20. Порядок призначення прокурорів.

В наказі Генерального прокурора України № 2 гн «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України» від 15 грудня 2011 року зазначено: комплектувати прокурорсько-слідчі посади необхідно громадянами України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості, здатні за станом здоров’я успішно виконувати службові обов’язки, не притягувались до кримінальної відповідальності, за винятком реабілітованих, або адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Призначення вперше на прокурорсько-слідчі посади осіб, які отримали вищу юридичну освіту поза межами державного замовлення і які не пройшли цільову підготовку за рекомендацією органів прокуратури, здійснювати лише за погодженням з Генеральною прокуратурою України.

Серед осіб, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проводити відбір на конкурсних засадах для подальшого проходження стажування на умовах строкової трудової угоди до одного року.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор України:

- призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, інших працівників Генеральної прокуратури України;

- призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим;

- призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;

- відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено цим Законом;

Обмеження за посадою Загальним призначенням обмежень для прокурорів є запобігання можливому протиправному використанню свого відповідального посадового становища. Прокурор обмежений у мож-ливостях вчиняти будь-які дії, вступати у відносини, що можуть завдати шкоди його репутації, авторитету прокурорської системи в цілому

Щодо прокурорів законодавством передбачені заборона їх належання до будь-яких політичних партій чи рухів (ст.6 Закону України «Про прокуратуру»). Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності (ч.5 ст. 46 Закону).

25. Принцип єдності прокурорської системи.

Принцип єдності означає, що всі територіальні й спеціалізовані органи прокуратури становлять єдину систему, яку очолює Генеральний прокурор України; всіх їх об’єднує також спільність цілей і загальних завдань прокурорського нагляду; кожен прокурор з єдиної системи органів прокуратури є представником прокуратури України в цілому, від імені якої він і діє; всі процесуальні акти діяльності прокурора - це єдині форми, засоби для всіх органів прокуратури, що виходять від прокуратури в цілому як самостійного державного органу і є однаково обов’язковими на всій території держави; всі прокурори, за загальним правилом, наділені однаковими повноваженнями з виявлення, реагування і запобігання порушенням законності; всі прокурори у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру».

Єдність органів прокуратури означає також можливість взаємозаміни та правонаступництва в діяльності прокурорів різних органів і рівнів. Так, прокурор вищого рівня має право взяти на себе виконання повноважень прокурора нижчого рівня, а також доручати йому виконання своїх повноважень. Винятком є обов'язковість виконання вимог прокурора; поєднання єдиноначальності з колегіальністю.

Виходячи з принципу єдності, прокурор нижчого рівня зобов’язаний повідомити вищестоящого прокурора про ті порушення законності, які потребують його втручання. Принцип єдності виявляється і в обов’язку новопризначеного прокурора здійснювати заплановані заходи свого попередника.

За вищестоящим прокурором залишається право втручатися в діяльність підлеглих прокурорів, давати їм обов’язкові вказівки, доповнювати або змінювати апеляції, касаційні та окремі подання, виправляти помилки, забезпечуючи єдину наглядову діяльність та законність.