2. Опрацювання стилів мовлення у 5-7 класах

Наукове ознайомлення зі стилями мовлення відбувається в 5-7 класах. Введення поняття «стиль мовлення» в шкільну програму на початку сис­тематичного курсу української мови позитивно вплинуло на стилістичну роботу, оскільки дозволило точніше визначити її зміст, обсяг, наблизити шкільну стилістику до наукової, де це поняття є центральним.

Основне завдання роботи з стилістики в 5-7 класах — ознайомити учнів зі стилями мовлення та їх основними рисами, навчити розрізняти стильові різновиди тексту, формувати навички доцільного використання лексичних, словотворчих і граматичних одиниць у всіх стилях. Ця робота проводиться і на уроках розвитку зв'язного мовлення (як складова частина багато-аспектної мовленнєвої діяльності школярів), і при усвідомленні програмо­вого матеріалу в процесі спостереження над функціонуванням мовних засобів у текстах окремих стилів.

У школі вивчаються п'ять основних стилів: у 5 класі — розмовний, художній, науковий; у 6 — офіційно-діловий, у 7 класі — публіцистичний. Далі, у 8-9 класах, здійснюють повторення і закріплення вивченого матеріалу, робота над кожним стилем вимагає відповідної послідовності: 1) з'ясування ситуації спілкування, в якій може реалізуватися конкретний стиль; 2) добір теми висловлювання відповідно до стилю; 3) розкриття мовних ознак стилю.

До введення поняття «стиль мовлення» вивчення стилістики в школі часто зводилося до роботи над поліпшенням граматичної будови мовлення і фактично підмінялося роботою над культурою мовлення. Зв'язок стилістики з культурою мовлення безперечний, однак ці види роботи в школі мають свої аспекти й особливості і змішувати їх не можна. До шкільної стилістики, поряд з поняттям стилів мовлення, повинні ввійти поняття, що характери­зують стилістичні ресурси мови в галузі фонетики, лексики і граматики. І отже, зміст роботи з стилістики в 5-7 класах ґрунтується на стилях мовлення, їх позамовних та мовних ознаках, до яких належать фонетичні, лексичні і граматичні засоби стилістики мови. Зміст роботи з стилістики в 5-7 класах, таким чином, розширюється: він охоплює не тільки питання структурної характеристики стилів мовлення, а й включає стилістичні ресурси української мови, що характеризують її звуковий склад, лексичний запас і граматичну будову.

Під час вивчення фонетики, лексики і граматики в 5-7 класах учитель (адже він викладає мову й літературу) має можливість працювати над сти­лями мовлення, особливо художнім, і на уроках літератури, знайомити учнів з деякими поняттями літературознавчої стилістики. Такий підхід до вивчення стилістики сприяє тому, що учень оволодіває стилістичною термінологією в певній системі і чіткіше уявляє собі зв'язок двох предметів, їх практичне значення (стилістика мови і мовлення виховує культуру мовлення, стилістика художньої літератури — культуру читання, глибину сприйняття прочитаного). Зміст роботи з стилістики в школі, і насамперед у 5- класах, покажемо такою схемою.

Стилістика

мови		мовлення	художньої літератури
фонетична лексична граматична	стилі мови	стилі мовлення, стилістичні функції мовних одиниць	мова творів худ. літератури; мова творів усної народної творчості

Робота з стилістики ґрунтується на знаннях учнів про текст, його струк­туру, про типи мовлення. Вивчення й аналіз структури текстів відкриває широкі можливості для удосконалення зв'язного мовлення учнів, розвиває в них здібності і навички цілісного стилістичного аналізу. Стилістика забез­печує мінімум наукових знань, необхідних для формування умінь і навичок зв'язного мовлення. Тому значна робота над стилями мовлення, їх струк­турою, ознаками проводиться на уроках зв'язного мовлення. Однак вона буде повнішою і кориснішою, якщо проводитиметься в процесі вивчення усіх розділів шкільного курсу.

Робота з стилістики в 5-7 класах розпочинається вивченням стилів мов­лення. Виникає питання: якого змісту повинні бути заняття з стилістики під час опрацювання кожного розділу? Відповідь на це питання можна одержати, виходячи із завдань стилістики, з того обсягу мовних явищ, які вона охоплює. Оскільки основними принципами вивчення стилістики є ознайомлення учнів зі стилями мовлення, їх ознаками, з явищами мовної експресії, емоційного забарвлення і багатством лексичної та граматичної синонімії, виробленням навичок володіння стилістичним багатством української мови, то робота з стилістики повинна охоплювати насамперед ці питання. Мета занять із стилістики виражається в тому, щоб учні засвоїли ті закономірності, якими керується мовець, коли вибирає необхідні мовні засоби для висловлення думки у певній ситуації.

Для методично правильної організації роботи з стилістики важливе зна­чення мають не тільки зміст теоретичного матеріалу, але й час і місце опра­цювання його на уроці. Сучасна методика української мови не пропонує чітких і стабільних меж для цього.

Основне завдання вчителя в 5-7 класах ознайомити школярів зі стилями мовлення, навчити розрізняти стильові різновиди тексту, формувати навички вживання фонетичних, лексичних і граматичних одиниць у різних стилях. Для цього можна використати таблицю, яка конкретизує обсяг питань, що підлягають вивченню в 5-7 класах.

Засвоєння стилів мовлення вимагає певної послідовності у з'ясуванні їх суті, функцій та ознак. Починаємо цю роботу з визначення завдання (функції) кожного стилю; далі вчимо дітей добирати тему висловлювання відповідно до стилю і, нарешті, знайомимо учнів з мовними ознаками кожного зі стилів.

Працюючи над стилем, слід мати на увазі, що умови спілкування значною мірою впливають на тематику і зміст висловлювань. Кожний стиль має свої актуальні теми, в науковому — теми наукових проблем, результати досліджень, в офіційно-діловому - питання, пов'язані з документами, службовими стосунками людей. Однак найбільші відмінності в стилях мовлення виражаються через мовну структуру, мовне оформлення кожного.

Одні мовні засоби частіше використовуються в одному стилі, інші - в іншому. Сукупність цих засобів і зумовлює функціональність стилю, ста­новить певну систему. Системність функціонального стилю виявляється в тому, що відбір мовних засобів - лексичних, морфологічних, синтаксичних - обумовлюється провідними стильовими рисами, котрі в свою чергу зале­жать від сфери і завдань спілкування. І отже, на уроках ознайомлення зі стилями треба розкрити ці особливості.

Вивчення трьох стилів мовлення — розмовного, наукового і художнього — відбувається поступово в 5 класі. Однак уже з першого уроку, розкриваємо значення мови як найважливішого засобу спілкування, варто ознайо­мити учнів зі стилістичним розшаруванням мови, з різними функціями спілкування, що часто залежить від мети і ситуації мовлення. На наступних уроках звертаємо увагу на різні засоби вираження думок, наприклад, у параграфі підручника та в уривку з художнього твору. Найкраще провести цю роботу на матеріалі вправ, що є в підручнику, або спеціально дібраних учителем.

Найбільш важливими у засвоєнні стилістичних понять є уроки, на яких п'ятикласники знайомляться з розмовним, науковим та художнім стилями. Ці уроки варто починати зі вступного слова вчителя про мову і мовлення, про стилістичні особливості мови: „Ви, звичайно, не раз чули і самі вимовляли слова. Але чи замислювались над тим, чим відрізняються поняття мова і мовлення. Мову ви п'ятий рік вивчаєте в школі; це звуки, слова, речення. Мовлен­ням ви постійно користуєтесь у своєму житті. Мовлення — це мова «в роботі», у процесі користування нею для спіл­кування з іншими людьми. Як це зрозуміти? Уявіть собі, ви зустріли товари­ша, з яким відпочивали влітку на морі. «Привіт, Сергійку!»— радісно вигук­нете ви. Слова привіт, Сергійко самі по собі належать до мови, але коли ви скористалися ними в житті, щоб радісно привітати товариша, вони стали мовленням.”

Щоб учні осмислили специфіку кожного стилю, необхідно ознайомити їх з екстралінгвістичними чинниками, які можуть бути подані у вигляді такої моделі ситуації спілкування:

Обставини мовлення (мовленнєва ситуація)

Сфера реалізації спілкування		Адресат спілкування (реальний чи уявний)		Мета спілкування (функція)
офіційна	неофіційна	співрозмовник	група людей	спілкування	вплив	повідомлення

Після усвідомлення позамовних чинників, що впливають на організацію будь-якого висловлювання, школярі включаються в роботу по добору теми висловлювання відповідно до стилю. За поданою вчителем тематикою (пори року, наукова стаття шкільного підручника, словника, рубрики газет) уста­новлюють можливі варіанти текстів і, залежно від функціональної спрямо­ваності, різницю в їх стилістичному оформленні.

На етапі ознайомлення зі стилями доречно на основі сформованого понят­тя про ситуацію спілкування орієнтувати учнів на такі критерії розмежу­вання стилів, як сфера використання, завдання мовлення, основні види висловлювань і найголовніші стильові риси. Усвідомлюються вони посту­пово, в процесі вивчення основних розділів курсу мови. При цьому можливе й пропедевтичне ознайомлення з мовними засобами, що зустрічаються в аналізованих уривках і свідчать про їх стильові різновиди.

Особливо ефективним є навчання, що проводиться на спеціальному уроці розвитку зв'язного мовлення.

Урок, на якому вивчатимуться функціональні стилі, варто почати зі вступного слова вчителя про мову, її стилістичні особливості: «Розповідаючи про одні й ті ж події, явища, предмети, люди по-різному висловлюють свої думки. Так, повідомлення, зроблене для батьків, товариша, учнів класу про відкриття нової експозиції у краєзнавчому музеї, в кожному конкретному випадку буде мати певні відмінності в мовному оформленні, і це законо­мірно. Наші висловлювання залежать від того, де ми їх здійснюємо, для кого і з якою метою».

Далі вчитель проектує на екран через графопроектор три тексти і про­понує визначити їх стилістичний різновид, а також ситуацію, в якій може бути використане кожне висловлювання.

1. Це незвичайна квітка. Власне, сотні квіток, зібраних у суцвіття. Ще перші промені тільки-но визирають із-за обрію, а вона вже вдивляється в далину. Ось піднімається, іскриться золотом сонце над землею, а квітка, немов зачарована, не спускає з нього «погляду»... Таким сонцелюбом є наш соняшник.

2. Соняшник невибагливий до тепла в ґрунті: його насіння починає проростати при 6-8 градусах. Проте потребує інтенсивного сонячного освітлення — затінення сповільнює його ріст. Хоч ця рослина і вважається посухостійкою, проте краще росте при достатній волозі.

3. Діалог:

• Мамо, дивись, яка гарна квітка. Вона схожа на сонце.

• А її й називають соняшником.

• Чому її не садять на клумбах у міському парку ? Вона така красива!

• Це корисна рослина. З неї роблять олію. У селах нею засівають великі паші

• А чому її назвали соняшником ? За жовті пелюстки віночком ?

• Не тільки. Вона дуже любить сонце і свою голівку упродовж усього дня повертає за сонцем. Зараз її квітки повернуті на захід.

П'ятикласники визначили, що перший текст — художній опис соняшника (використовується в художній літературі), другий — наукова розповідь (наукова стаття), третій — розмовний (розмова двох осіб).

Після зіставлення уривків, написаних на одну й ту ж тему, але в різних стилях, можна запропонувати учням прочитати параграф підручника «За­гальне уявлення про стилі мовлення», переказати його і визначити стиль вик­ладу. При цьому вчитель має пояснити дітям, у якому стилі оформлюються теоретична й практична частини підручників, довідників, словників тощо.

Продовжується робота над стилями в процесі засвоєння лексики, фразео­логії (визначення ролі лексичних і фразеологічних одиниць в стилістичному оформленні текстів або їх частин), фонетики, граматики і на уроках зв'язного мовлення (складання невеликих висловлювань розмовного, наукового і ху­дожнього стилів).

У 6 класі для закріплення викладених у підручнику відомостей про офіційно-діловий стиль варто використати зразки різних видів ділових паперів: оголошення, розписки, плану роботи, звіту, що сприятиме усвідомленню шко­лярами специфічних рис цього стилю: чіткість викладу, вживання стандартних зворотів, спеціальної термінології, скорочень тощо і відсутність емоційно забарвлених слів, виразів, властивих розмовному, художньому стилям.

Відомості про публіцистичний стиль учні одержують у 7 класі. Важливо, щоб вони усвідомили, що стаття, виступ, репортаж, нарис та ін. є зразками публіцистичного стилю. Як зразок для аналізу, крім матеріалу, вміщеного в підручнику, вчитель може використати такий текст:

Зі сходинки на сходинку до сонячних висот знання веде нас учитель, розкриваючи таємниці природи, вводячи у світ прекрасного... Багато дає нам учитель. А ми йому? Радість чи смуток. «Сійте розумне, добре, вічне», — давно сказані ці слова. І вчитель сіє рік, два, три, все своє життя. І яке то щастя для нього, коли ці зерна дають гарні сходи. (З газети).