3.3.3. Формування резерву сумнівних боргів

Щоб оцінити резерв сумнівних боргів, потрібно розглянути, як оцінюється дебіторська заборгованість.

Оцінка дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість, як і інші активи підприємства, не завжди підлягає відображенню в бухгалтерському обліку і фінан­совій звітності. Вона може бути відображена в балансі, якщо мож­на достовірно визначити оцінку цієї дебіторської заборгованості й у майбутньому очікується одержання від неї економічних вигід.

Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дис­контованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості. Заборгованість за фінансовою орендою відображається в балансі орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду. Методологія обліку і порядок розкриття інформації у фінансовій звітності щодо оренди визначаються П(С)БО 14 "Оренда".

78

Розділ З

Дисконтована вартість майбутніх платежів це така сума платежів, яка має відображатися в сумі чистих інвестицій в орен­ду, що дорівнює загальній сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням неза-робленого фінансового доходу.

Відповідно до принципу обачності в момент визначення дохо­ду від реалізації підприємство має визнати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями. Величина цих втрат оцінюється на підставі аналізу інформації про фактичні втрати від неповернення боргів за минулі періоди, враховуючи зміни, що відбулися в умовах реалізації продукції у звітному періоді, або, як очікується, відбудуться в наступному періоді. Тобто із сумнівної заборгованості з метою відображення реальної карти­ни фінансового стану підприємства створюється резерв сумнів­них боргів, таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості —

це сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг (дебіторська заборгованість за розрахунками та інша дебіторська заборгованість), визнана без­надійною, списується з балансу з відображенням витрат у складі інших операційних витрат. За такою заборгованістю резерв сум­нівних боргів не створюється.

П(С)БО 10 передбачено два варіанти визначення величини сумнівних боргів:

• виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

• на підставі класифікації дебіторської заборгованості за пе­ріодами її виникнення з урахуванням досвіду минулих років щодо платоспроможності дебіторів.

При обох способах величина резерву сумнівних боргів визна­чається як добуток суми дебіторської заборгованості за продук­цію на коефіцієнт сумнівності. Відмінність у способах полягає лише в тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку і як визначається коефіцієнт сумнівності.

Облік дебіторської заборгованості

79

Перший спосіб є методом умовного визначення резерву сум­нівних боргів.

При визначенні величини резерву сумнівних боргів, виходя­чи з платоспроможності окремих дебіторів, підприємство на дату складання фінансової звітності має вивчити платоспроможність за кожним дебітором і вивести за ними індивідуальний коефіцієнт сумнівності, за яким потім визначається сума резерву за такою заборгованістю. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума оборотних активів (грошових коштів, дебіторської заборгованості, виробничих запасів) є більшою або дорівнює його зовнішнім зобов'язанням (заборгованості). Про неплатоспро­можність підприємства можуть свідчити відсутність грошей на рахунках у банку, наявність непогашеної в строк кредиторської заборгованості. Сума резервів за кожним дебітором буде станови­ти загальну суму резерву сумнівних боргів за підприємством.

Цей спосіб визначення коефіцієнта сумнівності має досить су­б'єктивний характер, оскільки платоспроможність будь-якого де­бітора можна визначити тільки приблизно, а точно платоспро­можність як така взагалі не вимірюється. Ступінь точності резуль­тату залежить від наявності достовірної інформації про дебіторів і від кваліфікації експерта.

За допомогою другого способу розрахунок резерву проводиться на підставі класифікації поточної дебіторської заборгованості за термінами її несплати та аналізу її фактичного непогашення за попередні звітні періоди.

Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, по­слуги класифікують шляхом групування дебіторської заборгова­ності за строками її непогашення з встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Тобто для створення резерву за допомогою такого методу необхідно проаналізувати заборгованість за покупцями.

Логіка цього способу полягає в тому, що чим більше простро­чено дебітором оплату за продукцію, тим більші сумніви (за інших рівних умов) є у підприємства щодо оплати цих сум. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непога­шення дебіторської заборгованості.

У П(С)БО 10 зазначається, що коефіцієнт сумнівності вста­новлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безна-

80

Розділ З

дійної дебіторської заборгованості за продукцію за попередні звітні періоди.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за това­ри, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним змен­шенням величини резерву сумнівних боргів.

Контрольні запитання та тести

Контрольні запитання

1. Назвіть дати визначення сутності дебіторської заборго­ваності.

2. Які фактори впливають на величину дебіторської заборго­ваності?

3. За якими ознаками класифікують дебіторську заборго­ваність?

4. На яких рахунках 3-го класу обліковується поточна дебі­торська заборгованість?

5. Розкрийте сутність поточної заборгованості. Назвіть дати визначення її покупцям та замовникам.

6. Визначте, наявність яких первинних документів необхід­на при розрахунках з вітчизняними та іноземними покупцями.

7. Розкрийте сутність довгострокової дебіторської заборго­ваності. На яких синтетичних рахунках вона обліковується?

8. Як відповідно до П(С)БО 10 формується резерв сумнівних боргів?

Тести

1. Активами підприємства є:

а) основні засоби;

б) матеріальні запаси;

в) МШП;

г) ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигід у майбутньому.

2. Операційний цикл — це:

а) проміжок часу між купівлею та реалізацією товару;

б) проміжок часу між придбанням запасів та отриманням про­ дукції;

Облік дебіторської заборгованості

81

в) проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів та послуг;

г) всі відповіді правильні.

3. Дебіторську заборгованість можна класифікувати за таки­ ми ознаками:

а) за причиною виникнення;

б) за ступенем вірогідності;

в) правильні відповіді наведено в а) та б);

г) немає правильної відповіді.

4. В якому Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку ви­ кладено методичні основи бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості:

а) П(С)БО 10;

б) П(С)БО 2;

в) П(С)БО 9;

г) П(С)БО 20?

5. Дебіторську заборгованість за термінами можна поділити:

а) на поточну;

б) довгострокову;

в) немає правильної відповіді;

г) правильні відповіді наведено в а) та б).

6. Довгострокова дебіторська заборгованість — це:

а) сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного цик­ лу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу;

б) сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, строк позовної давності якої минув;

в) сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу;

г) немає правильної відповіді.

7. Поточна дебіторська заборгованість — це:

а) сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нор­мального операційного циклу або буде погашена протягом 16 місяців;

82

Розділ З

б) сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормаль­ ного операційного циклу або буде погашена протягом 6 місяців;

в) сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нор­ мального операційного циклу або буде погашена протягом 11 місяців 15 днів;

г) немає правильної відповіді.

8. У фінансовому обліку покупцями визначаються:

а) люди, які мають гроші на купівлю товарів;

б) фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги);

в) особи, які є учасниками ринку;

г) немає правильної відповіді.

9. Для обліку товарної та нетоварної поточної дебіторської заборгованості використовують такі рахунки 3-го класу Плану рахунків бухгалтерського обліку:

а) рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

б) рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів";

в) рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами";

г) всі наведені вище.

10. Підставою для здійснення розрахунків із покупцями є:

а) усна домовленість керівника;

б) платіжне доручення;

в) договір;

г) участь бухгалтера в прийняті рішення.

11. Продаж товарів, робіт або послуг відображається записом:

а) Д-т 36 — К-т 70;

б) Д-т 36 — К-т 71;

в) Д-т 36 — К-т 72;

г) Д-т 36 — К-т 73.

12. Погашення дебіторської заборгованості грошовими кошта­ ми відображається таким записом:

а) Д-т 30 — К-т 37;

б) Д-т ЗО — К-т 38;

в) Д-т ЗО — К-т 36;

г) немає правильної відповіді.

Облік дебіторської заборгованості

83

13. Видача грошових коштів із каси підзвітній особі відобра­ жається таким записом:

а) Д-т ЗО — К-т 372;

б) Д-т 372 — К-т 31;

в) Д-т 372 — К-т ЗО;

г) всі відповіді правильні.

14. У примітках до фінансової звітності необхідно розкривати таку інформацію щодо дебіторської заборгованості:

а) склад і суми статті Балансу "Інша поточна дебіторська за­ боргованість";

б) метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

в) перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської забор­ гованості;

г) всі наведені вище.

15. Договір може бути укладено:

а) шляхом складання одного документа підписаного сторонами;

б) шляхом обміну листами підписаними;

в) шляхом обміну телефонограмами підписаними;

г) всі відповіді правильні.

16. Надходження грошей від орендаря за основні засоби відоб­ ражається:

а) Д-т 311 — К-т 377;

б) Д-т 313 — К-т 377;

в) Д-т 377 — К-т 311;

г) немає правильної відповіді.

17. Надходження устаткування після завершення строку орен­ ди відображається такими записами:

а) Д-т 641 — К-т 377; Д-т 11 — К-т 377;

б) Д-т 641 — К-т 36; Д-т 10 — К-т 36;

в) Д-т 641 — К-т 377; Д-т 10 — К-т 377;

г) немає правильної відповіді.

18. При розрахунках із вітчизняними покупцями підприємство- покупець має отримати розрахункові документи:

а) транспортні накладні (СМК);

б) платіжні документи на перерахування сум митних установ;

84

Розділ З

в) накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти виконаних робіт;

г) всі відповіді правильні.

19. При розрахунках із іноземними покупцями підприємство- покупець має отримати розрахункові документи:

а) комерційні документи (рахунки, інвойс), транспортні на­ кладні (СМК), платіжні документи на перерахування сум митних установ;

б) товаротранспортна накладна (ТМ-1);

в) векселі;

г) всі відповіді правильні.

20. Розрахунки за штрафами, пенями та неустойками, які стя­ гуються з постачальників та замовників за невиконання договір­ них зобов'язань, у бухгалтерському обліку відображають такими записами:

а) Д-т 374 — К-т 714;

б) Д-т 714 — Д-т 374;

в) Д-т 374 — К-т 715;

г) Д-т 715 — К-т 374.

Матриця відповідей на тести

Запитання	1	2	3	4	5
Відповідь	г	в	в	а	г
Запитання	6	7	8	9	10
Відповідь	а	г	б	г	в
Запитання	11	12	13	14	15
Відповідь	а	в	г	д	д
Запитання	16	17	18	19	20
Відповідь	а	в	в	а	в

Розділ 4

ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ІЗ ПІДЗВІТНИМИ

ОСОБАМИ

1. Умови видачі готівки під звіт.

2. Синтетичний та аналітичний облік операцій із підзвіт­ними особами.

3. Умови відшкодування витрат на відрядження.

4. Норми добових витрат.

5. Контроль за дотриманням порядку видачі готівки під звіт та її використанням.

4.1. Умови видачі готівки під звіт

Підзвітними особами вважаються робітники і службовці під­приємства, які одержали аванс під звіт.

Гроші під звіт можуть бути видані на витрати, пов'язані з відря­дженням, на придбання різних матеріальних цінностей, поштові, телеграфні послуги тощо.

Особи, які не працюють на підприємстві, гроші під звіт одержу­вати не можуть. Список осіб, що мають право отримувати підзвітні суми, встановлюється адміністрацією підприємства і затверджу­ється його керівником.

Підзвітній особі видають аванс у сумі, необхідній для виконан­ня господарських операцій. Аванс видається на підставі заяви підзвітної особи за видатковим касовим ордером, підписаним ке­рівником підприємства і головним бухгалтером.

Підзвітні суми можуть витрачатися тільки на цілі, передба­чені при видачі авансу.

Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємства за умо­ви повного звіту конкретної особи за раніше виданими під звіт суми, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про ви­трачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.

86

Розділ 4

Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії підприє­мства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум протягом трьох банківських днів наступних за днем закінчення відрядження або придбання товарно-матеріальних цінностей.

До авансового звіту додаються документи (рахунки, квитанції, проїзні документи, чеки тощо), які підтверджують проведені видатки, зокрема придбання матеріальних цінностей. В остан­ньому випадку на документах обов'язково мають бути підписи осіб, які отримали матеріальні цінності під свою відповідальність. У бухгалтерії авансові звіти перевіряють арифметично і з погля­ду обґрунтованості витрат. Після перевірки авансовий звіт за­тверджує керівник підприємства, і бухгалтерія остаточно розрахо­вується з підзвітною особою.

Коли сума авансу перевищує суму витрат, прийняту за звітом, різниця підлягає поверненню до каси, і навпаки, якщо сума авансу менша від суми витрат, зазначеної у звіті, і підзвітна особа викори­стала власні гроші, перевитрачені кошти їй відшкодовуються.

4.2. Синтетичний та аналітичний облік операцій з підзвітними особами

Для обліку підзвітних сум у бухгалтерському обліку вико­ристовується субрахунок 372 "Розрахунки з підзвітними осо­бами". За дебетом цього субрахунка обліковуються суми, видані під звіт, за кредитом — суми, які підтверджені звітами та доку­ментами, а також повернені невикористані суми. Це відобра­жається такими записами:

— видача грошових коштів з каси підзвітній особі:

Д-т 372 "Розрахунки з підзвітними особами" К-т ЗО "Каса"

Підзвітна особа складає звіт про витрачені кошти. На підставі затвердженого звіту здійснюють записи в бухгалтерських регістрах:

— придбання товарно-матеріальних цінностей за рахунок підзвітних сум:

Облік розрахунків із підзвітними особами

87

Д-т 20 "Виробничі запаси"

Д-т 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"

Д-т 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Д-т 28 "Товари"

К-т 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

— повернення невитрачених підзвітних сум:

Д-т ЗО "Каса"

Д-т 31 "Рахунки в банках"

К-т 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

— утримання неповернених підзвітних сум із заробітної плати службовця:

Д-т 66 "Розрахунки з оплати праці"

К-т 372 "Розрахунки з підзвітними особами"

Сальдо субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами" може бути як дебетовим, так і кредитовим. Дебетове сальдо означає суму заборгованості підзвітних осіб підприємству, кредитове — суму перевитрат підзвітних осіб за авансовими звітами. У балансі сальдо за субрахунком відображається розгорнуто: дебетове саль­до — у складі оборотних активів у рядку 210 "Інша дебіторська заборгованість", кредитове сальдо — у складі поточних зобов'я­зань у рядку 610 "Інші поточні зобов'язання".

4.3. Умови відшкодування витрат на відрядження

Однією з основних операцій з підзвітними сумами є оплата витрат на відрядження. Згідно з інструкцією Міністерства фінансів України "Про службові відрядження в межах України та за кордон" у редакції від 10 червня 1999 р. № 146 службовим відрядженням вважається поїздка робітника (службовця) за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, організації на визначений термін в іншу місцевість для виконання службо­вого доручення поза місцем його постійної роботи.

Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відно­синах із платником податків, включаються до складу валових

88

Розділ 4

витрат платника податків тільки у разі наявності документів, що підтверджують зв'язок цього відрядження з основною діяль­ністю підприємства, а саме: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю підприємства; укладено-го договору (контракту) та інших документів, що регулюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові співвідносн­ий; документів, які засвідчують участь особи, що перебуває у відрядженні, у переговорах, конференціях за тематикою, що сто­сується основної діяльності підприємства, яке командирувало працівника. Підприємство здійснює реєстрацію особи, що вибу­ла у відрядження, у спеціальному журналі за формою згідно з "Інструкцією про службові відрядження".

Направлення робітника у відрядження здійснюється на під­ставі наказу керівника підприємства із зазначенням пункту при­значення, назви підприємства, терміну та мети відрядження.

Термін відрядження визначається керівником або його за­ступником, але не може перевищувати ЗО календарних днів (за кордон — 60 днів).

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення транспортного засобу з місця постійної роботи командированого працівника, а днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи працівника. При відправленні транспортного засобу до 24 годин включно днем ви­буття вважається поточна доба, а з 0 годин і пізніше — наступна.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, куди він командирова­ний. Замість днів відпочинку, що не були використані за час від­рядження, інші дні відпочинку після повернення не надаються.

Якщо працівник спеціально командирований для роботи в дні відпочинку або святкові дні, то компенсація за це сплачується відповідно до чинного законодавства.

За особою, яка перебуває у відрядженні, зберігаються місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження, в тому числі за час перебування в дорозі.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні на відрядження відносно вибуття та прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівник командиро­ваний у різні населенні пункти, то відмітки про день прибуття та день вибуття проставляються в кожному пункті. Відмітки в по­свідченні на відрядження відносно прибуття та вибуття працівни-

Облік розрахунків із підзвітними особами

89

ка засвідчуються тією печаткою, якою користується у своїй гос­подарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відпо­відної посадової особи, на котру наказом (розпорядженням) керів­ника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та повертаються з нього.

За кожен день (включаючи день від'їзду та приїзду) перебу­вання працівника у відрядженні, враховуючи дні відпочинку, святкові та неробочі дні, а також час перебування в дорозі йому сплачуються добові в межах норм, встановлених постановою КМУ від 11 липня 2002 р. № 977.

Кількість днів відрядження для сплати добових визначається з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня повернення до місця постійної роботи, які зараховуються як два дні.

4.4. Норми добових витрат

Окремим видом витрат, які не потребують спеціального доку­ментального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчу­вання та фінансування інших особових потреб фізичної особи), норми яких встановлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №977 "Про норми від­шкодування витрат на відрядження в межах України та за кор­дон". Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту (табл. 1.4.1).

Якщо в посвідченні про відрядження відсутні відмітки, то добові не відшкодовуються.

Таблиця 1.4.1. Граничні норми добових витрат

Випадки	У межах України	За кордон
Якщо до рахунків на оплату варто­сті проживання в готелях не вклю­чаються витрати на харчування	18 грн	280 грн
Якщо до рахунків вартості проживання в готелях включаються витрати на:
— на одноразове харчування	14 грн 40 коп.	224 грн
— дворазове харчування	10 грн 80 коп.	154 грн
— триразове харчування	7 грн 20 коп.	98 грн

90

Розділ 4

Підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує витрати командированим працівникам на наймання житлового приміщення у розмірі фактичних витрат із урахуван­ням побутових послуг, які надаються в готелях (прання, прасу­вання тощо), за користування холодильником, телевізором.

Витрати на проїзд до місця відрядження та назад відшкодову­ються у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, вод­ним та автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням всіх витрат, пов'язаних із придбан­ням проїзних документів та користуванням постіллю у поїздах та страхових платежів на транспорті.

Працівнику, який перебував у відрядженні, відшкодовуються також витрати за проїзд на міському транспорті загального кори­стування (крім таксі) по місту відрядження (за наявності підтверд­них документів) відповідно до маршруту, погодженого з керів­ником.

Командированому працівнику перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житлового приміщення та добові. Протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження працівник зобов'язаний надати авансовий звіт про використані у відря­дженні гроші. Разом із авансовим звітом надаються:

• посвідчення про відрядження, оформлене у встановленому порядку;

• документи про наймання житлового приміщення;

• документи на проїзд.

Витрати, пов'язані з відрядженням відшкодовуються тільки за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних білетів або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів, страхових полісів.

Витрати на відрядження, які не підтверджені відповідними документами (крім добових), працівнику не відшкодовуються.

Облік розрахунків із підзвітними особами

91

4.5. Контроль за дотриманням порядку видачі готівки під звіт та за її використанням

За правильне оформлення видачі авансу та перевірку авансо­вого звіту відповідальність несе головний бухгалтер. Він здійснює контроль за своєчасним поданням авансових звітів та повернен­ням підзвітними особами невикористаної частини авансу.

Згідно з "Положенням про ведення касових операцій у націо­нальній валюті в Україні" від 19 лютого 2001 р. метою перевірки дотримання порядку видачі готівки під звіт є здійснення конт­ролю за дотриманням підприємствами встановленого порядку видачі готівкових коштів під звіт (у тому числі на відряджен­ня) та їх використання відповідно до цього положення та "Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон" від 11 липня 2002 р. № 977.

Під час проведення перевірок аналізуються порядок видачі підприємствами сум під звіт, їх цільове використання, виявля­ються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, несвоєчасного звітування, а також випадки передавання під­звітних коштів одним працівником іншому тощо.

Згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 р. № 889 - IV, за несвоєчасне повернен­ня до каси підприємства "надміру витрачених" підзвітних сум (коштів, виданих працівнику з каси на відрядження або госпо­дарські потреби, понад суми, щодо яких він відзвітував) передба­чено накладання на працівника штрафу 15 % (якщо кошти не повертаються у триденний термін), а також обкладання таких сум податком з доходів.

Контрольні запитання та тести

Контрольні запитання

1. Яким документом регламентується видача під звіт гро­шових коштів?

1. Кого вважають підзвітною особою?

2. Назвіть граничний розмір підзвітних сум.

92

Розділ 4

4. На підставі яких документів підзвітній особі видається аванс?

4. Назвіть терміни подання авансового звіту про витрачан­ня підзвітних сум.

5. Що показує сальдо субрахунки 372 "Розрахунки з підзвіт­ними особами"?

6. Назвіть, де у Балансі відображається сальдо за субрахун­ком 372.

8. Якими нормативними документами регламентуються службові відрядження?

9. Дайте визначення службового відрядження.

10. Назвіть максимальний термін відрядження в межах Украї­ни та за кордон.

11. Що таке добові витрати?

12. Чи компенсуються працівникові дні відпочинку, не вико­ристані за час відрядження?

13. В який термін після повернення з відрядження працівник зобов'язаний подати авансовий звіт?

14. Які документи після повернення з відрядження зобов'яза­на подати підзвітна особа до бухгалтери?

15. Назвіть фінансові санкції, які застосовують при недотри­манні вимог "Інструкції про службові відрядження".

Тести

1. Гроші під звіт можуть бути видані на витрати, пов'язані:

а) тільки з відрядженням;

б) тільки з придбанням матеріальних цінностей;

в) з відрядженням, на придбання матеріальних цінностей;

г) на будь-які витрати.

2. Підзвітній особі видають аванс у сумі:

а) 10 неоподатковуваних мінімумів;

б) необхідний для виконання господарських операцій;

в) 20 неоподатковуваних мінімумів;

г) 350 гривень.

3. Підзвітні особи зобов'язані подати авансовий звіт про ви­ трачання підзвітних сум у відрядженні:

а) протягом 5 робочих днів після повернення з відрядження;

б) наступного робочого дня після повернення з відрядження;

Облік розрахунків із підзвітними особами

93

в) протягом 3 робочих днів після повернення з відрядження;

г) протягом 1 тижня після повернення з відрядження.

4. Підзвітні особи зобов'язані звітувати про витрачання під­ звітних сум на закупівлю сільськогосподарської продукції:

а) протягом 10 робочих днів після отримання підзвітної суми;

б) протягом 3 робочих днів після отримання підзвітної суми;

в) протягом 5 днів після отримання готівки під звіт;

г) протягом 3 днів після отримання готівки під звіт.

5. Підзвітні особи зобов'язані звітувати про витрачання під­ звітних сум на виробничі (господарські) потреби:

а) наступного дня після отримання готівки під звіт;

б) наступного робочого дня після отримання готівки під звіт;

в) протягом 3 днів після отримання готівки під звіт;

г) протягом 3 робочих днів після отримання підзвітної суми.

6. Якщо сума авансу менша за суму витрат, прийняту за зві­ том, тобто підзвітна особа використала власні гроші, перевитра­ чені кошти їй:

а) відшкодовуються;

б) не відшкодовуються;

в) відшкодовуються, але в межах норм, передбачених чинним законодавством;

г) забороняється витрачати власні кошти на господарські по­ треби підприємства.

7. За дебетом субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними осо­ бами обліковуються суми:

а) видані під звіт;

б) повернені невикористані;

в) підтверджені авансовими звітами та документами;

г) відображається надходження до каси підприємства грошо­ вих документів.

8. Сальдо субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особа­ ми" може бути:

а) дебетовим;

б) дебетовим і кредитовим;

в) кредитовим;

г) субрахунок не має сальдо.

94

Розділ 4

9. Кредитове сальдо відображає:

а) суму заборгованості підзвітних осіб підприємству;

б) суму перевитрат підзвітних осіб за авансовими звітами;

в) суму платежів, які надійшли на рахунок підприємства;

г) немає правильної відповіді.

10. Добові витрати — це:

а) витрати на харчування;

б) витрати на фінансування особових потреб фізичної особи;

в) витрати на харчування та фінансування інших особових потреб фізичної особи;

г) всі кошти, отримані під звіт на відрядження.

11. Добові витрати відшкодовуються:

а) в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту;

б) залежно від статусу населеного пункту (столиця, обласне місто, районний центр);

в) добові витрати не відшкодовуються;

г) на розгляд керівника.

12. Термін відрядження не може перевищувати:

а) в межах України — 40 днів, за кордон — 60 днів;

б) в межах України — ЗО днів, за кордон — 60 днів;

в) в межах України і за кордон — ЗО днів;

г) в межах України і за кордон — 60 днів.

13. Кількість днів відрядження для сплати добових визнача­ ється:

а) без урахування днів вибуття у відрядження та повернення з нього;

б) з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня повернення до місця постійної роботи, які зараховуються як один день;

в) з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня повернен­ ня до місця постійної роботи, які зараховуються як два дні;

г) тільки з урахуванням дня вибуття у відрядження.

14. За несвоєчасне повернення "надміру витрачених" підзвітних сум встановлюється штраф у розмірі:

а) 15 % від неповерненої суми;

б) 50 % від неповерненої суми;

Облік розрахунків із підзвітними особами

95

в) 100 % від неповерненої суми;

г) 10 неоподатковуваних мінімумів.

15. Якщо відсутні платіжні документи, які б підтверджували сплату готівкових коштів, штраф накладається:

а) у 2-кратному розмірі витраченої готівки;

б) у розмірі витраченої готівки;

в) у 10-кратному розмірі витраченої готівки;

г) штраф не накладається.

16. Підприємство відшкодовує працівнику такі витрати:

а) на проїзд до місця призначення й назад;

б) на користування постільними речами в поїздах;

в) на наймання житлового приміщення;

г) на проїзд до місця призначення й назад, на користування постільними речами, на наймання житлового приміщення.

17. Якщо працівника спеціально командирують для роботи в дні відпочинку, то компенсація:

а) сплачується відповідно до чинного законодавства;

б) не сплачується;

в) день відпочинку додається до днів щорічної відпустки;

г) сплачується на розгляд адміністрації.

18. Замість днів відпочинку, що не були використані за час відрядження:

а) надаються дні відпочинку в будь-який інший день;

б) невикористані дні додаються до щорічної відпустки;

в) сплачується грошова компенсація;

г) інші дні відпочинку не надаються.

19. За особою, яка перебуває у відрядженні, зберігається се­ редній заробіток:

а) тільки за час відрядження;

б) середній заробіток не зберігається;

в) за час відрядження і час перебування в дорозі;

г) тільки за час перебування в дорозі.

96					Розділ 4
Матриця відповідей на тести
Запитання	1	2	3	4	5
Відповідь	в	б	в	б	в
Запитання	6	7	8	9	10
Відповідь	а	а	б	б	в
Запитання	11	12	13	14	15
Відповідь	а	б	в	а	б
Запитання	16	17	18	19
Відповідь	б	г	а	г

Розділ 5

ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1. Визначення основних понять, класифікація та оцінка основних засобів.

2. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів.

3. Шляхи та облік надходження основних засобів.

1. Отримання від інших юридичних або фізичних осіб.

2. Створення власними силами.

4. Облік витрат на утримання основних засобів.

5. Амортизація основних засобів.

1. Сутність, об'єкти та період амортизації.

2. Методи амортизації.

6. Переоцінка та зменшення корисності основних засобів.

7. Облік вибуття основних засобів.

5.1. Визначення основних понять, класифікація та оцінка основних засобів

Активи будь-якого підприємства в бухгалтерському обліку поділяються на оборотні та необоротні.

Необоротними є активи, що тривалий час утримуються підпри­ємством з певною метою.

У цьому розділі започатковується вивчення великої групи необоротних активів, а саме основних засобів.

Становлення і формування ринкових відносин передбачають удосконалення обліку основних засобів. Одним зі шляхів підви­щення ефективності виробництва підприємства є раціональне ви­користання та зберігання основних засобів, і завдання бухгал­терського обліку — сприяти цьому, а саме бухгалтерський облік має забезпечити:

• контроль за зберіганням основних засобів;

• правильне документальне оформлення руху основних за­собів;

— своєчасне відображення в обліку зносу основних засо­ бів;

— визначення затрат на утримання та ремонт;

98

Розділ 5

— правильне визначення результатів від ліквідації, а також збитків від списання не повністю амортизованих об'єктів основ­ них засобів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначено в П(С)БО 7 "Основні за­соби". Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами всіх форм влас­ності (крім бюджетних установ).

Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утри­мує з метою використання їх у процесі виробництва, або постачан­ня товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійс­нення адміністративних і соціально-культурних функцій, очіку­ваний строк корисного використання (експлуатації) яких більший за один рік (або операційний цикл, якщо він триваліший за рік).

Об'єкт основних засобів — це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього або окремий конструк­тивно відокремлений предмет, призначений для виконання пев­них самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструк­тивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

"Життєвий цикл" будь-якого об'єкта основних засобів на кон­кретному підприємстві включає три основних етапи:

• надходження (зарахування на баланс);

• експлуатація;

• вибуття (списання з балансу).

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Подібні об'єкти — об'єкти, які мають однакове функціональ­не призначення та однакову справедливу вартість.

Облік основних засобів

99

Разом з тим доцільно об'єднувати в один об'єкт обліку групу однорідних основних засобів, які надійшли одночасно та мають однаковий строк корисної експлуатації. Прикладом таких об'єк­тів є інвентар та оргтехніка.

Крім того, коли запасні частини та допоміжне обладнання мо­жуть бути використані лише разом з об'єктом основних засобів, вони також розглядаються як основні засоби, тобто включаються до складу відповідного об'єкта.

Необоротні активи відображаються в бухгалтерському обліку за первісною або переоціненою вартістю.

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість необо­ротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вар­тості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

До первісної вартості необоротних активів включають такі витрати:

• суми (без непрямих податків), що сплачуються постачаль­никами активів;

• суми, що сплачуються підрядниками за виконання буді­вельно-монтажних робіт;

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків, сплачені у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів, які не відшкодовуються підприєм­ству;

• витрати зі страхування ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів;

• витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основ­них засобів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості необоротних активів, придба­них (створених) повністю або частково за рахунок ^позикового капіталу.

100

Розділ 5

5.2. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

Синтетичний облік ведеться на рахунку 10 "Основні засоби". Перелік груп основних засобів та інших необоротних матеріаль­них активів установлений П(С)БО 7 "Основні засоби" та визначає субрахунки до рахунків 10 "Основні засоби" (табл. 1.5.1).

Таблиця 1.5.1. Субрахунки рахунка 10 "Основні засоби"

№ субра­хунки	Назва субрахунка	Характеристика
1	2	3
101	Земельні ділянки	Ведеться облік земельних ділянок, що є власністю підприємства
102	Капітальні витрати на поліп­шення земель	Ведеться облік капітальних витрат на культурно-технічні заходи поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського користування (плану­вання земельних ділянок, корчування площі під ріллю, очистка полів від каміння і валунів, зрізання купин, очистка водойм)
103	Будинки і споруди	Обліковуються: — будівлі (об'єктом основних засобів є кожна окрема будівля, прибудови, які мають самостійне господарське значення. При цьому до складу об'єкта входять всі комунікації, необхідні для нормальної його експлуатації (системи опалення, освітлення, вентиляції, внутрішні телефони і сигналізаційні мережі, ліфтове господарство); — споруди (нафтові і газові свердловини, стовбу­ ри шахт, автомобільні дороги, соти, водоймища), які є сукупністю інженерно-будівельних об'єктів, призначених для виконання технічних або загальних функцій процесу виробництва без змін процесу праці та його результатів. Об'єктом основних засобів вважається кожна окрема спо­ руда з усім обладнанням, що належить до неї; — передавальні пристрої (лінії електропередач, трансмісії, трубопроводи, тепломережі, газові мережі) — сукупність об'єктів, призначених для передачі електричної, теплової та механічної енергії від машин-двигунів до робочих машин, а також для переміщення рідких і газоподібних речовин від одного об'єкта до іншого

Облік основних засобів 101

Продовження табл. 1.5.1

1	2	3
104	Машини і обладнання	Силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання, вимірювальні прилади, вимірювальні і регулюючі прилади, пристрої та лабораторне облад­нання, обчислювальна техніка, комп'ютерна техніка та її комплектуючі, інші машини та обладнання
105	Транспортні засоби	Ведеться облік усіх засобів пересування, які при­значені для переміщення людей і вантажів: — рухомий склад залізничного, водного, автомо­ більного транспорту; — рухомий склад повітряного транспорту; — гужовий транспорт; — виробничий транспорт; — всі види спортивного транспорту
106	Інструменти, прилади, інвентар	Обліковуються: — інструменти — механічні та немеханічні зна­ ряддя праці загального призначення, а також при­ кріплені до машин предмети, які слугують для обробки матеріалів (ріжучі, ударні, надавлювальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, що працюють на електроенергії, на енергії стисненого повітря); — виробничий інвентар та приладдя — предмети виробничого значення, які слугують для полегшен­ ня виробничих операцій під час роботи; — господарський інвентар — предмети контор­ ського та господарського облаштування, контор­ ська обстановка та ін.
107	Робоча і про­дуктивна худоба	Здійснюється облік: — робочої худоби; — продуктивної та племінної худоби. Об'єктом основних засобів цієї групи є кожна до­ росла тварина
108	Багаторічні насадження	Призначений для обліку багаторічних насаджень: — штучні багаторічні насадження незалежно від віку; — штучні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ для навчальних цілей; — інші штучні багаторічні насадження Об'єктами багаторічних насаджень вважаються ок­ ремі сквери, парки, сади, частина закріпленої за під­ приємством вулиці або території, що має зелені насадження, незалежно від їх кількості, віку, породи

Розділ 5

Закінчення табл. 1.5.1

1	2	3
109	Інші основні засоби	Ведеться облік основних засобів, не включених до наведених вище субрахунків рахунка 10 "Основні засоби"

Рахунок 10 "Основні засоби" активний. Дебетове сальдо озна­чає первісну вартість основних засобів, які перебувають у розпо­рядженні підприємства.

Обороти за дебетом — це надходження основних засобів на баланс підприємства (придбаних, створених, безоплатно отрима­них), сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модер­нізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки об'єкта основних засобів.

Обороти за кредитом — це вибуття основних засобів внаслі­док продажу, безоплатної передачі або невідповідності критері­ям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Аналітичний облік основних засобів ведеться за кожним інвен­тарним об'єктом. Залежно від видів основних засобів аналітич­ний облік ведеться на інвентарних картках. Аналітичний облік відображає технічну й економічну характеристику об'єкта, його місцезнаходження, первісну вартість, переоцінку, а також нор­му і суму амортизаційних відрахувань. В аналітичному обліку відображаються всі зміни, що відбулись впродовж експлуатації основних засобів. Аналітичні рахунки групуються за місцями, де перебувають основні засоби, за матеріально відповідальними особами, за методами нарахування амортизації, за групами і підгрупами для складання звітності.

Інвентарна картка відкривається на кожний інвентарний об'єкт. Якщо інвентарний об'єкт включає в себе окремі пристрої, які становлять з ним одне ціле, то в цій же картці наводиться перелік таких складових.

Облік основних засобів

103

З метою контролю за збереженням інвентарних карток скла­дається один примірник опису інвентарних карток у розрізі кла­сифікаційних груп.

Інвентарні картки заповнюють на підставі первинних докумен­тів: актів приймання-передачі основних засобів, технічних паспор­тів та інших документів з придбання, спорудження, переміщен­ня і ліквідації об'єктів основних засобів. Інвентарні картки звіря­ють з даними синтетичного обліку.

Для забезпечення належного обліку основних засобів їм у момент введення в експлуатацію присвоюється інвентарний но­мер (на весь час експлуатації об'єкта до його списання).

5.3. Шляхи та облік надходження основних засобів

Основні засоби надходять на підприємство в результаті їх при­дбання, створення власними силами, безоплатного отримання, як внесок до статутного фонду учасників (власників).

Зарахування до складу основних засобів здійснюється шля­хом оформлення акта приймання-передачі (акта про введення в експлуатацію). Такий акт складається на кожен окремий інвен­тарний об'єкт. Акт приймання-передачі разом із технічною доку­ментацією передається в бухгалтерію підприємства, де відкри­вається відповідна інвентарна картка.

5.3.1. Отримання від інших юридичних або фізичних осіб

Відображення придбання за кошти показано в табл. 1.5.2.

Таблиця 1.5.2. Придбання основних засобів за кошти

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
1	2	3	4
1	Відображено вартість основних засобів за договором постачання	15 "Капітальні інве­стиції"	63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"

Розділ 5

Закінчення табл. 1.5.2

1	2	3	4
2	Відображено суму ПДВ	641 "Розрахунки за податками"	63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"
3	Зараховано до складу основних засобів	10 "Основні засоби"	15 "Капітальні інве­стиції"

Відображення обміну на інші активи показано в табл. 1.5.З.

Таблиця 1.5.3. Обмін основних засобів на інші активи

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
1	Одержано основні засоби в обмін на готову продукцію	15 "Капітальні інвестиції"	701 "Дохід від реалі­зації готової продук­ції"
2	Зараховано до складу основних засобів	10 "Основні засоби"	15 "Капітальні інве­стиції"
3	Собівартість відванта­женої готової продук­ції	90 "Собівартість реалізації"	26 "Готова про­дукція"

Придбання основних засобів шляхом внеску учасників (власни­ків) показано в табл. 1.5.4.

Таблиця 1.5.4. Внесення основних засобів учасниками (власни­ками)

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
Внески до статутного фонду ОЗ
1	Відображено внесок до статутного фонду	46 "Неоплачений капітал"	40 "Статутний капітал"
2	Одержано основні засоби як внесок до статутного фонду	10 "Основні засоби"	46 "Неоплачений капітал"

p

105

Облік основних засобів

Відповідно до пункту 10 П(С)Б 7 первісною вартістю основ­них засобів, внесених до статутного капіталу підприємства ви­знають погоджену засновниками (учасниками) підприємства їхню справедливу вартість.

Відображення безоплатного отримання основних засобів пока­зано в табл. 1.5.5.

Таблиця 1.5.5. Безоплатне отримання основних засобів

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
1	Відображено вартість безоплатно отриманих основних засобів	15 "Капітальні інве­стиції"	424 "Безоплатно одержані необоротні активи"
2	Зараховано до складу основних засобів	10 "Основні засоби"	15 "Капітальні інве­стиції"

Придбання та реалізація необоротних активів є складовими інвестиційної діяльності. Результати такої діяльності облікову­ються окремо. Зокрема заборгованість, пов'язану з операційною діяльністю, відображають у Балансі в рядках 16 (дебіторська) і 500 (кредиторська), а заборгованість, пов'язану з інвестиційною діяльністю, відображають відповідно в рядках 210 і 610.

Отже, і для обліку розрахунків доцільно застосовувати не ра­хунки 36 і 63, а універсальніші субрахунки 377 і 685. Іншими словами, розрахунки з покупцями та постачальниками необорот­них активів доцільно обліковувати окремо від розрахунків за іншими операціями.

5.3.2. Створення власними силами

Капітальне будівництво господарським способом

Усі витрати підприємства на придбання або створення мате­ріальних і нематеріальних необоротних активів, що включаються до їхньої первісної вартості, накопичуються на рахунку 15 "Ка­пітальні інвестиції" (рис. 1.5.1).

За дебетом рахунка 15 відображається збільшення понесених підприємством витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, а за кредитом — їх змен-

Облік основних засобів

107

Підставою для списання первісної вартості об'єкта з кредиту рахунка 15 "Капітальні інвестиції" є акт приймання-передачі, складений комісією, що визначена наказом керівника підприєм­ства, і затверджений останнім.

Документування господарських операцій з обліку основних засобів

Рух основних засобів, пов'язаний зі здійсненням господарський операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформлюють за допомогою типових форм пер­винної облікової документації, затверджених наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 № 352 (див.табл. 1.5.7)

Таблиця 1.5.7. Типові форми первинного обліку основних засобів

№ форми	Назва
03-2	Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів
03-3	Акт на списання основних засобів
03-4	Акт на списання автотранспортних засобів
03-5	Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини
03-6	Інвентарна картка обліку основних засобів
03-7	Опис інвентарних карток по обліку основних засобів
03-8	Картка обліку руху основних засобів
03-9	Інвентарний список основних засобів (за місцем їх знахо­дження, експлуатації)
03-14	Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)
03-15	Розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій)
03-16	Розрахунок амортизації по автотранспорту

У наведених в таблиці актах зазначають найменування об'єк­та, рік спорудження або дату випуску підприємством, коротку характеристику об'єкта, його первісну вартість, присвоєний

108

Розділ 5

інвентарний номер, місце використання та інші відомості, не­обхідні для аналітичного обліку основних засобів.

Картку обліку основних засобів (ф. № 03-8) заповнюють на підставі даних інвентарних карток основних засобів і звіряють з даними синтетичного обліку основних засобів.

При ліквідації основних засобів у картці обліку руху основ­них засобів здійснюється відповідний запис про вибуття на підставі акта на списання основних засобів (ф. № 03-3) або акта на списання автотранспортних засобів (ф. № 03-4).

Інвентарний список основних засобів (ф. № 03-9) застосовуєть­ся для пооб'єктного обліку основних засобів у місцях їх знахо­дження (експлуатації) за матеріально відповідальними особами. Інвентарні списки підлягають періодичному (не менше двох разів на рік) звірянню зі списками в інвентарних картках обліку ос­новних засобів (ф. № 03-6).

Документування операцій з будівництва

Проектування нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переобладнання діючих підприємств, будівель та спо­руд здійснюється за наявності та на підставі рішень, прийнятих організацією техніко-економічного обґрунтування (далі — ТЕО).

Для складання ТЕО замовник повинен мати документ на відве­дення земельної ділянки, зібрати технічні характеристики умов на підведення енергозабезпечення, водопостачання, каналізації та транспортних артерій для проектування підключень до таких комунікацій, архітектурне завдання з архітектурного управлін­ня та визначити виконавця-підрядника, який має ліцензію на цей вид будівництва.

Ці документи передаються проектній організації, яка буде вести проектування. Проект (робочий проект) видається замов­нику в чотирьох примірниках із такими розділами:

• загальна пояснювальна записка;

• організація будівництва;

• кошторисна документація;

• робоча документація;

• архітектурно-будівельні рішення;

• технологічні рішення.

Розрахунки між замовником та виконавцем (підрядником) здійснюються на підставі договору підряду.

Облік основних засобів

109

5.4. Облік витрат на утримання необоротних активів

Після надходження необоротних активів підприємство може мати витрати, пов'язані з їх експлуатацією або поліпшенням їх стану. Підхід до відображення таких витрат у бухгалтерському обліку залежить від їхнього впливу на майбутні економічні виго­ди, що очікуються від використання об'єкта.

Витрати на ремонт і обслуговування основних засобів звичай­но здійснюються для відновлення або підтримання очікуваних від них майбутніх економічних вигід. Тому такі видатки спису­ють на витрати в момент їх виникнення.

При цьому дебетуються відповідні рахунки витрат (23, 91, 92, 93, 94) і кредитуються рахунки витрачених коштів (чи інших активів) або зобов'язань.

Витрати, пов'язані з поліпшенням стану основних засобів, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигід, включають до балансової вартості основних засобів. При­кладами такого поліпшення є:

— модифікація об'єкта основних засобів із метою подовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробни­ чої потужності;

• заміна окремих частин верстата для підвищення якості продукції, що виробляється;

• впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дає змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати.

Такі витрати накопичуються за дебетом рахунка 15 "Капітальні інвестиції", а після завершення робіт списуються з кредиту цього рахунка в дебет рахунків необоротних активів (10, 11 або 12).

5.5. Амортизація необоротних активів

5.5.1. Сутність, об'єкти та період амортизації

Оскільки необоротні активи приносять підприємству економічні вигоди протягом кількох років, необхідно розподілити вартість цих активів між звітними періодами для забезпечення відповідності доходів і витрат. Це досягається шляхом амортизації.

110

Розділ 5

Амортизація — це систематичний розподіл вартості, що амортизується, необоротних активів протягом строку їх корис­ного використання (експлуатації).

Вартістю, що амортизується, є первісна (переоцінена) вартість необоротних активів за вирахуванням їхньої ліквіда­ційної вартості.

Ліквідаційна вартість — це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від продажу (лікві­дації) об'єкта після закінчення строку його експлуатації, за ви­рахуванням витрат, пов'язаних із продажем.

Об'єктом амортизації є всі необоротні активи, що мають обме­жений строк корисної експлуатації.

Строком корисного використання (експлуатації) є період часу, протягом якого підприємство передбачає використовувати відпо­відний об'єкт, або кількість одиниць продукції, яку підприєм­ство очікує отримати від його використання.

Строк корисного використання об'єкта визначає саме підприєм­ство з урахуванням таких чинників:

• очікувана потужність або продуктивність об'єкта;

• строк корисного використання подібних активів;

• очікуваний фізичний знос;

• моральний знос;

• правові або інші обмеження щодо використання об'єкта.

Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об'єкт необоротних активів став придатним для корисного використання. Амортизація об'єкта призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови. Нарахуван­ня амортизації припиняється, починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття об'єкта необоротних активів.

5.5.2. Методи амортизації необоротних активів

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання еконо­мічних вигід від його використання та норм П(С)БО 7.

112

Розділ 5

5. Виробничий метод. За цим методом амортизацію нарахову­ють на основі сумарного виробітку об'єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготов­леної продукції, відпрацьованих годин, кілометрів пробігу).

Сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції за звітний період та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється шляхом ділен­ня вартості об'єкта, що амортизується, на загальний обсяг про­дукції, який підприємство очікує виробити з використанням цього об'єкта.

Методи зменшення залишкової вартості, прискореного змен­шення залишкової вартості та кумулятивний є методами приско­реної амортизації, які забезпечують списання більшої частини вартості основних засобів у перші роки їх амортизації. Приско­рена амортизація означає щорічне зниження суми амортизацій­них відрахувань.

Причини застосування прискореної амортизації такі:

— найбільша інтенсивність використання основних засобів припадає на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично і морально ще є новими;

• накопичуються кошти для заміни об'єкта, що амортизуєть­ся, у разі його швидкого морального старіння та інфляції;

• забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт об'єктів, що амортизуються, які припадають на останні роки їх використання, без відповідного збільшення витрат виробництва.

Для відображення нарахованої амортизації використовується рахунок 13 "Знос необоротних активів", який має такі субрахун­ки: 131 "Знос основних засобів", 132 "Знос інших оборотних нематеріальних активів".

За кредитом рахунка 13 відображається нарахування аморти­зації, а за дебетом — її зменшення.

Зменшення відбувається у таких випадках:

• вибуття активу (незалежно від причини вибуття);

• уцінки активу, який раніше недооцінювали;

• уцінки раніше дооціненого активу.

Облік основних засобів

113

Сума нарахованої амортизації включається до складу відпо­відних витрат підприємства. При цьому складається такий бух­галтерський запис:

Д-т 23 "Виробництво"

Д-т 91 "Загальновиробничі витрати"

Д-т 92 "Адміністративні витрати"

Д-т 93 "Витрати на збут"

Д-т 94 "Інші витрати операційної діяльності"

К-т 13 "Знос необоротних активів"

Оскільки строк корисної експлуатації основних засобів ґрун­тується на попередніх оцінках керівництва підприємства, його слід періодично переглядати.

Якщо в результаті аналізу з'ясується, що очікуваний строк ко­рисної експлуатації об'єкта основних засобів суттєво відрізняється від попередніх оцінок (внаслідок модернізації устаткування, зміни попиту на продукцію, яка виготовляється з його використанням, тощо), слід скоригувати суми амортизації в майбутніх періодах.

Слід також періодично переглядати метод нарахування амор­тизації основних засобів. Якщо очікуваний спосіб отримання еко­номічної вигоди від активу суттєво змінився, потрібно відповідно змінити метод амортизації цього активу. Наприклад, якщо служ­бовий автомобіль керівника підприємства тепер використовується для доставки замовлень клієнтам, може бути доцільно змінити метод прямолінійної амортизації цього автомобіля на метод нара­хування амортизації залежно від пробігу автомобіля.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, що настає за місяцем зміни амортизації.

5.6. Переоцінка основних засобів

Підприємство може переоцінювати основні засоби. Частота проведення переоцінки залежить від коливань справедливої (ре­альної) вартості основних засобів. Подальша переоцінка об'єкта необхідна, якщо його справедлива вартість суттєво відрізняється від балансової вартості.

У разі переоцінки об'єкта основних засобів переоцінюються всі об'єкти групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

8 — 4-1132

114

Розділ 5

Груп основних засобів, однакових за призначенням і способом використання, мають переоцінюватися на одну і ту саму або близькі дати, але в межах однієї групи всі об'єкти мають пере­оцінюватися на одну дату.

При переоцінці основних засобів накопичену амортизацію необхідно скоригувати. Це пов'язано з тим, що в результаті пере­оцінки балансова вартість доводиться до справедливої вартості з урахуванням ступеня амортизації об'єкта на дату переоцінки.

Переоцінена сума первісної вартості та зносу об'єкта основних засобів визначається як добуток первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається шляхом ділення справедливої вартості об'єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість.

Розглянемо кілька прикладів, які ілюструють облік переоцін­ки основних засобів.

Приклад 1

Первісна вартість обладнання — 800 тис. грн, сума його зносу на дату першої переоцінки — 200 тис. грн. У результаті експерт­ної оцінки встановлено, що справедлива вартість експертної оцін­ки на дату переоцінки дорівнює 900 тис. грн.

При застосуванні пропорційної переоцінки первісної вартості та зносу основних засобів первісна вартість та знос основних за­собів у результаті переоцінки зростають пропорційно збільшенню чистої балансової вартості, тобто в 1,5 раза (900 тис. : 600 тис).

Зробивши перерахунок первісної вартості та зносу, отримаємо:

Показник	До переоцінки, грн	Після переоцінки, грн
Первісна вартість	800 000	1 200 000
Знос	200 000	300 000
Чиста балансова вартість	600 000	900 000

Приклад 2

Первісна вартість споруди — 400 тис. грн, а сума її зносу на дату переоцінки 100 тис. грн. Після переоцінки чиста балансова вартість споруди знизилась до 210 тис. грн, тобто в 0,7 раза

Облік основних засобів

115

(210 тис. : 300 тис). При цьому вартість споруди зменшилась на 120 тис. грн (400 тис - 0,7 • 400 тис), а сума зносу — на 30 тис грн (100 тис - 0,7 • 100 тис).

У бухгалтерському обліку слід зробити такі записи:

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки		Сума, грн
		Д-т	К-т
1	Зменшено первісну вартість основних засобів на суму уцінки	975 "Уцінка необорот­них активів і фінансо­вих інвестицій"	10 "Основ­ні засоби"	90 000
2	Зменшено нарахова­ний знос основних засобів на суму уцінки	131 "Знос основних засобів"	10 "Основ­ні засоби"	ЗО 000

Основні бухгалтерські проводки щодо проведення переоцінки основних засобів наведено в табл. 1.5.8.

Таблиця 1.5.8. Основні бухгалтерські проводки щодо проведення переоцінки основних засобів

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
1	2	3	4
На дату проведення першої переоцінки
1	Відображено збільшення пер­вісної вартості автомобіля на суму переоцінки балансової вартості та амортизації	105 "Транспортні засоби"	423 "Дооцінка активів"
2	Відображено дооцінку нако­пиченої амортизації	423 "Дооцінка активів"	131 "Знос основ­них засобів"
На дату проведення другої переоцінки
3	Відображено зменшення до­даткового капіталу на суму уцінки балансової вартості	423 "Дооцінка активів"	105 "Транспорт­ні засоби"
4	Відображено уцінку аморти­зації '	131 "Знос основ­них засобів"	105 "Транспорт­ні засоби"

8-

Розділ 5

Продовження табл. 1.5.8

1	2	3	4
На дату проведення третьої переоцінки
5	Відображено збільшення пер­вісної вартості об'єкта на суму переоцінки балансової варто­сті та амортизації	105 "Транспортні засоби"	423 "Дооцінка активів"
6	Відображено дооцінку накопиченої амортизації	423 "Дооцінка активів"	131 "Знос основ­них засобів"
Уцінка основних засобів
7	Відображено результати пер­шої уцінки основних засобів	131 "Знос основ­них засобів" 975 "Уцінка необоротних активів і фінан­сових інвести­цій"	10 "Основні засоби"
8	Відображено результати уцінки основних засобів, раніше дооцінених	131 "Знос основ­них засобів" 423 "Дооцінка активів" 975 "Уцінка необоротних активів і фінан­сових інвести­цій"	10 "Основні засоби"
9	Відображено результати дооцінки основних засобів, раніше уцінених	10 "Основні засоби"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
10	Відображено втрати від змен­шення корисності об'єктів основних засобів, оцінених за первісною вартістю	975 "Уцінка необоротних активів і фінан­сових інвести­цій"	131 "Знос основ­них засобів"
11	Відображено втрати від змен­шення корисності об'єктів основних засобів, оцінка яких є переоціненою вартістю	975 "Уцінка необоротних активів і фінан­сових інвести­цій", 131 "Знос основних засо­бів"	10 "Основні засоби"

Облік основних засобів

117

Закінчення табл. 1.5.8

1	2	3	4
12	Відображено дооцінку варто­сті об'єктів основних засобів, що проведена після зникнення причин попереднього змен­шення корисності об'єкта основних засобів: а) за об'єктами, які до змен­ шення корисності було оці­ нено за первісною вартістю б) за об'єктами, які до змен­ шення корисності було оці­ нено за переоціненою вар­ тістю	975 "Уцінка не­оборотних акти­вів і фінансових інвестицій" 10 "Основні засо­би" 746 "Інші доходи від звичайної діяльності"	131 "Знос основних засобів" 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" 131 "Знос основ­них засобів"

5.7. Облік вибуття основних засобів

Основні засоби списуються з балансу підприємства у разі їх вибуття або коли активи перестають відповідати критеріям ви­знання активу.

Основні засоби вибувають у результаті їх безоплатної передачі, продажу іншим підприємствам, повного фізичного і морального зносу, псування, викликаного надзвичайною подією (аварія, по­жежа тощо), передачі як внеску до статутного фонду організації, засновниками якої є це підприємство.

Списання вартості вибулих основних засобів здійснюється за рахунок нарахованого зносу, а недоамортизована їх частина за рахунок прибутку або збитку відображається як фінансовий ре­зультат.

Списання з балансу здійснюється за умови, що основний засіб відновленню не підлягає або економічно невигідно його переда­вати або продавати іншим підприємствам.

Для вирішення питання стосовно списання основних засобів на підприємстві створюється постійно діюча комісія, на підставі рішення якої складається акт про ліквідацію основного засобу. В акті зазначаються дані огляду, причини, внаслідок яких виникла необхідність ліквідації. Якщо причиною є надзвичайна подія, то

118

Розділ 5

обов'язково видається акт про таку подію, в якому вказуються конкретні посадові особи, винні в події, а також визначається можливість подальшого використання окремих запчастин, дета­лей, матеріалів і їх оцінка.

Ліквідація основних засобів оформляється актом про ліквіда­цію основних засобів. Акт складається з двох частин. У першій частині вказуються технічний стан основних засобів, інвентарний номер, час введення в експлуатацію, балансова вартість, причини ліквідації; у другій — розрахунок результатів від ліквідації. Дру­гу частину заповнюють після затвердження акта.

Після цього здійснюють демонтаж чи розборку основних засобів.

При ліквідації всі матеріальні цінності підлягають оприбутку­ванню на склад за накладною, яка додається до акта про вибуття основних засобів.

Коли об'єкт основних засобів вибуває з експлуатації та збе­рігається для продажу, його відображають у балансі у складі обо­ротних активів за нижчою з двох оцінок — за балансовою вар­тістю або чистою вартістю реалізації.

Фінансовий результат від списання основних засобів розрахо­вують як різницю між балансовою вартістю об'єкта та очікува­ною чистою сумою надходження від його продажу або ліквідації.

Прибуток або збиток від вибуття основних засобів відобража­ють у Звіті про фінансові результати у складі інших доходів або витрат звичайної діяльності.

Проте, якщо причиною списання основних засобів була над­звичайна подія (аварія, пожежа тощо), відповідну суму прибут­ку або збитку відображають як фінансовий результат від надзви­чайних подій.

Реалізація, ліквідація, безоплатна передача та передача основ­них засобів як внесок до статутного фонду іншого підприєм­ства оформляються бухгалтерськими проводками, показаними в табл. 1.5.9.

Облік основних засобів

119

Таблиця 1.5.9. Бухгалтерські проводки, якими оформлюють реа­лізацію, ліквідацію, безоплатну передачу та передачу основних засобів як внесок до статутного фонду

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
1	2	3	4
Реалізація основних засобів
1	Відображено дохід від реалі­зації основних засобів	31 "Рахунки в банках" 37 "Розрахунки з різними дебі­торами"	742 "Дохід від реалізації необо­ротних активів"
2	Списано знос реалізованих основних засобів	131 "Знос основ­них засобів"	10 "Основні засо­би"
3	Відображено залишкову вар­тість реалізованих основних засобів	972 "Собівар­тість реалізова­них необоротних активів"	10 "Основні засо­би"
4	Списано витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів	972 "Собівар­тість реалізова­них необоротних активів"	31 "Рахунки в банках" та інші рахунки
5	Відображено суму податкових зобов'язань із ПДВ (у випад­ку реалізації виробничих основних засобів)	742 "Дохід від реалізації необо­ротних активів"	64 "Розрахунки за податками і платежами"
6	Відображено фінансовий результат від реалізації основних засобів	972 "Собівар­тість реалізова­них необоротних активів" 793 "Результат іншої звичайної діяльності"	793 "Результат від звичайної діяльно­сті" 742 "Дохід від реалізації необо­ротних активів"
Ліквідація основних засобів
7	Списано знос ліквідованих основних засобів	131 "Знос основ­них засобів"	10 "Основні засо­би"
8	Відображено залишкову вар­тість ліквідованих основних засобів	976 "Списання необоротних активів"	10 "Основні засо­би"

Розділ 5

Закінчення табл. 1.5.9

1	2	3	4
9	Відображено витрати, пов'я­зані з ліквідацією основних засобів	976 "Списання необоротних активів"	66 "Розрахунки з оплати праці" та інші рахунки
10	Відображено доходи від ліквідації основних засобів	20 "Виробничі запаси" або інші рахунки	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
11	Відображено суму податкових зобов'язань з ПДВ	976 "Списання необоротних активів"	64 "Розрахунки за податками й платежами"
12	Відображено фінансовий результат від ліквідації основних засобів	976 "Списання необоротних активів" 793 "Результат інпіої звичайної діяльності"	793 "Результат іншої звичайної діяльності" 746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
Безоплатна передача основних засобів
13	Списано знос переданих основних засобів	131 "Знос основних засобів"	10 "Основні засо­би"
14	Відображено залишкову вар­тість переданих основних засобів	976 "Списання необоротних активів"	10 "Основні засо­би"
15	Відображено суму податкових зобов'язань з ПДВ	976 "Списання необоротних активів"	64 "Розрахунки за податками й платежами"
Передача основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства
16	Відображено знос переданих основних засобів	131 "Знос основ­них засобів"	10 "Основні засо­би"
17	Відображено залишкову вар­тість переданих основних засобів	14 "Довгостро­кові фінансові інвестиції"	10 "Основні засо­би"
18	Відображено різницю між залишковою вартістю пере­даних основних засобів і справедливою вартістю інве­стицій	14 "Довгостроко­ві фінансові інвестиції"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"

Облік основних засобів

121

Контрольні запитання та тести

Контрольні запитання

1. Що таке основні засоби? Наведіть приклади.

2. На які класифікаційні групи поділяються основні засоби з метою бухгалтерського обліку?

3. Що таке первісна вартість основних засобів? З чого вона складається?

4. На яких рахунках відображається процес надходження необоротних активів?

5. Як слід відображати в обліку витрати, пов'язані з експлуата­цією, ремонтом, удосконаленням (поліпшенням) основних засобів?

6. Що таке амортизація основних засобів? З якою метою її нараховують?

7. Що є об'єктом амортизації основних засобів?

8. Як визначити строк корисного використання необорот­них активів?

9. Які методи застосовують для нарахування амортизації необоротних активів? Поясніть їх сутність.

10. Як відображається в обліку сума нарахованої амортизації?

11. Як слід відображати в бухгалтерському обліку результа­ти переоцінки необоротних активів?

12. Як відображають у бухгалтерському обліку вибуття не­оборотних активів?

13. Як визначається первісна вартість основних засобів, переда­них як внесок від засновників (учасників) до статутного фонду?

14. З якою метою переоцінюють основні засоби?

15. За яких умов основні засоби визнаються у Балансі підприєм­ства?

Тести

1. Підприємство придбало виробниче обладнання за 300,0 тис. грн (у тому числі ПДВ — 50,0 тис. грн), крім того витратило 4,0 тис. грн на його доставку і 2,0 тис. грн — на монтаж, перевірку придат­ності та підготовку до експлуатації. Чому дорівнює первісна вартість цього обладнання:

а) 256,0 тис. грн;

б) 250,0 тис. грн;

122 Розділ 5

в) 300,0 тис. грн;

г) 306,0 тис. грн?

2. Підприємство "Лідер" обміняло трактор на вантажівку, здійснивши доплату в сумі 10,0 тис. грн. Залишкова вартість трактора 24,0 тис. грн, справедлива вартість — 32,0 тис. грн. За­ лишкова вартість вантажівки — 30,0 тис. грн, знос — 8,0 тис. грн. Чому дорівнює первісна вартість вантажівки, отриманої підприєм­ ством "Лідер":

а) 24,0 тис. грн;

б) 32,0 тис. грн;

в) 42,0 тис. грн;

г) 44,0 тис. грн?

3. Первісна вартість обладнання на 31 грудня 1999 р. станови­ ла 20,0 тис. грн, а амортизація — 14,0 тис. грн. Справедлива вартість обладнання на цю дату становила 24,0 тис. грн. Підпри­ ємство прийняло рішення переоцінити обладнання. Чому дорів­ нює переоцінена за ЩС)БО 7 сума зносу обладнання на 31 грудня 1999 p.:

а) 5,6 тис. грн;

б) 16,8 тис. грн;

в) 24,0 тис. грн;

г) 8,0 тис. грн?

4. Підприємство придбало основні засоби за 50,0 тис. грн у квітні 1999 p., а привело їх в експлуатацію у червні того ж року. Строк корисного використання основних засобів — 5 років, а ліквіда­ ційна вартість дорівнює 1,0 тис. грн. Чому дорівнює річна сума амортизації основних засобів, розрахована за кумулятивним ме­ тодом:

а) 12,8 тис. грн;

б) 13,333 тис. грн;

в) 13,6 тис. грн;

г) 14,4 тис. грн?

5. Підприємство здійснило такі витрати у зв'язку з придбан­ ням нерухомості:

• оплата послуг рієлтера — 3,0 тис. грн;

• оплата вартості будинку — 600,0 тис. грн (у тому числі ПДВ);

Облік основних засобів

123

• відрахування до Пенсійного фонду — 5,0 тис. грн;

• оплата нотаріальних послуг — 200,0 грн.

Чому дорівнює первісна вартість придбаного будинку:

а) 608,2 тис. грн;

б) 508,2 тис. грн;

в) 505,2 тис. грн;

г) 503,2 тис. грн;

д) 500,0 тис. грн?

6. Що з переліченого нижче не є основними засобами: а) будівля;

б)станок;

в) багаторічні насадження;

г) грошові кошти?

7. Яка з відображених в обліку операцій із введення в експлу­ атацію об'єкта основних засобів, побудованого підприємством господарським способом, є правильною?

а) Д-т 121 — К-т 154;

б) Д-т 103 — К-т 151;

в) Д-т 10 — К-т 37;

г) Д-т 10 — К-т 46?

8. Первісна вартість об'єкта основних засобів становить 10 000 грн. Сума накопиченого зносу до моменту переоцінки становила 2000 грн. Справедлива вартість об'єкта 1200 грн. Чому дорівнює сума дооцін­ ки первісної вартості:

а) 6000 грн;

б) 8000 грн;

в) 5000 грн;

г) 3000 грн?

9. Первісна вартість об'єкта станом на 31 грудня 2001 р. стано­ вить 20 000 грн. Сума накопиченого зносу на момент переоцінки — 4000 грн. Справедлива вартість об'єкта на цю дату становить 9600 грн. Чому дорівнює сума уцінки залишкової вартості:

а) 6400 грн;

б) 5600 грн;

в) 3200 грн;

г) 9000 грн?

124

Розділ 5

10. У вересні 2001 р. підприємство придбало та ввело в експлу­ атацію станок, первісна вартість якого — 20 000 грн. Передбачу­ ваний термін корисного використання станка — 4 роки. Для нарахування амортизації обрано прямолінійний метод. Ліквіда­ ційна вартість (за оцінкою підприємства) становить 512 грн. Чому дорівнює місячна сума амортизації:

а) 1009 грн;

б) 502 грн;

в) 406 грн;

г) 383 грн?

11. Первісна вартість автомобіля — 10 000 грн. Очікуваний термін служби — 5 років. Ліквідаційна вартість автомобіля у вигляді матеріалів — 1000 грн. Для нарахування амортизації обрано виробничий метод. За перший рік випуск продукції ста­ новив 10 000 одиниць. Чому дорівнює сума амортизації за пер­ ший рік, якщо очікуваний обсяг виготовленої продукції на весь період експлуатації автомобіля становить 50 000 одиниць:

а) 1800 грн;

б) 1980 грн;

в) 1818 грн;

г) 1620 грн?

12. 31 грудня 1997 р. ВАТ придбало за 640,0 тис. грн обладнан­ ня, амортизацію якого нарахувало за прямолінійним методом, виходячи з 8 років строку корисного використання та нульової ліквідаційної вартості. 1 січня 2000 р. керівництво переглянуло строк корисного використання. Тепер він становить 6 років. Яку суму зносу буде відображено у Балансі ВАТ на 31 січня 2000 p., якщо ліквідаційна вартість обладнання залишилась нульовою і метод нарахування амортизації не змінився:

а) 360,0 тис. грн;

б) 280,0 тис. грн;

в) 120,0 тис. грн;

г) 160,0 тис. грн?

13. Підприємство придбало устаткування у грудні за 100,0 тис. грн. Строк корисного використання устаткування становить 5 років і воно не має ліквідаційної вартості. Перші два роки амортизація устаткування нараховувалася за методом прискореного (подвою-

Облік основних засобів

125

ваного) зменшення залишкової вартості, а потім підприємство почало нараховувати амортизацію за прямолінійним методом. Чому дорівнює сума зносу устаткування на кінець третього року його експлуатації:

а) 60,0 тис. грн;

б) 76,0 тис. грн;

в) 78,0 тис. грн;

г) 84,0 тис. грн?

14. У грудні 1990 р. підприємство придбало споруду за 30 000 грн. Споруда не має ліквідаційної вартості, а очікуваний строк її ек­ сплуатації становить 20 років. Амортизація споруди нарахову­ ється прямолінійним методом. Через 10 років було здійснено ка­ пітальний ремонт споруди, вартість якого становила 9000 грн. У результаті очікується, що строк експлуатації споруди збільшить­ ся на 2 роки. Чому дорівнює річна сума амортизації споруди після капітального ремонту:

а) 1000 грн;

б) 1800 грн;

в) 1500 грн;

г) 2000 грн?

15. Споруду, первісна вартість якої — 270 тис грн, а знос ста­ новить 120 тис. грн було знищено внаслідок повені. Які мають бути здійснені бухгалтерські записи:

а) Д-т 131 (120 тис. грн); Д-т 991 (150 тис. грн); К-т 103 (270 тис. грн);

б) Д-т 991 (270 тис. грн); К-т 151 (270 тис. грн);

в) Д-т 131 (270 тис. грн); К-т 104 (270 тис. грн);

г) Д-т 131 (120 тис. грн); Д-т 947 (150 тис. грн); К-т 10 (270 тис. грн)?

16. Яке П(С)БО регламентує методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби:

а) П(С)БО 2;

б) П(С)БО 8;

126

Розділ 5

в) П(С)БО 7;

г) П(С)БО 6?

17. Підприємство придбало автомобіль за 150 тис. грн і розра­ ховує продати його через 5 років за 18 тис. грн, а витрати на реалізацію очікуються в межах 1 тис. грн. Чому дорівнює вартість об'єкта, що амортизується:

а) 130 тис. грн;

б) 125 тис. грн;

в) 133 тис. грн;

г) 140 тис. грн?

18. Які з перелічених витрат не повинні включатись до первіс­ ної вартості основних засобів:

а) суми, що сплачуються постачальникові активу;

б) суми ввізного мита;

в) витрати на установку та монтаж;

г) витрати на навчання персоналу?

19. Який із перелічених субрахунків не пов'язаний з обліком основних засобів:

а) 101;

б) 104;

в) 108;

г) 112?

20. Який з перелічених методів не належить до методів нараху­ вання амортизації:

а) прямолінійний;

б) індексний;

в) кумулятивний;

г) виробничий?

127

Облік основних засобів

Матриця відповідей на тести
Запитання	1	2	3	4	5
Відповідь	а	в	б	б	в
Запитання	6	7	8	9	10
Відповідь	г	б	в	а	в
Запитання	11	12	13	14	15
Відповідь	а	б	б	г	а
Запитання	16	17	18	19	20
Відповідь	в	в	г	г	б

Розділ 6

ОБЛІК ІНШИХ НЕОБОРОТНИХ

МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

1. Поняття необоротного матеріального активу. Загальна характеристика рахунка 11 "Інші необоротні матері­альні активи".

2. Бухгалтерський облік інших необоротних матеріальних активів.

3. Оцінка та переоцінка інших необоротних матеріальних активів.

4. Амортизація та вибуття інших необоротних матеріаль­них активів.

6.1. Поняття необоротного матеріального активу. Загальна характеристика рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи"

Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 лютого 1997 р. № 283/97-ВР матеріальними активами є основні засоби та оборотні активи у будь-якому ви­гляді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

Необоротні активи є однією з двох груп основних засобів, яка має назву "інші необоротні матеріальні активи" (першою групою є власне основні засоби).

Необоротні активи визнаються активами лише за таких умов:

• є ймовірність отримання підприємством майбутніх еконо­мічних вигід;

• вартість активу можна достовірно визначити;

• актив утримується протягом терміну більшого ніж 12 місяців або одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про матеріальні необоротні активи і розкриття їх у

Облік інших необоротних матеріальних активів

129

фінансовій звітності визначає П(С)БО 7 "Основні засоби". Вихо­дячи з цього документа, інші необоротні матеріальні активи (як і основні засоби) — це активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснен­ня адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більший ніж один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Зазначимо, що строк корисного використання (експлуатації) — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (викона­но) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Для цілей бухгалтерського обліку згідно з ЩС)БО 7 інші не­оборотні матеріальні активи класифікуються за такими групами:

• бібліотечні фонди;

• малоцінні необоротні матеріальні активи;

• тимчасові (нетитульні) споруди;

• природні ресурси;

• інвентарна тара;

• предмет прокату;

• інші необоротні матеріальні активи.

Облік інших необоротних матеріальних активів ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Він призначе­ний для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, до яких належать гру­пи основних засобів, що не обліковуються на рахунку 10 "Ос­новні засоби". Рахунок активний.

За дебетом рахунка 11 відображаються:

• надходження придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю);

• сума витрат, пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструк­ція, модернізація), що приводить до збільшення майбут­ніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта;

• сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів.

9 — 4-1132

130

За кредитом рахунка 11 відображається вибуття інших необо­ротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а та­кож у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.

За цим рахунком ведуться такі субрахунки:

111. "Бібліотечні фонди" — на цьому субрахунку ведеться облік наявності та руху бібліотечних фондів;

112. "Малоцінні необоротні матеріальні активи" — тут відоб­ражається вартість предметів, строк корисного використання яких більший ніж один рік, зокрема спеціальних інструментів і пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів;

113. "Тимчасові (нетитульні) споруди" — ведеться облік екс­плуатаційних тимчасових (нетитульних) споруд;

114. "Природні ресурси" — на цьому субрахунку ведеться облік наявності та руху придбаних природних ресурсів для видобутку (нафти, газу тощо);

115. "Інвентарна тара" — ведеться облік наявності та руху інвентарної тари;

116. "Предмети прокату" — ведеться облік наявності та руху активів, призначених для видачі напрокат;

117. "Інші необоротні матеріальні активи" — ведеться облік наявності та руху активів, які не обліковуються на попередніх субрахунках.

Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" кореспондує:

За дебетом із кредитом рахунків	За кредитом із дебетом рахунків
1	2
15 "Капітальні інвестиції"	13 "Знос необоротних активів"
16 "Довгострокова дебіторська заборгованість"	16 "Довгострокова дебіторська заборгованість"
23 "Виробництво"	37 "Розрахунки з різними дебіторами"
37 "Розрахунки з різними дебіторами"	39 "Витрати майбутніх періодів"
41 "Пайовий капітал"	42 "Додатковий капітал"

Облік інших необоротних матеріальних активів

131

1	2
42 "Додатковий капітал"	84 "Інші операційні витрати"
46 "Неоплачений капітал"	85 "Інші затрати"
48 "Цільове фінансування і цільові надходження"	94 "Інші витрати операційної діяльності"
53 "Довгострокові зобов'язання з оренди"	97 "Інші витрати"
71 "Інший операційний дохід"	99 "Надзвичайні витрати"
73 "Інші фінансові доходи"
74 "Інші доходи"

6.2. Бухгалтерський облік інших необоротних матеріальних активів

Облік бібліотечних фондів ведеться на рахунку 111 "Бібліо­течні фонди". До бібліотечних фондів належать: книги, журна­ли, підшивки газет, які зберігаються в технічній бібліотеці під­приємства і в поточному архіві. Аналітичний облік бібліотечних фондів ведеться за тематичним, алфавітним чи лінгвістичним принципом.

Підприємство зобов'язане вести облік книг, що надходять до бібліотечного фонду і вибувають, у встановлених одиницях. Облік має бути сумарним та індивідуальним.

Одиницею обліку бібліотечних фондів є примірник — кожна окрема одиниця книги. Додатковою одиницею є річний комплект — сукупність номерів періодичних видань за рік, що приймається за одну облікову одиницю фонду, а також переплетена одиниця (підшивка) — сукупність номерів періодичних видань, зшитих, переплетених або закріплених іншим способом в одне ціле, які приймаються за одну облікову одиницю.

Формою сумарного обліку є книга, що містить відомості про надходження та вибуття з фонду. Підставою для внесення періо­дичних видань до Книги сумарного обліку бібліотечного фонду є акт, який складається в міру завершення надходжень періодич­них видань поточного року. Вибуття окремих одиниць бібліотеч-

9 *

132

Розділ 6

ного фонду відображається в Книзі сумарного обліку та оформ­ляється актом про виключення окремої одиниці з бібліотечного фонду.

Індивідуальний облік кожного примірника може вестися шля­хом присвоєння одиниці обліку бібліотечного фонду інвентарно­го номера чи шляхом реєстрації без присвоєння інвентарного номера. Витрати на придбання періодичних видань збираються на рахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних активів" та списуються в дебет рахунка 111 "Бібліотечні фонди". Якщо підприємство передплатило періодичні видання, понесені витрати слід обліковувати на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" із подальшим списанням у дебет рахунка 92 "Адміні­стративні витрати".

Приклад

У жовтні 2002 р. підприємство придбало книги на загальну суму 500 грн (без ПДВ).

№	Зміст господарської операції	Сума, грн	Д-т	К-т
1	Згідно з договором із видавництвом отримано книги	500	153	631
2	Відображено суму ПДВ	100	641	631
3	Оплачено вартість книг	600	631	311

Введення в експлуатацію бібліотечних фондів відображається проводкою:

Д-т 111 "Бібліотечні фонди"

К-т 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних мате­ріальних активів"

Облік малоцінних необоротних матеріальних активів ве­деться на рахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". На цьому рахунку відображаються вартість предметів, строк корисного використання яких більший за один рік, зокрема спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань. Вартість таких активів погашається шляхом нарахування зносу за встанов-

Облік інших необоротних матеріальних активів

133

леною нормою, що визначається підприємством самостійно, з ура­хуванням очікуваного методу використання цих об'єктів.

Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться за кожним інвентарним об'єктом.

Приклад

Підприємство придбало офісні меблі на суму 1500 грн:

• письмові столи (5 шт. за ціною 200 грн);

• стільці (5 шт. за ціною 100 грн).

Вартість перевезення транспортною організацією — 120 грн.

№	Зміст господарської операції	Сума, грн	Д-т	К-т
1	Оприбутковано офісні меблі	1500	153	631
2	Відображено суму ПДВ	300	641	631
3	Оплачено рахунок постачальника	1800	631	311
4	Оплачено рахунок транспортної організації: — відображена вартість перевезення меблів — відображено суму ПДВ	120 100 20	631 153 641	311 631 631

Введення в експлуатацію малоцінних необоротних активів від­ображається проводкою:

Д-т 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" К-т 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних мате­ріальних активів".

Облік тимчасових (нетитульних) споруд ведеться на ра­хунку 113 "Тимчасові (нетитульні) споруди". До них належать дрібні об'єкти допоміжного характеру, які використовуються для потреб будівництва і не включені до титулу: паркани та огорожі (за винятком спеціальних, архітектурно оформлених), необхідні для виробництва робіт, огорожі майданчиків, ділянок тощо; пе­ренесення з креслень на натуру контурів майбутніх об'єктів при розбивці будівель і споруд; пристосування з техніки безпеки; складські приміщення (комори) і навіси при об'єктах будівни­цтва; приміщення для обігріву робітників; перехідні містки, хо-

134

Розділ 6

дові дошки; настили, драбини, сходи; тимчасові розводки в ме­жах робочої зони від магістральних і розвідних мереж електро­енергії, води, газу і повітря; тачки, лавки та інший дрібний інвен­тар для монтажних і такелажних робіт тощо.

Витрати на спорудження тимчасових споруд відображаються за дебетом рахунка 153 "Придбання (виготовлення) інших необо­ротних матеріальних активів" у кореспонденції з рахунками 20, 23, 65, 66 та ін. Понесені витрати списуються з кредиту рахунка 153 в дебет рахунка 113 "Тимчасові (нетитульні) споруди".

Введення в експлуатацію тимчасових (нетитульних) споруд оформляється актом за формою 8-кб, де зазначають дату будів­ництва і найменування прийнятого в експлуатацію об'єкта, об­ліковий код, площу чи об'єм, фактичну собівартість, очікуване повернення матеріалів і витрати за розбирання, строк експлуа­тації, суму щорічного погашення об'єкта і особу, відповідальну за повернення матеріалів.

Аналітичний облік тимчасових (нетитульних) споруд ведеться у відповідних регістрах обраної форми обліку. Вартість таких споруд погашається шляхом нарахування зносу.

Приклад

Будівельна організація уклала договір підряду на будівництво магазину.

Нормативний термін будівництва — 5 місяців. У перший місяць було споруджено приміщення для обігріву робітників на суму 5050 грн, оскільки роботи проходили зимою. При цьому було понесено такі витрати:

1. матеріали — 3500 грн;

2. заробітна плата робітникам — 1000 грн;

3. на соціальні заходи — 400 грн;

4. транспортні послуги — 100 грн;

5. інші витрати на будівництво приміщення для обігріву — 50 грн.

Природні ресурси обліковуються на рахунку 114 "Природні ресурси". Сюди належать будівельний ліс, родовища нафти та газу, джерела мінеральної сировини, що належать до вичерпних ак­тивів. Особливістю їх є те, що вони при добуванні перетворю­ються на матеріальні запаси.

Облік інших необоротних матеріальних активів 135

№	Зміст господарської операції	Сума, грн	Д-т	К-т
1	Відображено вартість витрачених матеріалів	3500	153	201
2	Нараховано заробітну плату робітни­кам	1000	153	661
3	Відраховано на соціальні заходи	400	153	65
4	Відображено вартість транспортних послуг	100	153	685
5	Відображено суму ПДВ	20	641	685
6	Відображено інші витрати на будів­ництво приміщення для обігріву робітників	50	153	23
7	Введено в експлуатацію приміщення для обігріву робітників	5050	113	153

Вартість придбаних підприємством природних ресурсів відоб­ражається на рахунку 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів" згідно з оплаченими чи ак­цептованими рахунками продавців після їх оприбуткування. Ана­літичний облік природних ресурсів ведеться в таких розрізах: "Лісові угіддя", "Запаси нафти та газу" тощо.

Облік інвентарної тари здійснюється на рахунку 115. Інвен­тарною тарою називається тара, яка не передається (продається, купується) разом із продукцією. Вона може використовуватись для внутрішнього перевезення вантажів і для доставки продукції (товарів) споживачам (покупцям). Але при цьому тара зберігає свою основну властивість: вона не передається споживачам, а за­лишається на балансі підприємства з терміном використання більший за один рік.

Облік тари ведеться в натурально-вартісному виразі. Аналі­тичний облік ведеться за кожним об'єктом з групуванням за видами тари: тара з деревини, тара з картону та паперу, тара з металу, тара з пластмаси, тара зі скла, тара з тканини та нетка­них матеріалів. За тарою, що обліковується у складі інших не­оборотних матеріальних активів, щомісячно нараховується знос за встановленими нормами амортизації до повного перенесення вартості на новий продукт. Якщо тара реалізується іншому

136 Розділ 6

підприємству, то ця операція відображається як реалізація майна підприємства.

Предмети прокату обліковують на рахунку 116 "Предме­ти прокату". Предметами прокату є об'єкти, що передаються громадянам у строкове платне користування (прокат). Отримання та прокат майна оформляються бланками за формою ПО-Ш та ПО-П2, які є документами суворого обліку.

Форма ПО-П1 (замовлення-зобов'язання, копія замовлення-зобов'язання) заповнюється у двох примірниках, другий видається замовнику. У цій формі зазначають дані про отримання пред­метів на прокат, їх стан, кількість та вартість.

Форма ПО-П2 (квитанція, копія квитанції) заповнюється ана­логічно до замовлення-зобов'язання. Вона призначена для прий­мання грошових коштів за прокат, за продовження строків про­кату, неповернення предметів прокату.

Облік інших необоротних матеріальних активів здійсню­ється на рахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи".

Основні проводки щодо обліку операцій з необоротними актива­ми обліковуються на рахунку 11 (табл. 1.6.1).

Таблиця 1.6.1. Основні проводки з обліку операцій з необоротними активами

№	Зміст господарської операції	Дт	К-т
1	2	3	4
Придбання іншого необоротного активу за плату
1	Оприбутковано необоротні активи, придбані у постачальника	153	631
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641	631
3	Відображено витрати, пов'язані з придбанням необоротного активу	153	685
4	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641	685
5	Відображено введення в експлуатацію необоротного матеріального активу	11	153

Облік інших необоротних матеріальних активів 137

Продовження табл. 1.6.1

1	2	3	4
6	Здійснено оплату: — за придбання необоротних матеріальних активів — послуги, пов'язані з їх придбанням	631 685	311 311
Створення іншого необоротного матеріального активу підрядним способом
7	Відображено витрати на роботи, виконані підрядником	153	631
8	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641	631
9	Зараховано переданий об'єкт до складу інших необоротних матеріальних активів	11	153
Створення іншого необоротного матеріального активу господарським способом
10	Відображено фактичні витрати: — на виробництво; — утримано до Фонду соціального страхування; — нараховано заробітну плату; — на будівельні матеріали	153 153 153 153	23 65 661 205
11	Зараховано об'єкт до складу необоротних матеріальних активів	11	153
Одержання іншого необоротного матеріального активу як внеску до статутного капіталу
12	Відображено внесок учасника до статутного капіталу	46	40
13	Одержано необоротний матеріальний актив від учасника	11	46
Реалізація інших необоротних матеріальних активів
14	Відображено дохід від реалізації необоротного матеріального активу	311	742
15	Відображено податкові зобов'язання з ПДВ	742	641
16	Списано нарахований знос	132	11
17	Списано залишкову вартість необоротних активів	972	11
Ліквідація інших необоротних матеріальних активів
18	Списане знос ліквідованого активу	132 1 11

138

Розділ 6

Закінчення табл. 1.6.1

1	2	3	4
19	Відображено вартість ліквідованих необоротних матеріальних активів	976	11
20	Понесено витрати, пов'язані з ліквідацією	976	661
21	Відображено дохід від реалізації активу	20	746
Безоплатна передача інших необоротних матеріальних активів
22	Списано нарахований знос	132	11
23	Передано активи	976	11

6.3. Оцінка та переоцінка інших необоротних матеріальних активів

Є декілька видів оцінки інших необоротних матеріальних активів. Зокрема виділяють такі:

1. Первісна вартість — історична (фактична) собівартість не­оборотних матеріальних активів у сумі грошових коштів або спра­ведливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витраче­них для придбання (створення) необоротних матеріальних активів.

2. Переоцінена вартість — вартість необоротних матеріаль­них активів після їх переоцінки.

3. Вартість, що амортизується — первісна або переоцінена вартість необоротних матеріальних активів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

4. Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (лікві­дації) необоротних матеріальних активів після закінчення стро­ку їх корисного використання, за вирахуванням витрат, пов'яза­них із продажем (ліквідацією).

5. Залишкова вартість — різниця між первісною вартістю і сумою нарахованої амортизації.

6. Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійсне­ний обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Облік інших необоротних матеріальних активів

139

Відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" придбані (створені) інші необоротні матеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка формується залежно від шляхів їх надходження. Такий процес формування первісної вартості показано в табл. 1.6.2.

Таблиця 1.6.2. Процес формування первісної вартості необоротних матеріальних активів

Шляхи надходження інших НМА	Формування первісної вартості інших НМА
Придбання за грошові кошти	Витрати на придбання
Придбання за рахунок кредитів банку	Витрати на придбання, але без урахування витрат на сплату відсотків за кредит банку
Безоплатне одержання	Справедлива вартість на дату отримання
Внесення до статутного капіталу	Погоджена засновниками (учасниками) підпри­ємства їхня справедлива вартість
Створення власними силами	Сума прямих і накладних витрат, пов'язаних зі створенням активу
Зарахування з виготов­леної продукції, това­рів тощо	Собівартість активу, яка визначається згідно з П(С)БО 9 "Запаси" та 16 "Витрати"
Отримання в результа­ті обміну на подібний об'єкт	Залишкова вартість переданого об'єкта. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта переви­щує його справедливу вартість, то первісною вартістю буде справедлива вартість переданого об'єкта, а різниця належатиме до витрат звіт­ного періоду
Отримання в результа­ті обміну на неподіб­ний об'єкт	Справедлива вартість переданого об'єкта, збіль­шена на суму грошових коштів або їх еквіва­лентів, що була передана (отримана) під час об­міну

Кожне підприємство переоцінює свої необоротні матеріальні активи, якщо їхня залишкова вартість більша ніж на 10 % відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки одного об'єкта інших необоротних матеріальних ак­тивів на ту саму дату переоцінюють всі інші об'єкти групи, до якої належить цей об'єкт. Так, переоцінена первісна вартість

140

Розділ 6

об'єкта інших необоротних матеріальних активів визначається шляхом множення первісної вартості цього об'єкта на індекс переоцінки {ППВ = ПВ • І_п). Переоцінена сума зносу об'єкта інших необоротних матеріальних активів визначається шляхом множення зносу цього об'єкта на індекс переоцінки (ПСЗ = З- І_п). Індекс переоцінки визначається шляхом ділення справедливої вартості об'єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість. У результаті переоцінки інших необоротних матеріальних активів можливі як дооцінка, так і уцінка, які відповідно включаються до складу додаткового капіталу та до складу витрат.

6.4. Амортизація та вибуття інших необоротних матеріальних активів

Метод амортизації інших необоротних матеріальних активів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від їх використання.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нарахо­вується протягом строку їх корисного використання (експлуа­тації), який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Амортизація інших необоротних матеріальних активів прово­диться щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому певний об'єкт став придатним для корисного викори­стання та призупиняється на період реконструкції, модернізації та добудови. Адже у процесі експлуатації інших НМА виника­ють витрати, пов'язані з їх поліпшенням. Якщо поліпшення об'єкта приводить до збільшення майбутніх економічних вигід (п. 14 ЩС)БО 7), такі витрати в бухгалтерському обліку включа­ються до складу капітальних витрат та накопичуються на субра­хунках рахунка 15 "Капітальні інвестиції", і потім збільшують вартість об'єкта інших НМА. Якщо такого збільшення не відбу­вається і витрати здійснено для підтримання об'єкта в робочому стані, витрати включаються до витрат періоду (п. 15 П(С)БО 7) і відображаються за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93 або збираються на рахунку 23 і списуються після закінчення ремонту. Припи­нення нарахування амортизації починається з місяця, наступно­го за місяцем вибуття об'єкта інших необоротних матеріальних активів.

Облік інших необоротних матеріальних активів

141

Згідно з П(С)БО 7 амортизація інших необоротних матеріаль­них активів нараховується за прямолінійним та виробничим методами.

Так, згідно з прямолінійним методом річна сума амортизації визначається шляхом ділення вартості, що амортизується, на очі­куваний період часу використання об'єкта інших необоротних матеріальних активів. Відповідно до виробничого методу місяч­на сума амортизації визначається як добуток фактичного місячно­го обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки аморти­зації. Виробнича ставка амортизації обчислюється шляхом ділен­ня вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта інших необоротних матеріальних активів.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці ви­користання об'єкта в розмірі 50 % його вартості, що амортизу­ється, та решта 50 % — у місяці їх вилучення з активів (списан­ня з балансу) або в першому місяці використання об'єкта 100 % його вартості.

Нарахування амортизації за іншими необоротними матеріаль­ними активами показано в табл. 1.6.З.

Таблиця 1.6.3. Нарахування амортизації за іншими необоротними матеріальними активами

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
1	Об'єктів виробни­чого призначення	23 "Виробництво" 91 "Загальновиробничі витрати"	132 "Знос інших необо­ротних матеріальних активів"
2	Об'єктів загально­господарського призначення	92 "Адміністративні витрати"	132 "Знос інших необо­ротних матеріальних активів"
3	Об'єктів, що забез­печують збут про­дукції	93 "Витрати на збут"	132 "Знос інших необо­ротних матеріальних активів"
4	Об'єктів житлово-комунального при­значення	949 "Інші витрати опе­раційної діяльності"	132 "Знос інших необо­ротних матеріальних активів"

142

Розділ 6

У податковому обліку амортизація інших необоротних активів здійснюється відповідно до Закону України "Про прибуток". Згідно з цим законом амортизації підлягають такі витрати:

• на придбання інших необоротних матеріальних активів;

• проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення інших необоротних матеріальних активів.

Відповідно до П(С)БО 7 інші необоротні матеріальні активи списуються з балансу підприємства у разі їх вибуття, внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від використання та­ких активів (рис. 1.6.1).

Рис. 1.6.1. Напрямки списання інших необоротних матеріальних активів

Незалежно від таких різних причин порядок відображення вибуття активів в обліку практично однаковий. Рахунок 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів" використовується у разі продажу активу. У разі ліквідації і невідповідності крите­ріям визнання активом застосовується рахунок 976 "Списання необоротних активів". У разі надзвичайних подій використо­вується рахунок 99 "Надзвичайні витрати". Операції з продажу інших НМА до операційної діяльності не належать, тому для їх обліку використовують рахунки класу 9. Підприємства, що ви-

Облік інших необоротних матеріальних активів 143

користовують тільки 8-й клас рахунків, при списанні залишко­вої вартості використовують рахунок 85 "Інші витрати". Вибуття відображається проводками, наведеними в табл. 1.6.4.

Таблиця 1.6.4. Відображення в обліку вибуття

№	Зміст операції	Сума	Д-т	К-т
1	Списання амортизації	Накопичена амортизація	13	10, 11, 12
2	Списання залишкової варто­сті об'єкта	Залишкова вар­тість	972, 976, 99	10, 11, 12
3	Відображення доходу, отри­маного у зв'язку з реаліза­цією, якщо очікується ком­пенсація вартості НМА	Продажна вар­тість	377	742
		Сума ПДВ	742	641(644)

Контрольні запитання та тести

Контрольні запитання

1. Що таке необоротний матеріальний актив?

2. Які об'єкти входять до складу необоротних матеріальних активів?

3. Дайте загальну характеристику рахунка 11.

4. Які субрахунки має рахунок 11?

5. Які є одиниці обліку бібліотечних фондів?

6. Назвіть основні особливості обліку інвентарної тари.

7. Які об'єкти обліковуються на рахунку 113 "Тимчасові (нетитульні) споруди"?

8. Які ви знаєте види оцінки інших необоротних матеріаль­них активів?

9. У якому випадку підприємство переоцінює інші необоротні матеріальні активи?

10. Як формується первісна вартість залежно від шляхів над­ходження інших необоротних матеріальних активів?

10. Що таке амортизація?

11. Які є методи амортизації?

12. У чому полягає сутність виробничого методу амортизації?

10. Якими документами регулюється нарахування аморти­зації інших' необоротних матеріальних активів?

144

Розділ 6

Тести

1. Який нормативно-правовий акт регламентує ведення бух­ галтерського обліку інших необоротних матеріальних активів:

а) Закон України "Про оподаткування прибутку підпри­ ємств";

б) Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звіт­ ність";

в) П(С)БО 6;

г) П(С)БО 7;

д) П(С)БО 17?

2. Рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи" призначений:

а) для обліку ТМЦ;

б) обліку та узагальнення інформації про рух необоротних матеріальних активів;

в) обліку МШП;

г) обліку та узагальнення інформації про наявність і рух інших необоротних матеріальних активів.

3. За дебетом рахунка 11 відображається:

а) надходження інших необоротних матеріальних активів;

б) вибуття інших необоротних матеріальних активів;

в) сума дооцінки вартості інших необоротних матеріальних активів;

г) немає правильної відповіді;

д) правильні відповіді а) і в).

4. Які з перелічених об'єктів не входять до складу інших не­ оборотних матеріальних активів:

а) титульні споруди;

б) бібліотечні фонди;

в) нетитульні споруди;

г) інвентарна тара?

5. Які активи належать до необоротних:

а) активи, строк використання яких менший за 1 рік;

б) активи, строк використання яких 3—5 років;

в) активи, строк використання яких більший за 1 рік;

г) активи, строк використання яких більший ніж 5 років?

Облік інших необоротних матеріальних активів

145

6. На якому рахунку відображаються витрати на придбання інших необоротних матеріальних активів:

а) 132;

б) 153;

в) 11;

г) 92?

7. Яка господарська операція відображається кореспонденцією Д-т 111 — К-т 153:

а) передано в експлуатацію довідникові посібники;

б) виведено з експлуатації довідникові посібники;

в) придбано довідникові посібники;

г) відображено суму зносу?

8. Облік тари ведеться:

а) у натурально-вартісному виразі;

б) вартісному виразі;

в) натуральному виразі.

9. Як у бухгалтерському обліку відображається оприбуткуван­ ня інших оборотних матеріальних активів, придбаних у поста­ чальника:

а) Д-т 11 — К-т 153;

б) Д-т 11 — К-т 311;

в) Д-т 631 — К-т 153;

г) Д-т 11 — К-т 631;

д) Д-т 153 — К-т 631?

10. Як у бухгалтерському обліку відображається списання нарахованого зносу:

а) Д-т 153 — К-т 11;

б) Д-т 11 — К-т 132;

в) Д-т 132 — К-т 11;

г) Д-т 11 — К-т 153?

11. Інші необоротні матеріальні активи зараховуються на ба­ланс підприємства:

а) за справедливою вартістю;

б) ліквідаційною вартістю;

в) первісною вартістю;

г) переоціненою вартістю.

10 — 4-1132

146

Розділ 6

12. Інші необоротні матеріальні активи переоцінюють, якщо:

а) залишкова вартість менше ніж на 10 % відрізняється від справедливої вартості;

б) залишкова вартість більше ніж на 10 % відрізняється від справедливої;

в) залишкова вартість дорівнює справедливій вартості;

г) всі відповіді правильні.

13. Які з наведених видів оцінки не є видами оцінки інпіих не­ оборотних матеріальних активів:

а) первісна вартість;

б) переоцінена вартість;

в) ліквідаційна вартість;

г) всі відповіді правильні;

д) немає правильної відповіді?

14. Переоцінена первісна вартість об'єкта інших необоротних матеріальних активів визначається шляхом множення:

а) первісної вартості певного об'єкта на індекс переоцінки;

б) переоціненої вартості на індекс переоцінки;

в) вартості, що амортизується, на індекс переоцінки;

г) зносу певного об'єкта на індекс переоцінки.

15. Вартість, що амортизується, — це:

а) вартість інших необоротних матеріальних активів після їх переоцінки;

б) первісна або переоцінена вартість інших необоротних мате­ ріальних активів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вар­ тості;

в) різниця між первісною вартістю та сумою нарахованої амор­ тизації;

г) сума, за якою можна здійснити обмін активу або оплату зобов'язання в результаті операції між обізнаними, заці­ кавленими та незалежними сторонами.

16. Якщо поліпшення об'єкта інших необоротних матеріаль­ них активів приводить до збільшення економічних вигід, то ви­ трати обліковуються на рахунку:

а) 15;

б) 23;

Облік інших необоротних матеріальних активів

147

в) 91; г)92.

17. Амортизація інших необоротних матеріальних активів на­ раховується:

а) за прямолінійним методом;

б) виробничим методом;

в) кумулятивним методом;

г) всі відповіді правильні;

д) правильні відповіді а) і б).

18. Як в обліку відображається нарахування амортизації об'єк­ тів виробничого призначення:

а) Д-т 92 — К-т 132;

б) Д-т 91 — К-т 132;

в) Д-т 132 — К-т 91;

г) немає правильної відповіді?

19. Списання інших необоротних матеріальних активів із балан­ су підприємства здійснюються у разі:

а) безоплатної передачі;

б) продажу;

в) купівлі;

г) правильна відповідь а) і б);

д) всі відповіді правильні.

20. Кореспонденція Д-т 13 — К-т 11 означає:

а) списання залишкової вартості інших необоротних матері­ альних активів;

б) відображення доходу, отриманого у зв'язку з реалізацією інших необоротних матеріальних активів;

в) списання зносу інших необоротних матеріальних активів;

г) немає правильної відповіді.

10*

148					Розділ 6
Матриця відповідей на тести
Запитання	1	2	3	4	5
Відповідь	г	г	д	а	в
Запитання	6	7	8	9	10
Відповідь	б	а	а	д	в
Запитання	11	12	13	14	15
Відповідь	в	б	д	а	б
Запитання	16	17	18	19	20
Відповідь	а	д	б	г	в

Розділ 7

ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

1. Визначення та оцінка нематеріальних активів.

2. Бухгалтерський облік нематеріальних активів.

1. Нематеріальний актив як об'єкт обліку.

2. Переоцінка нематеріальних активів.

3. Амортизація нематеріальних активів.