27. Принцип централізації прокурорської системи.

Принцип централізації зумовлений особливостями виконання функцій, покладених на єдину систему органів прокуратури на території всієї держави. Централізація виявляється в підпорядкованості прокурорів нижчого рівня вищестоящим, а прокурорів усіх рівнів - Генеральному прокуророві України. Така сувора підпорядкованість виключно по вертикалі вказує на завершеність внутрішньої централізації системи органів прокуратури.

У Законі України «Про прокуратуру» (ст. 2) сказано лише про те, що Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан законності.

Таке ставлення держави може розцінюватися, як висока до¬віра Генерального прокурора України до посадової особи і до системи органів, яку він очолює. Довіра до органів прокуратури вимагає від них суворої самодисципліни щодо виконання покладених на прокуратуру завдань. У зв’язку з чим потрібно максимально використовувати можливості внутрішньої централізації та ієрархічної підпорядкованості органів прокуратури.

Генеральний прокурор України має реальну можливість централізовано зосередити необхідні відомості, документи, статистичні дані тощо про діяльність органів прокуратури і на цій підставі узагальнювати практику, аналізувати її і виробляти найбільш ефективну тактику і стратегію з поліпшення прокурорського нагляду та виконання інших функцій і завдань. З цією метою видавати відповідні накази, розпорядження, інструкції та інші акти.

Це дає також змогу централізовано вирішувати кадрові питання.

(окремо може запитати як додаткове питання)

Принцип єдиноначальності. Із принципів єдності й централізації випливає такий принцип, як єдиноначальність у діяльності органів прокуратури. Він обумовлений тим, що прокурорам до¬водиться оперативно приймати рішення, рішуче й невідкладно ді¬яти реагувати на порушення законності, прав, свобод і законних інтересів громадян. А для цього потрібні вольові, відповідальні рішення конкретних прокурорів, колегіальне обговорення яких може бути неприпустимим.

Принцип єдиноначальності означає передусім, що кожен прокурор у межах своїх повноважень самостійно й одноособово вирішує всі службові питання, приймає рішення про внесення протестів, подань про притягнення винних до відповідальності, про обрання запобіжного заходу, про направлення справи до суду тощо. Цей принцип вказує на спосіб, форму й методи керівництва підлеглими. Єдиноначальність необхідно відрізняти від одноособового вирішення питань, за яким, наприклад, може прийняти рішення помічник прокурора, відповідно до розподілу обов’язків. Остаточне ж прийняття рішення залишається за прокурором - керівником органу прокуратури, який одноособово організовує роботу очолюваного ним органу і несе персональну відповідальність за якість діяльності його працівників. Єдиноначальність у діяльності органів прокуратури не виключає і колегіальності при вирішенні найважливіших, специфічних питань. Але колегіальний їх розгляд не замінює принципу єдиноначальності і персональної відповідальності керівника органу прокуратури за реалізацію тих рішень, що були прийняті колегіально. Як колегіальність важлива для обговорення основних питань, так і єдиноначальність необхідна для особистої відповідальності і уникнення тяганини.

Постійно діючими колегіальними органами у системі прокуратури є колегії, що утворюється в Генеральній прокуратурі України та в прокуратурах обласного рівня. Рішення колегії втілюється у життя наказом, розпорядженням відповідного прокурора і доводиться до відома підлеглих працівників. Окрім засідань колегій, за необхідності проводяться координаційні наради для узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю, а також міжвідомчі наради з питань додержання законності в діяльності міністерств і відомств.

Колегіальними органами є також атестаційні комісії, що, як і колегії, організовуються в прокуратурах обласного рівня. У Генеральній прокуратурі України діє Вища атестаційна комісія.

При Генеральній прокуратурі України діє науково-методична рада, до складу якої можуть входити не тільки працівники прокуратури, а й науковці, зокрема Національної академії прокуратури України. Організація і діяльність зазначених колегіальних органів регулюються в основному актами Генерального прокурора України.

У прокуратурах міст, районів і в інших органах, де відсутні колегії, можуть скликатися оперативні наради.

Рішення колегіальних органів для прокурорів мають дорадчий характер. У разі розбіжностей між прокурором і колегіальним органом в життя провадиться рішення прокурора. Отже, на першому місці залишається принцип єдиноначальності, який можна назвати принципом поєднання єдиноначальності при можливості колегіального обговорення найбільш важливих, специфічних питань. У Національній академії прокуратури України, яка формально входить до структури Генеральної прокуратури України, створюється Вчена рада, що теж є колегіальним органом.