Тема 4. Антиконкурентна поведінка

 

До антиконкурентної поведінки належать такі дії:

1. недобросовісна конкуренція;

2. порушення прав на інтелектуальну власність;

3. зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку;

4. обмежувальна та дискримінаційна діяльність;

5. антиконкурентні узгоджені дії;

6. концентраійні недозволені дії.

Недобросовісна конкуренція проявляється через такі дії:

-   неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання;

-   створення перешкод суб’єктам господарювання і підприємцям у процесі конкуренції та досягненні неправомірних переваг у конкуренції;

-   неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.

До неправомірного використання ділової репутації відносять:

1. неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки

2. неправомірне використання товару іншого виробника

3. копіювання зовнішнього вигляду виробу

4. порівняльна реклама

До створення перешкод суб’єктам господарювання (підприємцям) у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції належать:

1. дискредитація суб’єкта господарювання (підприємця)

2. схиляння до бойкоту суб’єкта господарювання (підприємця)

3. схиляння постачальника до дискримінації покупця (замовника)

4. підкуп працівника, посадової особи постачальника

5. підкуп працівника, посадової особи покупця (замовника)

6. досягнення неправомірних переваг у конкуренції

7. поширення інформації що вводить в оману

До неправомірного збирання, розголошення та використання відомостей, що становлять комерційну таємницю відносяться такі дії:

1. неправомірне збирання комерційної таємниці

комерційна таємниця – це відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням фінансами, іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передання, витік) яких може завдати шкоди його інтересам.

1. розголошення комерційної таємниці

2. схиляння до розголошення комерційної таємниці

3. неправомірне використання комерційної таємниці

Право на інтелектуальну власність (далі – ПІВ) поширюється на патенти, товарні марки, авторські права, географічні позначення, інформацію, що не підлягає розголошенню (комерційна таємниця), промисловий дизайн тощо.

Власникові патенту належить виключне право на використання винаходів

До порушень виключного права власника патента віднесено несанкціоноване виготовлення, використання, ввезення, пропозицію до продажу, продаж та інші введення в господарський обіг чи зберігання з цією метою продукту, який містить запатентований винахід, а також введення у господарський обіг чи зберігання з цією метою продукту, виготовленого безпосередньо способом, який охороняється патентом на винахід.

Суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

1)  на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

2)  не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів господарювання до закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин;

3)  частка суб’єкта господарювання перевищує 35 %, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції;

4)  частка суб’єкта господарювання становить 35 % або менша, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Згідно з конкуренційним законодавством України, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем визнаються:

1)  встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

2)  застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з  суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин;

3)  обумовлення укладених угод прийняттям суб’єктом господарювання додаткових зобов’язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;

4)  обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям;

5)  часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

6)  суттєве обмеження конкурентноспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин;

7)  створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання.

Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними є такі узгоджені дії:

1)  встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

2)  обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

3)  розподіл ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

4)  спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

5)  усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців;

6)  застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб’єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;

7)  укладення угод за умови прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями підприємницької діяльності не стосуються предмета цих угод;

8)  суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно  виправданих на те причин.

До обмежувальної діяльності суб’єктів господарювання, яка забороняється, відносяться:

1)      примушення до антиконкурентних узгоджених дій;

2)      примушення до узгоджених дій малих і середніх підприємств; стосовно постачання та використання товарів; ПІВ; дій, які можуть бути дозволені;

3)      примушення до участі у концентрації суб’єктів господарювання.

До дискримінації конкурентів суб’єктами господарювання відносять створення перешкод у господарській діяльності малим або середнім підприємцям, зокрема вчинення дій щодо встановлення обмежень, застосовування різного підходу та схиляння до надання переважних умов у господарській діяльності.

До концентраційних недозволених дій відноситься:

1. Злиття або поглинання;

2. Купівля цілісного майнового комплексу або набуття у власність іншим способом;

3. Купівля контрольного пакету акцій;

4. Призначення однієї і тієї ж особи на посаду керівника в кількох підприємствах