Ринок цінних паперів поділяється на первинний і вторинний (див. Рис. 13.10).

Рис. 13.10. Структура ринку цінних паперів

Первинний ринок цінних паперів – це ринок, на якому відбувається купівля-продаж випущених емітентом цінних паперів, які можуть бути цікаві для потенційних покупців за своїми параметрами (поєднання рівня прибутковості з терміном обігу, наявністю додаткових опцій, що підвищують ліквідність).

Вторинний ринок – це ринок, де здійснюється перепродаж раніше випущених цінних паперів. Організаторами торгів на цьому ринку виступають фондові біржі, торговельно-інформаційні системи (ТІС) та інформаційні системи. Вторинний ринок не відрізняється на разі високою активністю щодо більшості цінних паперів, представлених на ньому. На вторинному ринку багато торгів цінними паперами припадає на технічні (неринкові) операції між банками (наприклад, для підтримки ліквідності).

В структурі первинного ринку розрізняють ринки перших і повторних емісій. Проведення повторних емісій дозволяє емітентам збільшувати свій статутний капітал.

В структурі вторинного ринку виділяють біржовий (офіційний) і позабіржовий (неофіційний) обіг цінних паперів.

Біржовий оборот (біржовий ринок) – це сукупність всіх угод купівлі та продажу високоліквідних і надійних цінних паперів, що здійснюються на офіційній фондовій біржі. Розраховується цей оборот як сума цін реалізованих цінних паперів за певний період часу.

Позабіржовий оборот (позабіржовий ринок) – це купівля та продаж цінних паперів за межами офіційної фондової біржі, або шляхом прямого узгодження умов угоди між продавцем і покупцем, а також через посередницькі фірми, банки. Цей оборот складається з позабіржового організованого і неорганізованого обороту.

Позабіржовий організований оборот – це купівля-продаж цінних паперів на неофіційній (нелегальній) біржі. Позабіржовий неорганізований оборот – це купівля-продаж цінних паперів шляхом прямого узгодження умов згоди між продавцем і покупцем, а також через посередницькі фірми, банки. Неофіційною біржею, наприклад, в Нью-Йорку є Американська фондова біржа, в Лондоні – вулична, в Парижі – “чорна”. Історично, позабіржовий ринок передує біржовому. Біржі природно виникали із вуличного ринку. Внаслідок цього вони розвивалися паралельно. Якщо інвестор бажав придбати цінні папери, які не котируються на біржі, він звертався безпосередньо до фінансової контори корпорації, підписувався на певну суму і отримував сертифікати придбаних документів “через прилавок”, тобто минаючи біржу. У подальшому цей термін закріплюється за всіма видами позабіржових операцій.

Ступінь доступності цінних паперів на торги, на біржовий і позабіржовий ринки неоднаковий. Біржовий ринок працює лише з відомими, великими, солідними корпораціями, тоді як позабіржовий – практично з будь-якою компанією.

У позабіржовому обігу котируються менш привабливі цінні папери, зазвичай, другорядних емітентів. На такому ринку установлені не такі суворі вимоги, як на біржовому. Позабіржовий ринок надає можливість невеликим венчурним компаніям піднімати ліквідність своїх цінних паперів. Встановлення курсу (ціни) цінних паперів на такому ринку, зазвичай, здійснюється не в результаті дії ринкових чинників, а самим емітентом. Цінні папери деяких емітентів можуть одночасно обертатися як в біржовому, так і у позабіржовому обігу.