Тема № 13 методика оцінки радіаційної обстановки і параметрів захисту від зовнішнього та внутрішнього опромінення актуальність теми

Питання радіаційної безпеки при застосуванні в медицині іонізуючого випромінювання заслуговує особливої уваги лікарів. Це зумовлене, по-перше, широкими масштабами використання випромінювання з метою лікування та діагностики, по-друге, великою потенційною небезпекою переопромінення медичного персоналу у випадку недосконалості системи радіаційного захисту.

МЕТА ЗАНЯТТЯ

Оволодіти принципами захисту персоналу при роботі з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання. Оволодіти розрахунковими методами оцінки радіаційної безпеки та захисту від зовнішнього та внутрішнього випромінювання.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Основні якісні і кількісні характеристики іонізуючого випромінювання (енергія, проникна здатність, доза поглинання, експозиційна доза, одиниці вимірювання).

2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини (дія на клітину, види патологічних станів, віддалені ефекти опромінення, біологічний ефект малих доз).

3. Гігієнічна регламентація опромінення людини. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

4. Забезпечення радіаційної безпеки при застосуванні радіаційної техніки і радіонуклідів в закритому виді для лікування та діагностики.

5. Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

У лікаря-радіолога, який працює у відділенні променевої терапії, де використовується рентгенодіагностичний апарат РУМ-7, під час поглибленого медичного огляду в крові виявлено лейкоцитоз нейтрофільного типу з паличкоядерним зрушенням, появою юних нейтрофілів і мієлоцитів. Скарг нема. На робочому місці є можливість опромінення всього тіла. Лікарська комісія запідозрила професійне захворювання.

1. До якої категорії осіб відноситься лікар-радіолог?

2. Яке опромінення організму могло мати місце за даних умов праці?

3. З яким видом джерела опромінення працює лікар-радіолог?

4. Який допустимий рівень опромінення за рік для лікаря-радіолога?

ЕТАЛОНИ ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ

1. Категорія А.

2. Зовнішнє опромінення.

3. Закрите

3. За рік 20 мЗв.

САМОСТІЙНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ

Розв’язати ситуаційні задачі за такою схемою завдань:

1. Розрахувати рівень зовнішнього опромінення і при необхідності зробити відповідні рекомендації.

2. Вирахувати параметри протирадіаційного захисту: час роботи, відстань від джерела випромінювання і величину допустимої активності джерела.

3. Користуючись розрахунками і таблицями, вирахувати товщину захисного шару екрану для створення безпечних умов праці в радіологічному відділені.

ЛІТЕРАТУРА

О с н о в н а

1. Бардов В.Г., Сергета І.В. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / За ред. В.Г. Бардова та І.В. Сергети. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 142-149.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 136-141.

3. Минх А.А. Общая гигиена. – М.: Медицина, 1984. – С. 206-207.

Д о д а т к о в а

1. Радиационная гигиена: Учебник /В. Ф. Кириллов, В. А. Книжников, И. П. Коренков. // Под ред. Л.А. Ильина. – М., 1988. – С. 36-157.

2. Кириллов В. Ф., Коренков И. П. // Гигиена труда медицинского персонала при работе с источниками ионизирующих излучений / Под ред. Акад. АМН СССР Ф.Г. Кроткова, М.: Медицина, 1986. – 184 с.

3. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). К., 1997. – 121 с.

4. Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений ОСП-72/87 / Минздрав СССР. – М.: Эенергоатомиздат, 1988. – 160 с.