста, складна і складена.
Проста форма утворюється від основи прикметника вищого ступеня за допомогою префікса най-: вищий — найвищий, розумніший — найрозумніший, ближчий — найближчий, вищий — найвищий, кращий — найкращий.
Складна форма — це поєднання простої форми найвищого ступеня прикметників і часток як, що: якнайдовший, щонайсильніший.
Складена форма найвищого ступеня прикметників утворюється шляхом сполучення слів антонімічного значення найбільш, найменш з прикметником звичайного ступеня: найбільш вибагливий, найменш примхливий. Найвищий ступінь прикметника, що передає властивості живих істот, утворюється за допомогою прикметника вищого ступеня у поєднанні його із словосполученням за(від) + усіх, наприклад: щедріший за всіх, веселіший від усіх.
Описові ( складені ) форми — послідовні, універсальні й логічні, але нагромадження їх поряд у тексті небажане і його слід уникати, використовуючи прості форми. Прості форми структурно легші, лаконічніші, коротші, тому їм частіше надається перевага, особливо в усному мовленні та в красному письменстві й публіцистиці; вони — невід'ємна частина емоційно-експресивної лексики. Складені форми при всій своїй позитивній характеристиці — все ж функціонально обмежені, вони більш характерні для книжних стилів.
Синтетична форма прикметників найвищого ступеня може набувати значення елятиву, тобто передавати гранично велику міру ознаки безвідносно до інших предметів, без зіставлення з ними, без виділення одного предмета з ряду однорідних за якоюсь ознакою або якістю. У таких формах відсутнє порівняння чи зіставлення кількісних характеристик предметів, наприклад: найширші кола читачів звертаються в газету.., виділимо їхні найхарактерніші риси, питання вирішено без найменших зусиль з боку адміністрації... тощо. Ступені порівняння прикметників в українській мові змінюються за відмінками, родами, числами. Пор.: рос. он сильнее, она сильнее, оно сильнее, они сильнее — укр. він сильніший, вона сильніша, воно сильніше, вони сильніші.