- •1. Періодизація розвитку української культури.
- •2. Дослідники української культури.
- •3. Українська ментальність.
- •4. Феномен Трипільської культури. Культура кочового світу.(кіммерійці, скіфи, сармати).
- •5. Античні міста Північного Причорномор’я.
- •6. Язичницька релігія і міфологія давніх слов’ян.
- •7. Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури.
- •8.Розвиток писемності,освіти та літератури Київської Русі.
- •9. Архітектура Київської Русі
- •10.Образотворче мистецтво Київської Русі
- •11. Декоративно-ужиткове мистецтво к.Р.(ткацтво, килимарство, вишивка).
- •12. Музичне та театральне мистецтво доби к.Р.
- •13. Культура Галицько-Волинського князівства: літописання, архітектура, живопис.
- •14. Готика в українській архітектурі.
- •15. Розвиток Українського готичного живопису.
- •16. Архітектура епохи Ренесансу.
- •17. Розвиток образотворчого мистецтва у добу Ренесансу.
- •19. Виникнення та розвиток друкарства в Україні.
- •2. Друкарство кінця XVI — першої половини XVII ст.
- •21. Полемічна література як елемент української ренесансної культури
- •22. Києво-могилянська академія як осередок укр.Освіти і науки
- •23. Іван Мазепа та розквіт української барокової культури
- •24. Українська література другої половини 17-18 ст.
- •25. Українське музичне та театральне мистецтво періоду бароко
- •26. Українське образотворче мистецтво доби бароко.
- •27. Українська архітектура бароко
- •28. Стиль рококо в україні.
- •29. Ґенеза та періолиз.Нац-культ.Відрождення в укр..На прикінці 18-20ст.
- •30. Класицизм в українській архітектурі
- •31. Класицизм в українському образотворчому мистецтві
- •32. Втілення ідей романтизму в живописі та літературі
- •33. Романтизм та симанталізм в українській літературі.
- •34. Малярська спадщина Шевченко.
- •35. Початок національного відродження на західноукраїнських землях. «Руська трійця».
- •36. Музичне та театральне мистецтво 19 ст.
- •37. Українське мистецтво доби реалізму.
- •39. Розвиток освіти і науки України у 19 ст.
- •40. Розвиток музичного і театрального мистецтва в Україні 20 ст.
- •41.Український модерн як архітектурний стиль.
- •42.Модерн в українській літературі.
- •43.Український живопис хіх — початку хх ст.
- •44. Український мистецький авангард та його доля
- •45.Розвиток української культури в 20 –ті роки.
- •46. Становлення української кінематографії о.Довженко.
- •47.Досягнеггя і втрати укр..Культ.30-ч років.
- •48. Укр..Культ у часи ввв.
- •49. «Відлига» в укр. Культ 60-х р. 20 ст. Шестедисятники.
- •50. Основні тенденції розвитку укр. Мистецтва у 70-80р. 20ст.
- •51. Нац..Культ.Відродж.В укр. У серед 80-90 р.20ст.
- •52.Постмодернізм в сучасній укр.Культ.
7. Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури.
З утворенням і розвитком давньоруської держави, формуванням єдиної руської народності язичництво, з його безліччю божеств у кожному роді, традиціями родового ладу і кровною помстою, людськими жертвопринесеннями , перестало відповідати нових умов суспільного життя. Вжиті київським князем Володимиром (980-1015) на початку свого правління спроби кілька порядок обряди, підняти авторитет язичництва, перетворити його в єдину державну релігію виявилися безрезультатними. Перші достовірні відомості про проникнення християнства на Русь відносяться до XI ст. Християни були серед дружинників князя Ігоря, християнкою була княгиня Ольга, хрестився в Константинополі і спонукати до цього сина Святослава. У Києві були християнська громада та церкву Святого Іллі. До того ж давні торгові, культурні і навіть династичні звязки Київської Русі і Візантії зіграли в цьому виборі не останню роль. До речі, близькі родинні стосунки правлячих династій, у свою чергу, виключали васальну залежність молодого російського держави від візантійського центру християнства. Київський князь Володимир, хрестився в 988 р., почав енергійно стверджувати християнство в державному масштабі. За його наказом жителі Києва були хрещені в Дніпрі. За порадою християнських священиків, в основному вихідців з Болгарії та Візантії, дітей «кращих людей» передавали духовенству для навчання грамоті, християнських догматів і виховання в християнському дусі. Подібні дії були здійснені і в інших землях. На півночі країни, де залишалися сильні язичницькі традиції, спроби хрещення часом зустрічали труднощі, приводили до повстань. Так, для підкорення новгородців потрібна була навіть військова експедиція киян на чолі з дядьком великого князя Добринею. І протягом ряду наступних десятиліть і навіть століть у сільських місцевостях існувало двовірство - своєрідне поєднання колишніх уявлень про світ надприродного, язичницькі кургани, буйних свят рідної старовини з елементами християнського світогляду, світосприйняття. Прийняття християнства мало велике значення для подальшого розвитку давньоруської держави. Воно ідеологічно закріплювала єдність країни. Створювалися умови для повноправного співпраці племен Східно-Європейської рівнини в політичній, торговельній, культурній сферах з іншими християнськими племенами і народностями на основі спільних духовних і моральних принципів. Хрещення на Русі створило нові форми внутрішнього життя і взаємодії з навколишнім світом, відірвало Русь від язичництва і магометанську Сходу, зблизивши з християнським Заходом.Християнство на Русі було прийнято в східному, візантійському варіанті, пізніше отримав назву - православя, тобто правдива віра. Українське православя орієнтувало людини на духовне перетворення. Проте православя не давало стимулів для суспільного прогресу, для перетворення реального життя людей. Надалі таке розуміння цілей життя стало розходитися з установкою європейського типу на що перетворює діяльність, стало гальмувати розвиток.