Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Коблянська О._. Ф_нансовий обл_к.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
5.04 Mб
Скачать

1. Довгострокові облігації, випущені зі знижкою (дисконтом) при емісії

Емітенти зменшують ціну продажу облігації проти номіналь­ної вартості, щоб компенсувати інвесторам різницю між ринко­вою та встановленою за облігацією дохідністю подібних цінних паперів. До цього прийому вдаються, коли при розміщенні пози­ки ринкова ставка перевищує номінальну.

Нараховані відсотки за облігаціями, випущеними з дискон­том відображаються:

а) сума відсотків:

Д-т 952 "Інші фінансові витрати"

К-т 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"

б) сума амортизації дисконту:

Д-т 952 "Інші фінансові витрати"

К-т 523 "Дисконт за випущеними облігаціями"

Сплачені відсотки за облігаціями

Д-т 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками" К-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

2. Довгострокові облігації, випущені з премією

Коли при розміщенні позики ринкова ставка за подібними цінними паперами менша від заявленої, підприємства-емітенти продають облігації за ціною вищою, ніж номінальна вартість (з премією), щоб прирівняти їхню дохідність до середньоринкової і зменшити при цьому свої витрати.

Випущені облігації з премією:

а) номінальна вартість:

Д-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті" К-т 521 "Зобов'язання за облігаціями"

б) премія за облігаціями:

Д-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті" К-т 522 "Премія за випущеними облігаціями"

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 331 в) сума амортизації премії:

Д-т 522 "Премія за випущеними облігаціями" К-т 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"

У бухгалтерському обліку показується як номінальна вартість позики, так і премія, що обліковується на спеціальному субра­хунку 522 "Премія за випущеними облігаціями". На розмір премії збільшується величина зобов'язань за позикою. Премія також розглядається як довгостроковий актив, що амортизується про­тягом строку позики.

Кожного року загальна сума заборгованості за позикою дорів­нює сумі номінальної вартості облігацій і неамортизованої части­ни премії. Наприкінці строку позики премія повністю аморти­зується, а балансова вартість позики зрівнюється з номінальною.

Щорічна сума витрат на відсотки за облігаціями визначається шляхом застосування ринкової ставки відсотка, що діяла на мо­мент випуску облігацій, до їхньої балансової вартості на початок облікового періоду. Сума щорічної амортизації премії розраховуєть­ся як різниця між величиною виплачуваних відсотків і витратами на їх виплату. Залишок вартості премії за період дорівнює різниці між неамортизованою премією на початок періоду і сумою амор­тизації премії за цей період.

Балансова вартість облігації на кінець періоду дорівнює номі­нальній, збільшеній на суму неамортизованої премії відповідно до графіка погашення позики й амортизації премії.

3. Довгострокові облігації, випущені за номінальною вартістю

Погашення основного боргу:

Д-т 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'я­заннями"

К-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Облік витрат на розміщення позики

Витрати на розміщення позики складаються з комісійних, юри­дичних витрат, витрат на друкування облігацій та їх розповсю­дження тощо. Ці витрати позичальника скорочують загальні над­ходження від позики. Але відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) вони не вираховуються з премії,

332

Розділ 5

не додаються до знижки, а відносяться до так званих відстрочених (відкладених) витрат, що є різновидом довгострокових активів.

Такий підхід зумовлений тим, що витрати на розміщення по­зики сприяють у майбутньому отриманню доходів. Тому згідно з принципом відповідності доходів і витрат витрати на розміщен­ня позики списуються протягом строку дії позики. Для їх амор­тизації звичайно використовується рівномірний спосіб. З метою полегшення обліку списання цих витрат пов'язується з аморти­зацією знижок або премій.

Вилучення облігацій з обігу

Вилучення облігацій з обігу можливе шляхом їх погашення. Погашення облігацій по закінченні строку їх дії розглянуто нами вище. Досить часто трапляється дострокове погашення заборго­ваності, що зумовлюється низкою причин:

  • дострокове погашення збільшує частку власного капіталу в джерелах фінансування підприємства;

  • значне підвищення ринкової ставки і зменшення при цьому поточної ціни облігацій дає змогу підприємству отримати прибуток;

  • зменшення ринкової ставки підвищує ціну випущених по­зик і робить доцільним дострокове їх погашення і випуск замість них нових з меншою номінальною ставкою.

Найбільш поширені способи дострокового погашення обліга­ційних позик такі:

— викуп облігацій за готівку з ініціативи емітента:

а) викуп за обумовленою відкличною ціною;

б) придбання власних облігацій на фінансовому ринку і пога­ шення їх;

  • пред'явлення облігацій до погашення інвестором;

  • погашення облігацій за рахунок випуску нових боргових зобов'язань;

  • обмін облігацій на акції емітента-боржника.

Бухгалтерський облік дострокового погашення позики включає:

— підрахунок витрат на виплату відсотків, знижки або премії на дату дострокового погашення позики;

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 333

  • закриття рахунків обліку цієї позики або списання з них певної суми позики при її частковому достроковому погашенні;

  • відображення передачі готівки або інших ресурсів чи борго­вих зобов'язань у рахунок дострокового погашення позики;

  • відображення прибутку або збитку.

При випуску відкличних облігацій емітент має право погаси­ти їх до встановленого терміну за обумовленою ціною, яка зви­чайно вища за номінальну.

Прибуток або збиток від придбання власних облігацій на рин­ку відображається у Звіті про фінансові результати. У Примітках до звітності має бути пояснена операція, у результаті якої вони виникли.

При пред'явленні всіх облігацій до погашення інвесторами — записи аналогічні.

Придбання власних облігацій на фінансовому ринку та їх погашення

При обліку дострокового погашення позики шляхом частко­вого чи повного їх викупу на фінансовому ринку відображаються такі операції:

— нарахування відсотків і амортизації за викупленою части­ ною позики з початку року викупу до дати викупу;

  • нарахування амортизації витрат на розміщення позики за її викупленою частиною з початку року викупу до дати викупу;

  • закриття рахунків обліку позики або списання з них її ви­купленої частини.

При частковому погашенні позики ці операції застосовують до тієї частини, що погашається. Нарахування відсотків, амортиза­ція премії чи знижки, а також витрат на розміщення частини позики, що залишається, здійснюються аналогічно до розгляну­того порядку.

Конвертовані облігації

При випуску конвертованих облігацій за бажанням власників їх можна обміняти на прості акції компанії. Умови обміну мо­жуть бути застережені при випуску позики. Власники облігацій вдаються до обміну при зростанні ринкової ціни акцій. При кон-

334

Розділ 5

вертації облігацій у звичайні акції дотримуються таких обліко­вих правил:

  • акції відображаються за вартістю, що дорівнює поточній вартості замінених облігацій. Ринкова вартість ні облігацій, ні акцій не наводиться;

  • від цієї операції не визначається прибуток чи збиток. Самі облігації і відповідні премії чи знижки повністю списуються. Різниця між номіналом акцій та поточною вартістю облігацій показується на рахунку 42 "Додатковий капітал".

1. Погашення зобов'язання за облігаціями:

Д-т 521 "Зобов'язання за облігаціями" К-т 40 "Статутний капітал"

2. Перевищення вартості облігацій над номіналом акцій:

Д-т 521 "Зобов'язання за облігаціями" К-т 425 "Інший додатковий капітал"

3. Неамортизована премія:

Д-т 522 "Премія за випущеними облігаціями" К-т 425 "Інший додатковий капітал"

При обміні облігацій на акції зобов'язання за облігаціями погашається і не сплачується інвестору.

При випуску конвертованих облігацій застерігається ціна кон­вертації облігацій в акції або конвертаційний коефіцієнт (кіль­кість акцій в обмін на одну облігацію). Ціна конвертації — це результат від ділення номінальної вартості облігації на коефіцієнт конвертації, тобто це частка номінальної вартості облігації у грив­нях, що обмінюється на одну акцію.

Ціна конвертації звичайно встановлюється на 10—20 % вища від вартості акції, щоб попередити негайну конвертацію облігацій в акції зі збитками для позичальника.

На практиці конвертовані облігації продаються за ціною, ниж­чою від звичайних. Це дає компанії змогу знизити витрати на фінансування шляхом продажу акцій, оскільки в такому разі

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 335

фірма отримує можливість віддати меншу кількість акцій за той самий обсяг інвестицій.

Крім того, позичальник може використати право відкликання облігацій у разі швидкого зростання ринкової вартості своїх акцій, щоб не віддавати при конвертації облігацій в акції останні за нижчою ціною, ніж ринкова.

Перевагою конвертованих облігацій для інвестора є мож­ливість отримання додаткового доходу при зростанні вартості акцій фірми-боржника.

Конвертовані облігації обліковуються як довгострокове зобов'я­зання. Право конвертації позики не впливає на облік витрат зі сплати відсотків і амортизації знижки або премії. Графік амор­тизації розраховується, виходячи з повного строку дії позики, оскільки встановити дату конвертації заздалегідь неможливо. В обліку відображається лише факт конвертації.

Фонд погашення облігацій

Щоб накопичити достатню суму грошей для погашення об­лігацій, підприємства можуть створювати спеціальні фонди. Фонд погашення облігацій належить до активів підприємства, яке вкла­дає в нього кошти протягом певного часу перед датою погашення. У Балансі він відображається як довгострокові інвестиції.

Найчастіше ці фонди створюються в комерційних банках, які сплачують відсотковий дохід, що додається до сальдо фонду пога­шення облігацій наприкінці кожного року. Підприємство може також утримувати такий фонд без права розподілу. Фонд може ство­рюватися протягом усього строку дії позики або певного періоду.

Відсотки на кошти фонду відображаються як зростання фонду за дебетом рахунка "Фонд погашення облігацій" і за кредитом відповідного рахунка доходів. При погашенні облігацій кошти фонду використовують для сплати суми основного боргу.

Нараховані на кошти фонду відсотки відображаються у Звіті про фінансові результати.

Ситуація на фінансовому ринку мінлива, і, зрозуміло, сума отриманих грошових коштів не буде збігатися із сумою заборго­ваності за облігаціями. Будь-який надлишок повертається AT, дефіцит погашається акціонерним товариством.

Фонд погашення облігацій можна створити й на самому підприємстві. Для цього на нерозподілений прибуток наклада­ються тимчасові обмеження: певну величину нерозподіленого

336

Розділ 5

прибутку виділяють із суми, яка б могла бути використана в інший спосіб.

Принцип повного розкриття інформації вимагає, щоб обмежен­ня щодо нерозподіленого прибутку відображались у фінансових звітах або в окремих примітках до них.

Інші довгострокові фінансові зобов'язання відображаються у розділі III Пасиву Балансу в рядку 450.

5.3. Визначення орендних операцій згідно з П(С)Б0 14 "Оренда"

Україна зараз перебуває на етапі переходу до ринкової еконо­міки. За таких умов підприємствам інколи вигідніше взяти необ­хідний об'єкт основних засобів у тимчасове користування в іншого об'єкта, тобто орендувати, ніж придбати його у власність.

П(С)БО 14 "Оренда" визначає методологічні засади формуван­ня у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності. Норми П(С)БО 14 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юри­дичними особами незалежно від форм власності, за винятком бюджетних установ.

Слід зазначити, що відповідно до п. З дія П(С)БО 14 не поши­рюється:

  1. на орендні угоди, пов'язані з розвідкою та використанням природних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);

  2. угоди щодо використання авторських і суміжних прав;

  3. угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів.

Перш ніж перейти до детального розгляду відображення операцій оренди у фінансовому та в податковому обліку необхідно зупинити­ся на розгляді ключових понять цієї теми, основою для визначення яких буде нормативно-правова база України, зокрема П(С)БО 14 "Оренда", Закони України "Про прибуток підприємств" та "Про лізинг". Адже в сучасних умовах поряд із поняттям "оренда" до­сить часто використовують запозичений іноземний термін "лізинг".

Отже, орендар — це підприємство, яке взяло будь-яке майно в оренду, а той, хто надав це майно — орендодавець. У ролі орендаря та орендодавця можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 337

Оренда — це угода, за якою орендар набуває права користу­вання необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку (П(С)БО 14).

Взаємовідносини орендаря та орендодавця регулюються дого­вором оренди.

Виходячи з умов, на яких передається в користування оренда­рю орендодавцем власність, оренда поділяється на операційну та фінансову.

Операційна оренда — це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права кори­стування основними засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основ­них засобів їх власнику після закінчення строку орендної угоди.

При цьому право власності на орендовані основні засоби зали­шається в орендодавця протягом всього строку дії договору оренди.

Прийняті в оперативну оренду основні засоби зараховуються на позабалансовий рахунок 01 "Орендовані необоротні активи" за вартістю, що зазначається в договорі. Регістрами аналітично­го обліку таких основних засобів є копія інвентарної картки цьо­го об'єкта або витяг з інвентарної книги, що має бути додана бух­галтерією орендодавця до акта приймання-передачі орендованих об'єктів. Ці картки (витяги) зберігає бухгалтерія орендаря окремо.

Прийняті в оперативну оренду основні засоби обліковуються в орендаря за інвентарними номерами орендодавця. Амортизацію об'єкта операційної оренди нараховує орендодавець.

Плата, належна за користування об'єктом операційної орен­ди, визначається іншими операційними витратами відповідного звітного періоду. На підставі документів, що засвідчують повер­нення об'єкта орендодавцю, бухгалтерія орендаря списує його з позабалансового рахунка 01 "Орендовані необоротні активи" та вилучає з картотеки відповідну інвентарну картку (витяг) і збе­рігає разом з актом приймання-передачі.

Фінансова оренда — це оренда, що передбачає передачу орен­дарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом.

Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

22 — 4-1132

338

Розділ 5

  1. орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;

  2. орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;

  3. строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;

4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з по­ чатку строку оренди дорівнює справедливій вартості об'єкта орен­ ди або перевищує її.

Як зазначалося вище, у міжнародній банківській практиці великого поширення набув лізинг.

Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначе­ний строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодав-ця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (Закон "Про лізинг").

Аналогічно до оренди, лізинг, залежно від особливостей здійс­нення лізингових операцій, можливий двох видів — фінансовий чи оперативний.

Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укла­дення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший ніж строк, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної у день укладення договору.

Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладен­ня якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не мен­ший строку, за який амортизується 60 % вартості об'єкта лізин­гу, визначеної в день укладення договору.

Майно, передане за договором фінансового лізингу лізингодав­цем (суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі банків­ська або небанківська фінансова установа, який передає в кори­стування об'єкт лізингу), зараховується на баланс лізингоодержу-вача (суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в кори­стування об'єкти лізингу за договором лізингу) позначкою, що це

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 339

майно отримано у фінансовий лізинг. Передача (повернення) об'єк­та лізингу має бути зафіксована актом приймання-передачі.

Договір оренди

Відносини між орендодавцем (лізингодавцем) та орендарем (лізингоодержувачем) регулюються на основі договору оренди. Розглянемо головні його положення.

Порядок укладання договорів оренди регулюється Цивільним кодексом України. Він передбачає основні принципи здійснення операцій з майнового найма.

Відповідно до Цивільного кодексу України за договором май­нового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві май­но у тимчасове користування за плату. Майно, надане у тимчасо­ве користування, має відповідати умовам договору і призначенню майна. У свою чергу, наймодавець не відповідає за недоліки май­на, які були ним застережені під час укладення договору.

Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін договором найму. Договір найму майна державних, коопе­ративних та інших громадських організацій має бути укладений у письмовій формі. Договір майнового найму між громадянами на строк більший ніж один рік має бути укладений у письмовій формі.

Договір також може бути укладений без зазначення строку. Якщо договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначении строк, і кожна зі сторін має право відмовитися від договору в будь-який час, попе­редивши про це в письмовій формі другу сторону за три місяці.

Якщо після закінчення строку договору наймач продовжує користування майном за відсутності заперечень з боку наймодав-ця, договір вважається поновленим на невизначении строк. У такому разі кожна зі сторін має право в будь-який час відмови­тись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць.

У договорі про оренду майна особливо чітко мають бути випи­сані права та обов'язки сторін: наймача та наймодавця. Відповід­но до Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний:

  1. своєчасно вносити плату за користування майном;

  1. користуватися майном відповідно до договору і призначен­ня майна;

  1. підтримувати найняте майно у справному стані;

22*

340

Розділ 5

  1. провадити за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором;

  2. при припиненні договору найму повернути майно в тому стані, в якому він його одержав (з урахуванням нормального зносу), або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до Цивільного кодексу України наймодавець зобо­в'язаний провадити за свій рахунок капітальний ремонт зданого в найом майна, якщо інше не передбачено законом або догово­ром.

Невиконання цього обов'язку наймодавцем дає наймачеві пра­во зробити капітальний ремонт, що передбачений договором чи викликаний невідкладною необхідністю.

У цьому разі наймач або стягує з наймодавця вартість прове­деного ремонту, або його вартість зараховується в рахунок плати за найом, або розривається договір і стягуються збитки, завдані його невиконанням.

Відповідно до ст. 270 Цивільного кодексу України наймода­вець може розірвати договір оренди в таких випадках:

  1. якщо наймодавець не проводить капітального ремонту, що належить до його обов'язків;

  2. якщо майно внаслідок обставин, за які наймач не відпові­дає, виявиться у стані, непридатному для користування.

Наймач має право пред'явити свої вимоги про дострокове розі­рвання договору оренди в суді, арбітражі або в третейському суді.

Наймодавець також має право на дострокове розірвання дого­вору оренди з наймачем, якщо той:

  1. користується майном не відповідно до договору або призна­чення майна;

  2. навмисно або з необережності погіршує стан майна. У разі допущення наймачем погіршення найнятого майна він повинен відшкодувати наймодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршен­ня майна сталося не з його вини;

  3. не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення стро­ку платежу, якщо коротші строки не встановлені договором;

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 341

4) не зробить капітального ремонту в тих випадках, коли за законом або за договором оренди капітальний ремонт належить до обов'язків наймача.

Наймодавець може пред'явити вимогу про дострокове розі­рвання договору найму в суді, арбітражі або в третейському суді.

Основні пункти договору оренди перелічено нижче.

  1. Предмет договору.

  2. Найменування сторін.

  3. Об'єкт оренди.

  4. Строк, на який укладається договір оренди. У цьому пункті можна вказати, що термін договору оренди визначається за по­годженням сторін. Після закінчення терміну дії договору і в разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця він вважається продов­женим на той самий термін і на тих самих умовах, які були перед­бачені договором.

  5. Розмір, форми, склад та графік сплати орендних платежів, умови їх перегляду. В цьому розділі можна записати таке: "Оренд­на плата встановлюється у грошовій формі (натуральній або гро­шово-натуральній)" .

  6. Умови переоцінки вартості об'єкта оренди.

  7. Умови повернення об'єкта оренди в разі банкрутства однієї зі сторін.

  8. Умови страхування об'єкта оренди.

  9. Умови експлуатації та технічного обслуговування, модер­нізації об'єкта оренди та надання інформації щодо його техніч­ного стану.

  1. Умови повернення об'єкта оренди чи його викупу після закінчення дії договору.

  2. Умови дострокового розірвання договору оренди.

  3. Умови надання відомостей про фінансовий стан орендаря.

  4. Відповідальність сторін.

  5. Права сторін.

  6. Обов'язки сторін.

  7. Дата і місце укладення договору.

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

342

Розділ 5

5.4. Особливості бухгалтерського обліку фінансової оренди

Облік в орендаря

Відповідно до П(С)БО 14 орендар відображає в бухгалтерсько­му обліку одержаний у фінансову оренду об'єкт одночасно як актив і зобов'язання. Таке відображення здійснюється за наймен­шою на початок строку оренди оцінкою. Найменша оцінка орен­ди — це або справедлива вартість активу, або теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів.

Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійсне­ний обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів відповідно до пункту 4 П(С)БО 14 — це платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вар­тості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені:

  1. для орендаря — на суму його гарантованої ліквідаційної вартості;

  2. для орендодавця — на суму його гарантованої ліквідаційної вартості.

Якщо орендар має намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання, міні­мальні орендні платежі складаються з мінімальної орендної пла­ти за весь строк оренди та суми, яку слід сплатити згідно з уго­дою на придбання об'єкта оренди.

У свою чергу, послуги, що підлягають сплаті орендодавцю, — це, очевидно, комунальні послуги. Податки, що підлягають сплаті орендодавцю, — це сума податку на додану вартість, яка обов'яз­ково включається до суми орендної плати.

Як зазначалося вище, теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів — це платежі, що сплачуються орендарем, збільшені на суму гарантованої ліквідаційної вартості.

Крім гарантованої ліквідаційної вартості, згідно з П(С)БО 14 можлива й негарантована ліквідаційна вартість. Негарантова-на ліквідаційна вартість — це частина ліквідаційної вартості

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 343

об'єкта оренди, отримання якої орендодавцем не забезпечується або гарантується лише пов'язаною з ним стороною.

Нагадаємо, що фінансова оренда в бухгалтерському обліку — це дещо інше, ніж фінансова оренда в податковому обліку. Фінан­сова оренда в бухгалтерському обліку це коли орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, ниж­чою за його справедливу вартість на дату придбання. Але це не означає, що орендар обов'язково в майбутньому придбає цей об'єкт оренди. Тому, якщо об'єкт передається орендарю, гаран­тованою сумою є ліквідаційна вартість.

Проте, якщо після закінчення терміну оренди об'єкт не пере­ходить до орендаря, ліквідаційна вартість може бути гарантова­на або не гарантована до сплати орендодавцю.

Питання щодо визначення теперішньої вартості суми мінімаль­них орендних платежів дещо складніше, ніж здається на перший погляд. Фінансову оренду, з погляду Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, можна розглядати як різновид фінансо­вого кредиту.

У свою чергу, операція кредитування (у цьому разі — фінан­сова оренда) розтягнута в часі. Отже, зважаючи на наш мінливий час (з погляду фінансового стану), теперішня вартість об'єкта фінансової оренди не буде задовольняти власника через кілька років. Мабуть, саме тому П(С)БО 14 і пропонує розглянути таке явище, як орендна ставка відсотка. Орендна ставка відсотка — це ставка відсотка, при використанні якої теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів дорівнює справедливій вартості об'єкта фінансової оренди на початок терміну оренди.

Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об'єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бух­галтерському обліку орендаря на початку строку фінансової орен­ди, є фінансовими витратами орендаря і відображається у бухгал­терському обліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітно­го періоду. Фінансові витрати між звітними періодами протягом строку оренди розподіляють із застосуванням орендної ставки відсот­ка на залишок зобов'язань на початок звітного періоду. Така орен­дна ставка відсотка вказується в угоді про фінансову оренду.

Якщо в угоді про фінансову оренду не зазначено орендної став­ки відсотка, для визначення теперішньої вартості суми мінімаль­них орендних платежів і розподілу фінансових витрат орендар може застосувати ставку відсотка на можливі позики орендаря.

344

Розділ 5

Теперішня вартість мінімальних орендних платежів (ТВО) орен­даря розраховується за формулою

ТВО = О (1 +(1 - 1 : (1 + і)"1) : і),

де О — сума мінімального орендного платежу, що сплачується регулярно (ануїтет, тобто послідовність платежів за конкретні регулярні проміжки часу (в нашому випадку — орендних));

п — кількість періодів, за які сплачується орендна плата і нараховуються відсотки;

і — ставка відсотка для вказаного періоду.

На об'єкт оренди має нараховуватися також амортизація. Амортизація об'єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу. Метод нара­хування амортизації об'єкта фінансової оренди визначається орен­дарем відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до Інструкції № 291 та нового Плану рахунків облік об'єктів фінансової оренди ведеться на рахунку 10 "Основні засо­би". Рахунок 10 саме й призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух отриманих на умовах фінансово­го лізингу об'єктів та орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

Орендар на вартість взятих у фінансову оренду об'єктів в оцінці, що визначена за погодженням з орендодавцем, робить запис за дебетом рахунка 10 "Основні засоби" та кредитом рахунка 531 "Зобов'язання з фінансової оренди". Суму нарахованої аморти­зації об'єктів, що перебувають у фінансовій оренді, відображають за кредитом рахунка 13 "Амортизація необоротних активів" і дебетом рахунків з обліку витрат виробництва.

Суму орендної плати, що підлягає сплаті, відображають за кредитом рахунка 61 "Поточна заборгованість за довгостро­ковими зобов'язаннями" та дебетом рахунка 531 "Зобов'язання з фінансової оренди" (на суму поточних зобов'язань з фінансової оренди).

На суму нарахованих відсотків із заборгованості, що пов'язані з фінансовою орендою, роблять такий запис:

Д-т 952 "Інші фінансові витрати"

К-т 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками".

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 345

У свою чергу, погашення заборгованості з орендної плати відоб­ражається записом за кредитом рахунка 31 "Розрахунки в бан­ку" та дебетом рахунків 61 "Поточна заборгованість за довго­строковими зобов'язаннями" (на суму поточних зобов'язань за фінансовою орендою), 684 "Розрахунки за нарахованими відсот­ками" (на суму нарахованих відсотків).

Основні типові проводки з відображення операцій фінансової оренди в орендаря показано в табл. 2.5.1.

Бухгалтерські записи в орендаря щодо нарахування аморти­зації показано в табл. 2.5.2.

Таблиця 2.5.1. Основні типові проводки з відображення фінансової оренди в орендаря

Зміст господарської операції

Д-т

К-т

Відображення вартості основних засобів, взятих у фінансову оренду, за оцінкою, що погоджена з орендодавцем

10

531

Нарахована амортизація основних засобів, що взяті у фінансову оренду

23, 91,

92 та ін.

131

Відображена заборгованість орендодавцю:

1) у сумі поточної частини зобов'язань, яка нарахована за основними засобами, що взяті у фінансову оренду

531

61

2) у сумі винагородження орендодавцю за користу­вання основними засобами, що взяті у фінансову оренду

952

684

Відображення погашення заборгованості орендо­давцю

61, 684

31

Відображення залишкової вартості основних засобів, що взяті у фінансову оренду та підлягають придбанню після закінчення терміну оренди

531

685

Зарахування на баланс основних засобів, які перебува­ли у фінансовій оренді та за якими закінчився термін фінансової оренди

На вартість основних засобів за оцінкою, що передба­чена угодою оренди

10

10

На суму нарахованої амортизації

131

131

346

Розділ 5

Таблиця 2.5.2. Бухгалтерські записи в орендаря щодо нарахування амортизації

Зміст господарської операції

Д-т

К-т

1

Віднесення амортизації на собівартість продукції, що виготовляється (об'єкт оренди використовується у виробничій діяльності)

23

13

2

Амортизацію не можна прямо віднести

на собівартість продукції, що виготовляється

91

13

3

Якщо орендовані об'єкти є активами загальногосподарського призначення

92

13

Якщо орендар, крім рахунків класу 9, використовує рахунки класу 8, то суми нарахованої амортизації також будуть проводи­тись через рахунок 83 "Амортизація".

Загальний вигляд та черговість проводок, що будуть в оренда­ря за операціями фінансової оренди наведено в табл. 2.5.З.

Таблиця 2.5.3. Відображення операцій фінансової оренди в орендаря

Зміст господарської операції

Д-т

К-т

1

2

3

4

1

Одержання об'єкта фінансової оренди

за теперішньою вартістю суми мінімальних

орендних платежів (справедливою вартістю)

10, 11, 12

531

2

Сплата орендних платежів у частині, що дорівнює їхній теперішній вартості (справедливій вартості)

531

31

3

Сплата орендних платежів у частині фінансо­вих витрат

684

31

4

Списання орендних платежів на витрати в частині фінансових витрат

952

684

5

Амортизація об'єкта фінансової оренди

23, 91, 92, 93

13

Відображення витрат на ремонт об'єкта оренди

6

Списання вартості матеріалів, що були вико­ристані для ремонту (відновлення первісного ресурсу об'єкта оренди)

23, 91,

92, 93,

94

20

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 347

Закінчення табл. 2.5.3

1

2

3

4

7

Відображення нарахування заробітної плати працівників, що займалися ремонтом об'єкта фінансової оренди

23, 91,

92, 93,

94

661

8

Відображення нарахувань на заробітну плату працівників, що займалися ремонтом об'єкта фінансової оренди

23, 91,

92, 93,

94

65

Поліпшення об'єкта фінансової оренди, здійснюване господарським способом

9

Відображення фактично понесених витрат на суму:

— використаних виробничих запасів

15

20

— нарахованої заробітної плати

15

661

— нарахувань на заробітну плату

15

65

— інших витрат

15

63

10

Віднесення зазначених витрат на збіль­шення первісної вартості об'єкта фінансової оренди

10, 11

15

Поліпшення об'єкта фінансової оренди, здійснюване підрядним способом

11

Відображення витрат на реконструкцію, модернізацію, добудовування, дооблад­нання

15

63

12

Відображення податкового кредиту з ПДВ

641

63

13

Віднесення зазначених витрат на збільшення первісної вартості об'єкта оренди

10, 11

15

Облік в орендодавця

Відповідно до П(С)БО 14:

— орендодавець відображає в бухгалтерському обліку нада­ний у фінансову оренду об'єкт як дебіторську заборгованість орен­даря в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню, з визнанням іншого доходу (доходу від ре­алізації необоротних активів);

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 349

Так, у бухгалтерському обліку передання основних фондів у фінансову оренду відображається за дебетом рахунка 161 "Забор­гованість за майно, що передане у фінансову оренду" та креди­том рахунка 10 "Основні засоби". При одержанні суми від оренда­тора в погашення суми за майно, надане у фінансову оренду, роб­лять запис такого змісту:

Д-т 31 "Рахунки в банках"

К-т 377 "Розрахунки з різними дебіторами" (на суму орендної плати)

К-т 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" (на суму одержаних відсотків).

Якщо після закінчення терміну фінансової оренди об'єкт пере­ходить до орендаря, орендодавець робить такі записи (на підставі документів про передачу об'єкта):

Д-т 37 "Розрахунки з різними дебіторами" К-т 161 "Заборгованість за майно, що передане у фінансову оренду"

У табл. 2.5.4 наведено типові проводки з відображення опе­рацій з фінансової оренди в орендодавця.

Таблиця 2.5.4. Типові проводки з відображення операцій із фінан­сової оренди в орендодавця

Зміст господарських операцій

Д-т

К-т

Передання об'єктів основних засобів у фінансову оренду орендареві

161

10

Нараховано орендний платіж до одержання в частині погашення вартості об'єкта оренди

377

161

Нараховано винагороду за здані у фінансову оренду необоротні активи

373

732

Отримано орендну плату

31

377

Отримано кошти в погашення залишкової вартості об'єкта фінансової оренди

31

377

Визначено фінансовий результат

732

79

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 351

2. Який термін обігу конвертованих облігацій:

а) від 1 до 5 років;

б) 5 — 10 років;

в) 10 — 20 років?

3. Емітентами облігацій можуть бути:

а) акціонерні товариства;

б) об'єднані підприємства;

в) підприємства різних форм власності;

г) всі зазначені вище.

4. Найбільш надійними емітентами корпоративних облігацій в Україні є:

а) акціонерні товариства;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) державні підприємства.

5. Який закон подає визначення облігації:

а) Закон України "Про цінні папери та фондову біржу";

б) Закон України "Про випуск облігацій внутрішньої держав­ ної позики";

в) Закон України "Про оподаткування прибутку підпри­ ємств"?

6. Аналітичний облік довгострокових зобов'язань за обліга­ ціями ведеться:

а) за терміном видачі;

б) видами та термінами погашення;

в) сумою нарахованих відсотків.

7. Що не вказується на бланку облігації:

а) номінальна вартість облігації;

б) номінальна ставка відсотка;

в) номінальна сума внеску?

8. Нараховані відсотки за облігаціями відображаються:

а) Д-т 521 — К-т 61;

б) Д-т 952 — К-т 684;

в) Д-т 684.— К-т 311.

352

Розділ 5

9. Дисконт за облігаціями відображається:

а) Д-т 311 — К-т 521;

б) Д-т 523 — К-т 521;

в) Д-т 684 — К-т 311.

10. Погашення заборгованості з облігацій відображається:

а) Д-т 311 — К-т 521;

б) Д-т 684 — К-т 311;

в) Д-т 521 — К-т 311.

11. Який документ визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності:

а) П(С)БО 11;

б) П(С)БО 14;

в) Закон України "Про лізинг";

г) Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"?

12. Яка з наведених умов не є такою, що надає права наймодав- цю достроково розірвати договір оренди з наймачем:

а) якщо наймач користується майном не відповідно до догово­ ру або призначення майна;

б) якщо наймач не вніс плати протягом двох місяців з дня за­ кінчення строку платежу (строк платежу в договорі не за­ значено);

в) якщо наймач навмисно або з необережності погіршує стан майна;

г) якщо наймач не зробить капітального ремонту в тих випад­ ках, коли за законом або за договором оренди капітальний ремонт належить до обов'язків наймача?

13. Яке з наведених визначень найбільш точно характеризує поняття "фінансова оренда":

а) угода, за якою орендар набуває права користування необо­ ротним активом за плату протягом погодженого з орендо­ давцем строку;

б) господарська операція фізичної чи юридичної особи, що пе­ редбачає передачу орендарю права користування основни­ ми фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних

Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями та з фінансової оренди 353

фондів їх власнику після закінчення строку дії орендної угоди;

в) оренда, що передбачає передачу орендарю всіх вигід, пов'я­ заних з правом користування та володіння активом;

г) оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов'язаних з правом користування та володіння ак­ тивом?

14. Дія П(С)БО 14 не поширюється:

а) на орендні угоди, пов'язані з розвідкою та використанням природних ресурсів;

б) угоди щодо використання авторських та суміжних прав;

в) угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів;

г) всі перелічені вище види угод.

15. Яка проводка відповідає операції отримання у фінансову оренду основних засобів:

а) Д-т 531 — К-т 10;

б) Д-т 10 — К-т 531;

в) Д-т 161 — К-т 10;

г) Д-т 10 — К-т 161?

16. Яка проводка відображає нарахування амортизації основ­ них засобів, що взяті у фінансову оренду:

а) Д-т 23 — К-т 131;

б) Д-т 10 — К-т 131;

в) Д-т 131 — К-т 01;

г) Д-т 23 — К-т 79?

17. Де ведеться синтетичний облік орендованих основних засобів:

а) у Журналі № 14;

б) взагалі не ведеться;

в) у Журналі № 13;

г) у Головній книзі?

18. Як орендодавець відображає отриману орендну плату:

а) Д-т 311 — К-т 161;

б) Д-т 311 — К-т 531;

в) Д-т 161 — К-т 311;

г) Д-т 161 — К-т 301?

23 — 4-1132

354

Розділ 5

19. Господарська операція фізичної чи юридичної особи, що пе­ редбачає передачу орендарю права користування основними засо­ бами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їх власнику після закінчення строку орендної угоди, — це:

а) лізинг;

б) фінансова оренда;

в) операційна оренда;

г) операційний лізинг.

20. Проводка Д-т 10 — К-т 10 відображає:

а) зарахування на баланс основних засобів, які перебували у фінансовій оренді та за якими закінчився термін фінансо­ вої оренди на суму нарахованої амортизації;

б) це проведення не має змісту;

в) одержання об'єкта фінансової оренди за теперішньою вар­ тістю суми мінімальних орендних платежів (справедливою вартістю);

г) зарахування на баланс основних засобів, які перебували у фінансовій оренді та за якими закінчився термін фінансо­ вої оренди на вартість основних засобів за оцінкою, що пе­ редбачена угодою оренди.

Матриця відповідей на тести

Запитання

1

2

3

4

5

Відповідь

б

в

г

а

а

Запитання

6

7

8

9

10

Відповідь

б

в

б

б

в

Запитання

11

12

13

14

15

Відповідь

б

б

г

г

г

Запитання

16

17

18

19

20

Відповідь

а

в

а

в

г

Розділ 6

ОБЛІК ДОХОДІВ ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

  1. Поняття доходу, його склад та оцінка.

  2. Класифікація доходів.

  3. Особливості визнання доходів згідно з П(С)БО 15 "Дохід".

  1. Фінансовий облік доходу та фінансових результатів від реалізації продукції (товарів), робіт, послуг.

6.1. Поняття доходу, його склад та оцінка

Мірою успіху операцій підприємства є чистий дохід. Тому пра­вильне відображення доходу від реалізації і відповідної вартості реалізації товарів важливе для усіх користувачів фінансової звітності.

Визначити суму доходу від реалізації, що має бути відображе­ним, і належний обліковий період, в якому дохід має реєструва­тись, іноді важко. Реалізація може здійснюватися за готівку або в кредит, і також включати обмін старого грошового активу на новий. Діяльність щодо реалізації може починатись в одному звітному періоді і закінчуватись в іншому. Тому вивчення цієї теми є дуже важливим. Отримання доходу неможливе без самого процесу господарської діяльності (виробництва, реалізації), а отже, і витрат, пов'язаних з цим. Тому ця тема тісно пов'язана з іншими темами курсу.

У процесі вивчення теми ви ознайомитесь із такими поняття­ми, як "дохід", "валовий дохід", "чистий дохід", "роялті", "диві­денди", "відсотки", "звичайна діяльність", "надзвичайна діяль­ність", "операційна діяльність", "фінансова діяльність", "інве­стиційна діяльність".

Дохід підприємства, організацій та інших юридичних осіб не­залежно від їх форм власності (крім бюджетних установ) з 1 січ-

23*

356

Розділ 6

ня 2000 p. формують у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності про доходи від звичайної діяльності на основі Положення (стан­дарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290. Норми цього положення стосуються підприємств (організацій) та інших юридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ).

Дохід є надходженням економічних вигід, які виникають у результаті діяльності підприємства у вигляді виручки від реалі­зації продукції (товарів, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів тощо. В обліку дохід відображається у вигляді надходження ак­тивів або зменшення зобов'язань, яке приводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Норми П(С)БО 15 поширюються:

— на доходи підприємств від звичайної діяльності: реалізації продукції (товарів, інших активів); надання послуг; отримання цільового фінансування; використання активів підприємства іншими сторонами, результатом чого є отримання відсотків, ро­ ялті та дивідендів.

Норми П(С)БО 15 не поширюються:

  • на реалізацію цінних паперів;

  • договори оренди;

  • дивіденди, які належать за результатами фінансових інве­стицій та обліковуються методом участі в капіталі;

  • страхову діяльність;

  • зміни у справедливій вартості фінансових активів та фінан­сових зобов'язань, а також з ліквідації (продаж, погашення) на­званих активів, зобов'язань;

  • зміни вартості інших поточних активів;

  • природний приріст поголів'я худоби, вихід продукції сіль­ського та лісового господарства;

  • видобуток корисних копалин.

Норми стандарту виходять з принципу нарахування та відпо­відності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного пері-

358

Розділ 6

знання до окремих елементів однієї операції, які підлягають оцінці, якщо це випливає із сутності такої господарської операції.

Наприклад, вартість реалізації продукції включає суму за май­бутні надані послуги (припустимо, монтаж), яку треба визначити. Ця сума підлягає відстроченню і визнається доходом у періоді надання такої послуги. І навпаки, критерії визнання застосову­ються до двох і більше операцій одночасно, якщо вони пов'язані так, що суть господарської операції не можна зрозуміти без роз­гляду декількох операцій у цілому. Наприклад, підприємство може реалізувати товари і водночас укласти окремий договір на при­дбання цих товарів пізніше, таким чином спростовуючи результат операції. У такому разі обидві операції мають розглядатися разом.

Окремі категорії утворюють дохід від реалізації продукції (то­варів, інших активів) та дохід від надання послуг. Це пов'язано з тим, що до визнання цих видів доходу ставлять додаткові умо­ви. Не визнається дохід, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які подібні за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Не визнаються доходами, оскільки не є економічними вигода­ми, що надходять на підприємство, і не ведуть до збільшення влас­ного капіталу суми, одержувані від імені третіх осіб, такі як:

  • податок на додану вартість, акцизи, інші податки й обо­в'язкові платежі, що належать до перерахування в бюджет і по­забюджетні фонди;

  • надходження за договорами комісії, агентськими та інши­ми аналогічними договорами на користь комітента, принципала і т. ін.;

  • попередня оплата (аванс у рахунок оплати) продукції (то­варів, робіт, послуг);

  • завдаток під заставу або в погашення позики, якщо це пе­редбачено відповідним договором;

  • надходження, що належать іншим особам.

Деякі з зазначених надходжень мають особливий порядок відображення в обліку. Зокрема, це стосується ПДВ, акцизу та інших податків, які входять до ціни продажу, а також надхо­джень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором. Відповідно до вимог П(С)БО 3 "Звіт про фінансові ре­зультати" до складу доходу від реалізації продукції (товарів,

Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства 359

робіт, послуг) включається вся сума надходжень, тобто без вира­хування наданих знижок, повернення проданих товарів та не­прямих податків (ПДВ, акцизу тощо).

Таким чином, зазначені надходження мають бути відображені за кредитом рахунка з обліку доходів, а потім вираховуються шляхом проведення через дебет того самого рахунка або дебет рахунка 704 "Вирахування з доходу". Інші надходження, які не визнаються доходом, відображаються в обліку проводками без застосування рахунків класу 7.

Критерії оцінки доходу

У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі спра­ведливої вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню. Сума доходу, яка виникає в результаті господарської операції, як правило, визначається шляхом домовленості між підприємством і покупцем або користувачем активу. Вона оці­нюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або тієї компенсації, яку може бути отримано, з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки, що надається підприємством.

При фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського об­ліку суттєвим є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого.

Валовий дохід містить у собі економічну вигоду, яку підприєм­ство одержало (або має одержати). Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносять економічної вигоди. Тому вони виключаються з вало­вого доходу та завершують процес формування чистого доходу.

Чистий дохід — це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які визначені законодавчо. До чистого доходу не вклю­чаються суми, які отримують від імені третьої сторони, податок на додану вартість, акциз, мито, будь-які надані торговельні знижки тощо.

Отже, справжнім доходом є чистий дохід (виручка) від реалі­зації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД), який розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Д), податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору (A3), інших зборів або податків з обороту (ІЗП) та інших вирахувань з доходу (IB), тобто:

360

Розділ 6

ЧД = Д - ПДВ -A3- ІЗП - IB. Дохід оцінюють в такому порядку:

  • дохід, що підлягає отриманню або вже отриманий, вира­жається у сумі справедливої вартості;

  • у разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різни­ця між справедливою вартістю та номінальною сумою коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (това­ри, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді відсотків;

  • сума доходів за бартерними контрактами визначається за справедливою вартістю отриманих активів, робіт, послуг або тих, що підлягають отриманню, зменшеної або збільшеної відповідно на суму переданих або отриманих коштів та їх еквівалентів;

  • у разі неможливості визначення справедливої вартості отриманих активів, робіт, послуг або таких, що підлягають отри­манню, дохід визначається за справедливою вартістю переда­них активів, робіт, послуг за цим бартерним контрактом.

Таким чином, дохід виражається в тій сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню.

6.2. Класифікація доходів

Відповідно до вимог П(С)БО 15 доходи підприємства класифі­кують за різними ознаками.

Залежно від виду діяльності розрізняють доходи:

  • від звичайної діяльності;

  • надзвичайної діяльності.

Крім того, доходи можуть виникати в результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують чи виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності можуть бути виробництво та реалізація продукції,

Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства 361

розрахунки з постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо.

До звичайної діяльності відносять також списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції як такі, що супроводжують цю діяльність.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та неопера-ційну (фінансову та інвестиційну).

Операційна діяльність — це основна статутна діяльність під­приємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність — це здійснення операцій, пов'язаних із виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основ­ну частку його доходу. Для комерційного торговельного під­приємства такими операціями будуть операції з придбання товарів, для виробничого — придбання матеріалів і сировини, виготовлен­ня продукції та її реалізації, для інвестиційної компанії — фор­мування портфеля інвестицій тощо.

Доходи, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за фун­кціями — виробництво, управління, збут та ін. (аналогічно до витрат).

Інвестиційна діяльність — це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансову діяльність визначає діяльність, яка приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Надзвичайна подія — це подія або операція, яка чітко відрізня­ється від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді. Відповідно, надзвичайна подія — це подія, яка є випадковою і нехарактерною для діяльності певного підприємства.

До надзвичайних подій належать такі операції: стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо. Покриття за рахунок страхового відшкодування та інших джерел враховуються під час розрахунку фінансових результатів від надзвичайних подій як доходи.

Разом з тим слід зазначити, що одні й ті ж події можуть бути надзвичайними для одного підприємства і звичайними для іншо­го. Наприклад, дохід від покриття втрат від стихійного лиха буде розглядатись-як надзвичайний для підприємства, яке їх зазнало,

362

Розділ 6

та буде звичайними витратами для страхової компанії, що здійс­нює страхування від таких випадків.

З метою визнання доходу та визначення його суми розрізня­ють дохід:

  • від реалізації продукції, товарів, інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні папери);

  • надання послуг;

  • використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання відсотків, дивідендів, роялті.

6.3. Особливості визнання доходів згідно з П(С)БО 15 "Дохід"

Різні види доходу від реалізації мають різні критерії визнан­ня. Особливості визнання різних видів доходу від реалізації про­дукції (товарів, робіт та послуг) незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ) визначаються в бухгалтер­ському обліку і фінансовій звітності на підставі П(С)БО 15 "Дохід".

Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визна­ється у разі наявності таких умов.

Дохід (виручка) від реалізації продукції визнається у разі від­повідності всім наведеним нижче умовам:

  • покупцю передано ризики і вигоди, пов'язані з правом влас­ності на продукцію;

  • підприємство не здійснює подальшого управління і контро­лю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами), суму доходу (виручки) можна вірогідно визначити;

  • є впевненість, що в результаті операції відбудеться збіль­шення економічних вигід підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можна вірогідно визначити.

Важливе значення при визнанні доходу мають умови договору (контракту) продажу активу. Якщо умовами договору передбаче­но, що право власності на продукцію переходить до покупця з моменту її доставки на склад, то відповідно всі ризики транспор-

Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства 363

тування несе продавець, і тому проводку з відображення в об­ліку доходу буде зроблено після підтвердження факту оприбут­кування продукції на склад покупця. Якщо умовами контракту передбачено, що право власності на продукцію переходить по­купцю з моменту її завантаження на транспортні засоби, то про­водка з відображення доходу робиться після підтвердження факту списання продукції зі складу продавця.

Визначений дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, по­слуг) не коригується на величину сумнівної і безнадійної заборго­ваності. Сума такої заборгованості визнається витратами під­приємства.

Визнання доходу від надання послуг

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, має визнаватися, вихо­дячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу.

Результати операції з надання послуг можна вірогідно оцінити у разі наявності наведених нижче умов:

  • можливість достовірної оцінки доходу;

  • можливість надходження економічних вигід від надання послуг;

  • можливість достовірної оцінки ступеня завершеності надан­ня послуг на дату балансу;

  • можливість достовірної оцінки витрат, понесених для на­дання послуг і необхідних для їх завершення.

Згідно з цими методами дохід визначається в тих звітних пе­ріодах, у яких надаються відповідні послуги.

Визнання доходу за методом оцінки ступеня завершеності операції здійснюють за трьома способами:

  • вивчення виконаних робіт (коли сторони, вивчивши надані вже послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили їх кон­кретну суму);

  • визначення частки обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

— визначення частки витрат, понесених підприємством у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

364

Розділ 6

При цьому сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які не відображають обсягу наданих послуг саме на цю дату.

Визнання доходу за методом рівномірного нарахування засто­совують тоді, коли надання послуг полягає у виконанні необме­женої кількості дій (операцій) за певний період часу.

Якщо дохід від надання послуг не можна правильно визначи­ти, то він відображається в розмірі визначених витрат, що підля­гають відшкодуванню, а якщо немає ймовірності відшкодування названих витрат, то дохід не визнається, а ці витрати віднося­ться до витрат облікового періоду.

Визнання доходу від цільового фінансування

Дохід від цільового фінансування визнається тільки в сумі ви­трат, пов'язаних із цим фінансуванням, причому в тих періодах, коли такі витрати виникли. Це не обов'язково навіть надходжен­ня "цільових" сум на рахунок підприємства. Для такого визнання досить мати підтвердження, що це фінансування буде отримано.

Отже, цільове фінансування не визнається доходом доти, доки не буде підтвердження того, що воно буде отримане. Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких було здійснено витрати, пов'язані з виконанням умов цільо­вого фінансування. Цільове фінансування, отримане як компенса­ція витрат, які вже понесло підприємство, чи в цілях негайної фінансової підтримки підприємства без майбутніх, пов'язаних з таким витрат, визнається доходом того періоду, в якому виникла дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням.

Визнання доходу від використання активів іншими підприємствами

Дохід, що виникає в результаті використання активів підприєм­ства іншими сторонами, визнається у вигляді відсотків, роялті і дивідендів, якщо є можливість надходження економічних вигід, пов'язаних із такою операцією: дохід можна вірогідно оцінити. Цей дохід має визнаватися в такому порядку:

— відсотки визнаються в тому звітному періоді, в якому вони виникли, виходячи з бази їхнього нарахування і терміна кори­стування відповідними активами;

Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства 365

  • роялті визнаються за принципом нарахування відповідно до економічного змісту відповідної угоди;

  • дивіденди визнаються в періоді ухвалення рішення про їх виплату.

Відсотки — плата за використання грошових коштів, їх ек­вівалентів або сум, заборгованих підприємству. Дохід як відсот­ки визнається у тому звітному періоді, до якого він належить, виходячи з бази нарахування відсотків та строку користування відповідними активами. Відсотками не визнається надання пла­тежу відстрочки навіть у формі підвищення відпускної ціни.

Роялті — це платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів). Дохід як роялті визнається на основі принципу нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди.

Дивіденди — частина чистого прибутку, розподілена між учас­никами (власниками) відповідно до частки їхньої участі у влас­ному капіталі підприємства. Дохід як дивіденди визнається в період прийняття рішення про їх виплату.

Доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи.

Склад доходів, що належать до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фі­нансові результати".

Планом рахунків передбачено окремі рахунки для обліку до­ходів у розрізі видів діяльності. Найменування рахунків і субра­хунків до них являють собою докладний опис складу доходів з класифікацією за видами діяльності.

Залежно від місця виникнення доходу розрізняють доходи центрів інвестицій, центрів доходів, центрів прибутку та загаль­ний дохід підприємства.

366

Розділ 6

6.4. Фінансовий облік доходу та фінансових результатів від реалізації продукції (товарів), робіт, послуг

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інве­стиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій призначено рахунки класу 7 "Доходи і ре­зультати діяльності".

Рахунки цього класу використовують для обліку господар­ських процесів. Господарські процеси — це сукупність подібних за економічним змістом господарських операцій. Основні види господарських процесів — придбання виробничих (торгових) за­пасів, виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг), продаж товарів і реалізація готової продукції (робіт, послуг).

Рахунки класу 7 є тимчасовими, такими, що використовуються для накопичення інформації про доходи за звітний період, по за­кінченню якого сальдо цих рахунків переноситься на рахунок 79 "Фінансові результати". Тимчасові рахунки розпочинають звітний період із нульового сальдо. Інформація про доходи і витрати в них дає можливість скласти проміжну звітність.

На рахунках класу 7, крім рахунка 76 "Страхові платежі", протягом звітного періоду за кредитом відображається сума за­гального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов'яз­кових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом — щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесен­ня суми чистого доходу на рахунок 79 "Фінансові результати".

На рахунку 76 "Страхові платежі" узагальнюється інформа­ція про надходження страхових платежів та їх повернення стра­хувальникам, із щомісячним віднесенням всієї різниці на субра­хунок 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".

Таким чином, рахунки 70 "Доходи від реалізації" та 71 "Інший операційний дохід" призначені для відображення доходів від опера­ційної діяльності, а рахунки 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи" — доходів від фінансової діяльності.

Рахунок 74 "Інші доходи" призначений для обліку доходів, пов'язаних передусім з інвестиційною діяльністю, та доходів, що виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з опера­ційною або фінансовою діяльністю.

Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства 367

Узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вира­хування з доходу ведеться на рахунку 70 "Доходи від реалізації".

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" — тимчасовий, має ознаки пасивного рахунка, призначений для обліку господарських про­цесів.

За кредитом рахунка 70 "Доходи від реалізації" на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна сума непрямих по­датків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримує підприємство на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових органі­заціях); списання у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

Бухгалтерський облік доходів від реалізації ведеться щодо кожного об'єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок. Субрахунки рахунка 70 "Доходи від реалі­зації" подано в табл. 2.6.1.

Таблиця 2.6.1. Субрахунки до рахунка 70 "Доходи від реалізації"

№ субра-хунка

Назва

Характеристика

1

2

3

701

Дохід від реаліза­ції готової продукції

Використовують для узагальнення інфор­мація про доходи від реалізації готової продукції

702

Дохід від реаліза­ції товарів

Використовують підприємства торгівлі та інші організації для узагальнення інформації про доходи від реалізації товарів

703

Дохід від реаліза­ції робіт і послуг

Використовують підприємства і організа­ції, що виконують роботи і надають по­слуги, для узагальнення інформації про доходи від реалізації робіт і послуг, про результати зміни резервів незароблених премій

368

Розділ (

Закінчення табл. 2.6.1

1

2

3

704

Вирахування з доходу

За дебетом відображається сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції і товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунка 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінан­сові результати"

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або за іншими напрямками, визначеними підприємством.

Первинними документами з обліку доходів від реалізації є роз­рахунки (довідки) бухгалтерії. Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходя­чи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управлін­ня та контролю.

Розрахункові документи вважають пред'явленими покупцеві (замовникові) за умови, що це відбулося у спосіб, передбачений договором (якщо розрахунки здійснюються без участі установ банків) або після подання їх до установи банку (якщо розрахун­ки здійснюються через установи банків).

Якщо за умовами договору (контракту) готову продукцію прий­має покупець (замовник) безпосередньо на підприємстві, то вона вважається реалізованою після передачі її покупцеві (замовникові), оформленої документами, передбаченими умовами договору (кон­тракту) і пред'явленням розрахункових документів покупцеві (за­мовникові).

У фінансовому обліку процес реалізації відображається так: за принципом нарахування — у момент відвантаження готової продукції, товарів, наданих послуг, а в податковому обліку дохід визнається за першою подією.

Основні бухгалтерські проводки з обліку доходів наведені в табл. 2.6.2. Кореспонденцію рахунка 70 "Доходи від реалізації" показано на рис. 2.6.2.

Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства

369

Таблиця 2.6.2. Основні бухгалтерські проводки з обліку доходів

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Д-т

К-т

1

2

3

4

1

Відображено суми, що не є доходом (які підля­гають виключенню з нього)

70 "Доходи від реалізації"

36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"

2

Відображено суми, одержані у складі доходу від реалізації

70 "Доходи від реалізації"

64 "Розрахунки за податками й платежами"

3

Відображено надходження стра­хових платежів від страхуваль­ника

70 "Доходи від реалізації"

76 "Страхові платежі"

4

Віднесено на фінансовий резуль­тат від реалізації продукції (закриття рахунка 70 наприкінці звітного періоду)

70 "Доходи від реалізації"

791 "Результат основної діяль­ності"

5

Визнано дохід на суму активів, переданих як внесок до статут­ного капіталу або в обмін на довгострокові цінні папери (фінансові інвестиції)

14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції"

70 "Доходи від реалізації"

6

Отримано основні засоби в обмін на неподібний об'єкт

15 "Капітальні інвестиції"

70 "Доходи від реалізації"

7

На суму одержаної готівки визнано дохід від реалізації

ЗО "Каса"

70 "Доходи від реалізації"

8

На суму одержаних у безготівко­вій формі грошових коштів визнано дохід від реалізації

31 "Рахунки в банках"

70 "Доходи від реалізації"

9

На забезпечення заборгованості покупцем виставлено вексель на суму визнаного доходу від реалізації

34 "Коротко­строкові векселі одержані"

70 "Доходи від реалізації"

10

Визнано дохід від реалізації покупцям та замовникам на умовах відстрочки платежу

36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"

70 "Доходи від реалізації"

11

Визнано дохід від реалізації іншим дебіторам

37 "Розрахунки з різними дебіторами"

70 "Доходи від реалізації"

24 — 4-1132

370

Розділ 6

Закінчення табл. 2.6.2

1

2

3

4

12

Визнано дохід від погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками та підрядниками шляхом реалізації

63 "Розрахунки з постачальни­ками та підряд­чиками"

70 "Доходи від реалізації"

13

Визнано дохід від погашення заборгованості з оплати праці робітників у натуральній формі

66 "Розрахунки з оплати праці"

70 "Доходи від реалізації"

14

Визнано дохід від реалізації різним контрагентам

68 "Розрахунки за іншими операціями"

70 "Доходи від реалізації"

15

Віднесення до складу доходу поточного періоду доходів майбутніх періодів, одержаних від реалізації

69 "Доходи

майбутніх

періодів"

70 "Доходи від реалізації"

16

Списання на рахунок фінансових результатів дебетових оборотів: за наданими після дати реалізації знижками, сумами, продукції або товарами, поверненими покупцями, та іншими сумами, що підлягають виключенню з доходів

791 "Результат основної діяль­ності"

704 "Вираху­вання з доходу"

372

Розділ 6

Контрольні запитання та тести

Контрольні запитання

  1. Як ви розумієте поняття "дохід"?

  1. Поясніть економічну сутність принципу нарахування та від­повідності доходів та витрат.

  1. Які загальні умови визнання доходу?

  1. Дайте правильне тлумачення двох різновидів доходу валового доходу та чистого доходу.

  2. Дайте визначення поняття "відсотки".

  3. Дайте визначення поняття "дивіденди".

  4. Що таке інвестиційна діяльність?

  5. Як ви розумієте поняття "надзвичайна подія"?

  6. Дайте визначення поняття "роялті".

  1. Дайте пояснення фінансовій діяльності.

  1. Що є основною діяльністю для інвестиційної компанії та комерційного торговельного підприємства?

  1. Назвіть, за якими групами класифікуються доходи.

  2. Як визнається дохід при цільовому фінансуванні?

  3. Назвіть умови визнання доходу від надання послуг.

Тести

1. Норми П(С)БО 15 поширюються:

а) на доходи підприємств від звичайної діяльності;

б) доходи підприємств від звичайної діяльності: реалізації продукції (товарів, інших активів); надання послуг; отри­ маного цільового фінансування; використання активів підприємства іншими сторонами, результатом чого є отри­ мання відсотків, роялті та дивідендів;

в) доходи підприємств від звичайної діяльності, реалізацію цінних паперів, договори оренди;

г) дохід підприємств від звичайної та надзвичайної діяльності?

2. Для визнання доходу необхідне:

а) збільшення активу або зменшення зобов'язань, які зумов­ люють збільшення власного капіталу;

б) надходження активу;

Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства 373

в) зменшення зобов'язань, які зумовлюють збільшення влас­ ного капіталу;

г) збільшення власного капіталу;

3. Дохід, пов'язаний з наданням послуг, має визнаватись:

а) виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання по­ слуг на дату балансу;

б) тільки в сумі витрат, пов'язаних із цим фінансуванням, причому в тих періодах, коли ці витрати виникли;

в) якщо є можливість надходження економічних вигід;

г) виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання по­ слуг.

4. Відсотки — це:

а) плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, заборгованих підприємству;

б) платежі за використання нематеріальних активів підприєм­ ства (патентів, торговельних марок, авторського права, про­ грамних продуктів);

в) частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їхньої участі у власному капіталі підприємства.

5. Дохід від цільового фінансування має визнаватись:

а) виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг;

б) якщо є можливість надходження економічних вигід;

в) виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання по­ слуг на дату балансу;

г) тільки в сумі витрат, пов'язаних із таким фінансуванням, причому в тих періодах, коли ці витрати виникли.

6. Роялті — це:

а) плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, заборгованих підприємству;

б) частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їхньої участі у власному капіталі підприємства;

в) платежі за використання нематеріальних активів підприєм­ ства (патентів, торговельних марок, авторського права, про­ грамних продуктів)?

374

Розділ 6

7. Операційна діяльність — це:

а) основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльні­ стю;

б) придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів;

в) діяльність, яка приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства;

г) будь-яка діяльність підприємства (або операції, які її забез­ печують чи виникають внаслідок здійснення такої діяль­ ності).

8. Сальдо на рахунку класу 7 є:

а) тимчасовим, тобто таким, що використовується для нако­ пичення інформації про доходи за звітний період;

б) дебетовим;

в) кредитовим;

г) немає правильної відповіді.

9. Чи коригується дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на величину сумнівної і безнадійної заборгованості:

а) так;

б) ні;

в) ні, сума такої заборгованості визнається витратами підприєм­ ства;

г) немає правильної відповіді?

10. Театральна вистава має відбутися 15 січня 2000 p., але квитки продано 25 грудня 1999 р. Як відображається дохід від продажу квитків у фінансовій звітності за 1999 p.:

а) доходи в сумі виторгу;

б) доходи за мінусом понесених витрат;

в) доходи майбутніх періодів на суму виторгу;

г) кредиторська заборгованість за одержаними авансами?

11. Що означає запис:

Д-т 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" К-т 701 "Доходи від реалізації готової продукції"

Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства

375

Д-т 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" К-т 26 "Готова продукція"

а) покупцем повернено готову продукцію;

б) реалізовано готову продукцію покупцям і одночасно списа­ но собівартість готової продукції;

в) покупцем акцептовано платіж за реалізовану продукцію;

г) немає правильної відповіді?

12. 1 березня 2000 р. підприємством реалізовано побутову тех­ ніку на суму 20 000 грн, ПДВ — 4000 грн, на умовах гарантійно­ го обслуговування протягом року. Очікується, що витрати на гарантійне обслуговування становитимуть 4 % суми реалізації товару. Дохід від реалізації товарів за березень становить:

а) 24 000 грн;

б) 20 000 грн;

в) 12 000 грн;

г) 23 040 грн.

13. Якщо дохід від надання послуг не можна правильно визна­ чити, то:

а) він відображається в розмірі визначених витрат, що підля­ гають відшкодуванню;

б) дохід не визначається;

в) немає правильної відповіді.

14. Відсотки визнаються доходом:

а) згідно з принципом нарахування;

б) виходячи з бази їх нарахування, в тому звітному періоді, в якому вони виникли;

в) немає правильної відповіді;

г) у період ухвалення рішення про їх виплату.

15. Чи визнається дохід у таких випадках:

а) при здійсненні бартерних операцій;

б) одержання авансу від покупця за товари, які ще не відван­ тажені;

в) правильні відповіді а) і б);

г) на поточний рахунок підприємства банком помилково зара­ ховано грошові кошти іншого підприємства?

376

Розділ 6

16. Дохід визнається:

а) при здійсненні обміну подібними активами;

б) здійсненні обміну подібними і неподібними активами;

в) здійсненні обміну тільки неподібними активами;

г) немає правильної відповіді.

Матриця відповідей на тести

Запитання

1

2

3

4

5

Відповідь

б

а

а

а

г

Запитання

6

7

8

9

10

Відповідь

в

а

а

в

в

Запитання

11

12

13

14

15

Відповідь

б

б

а

б

а

Запитання

16

Відповідь

в

Розділ 7

ОБЛІК ФОРМУВАННЯ І ЗМІН СТАТУТНОГО

КАПІТАЛУ

  1. Власний капітал та його складові.

  2. Фінансовий облік статутного капіталу та розрахунків

з учасниками.

  1. Звітність про власний капітал.

  2. Фінансовий облік при ліквідації товариства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]