9.3. Організаційно-правові форми підприємництва в Україні

В яких організаційно-правових формах можна зареєструвати підприємство в Україні?

Підприємництво в Україні здійснюється в кількох організацій­них формах на вибір підприємця відповідно до законів України. Основними законами, які має знати кожен підприємець, є: "Про власність", Господарський кодекс, "Про підприємництво", "Про під­приємства в Україні", "Про господарські товариства", "Про об'єд­нання громадян" тощо. Вони висвітлюють порядок створення, дія­льності, реорганізації й ліквідації окремих організаційних форм підприємництва в нашій країні.

Відповідно до форм власності всі підприємства в Україні мають такі організаційно-правові форми:

1) приватне підприємство, грунтоване на власності окремого громадянина України із правом наймання робочої сили;

2) колективне підприємство, грунтоване на колективній влас­ності підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, гро­мадської та релігійної організації;

3) комунальне підприємство, грунтоване на власності адмініст­ративно-територіальних одиниць;

4) державне підприємство, грунтоване на загальнодержавній власності;

5) підприємство, грунтоване на змішаній формі власності.

9.4. Колективні форми

На разі особливого значення набуває розвиток колективних під­приємств. Тому докладніше спинімося на конкретних різновидах їх.

Колективними підприємствами є:

— кооперативи — це об'єднання громадян для спільного веден­ня господарської або іншої діяльності. При цьому важливою харак­теристикою кооперативу є особиста участь кожного члена коопера­тиву у виробничому процесі, а також використання власного або орендованого майна;

— орендні підприємства, грунтовані на договорі оренди про тим­часове платне володіння і використання певного майна, необхідного для здійснення підприємницької діяльності орендарем;

— господарські товариства — це підприємства, установи, орга­нізації, створені на основі договору між юридичними і фізичними особами шляхом об'єднання їхнього майна і підприємницької діяль­ності з метою одержання прибутку.

Щоб зрозуміти, що ж таке господарські товариства, розглянемо їх конкретні форми.

Відповідно до Закону України "Про господарські товариства" до них належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою від­повідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства.

Акціонерне товариство (АТ) — це підприємство, кошти яко­го утворюються шляхом об'єднання коштів багатьох учасників че­рез випуск акцій (див. корпорація). АТ бувають двох видів: відкри­ті АТ, акції яких можуть вільно продаватися і купуватися, і закри­ті АТ, акції яких розподіляються між засновниками і не можуть поширюватися шляхом передплати, купуватися або продаватися на біржі.

Товариство з обмеженою відповідальністю — товариство, що має статутний фонд, розподілений на частки, розмір яких визначе­но у документах про заснування. Учасники товариства несуть відповідальність і ризик збитків лише в межах їхнього внеску.

Товариство з додатковою відповідальністю — товариство, статутний фонд якого також розподілений на частки певних розмі­рів. Учасники такого товариства відповідають за його борги не тіль­ки своїми внесками у статутний фонд, а й, за недостатності цих сум, належним їм майном. Проте ця відповідальність буде кратною розміру їхнього початкового внеску в статутний фонд.

Повне товариство — таке товариство, всі учасники якого зай­маються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном.

Командитне товариство — товариство, що має, поряд з од­ним або більшістю учасників, котрі несуть відповідальність за зо­бов'язаннями всім своїм майном, також одного або більше учасни­ків, відповідальність яких обмежується внеском у майно товарист­ва (вкладників). Тобто відповідальність різних учасників такого то­вариства неоднакова.

Для допитливих

Малі підприємства. Відповідно до обсягів виробництва, розмі­рів прибутку та кількості працівників (незалежно від форм власнос­ті) підприємство може належати до категорії малих, середніх або великих підприємств. Вирішальну роль у цьому поділі підприємств зазвичай відіграє кількісний показник працюючих на цьому підпри­ємстві людей.

Українське законодавство до малих підприємств відносить під­приємства з кількістю зайнятих від 15 до 200 осіб залежно від галу­зі або різновиду діяльності. Так, у промисловості та будівництві малими вважаються підприємства, на яких працює до 200 осіб, в інших галузях виробничої сфери — до 50 осіб, у науці та науковому обслуговуванні — до 100 осіб, у галузях невиробничої сфери — до 50 осіб, а в роздрібній торгівлі — до 15 осіб.