- •1. Періодизація розвитку української культури.
- •2. Дослідники української культури.
- •3. Українська ментальність.
- •4. Феномен Трипільської культури. Культура кочового світу.(кіммерійці, скіфи, сармати).
- •5. Античні міста Північного Причорномор’я.
- •6. Язичницька релігія і міфологія давніх слов’ян.
- •7. Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури.
- •8.Розвиток писемності,освіти та літератури Київської Русі.
- •9. Архітектура Київської Русі
- •10.Образотворче мистецтво Київської Русі
- •11. Декоративно-ужиткове мистецтво к.Р.(ткацтво, килимарство, вишивка).
- •12. Музичне та театральне мистецтво доби к.Р.
- •13. Культура Галицько-Волинського князівства: літописання, архітектура, живопис.
- •14. Готика в українській архітектурі.
- •15. Розвиток Українського готичного живопису.
- •16. Архітектура епохи Ренесансу.
- •17. Розвиток образотворчого мистецтва у добу Ренесансу.
- •19. Виникнення та розвиток друкарства в Україні.
- •2. Друкарство кінця XVI — першої половини XVII ст.
- •21. Полемічна література як елемент української ренесансної культури
- •22. Києво-могилянська академія як осередок укр.Освіти і науки
- •23. Іван Мазепа та розквіт української барокової культури
- •24. Українська література другої половини 17-18 ст.
- •25. Українське музичне та театральне мистецтво періоду бароко
- •26. Українське образотворче мистецтво доби бароко.
- •27. Українська архітектура бароко
- •28. Стиль рококо в україні.
- •29. Ґенеза та періолиз.Нац-культ.Відрождення в укр..На прикінці 18-20ст.
- •30. Класицизм в українській архітектурі
- •31. Класицизм в українському образотворчому мистецтві
- •32. Втілення ідей романтизму в живописі та літературі
- •33. Романтизм та симанталізм в українській літературі.
- •34. Малярська спадщина Шевченко.
- •35. Початок національного відродження на західноукраїнських землях. «Руська трійця».
- •36. Музичне та театральне мистецтво 19 ст.
- •37. Українське мистецтво доби реалізму.
- •39. Розвиток освіти і науки України у 19 ст.
- •40. Розвиток музичного і театрального мистецтва в Україні 20 ст.
- •41.Український модерн як архітектурний стиль.
- •42.Модерн в українській літературі.
- •43.Український живопис хіх — початку хх ст.
- •44. Український мистецький авангард та його доля
- •45.Розвиток української культури в 20 –ті роки.
- •46. Становлення української кінематографії о.Довженко.
- •47.Досягнеггя і втрати укр..Культ.30-ч років.
- •48. Укр..Культ у часи ввв.
- •49. «Відлига» в укр. Культ 60-х р. 20 ст. Шестедисятники.
- •50. Основні тенденції розвитку укр. Мистецтва у 70-80р. 20ст.
- •51. Нац..Культ.Відродж.В укр. У серед 80-90 р.20ст.
- •52.Постмодернізм в сучасній укр.Культ.
36. Музичне та театральне мистецтво 19 ст.
У першій половині XIX століття музична культура України розвивалась у досить складних умовах. Основними концертними осередками були поміщицькі маєтки. Деякі великі власники земельних угідь, як М. Овсянико-Куликовський, В. Тарновський, Г. Галаган, Д. Ширай та інші, мали свої симфонічні оркестри, оперні та балетні трупи. У розвитку музики значну роль відіграло відкриття університетів у Харкові та Києві. При харківському вузі були музичні класи, де велась регулярна підготовка професіональних кадрів. У Львові була відкрита консерваторія. Велике значення для дальшого розвитку музичного мистецтва мала нова українська література, засновником якої став Іван Котляревський. Його "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", як і твори Г. Квітки-Основ'яненка, Є. Гребінки та інших, зробили великі культурні зрушення. Композитори охоче обробляли музику до згаданих п'єс. Особливо цінною є обробка пісень з "Наталки Полтавки", зроблена композитором А. Барсидським. Пізніше "Наталка Полтавка" з музикою Лисенка, який у кінці століття - 1883 році - написав увертюру, антракти, створив супровід для пісень, стала класичним твором. В українській музиці становлення музичної культури пов'язане, насамперед, з іменами С. Гулака-Артемовського, П.Ніщинського, М. Аркаса. Гулак-Артемовський започаткував один з провідних в українській музиці жанр побутової опери. Це була опера "Запорожець за Дунаєм". У галузі оперної музики та музики до драматичних п'єс відомим сучасником Гулака-Артемовського був Петро Ніщинський. Насамперед, він - автор музики до Шевченкового "Назара Стодоля", а також найвідомішого свого твору - "Вечорниці", який є дивертисментом (частиною) "Назара Стодолі". Центральним номером "Вечорниць" є хор "Закувала та сива зозуля" - один з найкращих чоловічих хорів в українській музиці.
До 1861 року продовжував існувати кріпосний театр, і не тільки у садибах, але і в містах. У 1828 році офіційно було заборонено купувати до театру кріпаків. У 1789 театр був побудований у Харкові, але в ньому йшли тільки російські п'єси. Першими українськими постановками були «Наталка Полтавка» в 1819 році і пізніше «Москаль-чарівник» у Полтавському любительському театрі. Театр діяв у Полтаві у 1818-1821 роках. Професійна ж українська трупа була створена тільки на початку 80-х років. Організаційними питаннями в ній займався Михайло Старицький, режисурою — Марко Кропивницький. Обидва були також драматургами. Їм вдалося об'єднати талановитих акторів: брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана — Карпенко-Карий, Миколи —Садовський, Панаса — Саксаганський), Марія Заньковецька, Ганна Затиркевич, інші. Пізніше трупа декілька разів розділялася, але, що цікаво, всі чотири оформлені колективи продовжували працювати яскраво, мали великий успіх в Україні, на півдні Росії (тому що трупи були пересувними). Великий знавець української мови, Михайло Старицький писав комедії (не гасне популярність «За двома зайцями»), драми («Не судилося», «Богдан Хмельницький»). Творцем української соціальної драми став Іван Карпенко-Карий (Тобілевич). У основі його п'єс (драми «Бурлака», «Безталанна», комедії «Сто тисяч», «Хазяїн») лежать глибокі психологічні конфлікти, гострі соціальні протиріччя.