V. Стилістичні вправи

Стилістика введена в шкільний курс мови з тим, щоб ознайомити учнів з особливостями функціонування мови у різних сферах спілкування, цілеспрямованим добором і ви­користанням у кожному з функціональних стилів мовлен­ня мовних засобів, розвинути в учнів чуття, виробити кри­тичне ставлення до рівня власного мовлення, прагнення удосконалювати його, оволодівати уміннями творити тексти різних стилів, жанрів і типів мовлення. У формуванні таких умінь і навичок велике значення мають вправи із сти­лістики. Вони активізують пізнавальну діяльність учнів, творче мислення, включають частково-пошукові і проблем­ні завдання, сприяють поглибленому засвоєнню відомостей з лексики і граматики, виробленню умінь добирати і використовувати мовні засоби, з урахуванням зна­чення, емоційно-експресивного і стилістичного забарвлен­ня, сфери спілкування, конкретної ситуації мовлення ад­ресата; осмисленню функцій стилістичних мовних засобів у відповідних стилях мовлення, прийомів їх використання з метою увиразнення інформативності висловлювання, емо­ційності і експресивності; формуванню поняття про взаємо­зв'язок у висловлюванні нейтральних мовних засобів і сти­лістично забарвлених. Вправи на повний і частковий стилістичний аналіз ведуть до осмислення змістової, жан­рово-мовленнєвої і стилістичної структури текстів.

Особливу роль відіграють вправи на творення текстів різних функціональних стилів. Ними передбачається вироб­лення умінь застосовувати одержані знання у самостійній творчій роботі. Ці вправи розмежовуються на такі, що виконуються на основі опорних текстів, і такі, які вимагають абсолютної самостійності — глибокого розуміння теми, са­мостійного визначення основної думки, типу і жанру мов­лення, добору мовних засобів і стилістично доречного їх використання при написанні твору визначеного стилю. Завершальний етап роботи над твором — стилістичне реда­гування.

Загальна побудова пропонованого навчального посіб­ника і порядок подачі матеріалу в кожній частині визна­чається програмою.

Певну допомогу в роботі над вправами подасть перед­мова, у якій розглядаються стилістичні функції мовних засобів. Рекомендована література відбиває різноаспектні позиції лінгвістів і методистів з багатьох питань сти­лістики, які враховані автором.

Подані в збірнику вправи спрямовані на осмислен­ня учнями функцій мовних засобів у різних стилях мов­лення, що здійснюється на основі цілеспрямованих стилі­стичних спостережень, стилістичного аналізу, стилістич­них експериментів, стилістичних дослідженнях.

Стилістичні спостереження використовуються з метою формування стилістичного чуття у розпізнаванні сти­лістичних мовних засобів. Цей метод тісно пов'язаний з іншими методами і лежить в основі стилістичного аналізу, стилістичного експерименту, стилістичних до­сліджень.

Стилістичний аналіз — один із основних методів вивчен­ня стилістики, формування поняття про функціональні сти­лі, різновиди мовлення, функціонування у них мовних за­собів. При стилістичному аналізі встановлюється взаємо­зв'язок між завданням мовлення і добором мовних засобів для реалізації цих завдань.

Повний стилістичний аналіз зв'язних текстів формує уміння розмежовувати функціональні стилі, веде до ус­відомлення стильової структури кожного з них.

Повний стилістичний розбір передбачає:

1. виразне читання тексту;

2. визначення теми і основної думки;

3. осмислення сфери спілкування, завдань мовлення;

4. дослідження функцій нейтральних і стилістично за­барвлених мовних засобів — лексичних, морфологічних, синтаксичних — у тексті;

5. пояснення прийомів використання мовних засобів у текстах, для яких характерною є функція впливу;

6. умотивоване визначення стилю тексту.

Повний стилістичний аналіз текстів різних стилів веде до усвідомлення учнями того, що використання кожного з них пов'язується з певною сферою спілкування: розмовний стиль використовується в розмовному усному спілкуван­ні, науковий — у сфері науки, офіційно-діловий — у діло­вих стосунках, публіцистичний — у суспільно-політичній сфері діяльності, художній — у художній літературі. Учні осмислюють, що основу кожного стилю становлять ней­тральні мовні засоби — лексичні і граматичні. Специфіку стилю визначають стилістично забарвлені мовні засоби. Добір мовних засобів — стилістично нейтральних і стиліс­тично забарвлених — підпорядковується завданням мов­лення.

При аналізі текстів розмовного стилю береться до уваги його форма — діалогічне чи монологічне мовлення; до­сліджуються мовні засоби, що визначають його специфіку: використання слів, характерних для розмовного мовлення; синтаксичних конструкцій з вигуками, частками, вставни­ми словами, повторами, що дозволяють мовцю висловити своє ставлення до повідомлюваного; використання у реплі­ках діалогу незакінчених речень, специфічної інтона­ції.

Аналіз текстів наукового стилю передбачає осмислення учнями найістотнішої ознаки їх — наукової термінології; використання синтаксичних конструкцій, що забезпечують логіку теоретичних міркувань: речень, у яких чітко вира­жені причиново-наслідкові смислові зв'язки між складови­ми частинами; аналіз офіційно-ділового стилю — усталених мовних зворотів і штампів, необхідних для зручності спіл­кування у цій сфері, відсутності емоційно-забарвлених слів; публіцистичного стилю — суспільно-політичної лекси­ки, словосполучень суспільно-політичного змісту. Аналізуючи художній стиль, передбачається усвідомлення всіх мов­них засобів, які діють з допомогою створених образів на почуття і думки читачів, слухачів.

Доцільність використання тих чи інших мовних засобів встановлюється за допомогою стилістичного експерименту, коли замінюється використана автором лексична, морфо­логічна чи синтаксична одиниця синонімічною і вмотиво­вується авторський добір.

Стилістичні дослідження використовуються з метою фор­мування умінь встановлювати стилістичні закономірності. Він є ефективним при умові ґрунтовних теоретичних знань з стилістики і умінь проводити стилістичні спостереження, стилістичний аналіз, стилістичний експеримент.

Вправи з лексичної стилістики знайомлять учнів з ін­формативною функцією слова, з словами стилістично ней­тральними і стилістично забарвленими. Ними передбача­ється вироблення в учнів чуття розрізняти книжні і роз­мовні відтінки слова, осмислення того, з якими стилями мовлення пов'язується вживання і функції їх у цих сти­лях. Системою вправ передбачається також ознайомлення учнів з емоційно-експресивною лексикою і її функціями у стилях, що допускають емоційність і підвищену ви­разність.

Важливими є вправи, якими передбачається осмислення учнями стилістичних прийомів підвищення інформативнос­ті, емоційності і виразності тексту відповідного стилю, зав­дяки вмілому добору слів, ефективним прийомам їх по­єднання і вживання.

Для усвідомлення відомостей зі стилістики і формування умінь і навичок велике значення має вдале використання стилістичних вправ. Під стилістич­ними вправами методисти розуміють усні й письмові вправи, що допомагають учням зрозуміти завдання функціональних стилів, провідні риси й особливості їх вираження на різних рівнях мови (лексики, морфології, синтаксису), ово­лодіти умінням вживати стилістичні ресурси в своїй мовній практиці.

Використання вправ безпосередньо пов'язане зі змістом основного про­грамового матеріалу у 5-9 класах, опрацьовуючи який, учні засвоюють сти­лістичні функції мовних одиниць (звідси поділ вправ на лексико-стилістичні, фонетико-стилістичні, граматико-стилістичні), і з формуванням стилістич­них умінь, яке проходить у три етапи:

1. ознайомлення зі стилями;

2. аналіз текстів різних стилів;

3. редагування чужих і власних висловлювань, транс­формація,

складання невеликих текстів.

На першому етапі виконуються вправи, що вимагають простого спосте­реження над текстами різних стилів. Наприклад:

Вправа 91. Прочитайте виразно текст. Визначте його стиль і основні ознаки. Знайдіть у тексті слова в переносному значенні, і з'ясуйте, з якою метою вони використані.

Шумлять молоді дубочки в степовій лісосмузі, шурхотять торішнім листом. Вони ще сонні, ще не скинули із своїх плечей рудуватих дублення кожухів. Дуби пізно прокидаються весною. А польові клени, осокори й берізки вже викинули клейкі листочки, спалахнули живим зеленим вогнем (І. Цюпа).

Вправа 92. Прочитайте тексти. Визначте їх тему, тип мовлення і стиль. Порівняйте тексти за схожістю і відмінністю.

1) Того ж дня багато хто з хлопців довідався від Василька про Якимового дивосила. А дехто з легковірних додавав ще й від себе, що Яким своєю чудодійною паличкою змушував дерева вклонитися і шуміти, пускав з хмари дощ, сто разів без перепочинку перепливав ставок... Тож не дивно; що кожному хотілось самому побачити щось подібне, на власні очі пересвідчитись. 2) Мати сказала:

• Чи не хилить воно на дощ? Від самих обід душно мені, млосна й поперек обзивається. Ондечки й хмари якісь непевні находять з поля.

• То гроза розвідку вислала поперед себе,— авторитетно заявив Яким.

• Буду сидіти тут і дивитися... аж покіль не насуне грозова хмара і не почнеться дощ (Лука Ляшенко).

Такі вправи містять елементи аналізу текстового матеріалу, але повною мірою аналіз реалізується на другому етапі засвоєння знань, коли приходить осмислення ролі мовних засобів в оформленні висловлювань відповідного сти­лю. На цьому етапі доцільні вправи, спрямовані на стилістичний аналіз текстів:

Вправа 93. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Зробіть стилістичний аналіз тексту, використовуючи теоретичні відомості підручника. Визначте слова-терміни і вкажіть, як вони впливають на стиль тексту.

Земля — єдина планета Сонячної системи, що знаходиться в сприятли­вих для виникнення живих істот умовах. Всі частини Землі, в яких розвинуте життя, утворюють особливу сферу — біосферу (М. Янко).

Вправа 94. Прочитайте текст. Які думки викликає прочитане? Якого стилю текст? Як це довести? Назвіть емоційно забарвлені слова, вжиті в тексті. Як вони впливають на його стиль?

Щовесни проростають з кореня буйним зелом полини, цвітуть золо­тисто-сивою гіркотою серед літа і осипаються пізньої осені дрібненьким темним насінням, яке розносить по степу вітер.

Яка дивовижна стійкість, яка живучість! Чи не так і народ наш, сто раз толочений, топтаний ворожими кіньми і рубаний чужими мечами, стрі­ляний з автоматів і танків, вистояв у битвах, і живе, і гонить з дужого кореня нове пагіння, цвіте й сіється на землі, вибореній, відстояній навіки (І. Цюпа).

Вправа 95. Прочитайте. Визначте, в якій сфері спілкування можливе таке висловлювання, кому адресоване і з якою метою. Встановіть стиль мовлення. Які слова свідчать про офіційно-діловий стиль?

Оголошення

18 квітня в актовому залі школи відбудеться зустріч з акторами обласного музично-драматичного театру. Початок о 13 годині.

Рада школи

На третьому етапі формуються уміння, пов'язані з використанням уч­нями знань про стилі мовлення. Цьому сприяють такі види вправ, як сти­лістичне редагування, стилістична трансформація і складання невеликих висловлювань (творів-мініатюр) певного стилістичного спрямування.

Стилістичне редагування текстів, у яких є елементи іншого стилю, що не відповідають меті і завданням спілкування, допомагає виховувати стилістичну пильність, розвивати мовну інтуїцію. Цей вид роботи супровод­жує вивчення програмового матеріалу. Наприклад:

Вправа 96. Прочитайте текст. Чи правильно він оформлений? Що в ньому зайве і 5' чому? Що означає виділене слово і з якою метою воно введене в текст?

Льон цвіте. Його квітки, ніби очиці малят, вдивляються в небо і беруть його барви з веселки — голубі, рожеві, білі, фіолетові, сині...

Льон — давня культурна рослина. Вперше почати культивувати його в Месопотамії, Ассірії, Єгипті, Індії, Китаї... За відомостями стародавньогрецького історика Геродота льон сіяли на території України і Колхіди ще 2500 років тому (М. Ковба).

Вправа 97. Відредагуйте деформований текст. У якому стилі він задуманий?

Наступила весна. Буяє все знову. Розцвіли квіти. На деревах появилися бруньки. А бузок і черемуха розпустилися.

Стилістична трансформація тексту виробляє в учнів свідоме ставлення до відбору мовних засобів. Суть його полягає в тому, що учень повинен передати запропонований зміст іншими засобами і виявити засоби (якщо такі будуть), властиві іншому стилю. Наприклад:

Вправа 98. Ознаки якого стилю має дане речення? Яке слово в ньому потрібно замінити у. й чому?

У сприятливих умовах на кожній рослині гречки може утворитися до З тисяч малесеньких квіток, але лише 4-13 відсотків з них дає зерно.

Вправа 99. У якому стилі оформлено поданий текст? Замініть виділені в ньому слова синонімами. Чи вплинула заміна (трансформація) на стиль тексту?

Якось увечері хтось невеличкий прийшов до нашого вогнища. Шеберхає у траві поряд, але на очі не з'являвся. Ми озброїлися ліхтарями і нумо шукати і гостя. Знайшли — це був рудий хом 'як. Світло засліпило звіринку — вона \ одвернулась і потюпошила геть (В. Севастьянов).

Особливо ефективним у системі вправ є складання учнями творів-мініа­тюр з відповідним стилістичним завданням. Наприклад:

Вправа 100. Чи доводилось вам бути в лісі восени? Пригадайте свої враження й опишіть їх так, щоб читач усе «побачив» і «відчував». Яким стилем будете користуватися і чому?

Вправа 101. Розкажіть про улюблене дерево (або квітку), користуючись різними стилями мовлення.

Вправа 102. Напишіть твір-мініатюру за даним початком. Цього ранку ми прийшли до школи раніше...

У ході виконання стилістичних вправ школярі не лише набувають умінь і. навичок розпізнавати конкретний стиль, але й усвідомлюють особливості побудови тексту залежно від мети і завдань висловлювання. Вводити стилістичні вправи в навчальний процес необхідно насамперед у зв'язку з опрацюванням мовних явищ, що мають чітко виражені стилістичні функції. При цьому не слід забувати про кількісну співвідносність стилістичних та інших (орфографічних, фонетичних, пунктуаційних тощо) вправ. Плануючи використання певного стилістичного матеріалу на уроці, учитель повинен дотримуватися основної мети — засвоєння програмової теми, оскільки заняття зі стилістики на уроках української мови мають переважно супро­відний, але безперервний характер.