Адміністративні правопорушення у сфері фінансової, банківської і бюджетної систем України (кУпАп)

• сфера валютного регулювання

Стаття 162. Порушення правил про валютні операції

Стаття 162-1. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті

Стаття 162-2. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних

рахунків

• ринок цінних паперів

Стаття 163. Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску або порушення порядку

здійснення емісії цінних паперів

Стаття 163-5. Приховування інформації про діяльність емітента

Стаття 163-6. Ненадання документів, що підтверджують право власності на цінні папери

Стаття 163-7. Діяльність на фондовому ринку без ліцензії

Стаття 163-8. Маніпулювання на фондовому ринку

Стаття 163-9. Незаконне використання інсайдерської інформації

Стаття 163-10. Порушення порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру

власників іменних цінних паперів або порядку передачі ведення реєстру

власників іменних цінних паперів

Стаття 163-11. Порушення порядку розкриття інформації на фондовому ринку

Стаття 163-12. Порушення умов видачі векселів

• сфера податкової системи

Стаття 163-1. Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських

висновків

Стаття 163-2. Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування

належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)

Стаття 163-3. Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової

служби

Стаття 163-4. Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи

фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи

Стаття 164-1. Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку

доходів і витрат

Стаття 165-1. Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування

Стаття 165-3. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування на випадок безробіття

Стаття 165-4. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності

Стаття 165-5. Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,

зумовленими похованням

• сфера фінансової системи

Стаття 164-2. Порушення законодавства з фінансових питань

Стаття 166-8. Порушення порядку зайняття діяльністю з надання фінансових послуг

Стаття 166-9. Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації

(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню

тероризму

Стаття 166-13. Порушення законодавства, що регулює фінансові механізми здійснення

інвестицій у будівництво житла

Стаття 165-2. Порушення порядку формування та застосування цін і тарифів

• сфера бюджетної системи

Стаття 164-12. Порушення бюджетного законодавства

• сфера банківської системи

Стаття 166-5. Порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів

Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які

загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку

Стаття 166-7. Протидія тимчасовій адміністрації або ліквідації банку

Злочини у сфері фінансової, банківської і бюджетної систем України

• сфера фінансової системи

Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення

в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних

паперів чи білетів державної лотереї

Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом Стаття 209-1. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію

легалізації (відмиванню)доходів,одержаних злочинним шляхом, або

фінансування тероризму

Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами

• сфера цінних паперів

Стаття 222-1. Маніпулювання на фондовому ринку Стаття 223-1. Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних

паперів Стаття 223-2. Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів Стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних

паперів Стаття 232-1. Незаконне використання інсайдерської інформації

Стаття 232-2. Приховування інформації про діяльність емітента - сфера бюджетної системи

Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи

надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з

їх перевищенням

Стаття 211. Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону

- сфера податкової системи

Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) Стаття 212-1. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне

соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування - сфера банківської системи

Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ,платіжними картками та іншими

засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що

становлять комерційну або банківську таємницю

Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці

2. Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)

КК України серед злочинів у сфері господарювання передбачає відповідальність у випадках ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Стаття 212.Ухилення від сплати податків, зборів(обов'язкових платежів) 1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах,

- карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах,

- караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах,

- караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відпо-відальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

П р и м і т к а. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів переви-щують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподат-ковуваний мінімум доходів громадян.

Характеристика складу злочину

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері податкового регулювання в частині формування доходних статей бю­джетів різних рівнів і державних цільових фондів.

Предметом злочину є податки, збори та інші обов'язкові платежі, що вхо­дять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку. Нормативна ознака предмета злочину обумовлена бланкетним характе­ром ст. 212 КК, тобто види податків і зборів (обов'язкових пла­тежів) встановлені Податковим кодексом України. Функціональна ознака предмета злочину визначає його призначення для поповнення доходної частини бюджетів різних рівнів і державних цільових фондів. Тому платежі, які повинні надходити в інші фонди або інші ор­ганізації у випадку ухилення від їх сплати, не є предметом злочину, який розглядається. Вартісна ознака визначає межу між злочинним і незлочинним ухиленням і означає, що предметом злочину можуть бути податки і збори (обов'язкові платежі), що складають кошти, які фактично не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів у значних, великих чи особливо великих розмірах. Згідно з приміткою до ст. 212 КК під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в ти­сячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром — в три тисячі і більше разів, під особливо великим розміром — в п'ять тисяч і більше разів.

Закон шляхом кратного обчислення розмірів сум коштів, які не надійшли, обмежує коло злочинних діянь. Саме за розміром сум, що не надійшли до бюджетів або державних цільових фондів, визначається межа між злочинним і незлочинним ухиленням від сплати податків, а також про­водиться диференціювання видів цього злочину — простого, кваліфіковано­го і особливо кваліфікованого.

Встановлюючи вартісну ознаку, слід виходити з розміру суми коштів по­датків, зборів або інших обов'язкових платежів, що фактично не надійшли до бюджетів різних рівнів чи до державних цільових фондів. Враховуючи характеристику предмета злочину, при обчисленні розмірів коштів, які не надійшли, слід виходити з суто несплачених грошових сум. Що ж до штрафів і пені, які застосовуються відповідно до вимог податкового законо­давства, то вони не можуть включатися в ці суми, оскільки не є предметом злочину, передбаченого ст. 212 КК. Кошти, які не надійшли у значному, великому або особливо великому розмірах, повинні визнаватися такими як тоді, коли сума податків дорівнює або перевищує зазначені у законі розміри по одному виду податку, збору чи іншого обов'язкового платежу, так і у тому разі, коли ця сума є результатом несплати різних видів податків, зборів чи інших обов'язкових платежів.

Об'єктивна сторона цього злочину полягає в ухиленні від сплати по­датків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподат­кування, введені у встановленому законом порядку, якщо ці діяння призве­ли до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Ухилення, як суспільне небезпечне діяння, безпосередньо виявляється в бездіяльності, яка може в певних випадках обслуговуватися дією (під ухи­ленням від сплати податків слід розуміти невчинення дій, тобто невиконан­ня покладених на особу обов'язків по сплаті податків, що дійсно могли і по­винні були бути сплачені, так само, як і неналежне здійснення таких обов'язків з метою уникнути повністю або хоча б частково сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів).

Бездіяльність — ухилення від сплати податків розглядається як злочин­на, коли встановлено правовий обов'язок особи сплачувати відповідні подат­ки, існує можливість такої сплати і має місце невиконання такого обов'яз­ку, що призводить до ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у визначених законом розмірах.

Ухилення від сплати податків може виявлятися в різних формах: непо­данні документації з оподаткування; приховуванні (заниженні, необчис-ленні) об'єктів оподаткування; простій несплаті податків; незаконному отри­манні пільг по податках; іншому незаконному ухиленні від сплати податків.

Неподанням документації з оподаткування вважається ненадання доку­ментації з оподаткування у встановленій формі й у відповідні строки в дер­жавну податкову службу (без поважних причин), незалежно від технічного способу здійснення неподання. Приховування (заниження, не обчислення) об'єктів оподаткування — це утаювання вірогідних відомостей про об'єкти оподаткування, які існують у реальній дійсності, шляхом заниження або необчислення. Приховування припускає вчинення або невчинення певних дій, спрямованих як на звуження кола інформації, так і навпаки, на його розши­рення. Існують різні технічні способи приховування об'єктів оподаткування. Так, наприклад, приховування може виявлятися: у приховуванні прибутку документально, тобто у поданні декларації про відсутність оподатковувано­го прибутку; у приховуванні об'єктів оподаткування шляхом реалізації продукції за готівку і невідображення цього в бухгалтерській звітності; у при­ховуванні об'єктів оподаткування шляхом подання в Державну податкову інспекцію документів про звільнення від сплати податків у зв'язку з тим, що підприємство тимчасово не здійснює господарської діяльності; у прихову­ванні прибутку, отриманого від реалізації товару, що надходить від за­рубіжних партнерів, вартість яких фактично була завищена при їх оприбут­куванні тощо. Проста несплата податків буде мати місце тоді коли певні суми подат­ку просто не сплачуються і не надходять у бюджети чи державні цільові фонди у відповідні строки. Незаконне одержання пільг по податках, по суті, є виключенням із загаль­ної схеми обчислення конкретного виду податку, закріпленої у нормативно­му акті з урахуванням особливостей, які характеризують платника, об'єкт, ставку або інші умови (при цьому пільги найчастіше виявляються у повно­му або частковому звільненні від сплати податку). Інше незаконне ухилення від сплати податків — це все, що не охоплюється жодною з вищезазначених форм ухилення. Так, наприклад, існує низка особливостей, які регулюють статус постійного представництва, яке зо­бов'язане протягом місяця від дня державної реєстрації стати на облік в дер­жавній податковій інспекції. Якщо воно не стало на облік у податковій інспекції впродовж місяця, то його дії розглядаються, як ухилення від опо­даткування. В результаті цього відповідні податкові платежі не надходять в дохід держави, і за наявності певних умов це тягтиме кримінальну відповідальність за ст. 212 КК.

Ухилення від сплати податків — це злочин з матеріальним складом, для його кваліфікації потрібно встановлення певних суспільне небезпечних наслідків. Під наслідками слід розуміти фактичне ненадходження до бюд­жетів або державних цільових фондів коштів у значних, великих або в особ­ливо великих розмірах (див. коментар до поняття предмета злочину ст. 212 КК). Ненадходження коштів, як наслідок ухилення від сплати податків, озна­чає відсутність коштів, які повинні були бути перераховані на рахунки бю­джетів різних рівнів або державних цільових фондів у встановлені законо­давцем строки, якщо не передбачено інших форм і способів перерахування таких коштів.

Для об'єктивної сторони обов'язковим є встановлення причинного зв'яз­ку між власне ухиленням і ненадходженням коштів до бюджетів різних рівнів і державних цільових фондів.

Злочин вважається закінченим з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, а коли закон пов'язує цей строк із виконанням певної дії, — з моменту фак­тичного ухилення від їх сплати. Коли ухилення від сплати податків здійснювалося у різні проміжки часу, суму несплачених обов'язкових платежів потрібно встановлювати окремо що­до кожного терміну. При цьому має враховуватись те, яким було чинне подат­кове законодавство на той час і неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Мотив для кваліфікації значення не має. Умисел при ухиленні від сплати податків є прямим, заздалегідь обдума­ним; він може бути як визначеним (простим, альтернативним), так і невизначеним.

Згідно з ч. 1 ст. 212 КК суб'єктами злочину визнаються: службові осо­би підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності; особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної осо­би; будь-які інші особи, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

Спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за ухилен­ня від сплати податків передбачено у ч. 4 ст. 212 КК. Особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за ухилен­ня від сплати податків у тому разі, коли: вперше вчинила діяння, передба­чені частинами 1 та 2 ст. 212 КК; до притягнення до кримінальної відпо­відальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі); відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Під вчиненням злочину вперше слід розуміти те, що особа або раніше взагалі не вчиняла злочинів, передбачених частинами 1 та 2 ст. 212 КК, або на момент вчинення ухилення від сплати податків судимість за раніше вчи­нений злочин, передбачений частинами 1 або 2 ст. 212 КК, була знята або погашена у встановленому законом порядку.

До моменту притягнення до кримінальної відповідальності означає що особа повинна сплатити податки, збори (обов'язкові платежі) та відшкоду­вати шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) до моменту винесення постанови про притягнення особи як обвину­ваченої та пред'явлення її до ознайомлення.

Шкода, що завдана державі, складається з суми штрафних санкцій — фінансових і пені. Пеня — це грошове стягнення, яке складається з відсотків, що нараховуються в обов'язковому порядку з суми податкового боргу (без включення суми пені) і стягується у зв'язку з несвоєчасним ви­конанням податкового зобов'язання. Фінансова санкція — це грошове стяг­нення у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зо­бов'язання (без урахування пені та інших штрафних санкцій), яка стя­гується у зв'язку з порушенням правил оподаткування, визначених чинним законодавством.