Література

1. Грицаєнко В.І. та інш. Довідник майстра машинного доїння. К.:Урожай, 1987.-184с.

2. Карташов Л.П. Машинное доение коров. М.: Колос, 1982.- 421с.

3. Рощин П.М. Механизация в животноводстве. М.: Агропромиздат, 1988.

4. Мельников С.В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. Л.: Агропромиздат, 1985.-640с.

5. Ревенко І.І. та інш. Механізація виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай, 1994.-264с.

6. Ревенко І.І. та інш. Посібник-практикум з механізації виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай, 1994.-288с.

Методична довідка

Витрати повітря доїльним апаратом залежить від величини вакууму, числа пульсацій і ємкості камер і трубок, в яких діє змінний вакуум, а також піддійкової камери доїльного стакана. Розрахунок виконуємо за залежністю:

Q=1,35^.f ^.V^.(1+a), (1)

де 1,35 – коефіцієнт, що враховує перетікання повітря із-за недосконалості вузлів апарату;

f – частота пульсації, с^-1;

для „Волги” f=0,5; 1; 1,5; 2.

для „ДА-2М” f=0,5; 1,35; 1,5; 2.

V – початковий об’єм повітря при атмосферному тиску (Р = 760 мм рт.ст.)

для „Волги” V= 7^.10^-4м³;

для „ДА-2М” V= 5,3^.10^-4м³.

Для інших апаратів необхідно розрахувати а – коефіцієнт, що враховує негерметичність вузлів апарату:

(2)

де α₁ - втрати повітря в з’єднаннях труб і кранах, α₁ =10%;

α₂ – втрати між дійкою корови і дійковою гумою, α₂ =5%;

α₃ – втрати через доїльні стакани при невірному їх надіванні на дійки, α₃ =20%;

α₄ – втрати при спаданні шлангів або доїльних стаканів з дійок, α₄ =25%;

α₅ – зниження подачі насоса із-за розрідження оливи в насосі, α₅ =20%;

α₆ – зниження подачі насоса із-за підвищення температури корпуса

насоса і погіршення наповнення міжлопатевого простору, α₆ =20%.

Ці коефіцієнти справедливі при стандартній частоті, а при підвищенні частоти а = 2...3.

Фактичну витрату повітря визначають на доїльній установці УИД-10 з ввімкненим лічильником ГКФ. Доїльний апарат установки регулюють на номінальний режим: частота f =70±5 хв^-1 і вакуумметричний тиск Р=0,48 кг/см². Витрати повітря (м³/год) оцінюють за лічильником за фіксований час роботи (t=3...5 хв) вакуумного насоса, при цьому:

, (3)

Q_n ,Q_пп – поточні і попередні показники лічильника, м³/год,

t – тривалість заміру, хв.

Заміри знімають з точністю до 0,1 м³/год.

Після зняття замірів фактичної витрати повітрярегулятором УИД-10 задаємо вакуумметричний тиск від 0,48 до 0,20 кг/см². При цьому три рази визначаємо частоту пульсації при кожному вакуумметричному тиску.

Дані заносимо до таблиці 1.

Таблиця 1

Залежність частоти пульсації від вакуумметричного тиску

Марка апарату	Величина вакуумметричного тиску, кг/см2
	0,48				0,40				0,35				0,30				0,25				0,20
	1	2	3	ср	1	2	3	ср	1	2	3	ср	1	2	3	ср	1	2	3	ср	1	2	3	ср

За отриманими середніми значеннями будуємо графік f=f₁(P), аналізуємо його.

Враховуючи, що робочий цикл складається із такту ссання (Т_с) і стиску (Т_ст) в двотактних доїльних апаратах, а в тритактних – такту ссання, стиску і відпочинку (Т_від), то відносна тривалість такту ссання визначається:

– для двотактних,

– для тритактних.

При цьому тривалість циклу (пульсу) складе:

Т_ц2 = Т_с + Т_ст – для двотактних апаратів,

Т_ц3 = Т_с + Т_ст + Т_від – для тритактних доїльних апаратів.

Звідси частота пульсації визначається, (с^-1):

(4)

Оцініть тривалість перехідних процесів: від такту ссання до такту стиску (Т_с – Т_ст ) і від такту стиску до такту ссання (Т_ст – Т_с).

Для оцінки тривалості тактів і перехідних процесів визначається масштаб часу на кімограмі. Для цього через визначений час (3...5с) наносять позначки на кімограмі, або визначається швидкість протягування стрічки. Перехідні процеси записуються похилими лініями. При обробці кімограми середня тривалість тактів фіксується інтервалом часу, що відноситься до середньої висоти ординат кімограми (Р_ср).