- •1. Періодизація розвитку української культури.
- •2. Дослідники української культури.
- •3. Українська ментальність.
- •4. Феномен Трипільської культури. Культура кочового світу.(кіммерійці, скіфи, сармати).
- •5. Античні міста Північного Причорномор’я.
- •6. Язичницька релігія і міфологія давніх слов’ян.
- •7. Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури.
- •8.Розвиток писемності,освіти та літератури Київської Русі.
- •9. Архітектура Київської Русі
- •10.Образотворче мистецтво Київської Русі
- •11. Декоративно-ужиткове мистецтво к.Р.(ткацтво, килимарство, вишивка).
- •12. Музичне та театральне мистецтво доби к.Р.
- •13. Культура Галицько-Волинського князівства: літописання, архітектура, живопис.
- •14. Готика в українській архітектурі.
- •15. Розвиток Українського готичного живопису.
- •16. Архітектура епохи Ренесансу.
- •17. Розвиток образотворчого мистецтва у добу Ренесансу.
- •19. Виникнення та розвиток друкарства в Україні.
- •2. Друкарство кінця XVI — першої половини XVII ст.
- •21. Полемічна література як елемент української ренесансної культури
- •22. Києво-могилянська академія як осередок укр.Освіти і науки
- •23. Іван Мазепа та розквіт української барокової культури
- •24. Українська література другої половини 17-18 ст.
- •25. Українське музичне та театральне мистецтво періоду бароко
- •26. Українське образотворче мистецтво доби бароко.
- •27. Українська архітектура бароко
- •28. Стиль рококо в україні.
- •29. Ґенеза та періолиз.Нац-культ.Відрождення в укр..На прикінці 18-20ст.
- •30. Класицизм в українській архітектурі
- •31. Класицизм в українському образотворчому мистецтві
- •32. Втілення ідей романтизму в живописі та літературі
- •33. Романтизм та симанталізм в українській літературі.
- •34. Малярська спадщина Шевченко.
- •35. Початок національного відродження на західноукраїнських землях. «Руська трійця».
- •36. Музичне та театральне мистецтво 19 ст.
- •37. Українське мистецтво доби реалізму.
- •39. Розвиток освіти і науки України у 19 ст.
- •40. Розвиток музичного і театрального мистецтва в Україні 20 ст.
- •41.Український модерн як архітектурний стиль.
- •42.Модерн в українській літературі.
- •43.Український живопис хіх — початку хх ст.
- •44. Український мистецький авангард та його доля
- •45.Розвиток української культури в 20 –ті роки.
- •46. Становлення української кінематографії о.Довженко.
- •47.Досягнеггя і втрати укр..Культ.30-ч років.
- •48. Укр..Культ у часи ввв.
- •49. «Відлига» в укр. Культ 60-х р. 20 ст. Шестедисятники.
- •50. Основні тенденції розвитку укр. Мистецтва у 70-80р. 20ст.
- •51. Нац..Культ.Відродж.В укр. У серед 80-90 р.20ст.
- •52.Постмодернізм в сучасній укр.Культ.
41.Український модерн як архітектурний стиль.
Модерн як новий культурно-історичний напрям в Європі виникає в середині 90-х рр. XIX ст. Основними його рисами були декоративність, опертя на культурну спадщину бароко, рококо тощо, втілення національного колориту і традицій народного мистецтва.Формуванню стилю архітектурного модерну в Україні сприяла діяльність великих архітектурно-будівельних фірм, які опановували нові інженерні рішення та модерні технології (В.Ніколаєва та В. Городець кого у Києві, О.Гінзбург, І. та С. Загос-кіних у Харкові, І.Левинського, Е.Жиховича у Львові). Архітектурний модерн в Україні репрезентований чотирма основними тенденціями: І) декоративізм (модернізація архітектурної спадщини); 2) національний стиль; 3) раціоналізм; 4) стиль сецесії на західноукраїнських землях.Класичним зразком українського архітектурного модерну став будинок "з химерами" архітектора В.Городецького по вул. Банковій. Збудований в 1901 - 1903 pp. в експресивному стилі неоромантизму, він являв собою перехідний тип між особняком та прибутковим будинком. До найвидатніших прикладів палацевої архітектури в Україні належать царський палац в Лівадії, збудований в 1910-1911 pp. в неоренесансному стилі архітектором М.Красновим. До кращих зразків архітектури модерну з неоренесансними рисами належить "Ластівчине гніздо", збудоване архітектором О.Шервудом у 1912 р.Однією з найефектніших споруд у Києві в стилі модерн з елементами італійської неоготики став збудований в 1902-1905 pp. за проектом архітекторів О.Кобелєва та О.Вербицького Державний банк по вул. Інститутській. У формах неокласицизму з впливом античних зразків в 1904-1906 pp. була збудована Міська бібліотека в Одесі за проектом архітектора Ф.Нестурха. Фасад будівлі прикрашений портиком з іонічними колонами, верхню частину вінчають шість каріатид в античному дусі з манускриптами, книжками та вінками в руках. В Києві неоампір був представлений спорудами Педагогічного музею (1909-1911 pp., архітектор П.Альошин) та Пасажу (1913-1914 pp., архітектор П.Андрєєв).В традиціях пізнього неоренесансу збудований у 1913 р. за проектом архітектора В.Рикова комплекс приміщень Марийської громади сестер-жалібниць в Києві. Центральний портал прикрашений венеціанськими вікнами з колонами, між якими містяться античні статуї роботи скульптора Ф.Балавенського. Поштовх до формування національного стилю поклав конкурс проектів на приміщення земства, перемогу на якому серед визначних майстрів виборов молодий митець В.Кричевський. За його проектом у 1903- 1908 pp. збудований будинок Полтавського земства. Центром композиції є хол з парними сходами, оточеними колонадою другого поверху, та великий зал засідань, прикрашений орнаментами та живописом художників С.Васильківського і М.Самокиша. У національному стилі збудовано в 1911 - 1913 рр. (архітектори К.Жуков та М.Пискунов) Харківське художнє училище, у 1916 - корпус водолікарні Миргородського курорту (архітектор В.Зуєв, художник О.Сластьон). Під впливом традицій козацької церковної архітектури в 1902-1906 рр. була збудована Покровська церква в с. Пліщивці на Полтавщині (архітектор Кузнецов), яка повторювала форми шедевра дерев'яної архітектури козацької доби - Троїцького собору в Новоселиці (нині Новомосковськ, Дніпропетровська обл.). Будинок лікарні Сольського у Львові, збудований за проектом архітектора ОЛушпинського, репрезентував модернізовані традиції гуцульської народної архітектури.Видатним взірцем раціоналістичного модерну став збудований (архітектор Г.Гай) у 1908-1912 рр. Бессарабський ринок у Києві. Він став першим критим ринком в Україні, що відповідав модерним стандартам: оригінальна шарнірна конструкція, новітнє технологічне обладнання, що давало змогу зберігати продукти, подання води, вентиляція, опалення. Так, фасад будівлі прикрашений великими вітринами традиційної та аркової форми, рельєфами скульпторів Т.Руденка та О.Теремця, кованими квітами, орнаментами з цегли.