- •Прикметник як частина мови. Специфіка граматичних категорій прикметника. Лексико-граматичні розряди прикметників
- •Поняття про прикметник як частину мови
- •Специфіка граматичних категорій прикметника
- •Лексико-граматичні розряди прикметників: якісні, відносні та присвійні
- •Перехід відносних прикметників у якісні; присвійних – у відносні та якісні
- •Література
- •Стягнені та нестягнені форми повних прикметників
- •Ступені порівняння як форми якісних прикметників
- •Творення вищого та найвищого ступенів порівняння
- •Ступені якості (форми суб'єктивної оцінки) прикметників
- •Відмінювання прикметників твердої і м’якої групи
- •Категорія відмінка прикметника
- •Характеристика парадигм прикметників
- •Особливості відмінювання та правопису складних прикметників з другою частиною –лиций
- •Числівник як частина мови. Специфіка вияву граматичних категорій числівника. Функційні розряди числівників
- •Поняття про числівник як частину мови. Розмежування числівників та інших слів з кількісним значенням
- •Специфіка вияву граматичних категорій числівника
- •Функційні розряди числівників: власне-кількісні, збірні, дробові, неозначено-кількісні. Особливості їх уживання
- •Питання про порядкові числівники
- •Відмінювання різних розрядів числівників
- •Відмінювання числівників
- •Синтаксичні функції числівників
- •Наголос у числівниках
- •Питання до іспиту
- •Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників
- •Лінгвістичний статус займенника
- •Займенник як частина мови
- •Граматичні категорії займенників
- •Лексико-граматичні розряди займенників
- •Граматичні категорії займенників, відмінювання займенників Відмінювання займенників різних семантико-граматичних розрядів
- •Морфологічний склад займенників
- •Тест для тематичного контролю. 6 клас.
- •Специфічні випадки функціонування займенників. Явище прономіналізації
- •Явище прономіналізації
Ступені порівняння як форми якісних прикметників
Міжрівнева граматична категорія — це категорія, що виявляє ознаки двох або більше граматичних рівнів. До таких категорій належать, зокрема, іменникова морфолого-синтаксична категорія відмінка, дієслівна морфолого-синтаксична категорія валентності, дієслівна словотвірно-синтаксична категорія результатива (у традиційному витлумаченні — дієслівна категорія стану). З-поміж міжрівневих категорій вирізняється категорія ступенів порівняння, якій притаманні ознаки, пов'язані з морфологічним, синтаксичним і словотвірним рівнями граматичної системи. Це означає, що ця категорія стосується усіх трьох граматичних рівнів.
У сучасному українському мовознавстві категорію ступенів порівняння нерідко трактують як морфологічну словозмінну категорію. Останнім часом її кваліфікують або як словотвірно-синтаксичну [Вихованець 2002], або як морфолого-синтаксико-словотвірну [Костусяк 2002]. У граматичних дослідженнях типовим є нерозрізнення специфіки окремих форм у структурі прикметника — форм звичайного ступеня (вихідної прикметникової форми), вищого ступеня (компаратива) і найвищого ступеня (суперлатива). Зокрема, дослідники часто не зважають на те, що первинною функцією компаратива є предикативна функція, а вторинною — атрибутивна. Прикладом такого нерозмежування є приписування А. Грищенком усім прикметниковим формам єдиних синтаксичних характеристик [Грищенко 1978: 7].
Ступінь порівняння — це здатність вияву ознаки в різних кількісних вимірах. Він завжди визначається «кількістю» переважальної ознаки. Існує вихідна форма, інакше — звичайний (позитивний) ступінь, від якого утворюються вищий (компаратив) та найвищий (суперлатив) ступені.
Звичайний ступінь прикметників характеризується тим, що передає ознаку як таку, свідчить про її наявність у предметі, але не вказує на її кількість чи міру. Напр.: зелений луг, блакитне небо, складне завдання, широка ріка, солодкі груші.
Ступені порівняння якісних прикметників і творення їх
Якісні прикметники під час зіставлення предметів можуть указувати на неоднакову міру тієї самої ознаки: досконалий, досконаліший, найдосконаліший; розвинений, більш розвинений (розвиненіший), найбільш розвинений (найрозвиненіший). Через те вони, крім звичайної форми, мають ще два ступені порівняння: виший і найвищий.
Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому: Дніпро довший від Бугу. Свинець важчий за олово. Чавун легший, ніж сталь.
Прикметники вищого ступеня вживаються зі словами за, від, ніж, як, проти: Воля дорожча за життя. Морська миля майже вдвічі довша від кілометра. Алюміній більш поширений у природі, ніж залізо. Речення на зразок «Хрін редьки не солодший» неправильно побудоване. Треба: Хрін від редьки (за редьку) не солодший.
Прикметники найвищого ступеня передають повну, абсолютну перевагу одного предмета над іншими за якоюсь відомою ознакою: Київ — найдавніше місто в Україні й одне з найдавніших у світі. Україна — найбільша за площею європейська країна. Говерла — найвища гора в Україні.
Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, бо вони самі вказують уже на певну міру якості: премудрий (дуже мудрий), завеликий (надто великий), старезний (надзвичайно старий), страшенний (незмірно страшний), нескінченний (якому немає кінця), холоднуватий (трохи холодний), тихесенький (дуже тихий).
Не утворюються ступені порівняння і від тих якісних прикметників, які називають безвимірну ознаку (босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий), а також від складних прикметників (світло-зелений, кисло-солодкий, чорноволосий) тощо.
Є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста, синтетична (передається одним словом), і складена, аналітична (передається двома словами). Українська мова надає перевагу простій формі.