Шатинський Богдан І.
Тема: Невідкладні стани у дітей. План
1. Визначення, соціально-медичне значення теми, генез смерті.
Особливості невідкладних станів, випадкове рішення, лікарська помилка.
Характеристика захворювань, які супроводжуються невідкладними станами.
Особливості організації невідкладної допомоги: етапи, комплекс послідовної дії за П. Сафаром, моніторинг.
Прогноз і ризик смерті при невідкладних станах. Захворювання з високим ризиком смерті. Ознаки незворотності критичного стану.
Синдром інфекційного токсикозу: періоди, сприяючі фактори. Інфекційно-токсичний шок (ІТШ), індекс Алговера.
Синдром гіпертермії.
Нейротоксикоз у дітей і енцефалітична реакція.
Печінкова недостатність.
Синдром раптової смерті..
Невідкладні стани ( НС) , або ж загрозливі стани (ЗС) – це стани, які вимагають негайної та інтенсивної терапії для попередження термінального стану, який складає високу загрозу життю дитини. Отже, ознаками НС є: декомпенсація життєвоважливих функцій або загроза її, швидко прогресуючий перебіг, необхідність негайної та інтенсивної допомоги. НС при відсутності адекватної допомоги може переходити у термінальний.
Термінальний стан триває 3-5 хв. Це коротка “дорога від нас”, яка складається з 3-х етапів: передагонії, агонії, клінічної смерті.
Життєздатність на кожному з цих етапів зберігається протягом 1-1,5 хв. Розуміння динаміки і генезу цих станів (НС) дозволяє надати страждаючій дитині адекватну допомогу ще до отримання перших параклінічних додаткових досліджень.
Патогенез термінальних станів аж занадто простий ( але як довго людство йшло до цієї “ простоти”): гіпоксія → метаболічний ацидоз з рН 6,8-6,9→ незворотні зміни мозку→ смерть мозку.
Найскоріше гинуть нервові клітини: кори головного мозку (ГМ), гіпокампу, мозочку, стовбура ГМ.
Власне ці трагічні 3-5 хв. ТС (термінального стану) є визначальними при організації допомоги в т.ч. н/н дітям. Але в умовах гібернації (при зниженні температури тіла до 26-28 0С) вдається подовжити життєздатність нейронів до 30-и хв.
НС характеризується певними особливостями, вони вимагають:
Невідкладної допомоги –починаючи з дошпитального етапу- до проведення параклінічних досліджень;
негайної госпіталізації;
інтенсивної терапії на наступному етапі лікування;
Таким чином, НС це один з суттєвих чинників, які формують як рівень смертності так і дитячої інвалідності.
НС вимагають невідкладної допомоги. Остання - це безумовно вершина лікарського мистецтва і тільки високий професіоналізм дозволяє не допустити ні: -випадкового рішення, ні: -лікарської помилки.
НС чітко пов’язані або НС це етап в розвитку того чи іншого захворювання але завжди з тяжким перебігом захворювання, при яких розвивається НС характеризується:
швидким прогресуючим перебігом;
часто активною клінічною картиною, що затруднює правильну інтерпретацію симптомів;
вимагають від лікаря рішучих і негайних дій у виборі лікувальної тактики.
Тому втрати при лікуванні НС чітко залежать від організації допомоги, в якій розділимо наступні 3 етапи: до лікарський – до госпітальний – госпітальний.
Ефективність допомоги на до лікарському етапі визначається і зумовлюється:
соціально-культурним рівнем життя суспільства;
вмінням батьків своєчасно розпізнати небезпеку для життя дитини;
надати їй ( дитині) повну допомогу, принаймі своєчасно звернутися за допомогою. Практично це обізнаність батьків, вчителів в першу чергу.
На до госпітальному етапі ефективність допомоги залежить від якості роботи служби “ Швидкої допомоги” транспортування хворих.
Госпітальний етап складається з наступних ланок:
палати інтенсивного спостереження;
палати або відділення інтенсивної терапії;
реанімаційних палат або відділень.
Важливим питанням в проблемі НС є прогнозування їх перебігу.
Прогноз при НС визначається:
тривалість НС від початку понад 6 год, чим довше триває НС, тим гірший прогноз;
прогноз погіршується у немовлят перших 4-х місяців з несприятливим перинатальним періодом;
різко зростає ризик виникнення НС і погіршується прогноз при виникненні повторних захворювань через 14-21 день після першого.
ОЗНАКИ НЕЗВОРОТНОСТІ ПРИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ
Ознака |
Характеристика |
“Печать смерті” |
На обличчі- “мертва” воскова блідість, ціаноз від периферії до носогубного трикутника |
Симптом “Крижинки, яка тане” |
В зіниці з’являється і поширюється хмарка помутніння |
Симптом “Котячого ока” |
При натисканні на очні яблука форма зіниці міняється – стає з округлої веретеноподібною і горизонтальною |
За рекомендаціями ВООЗ в основі оцінки стану дитини та вибору тактики лікування знаходиться т.зв.
Комплекс послідовної дії П Сафара який включає 3 фази застосування: 1-основних заходів з підтримки життя; 2- наступних заходів з підтримки життя; 3- заходів тривалої підтримки життя.
Оцінка стану дитини в першій фазі здійснюється за системою ступенів А,В,С,Д.
Слід виділити алгоритм допомоги:
А-ступінь Air ways: оцінка дренажної функції бронхів-дихання є чи відсутнє?; очищення дихальних шляхів.
В-ступінь Breath: оцінка дихання чи є?; спонтанне, частота; колір шкіри, реакція на 100% ч: забезпечення О2
С – ступінь Circulation: оцінка гемодинаміки- чи є пульс на судинах шиї? Колір шкіри, t0 кінцівок? АТ? Забезпечення кровообігу, Серцева реанімація проводиться при зупинці серця до 3-х хв.
Д- ступінь- оцінка притомності за шкалою Glasgow очних рефлексів; рухова активність; мовна відповідь.
Важливою дією у організації допомоги при НС є забезпечення МОНІТОРИНГУ – динамічного і постійного контролю за життєвоважливими функціями організму: реєстрація ЧСС,ЧД,АТ,Т, рівня білірубіну, загального білка, альбуліново-глобулінових фракцій. А/Г індексу, електролітів Са; К; Nа; Cl; рівень сечовини, креатипіну, цукру, “середніх молекул”, осмолярьності ( 0,270-0,290), оцінка діурезу, наявність дефекації (за 8-12 год). Ці дослідження виконуються мінімум щоденно у дітей раннього віку і двічі в добу у старших. Таким чином, НС- це ознака завжди тяжкого перебігу захворювання на всіх етапах його розвитку і є проявом дезадаптації. Деякі російські автори виділяють стан ГІТС – генералізований інфекційно-токсичний стан, який викликається у 80 % інфекціями, а у 20% - не інфекційними і можуть реалізуватися в інф., набряк мозку ІТШ.
ДО НС відносять: інфекційний токсикоз, нейротоксикоз, гіпертермія судоми
Інфекційний токсикоз – це генералізована неспецефічна реакція організму на інфекцію ( вірусну, бактеріальну, асоційовану). В перебігу розрізняємо 2 періоди:
Початковий як ШОКОВІ РЕАКЦІЇ (нейротоксикоз, токсикоз з ексикозом, гостра коронарна недостатність Кіша, гостра надниркова недостатність);
Дисемінації – токсико-септичний стан, ниркова недостатність, печінкова недостатність.
Між цими реакціями є взаємний перехід від шокових до дисемієнованих.
ІТС розвивається завжди в сенсибілізованому організмі на протязі 10-14-30 ( в середньому 12-21 день) після перенесеного гострого захворювання внаслідок функціональної недостатності наднирника, серця, нирок, печінки.
Розрізняють 3 ступені інф. Т-s, серед, яких високоризиковим є інфекційно-токсичний (ІТШ) або септичний шок (СШ).
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОКСИКОЗУ
Критерії |
I |
II |
III |
Нервова система |
Симпатикотонія: збудження, руховий неспокій, іритація |
Збудження періодичне, наростає пригнічення, судомна готовність, судоми клонічні |
Загальне пригнічення, відсутні смоктання, ковтання, судоми клоніко-тонічні, тонічні |
Шкіра |
Червона, гаряча, суха |
Блідість, мармуровість, ціаноз |
Різка блідість, вологість, ціаноз, землистість |
ЧСС |
↑ |
↑↑ |
↑↑↑або ↓ |
ЧД |
↑ |
↑↑ |
↑↑↑ або↓ |
АТ |
↓ |
↓↓ |
↓↓↓ |
Індекс Алговера= ЧСС/АТ сист. |
1,5: 1,0:1,1-1,4 |
1,6 -1,9 1,5 -1,9 |
≥2 (рефрактерний шок) |
Т0 тіла |
38-390 |
39-40 0 |
390, відсутня реакція на жарознижуючі |
Діурез |
2-3мл/кг/год |
1 мл/кг/год |
<1 мл/кг/год |
Ризик смерті |
|
До кількох діб |
До доби |
Місце лікування |
Загальна палата, палата інтенсивної терапії |
Палата або відділення інтенсивної терапії |
Палата або відділення інтенсивної терапії |
I.Дошпитальний етап: знизити t0 тіла, дексаметазом, преднізолон, гідрокортизон, седація.
Індекс шоковий або Індекс Алговера це співвідношення ( ЧСС/АТ сист). ЧСС і систолічного АТ.
Для дітей до 2-х (5-ти) років в № він складає <1,5, після 2-х (5-ти) років -<1,0.
При шоці ІА наростає понад №.
При шоці АТ швидше падає, а ЧСС наростає. У дітей після 2—років розрізняють 3 стадії шоку:
II. Невідкладна допомога:
Госпіталізація: відділ, палата інтенсивної терапії, реанімаційне відділення.
Киснева терапія: маска, н/катетер, інтубаційна трубка, ШВЛ (кероване дихання).
Нейровегетативна блокада: зниження чутливості до гіпоксії, седуксем, оксібутірат.
Забезпечення гемодинаміки – інфузійна терапія , відновлення ОЦК при фізіологічному співвідношенні між глюкозою і солевими розчинами :