2. Державна Національна програма “Освіта”. Україна XXI століття. – К. : Райдуга, 1994. – 61 с.

3. Мазоха Д. С. На шляху до педагогічної професії (Вступ до спеціальності) [Текст] : навч. посіб. / Д. С. Мазоха. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 168 с.

4. Про вищу освіту [Текст] : закон України // Освіта.– 2002. – 20–27 лютого. – С.5–12.

5. Про загальну середню освіту [Текст] : закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1999. – № 28. – С. 230.

6. Про освіту [Текст] : закон України. – К. : Парламентське вид-во, 1991. – 45 с. – (Закони України).

7. Про позашкільну освіту [Текст] : закон України //Освіта України. – 2000. – №31. – 2 серпня. – С.8.

8. Фіцула м.М. Вступ до педагогічної професії: навч. Посіб. [для студ вищ. Пед. Закл.] / Михайло Миколайович Фіцула. – [2-ге вид., випр., доп.]. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2003. – 136 с.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Бердянський державний педагогічний університет

Соціально-гуманітарний факультет

Кафедра педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін

ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ № 8

ПРЕДМЕТ: ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

КУРС: 2

ФОРМА НАВЧАННЯ: денна

Завдання виконав:

Студент(ка) групи

Прізвище, ім’я __________________

Методичний матеріал і завдання для самостійного опрацювання і виконання

Тема: Освітньо-кваліфікаційні рівні підготовки фахівців. Ступеневість вищої освіти.

Мета: засвоїти поняття вищий навчальний заклад, рівень акредитації, форми навчання, освітньо-кваліфікаційний рівень, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, післядипломна освіта, аспірантура, докторантура, кандидат наук, доктор наук, доцент, професор.

• За результатами самостійного опрацювання методичного матеріалу, конспекту лекцій виконайте наступні завдання.

Завдання

1. Законспектуйте рівні акредитації ВНЗ.

2. Складіть схему, яка відображає взаємозв'язок вищої і післядипломної освіти.

За результатами виконання завдань самостійної роботи кожен студент має звітуватися перед викладачем.

ЛІТЕРАТУРА

10. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка : теорія та історія / В.М. Галузинський, М.Б. Євтух. – К., 1995. – 236 с.

11. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / Семен Устимович Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 375 с.

12. Мазоха Д. С. На шляху до педагогічної професії (Вступ до спеціальності) [Текст] : навч. посіб. / Д. С. Мазоха. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 168 с.

13. Фіцула М.М. Вступ до педагогічної професії: навч. посіб. [для студ вищ. пед. закл.] / Михайло Миколайович Фіцула. – [2-ге вид., випр., доп.]. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2003. – 136 с.

14. Бех І.Д. Становлення професіонала в сучасних соціальних умовах / І.Д. Бех // Педагогіка толерантності. – 2001. – №3–4. – С. 157–162.

15. Богданова А., Борисов С. Психологія організації творчого педагогічного процесу / А. Богданова, С. Борисов // Завуч. – 2001. – №6. – С. 6–9.

16. Державна програма «Вчитель» / / Директор школи. – 2002. – №23–24 (червень). – С. 3–23.

17. Євтух М. Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя / Микола Євтух / / Педагогічна газета. – 2002. – №8–9. – С.7.

18. Сметанський М. Соціально-педагогічні умови професійного становлення, вчителя / Микола Сметанський / / Рідна школа. – 1995. – №5. – С.26–28.

Методи і прийоми самостійної роботи над завданнями

Вивчення і конспектування методичного матеріалу та першоджерел. Письмове виконання практичних завдань.

Види контролю

Співбесіда з викладачем, тестування, перевірка виконаних завдань.

Навчально-методичний матеріал

для самостійного опрацювання з теми

Вищими закладами освіти є: технікум, коледж, інститут, консер­ваторія, академія, університет та ін.

Відповідно до статуту вищих закладів освіти встановлено чоти­ри рівні акредитації:

- перший рівень — технікум, училище, інші, прирівняні до них, вищі заклади освіти;

- другий рівень — коледж, інші, прирівняні до нього, вищі зак­лади освіти;

- третій і четвертий рівні (залежно від результатів акредитації) -інститут, консерваторія, академія, університет.

Вищі заклади освіти готують фахівців за такими освітньо-ква­ліфікаційними рівнями:

- молодший спеціаліст — забезпечують технікуми, училища та інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації;

- бакалавр - забезпечують коледжі, вищі заклади освіти другого рівня акредитації;

- спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти третьо­го і четвертого рівнів акредитації.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої ос­віти.

Виходячи з її структури, перший ступінь передбачає здобуття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст"; другий - "Бакалавр" (базова вища освіта); третій - "Спеціаліст", "Магістр" (повна вища освіта).

Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, клінічна ор­динатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів). Після­дипломна освіта забезпечує одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти і досвіду практичної діяльності, поглиблення професійних знань, умінь за спеціальністю, професією.

Післядипломна освіта здійснюється такими закладами:

- академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідго­товки, удосконалення, навчально-курсові комбінати;

- підрозділи вищих закладів освіти (філіали, факультети, відділен­ня та ін.);

- професійно-технічні заклади освіти;

- відповідні підрозділи в організаціях та підприємствах.

Ці заклади можуть працювати за очною, вечірньою, заочною фор­мами навчання, мати філіали і вести науково-дослідницьку роботу.

Аспірантура в Україні є основною формою підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів. Існує очна (три роки) із забезпечен­ням аспірантів державною стипендією і заочна аспірантура (чотири роки). До аспірантури приймають осіб, які виявили здатність до науково-дослідної чи науково-педагогічної діяльності, мають закін­чену вищу освіту, стаж практичної роботи після закінчення вищого закладу освіти не менше двох років (за обраною спеціальністю) і склали вступні екзамени. Аспірант працює під керівництвом свого наукового керівника, складає екзамени кандидатського мінімуму, го­тує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Докторантура - вищий ступінь у системі підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, частина системи безперервної освіти. Діє при провідних вищих закладах освіти, наукових установах і організаціях. До докторантури з відривом від виробництва прийма­ються особи які мають науковий ступінь кандидата наук і досягли значних успіхів в обраній галузі. Термін підготовки в докторантурі зараховується до стажу наукової праці і є трирічним. Докторантам виплачується державна стипендія, а для надання їм допомоги у проведенні дисертаційного дослідження за місцем підготовки мо­жуть призначатися наукові консультанти.

Система вищої освіти передбачає здобуття громадянами України певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Бакалавр - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загаль­нокультурну підготовку, фундаментальні та професійно орієнтовані уміння і знання щодо узагальненого об'єкта праці і здатний вирі­шувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад.

Спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знан­ня, має певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад.

Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на ос­нові кваліфікації бакалавра або спеціаліста отримав поглиблені спец­іальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення про­блемних професійних завдань у освітній галузі.

Кандидат наук - перший науковий ступінь в Україні, що присуд­жується особам з вищою освітою, які склали кандидатський мінімум і захистили кандидатську дисертацію. Ступінь кандидата наук при­суджують спеціалізовані ради вищих закладів освіти або науково-дослідних установ.

Доктор наук - науковий ступінь, який присуджується особам, що захистили докторську дисертацію й мали до того, як правило, вчений ступінь кандидата наук (в Україні) або магістра.

Старший науковий співробітник - вчене звання і штатна посада в науково-дослідних установах. Це звання присуджується докто­рам і кандидатам наук, які мають друковані праці або винаходи і обіймають відповідні посади.

Доцент - вчене звання для викладачів вищих закладів освіти, яке присвоюється особам, що мають, як правило, науковий ступінь кандидата наук, друковані наукові праці або винаходи і обрані на посаду.

Професор - вчене звання, що присвоюється найбільш кваліфіко­ваним викладачам вищих закладів освіти і науковим працівни­кам науково-дослідних установ. Це звання надається особам, які мають вчений ступінь доктора наук, а в окремих випадках - висо­кокваліфікованим спеціалістам, які не здобули вченого звання, але мають певні заслуги в галузі науки, техніки, з багаторічною педаго­гічною діяльністю, а також є авторами наукових праць і навчально-методичних посібників.