Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
9 Предпринимательство.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
1.48 Mб
Скачать

9.2. Які існують організаційно-правові форми підприємств

Вибір організаційно-правової форми підприємства залежить від особистих інтересів і бажань, проте у головному вона визначається цілком об'єктивними умовами. А саме: сферою діяльності твоєї фір­ми, наявністю у тебе коштів, перевагами й недоліками різних форм підприємств, а також тими умовами, що їх створює держава для сти­мулювання розвитку окремих форм (пільгові умови оподатковуван­ня, кредитування, спрощення ведення бухгалтерського обліку тощо).

Спробуймо схарактеризувати наявні організаційно-правові фор­ми підприємств.

Найпоширенішими у світовій практиці є одноосібне володіння, партнерство (товариство) і корпорація.

Одноосібне володіння — це фірма, власник якої самостійно веде справи у власних інтересах, одержує весь прибуток і несе особис­ту відповідальність за всіма її зобов'язаннями

Він є суб'єктом необмеженої відповідальності. Це класичний приклад індивідуального підприємництва, заснованого на приват­ній власності однієї особи (sole proprietorship).

Якщо підприємства створюються шляхом об'єднання коштів двох і більше фізичних або юридичних осіб, тоді виникає колективне підприємство — партнерство ( partnership).

Партнерство — це фірма, організована кількома особами, котрі спільно володіють і управляють підприємством, і при цьому відповідачи несуть необмежену відповідальність за діяльність підприємства

Але якщо власниками підприємства є численні особи — власни­ки акцій, тоді ми маємо корпорацію (corporation, public company).

Корпорація — це фірма, що має форму юридичної особи, де від­повідальність кожного власника обмежена його внеском у це під­приємство

Завдання

Подай наведені нижче дані у вигляді трьох кругових (або стовп­частих) діаграм. Проаналізуй одержаний результат.

Таблиця 9.1

Розподіл виробників у сша за формою власності, величиною обігу і чистого прибутку (частка кожної форми у %)

Усього фірм

Одноосібне володіння

Партнерство

Корпорації

74,6%

6,8%

18,6%

Обіг

7%

4,7%

89,6%

Чистий прибуток:

21,6%

9,3%

69,1%

Пояснення до таблиці. Якщо порівняти кількісні співвідношен­ня наведених показників, то виявиться, що на одноосібні володіння припадає понад 70% від загального числа фірм, і лише 6—7% сукуп­ного випуску продукції приватних фірм США, на партнерства — 10% від загальної кількості і 4—5% випуску продукції, на корпо­рації відповідно 18—20% і 88—90%.

Такий парадокс неважко пояснити, якщо докладніше ознайо­митися з перевагами й недоліками кожної із перелічених організа­ційних форм підприємств.

Безперечними перевагами одноосібного володіння є: простота організації (установи, управління тощо), свобода дій під час прий­няття рішень; вагомий економічний стимул, який полягає в одер­жанні всього прибутку однією особою.

Серед очевидних недоліків цієї фірми варто назвати такі:

— обмеженість фінансових і матеріальних ресурсів, зумовлена браком коштів власника фірми;

— складність одержання кредитів;

— відсутність розвиненої системи внутрішньої спеціалізації ви­робничих та управлінських функцій;

— необмежена відповідальність, за якої власник у разі банкрутст­ва ризикує не тільки капіталом, вкладеним у справу, а й усією своєю особистою власністю.

Партнерство — це фірма, організована групою однодумців, котрі спільно володіють і управляють підприємством. Основні пра­ва належать усім партнерам. Партнерства типові для різних сфер інтелектуальної діяльності, зокрема мистецтва, юриспруденції, ме­дицини тощо. Вони зазвичай життєздатні за невеликої кількості учасників.

Партнерствам притаманна більшість переваг одноосібного володіння. їх легко організува­ти, контролювати. Ними неваж­ко управляти. Водночас вони ма­ють низку характерних переваг. Вони вможливлюють ширше використання поділу праці й спеціалізації у виробництві та управлінні, створюють сприят­ливі умови для розв'язання фі­нансових питань.

Подібно до одноосібного володіння, партнерствам властиві пев­ні недоліки (мізерність фінансових коштів, необмежена відповідаль­ність тощо). До того ж, до них додаються й нові. Головним є розпо­діл функцій, у результаті чого може виникнути неузгодженість дій, несумісність інтересів і, як наслідок, загроза потенційного розпаду партнерства або виходу зі справи одного з партнерів.

Порада діловій людині

При реєстрації партнерства уважно складайте угоду про засну­вання, позаяк у подальшому це дасть вам змогу уникнути бага­тьох проблем зі своїми партнерами.

Третім різновидом підприємства є корпорація.

Корпорація — це фірма, в якій відповідальність кожного власника обмежена його внеском у це підприємство.

Уяви собі, що ти з друзями вирішив налагодити випуск піци ' різних видів і термінів зберігання. Щоб розпочати свою справу, вам необхідна значна сума грошей. Ви знаєте, що така організаційна форма, як корпорація, дасть вам змогу у стислі терміни зібрати потрібну суму. Обговоривши ситуацію, ви вирішили випустити 300 000 акцій по 1 грн за штуку. Вартість акції невелика, тому бажаючих її придбати буде достатньо. У такий спосіб за стислий термін ви матимете необхідні кошти.

Купуючи акції, акціонери планують одержувати дивіденди — частину щорічного прибутку.

Ті, хто купив акції, стали акціонерами, тобто співвласниками вашої фірми. Кожна звичайна акція надає право одного голосу при ухваленні

рішення. Щоб управляти діяльністю компанії, потрібно мати значний, або контрольний пакет акцій (50% + 1 акція).

Корпорація управляється відносно незалежно від її власників. Якщо акціонерам не подобається здійснювана нею політика, вони можуть продати свій пай (акції), але, як правило, не здатні ліквіду­вати корпорацію як таку. Тому сучасні корпорації характеризують­ся певною стабільністю.

Перевага корпорації полягає ще й у тому, що в разі банкрутства акціонери втрачають лише ті суми, що заплатили, купуючи акції. Кредитори висувають позов до корпорації загалом, а не до акціоне­рів як приватних осіб.

Поряд із безперечними перевагами корпораціям властиві й сут­тєві недоліки. Корпорації надають широкі можливості для всіляких зловживань. Дрібні й середні власники акцій зазвичай не мають необхідної і достатньої інформації про діяльність корпорації, тому контроль за діяльністю її "команди" послаблений. Власники конт­рольного пакета акцій можуть здійснювати контроль лише за ви­щими керівниками. Прагнучи особистого збагачення, вищі менед­жери беруть участь у надзвичайно ризикованих операціях, а поде­коли йдуть на прямі зловживання владою (махінації з цінними па­перами, переливання капіталу в дочірні компанії, підозріла вироб­нича діяльність тощо). Утім, як правило, такі зловживання можли­ві лише у певних межах. Стримуючим чинником виступає сам ри­нок. Якщо корпорація починає працювати погано, небезпека втру­чання акціонерів у поточні справи компанії зростає. Виникає загро­за "поглинання" даної фірми іншою і повної заміни команди (при­наймні, її верхнього ешелону). До того ж, падає престиж менедже­рів компанії, що в перспективі може спричинити різке скорочення їхніх доходів.

Наступним суттєвим недоліком діяльності сучасної корпорації є подвійне оподаткування. Річ у тім, що частина прибутку корпора­ції, що виплачується акціонерам у вигляді дивідендів, спочатку опо­датковується податком як прибуток корпорації, а потім — як час­тина доходу власника акцій. У результаті значна частина прибутку перетворюється на податки, сплачувані державі.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]