1.Поняття, предмет та правова природа мпп

Міжнародне приватне право — це система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнародних невладних відносин з "іноземним елементом". Завданням міжнародного приватного права є регламентація вказаних відносин для всебічного захисту прав та інтересів суб'єктів права, створення єдиного правового простору щодо здійснення ними своїх прав та обов'язків, укріплення співпраці держав, які належать до різних економічних, правових, соціальних, культурних систем.

Мпп повязане з міжнародним життям і має аспект привтності, по суті предмет регулювання МПП становлять міжнародні відносини. Але міжнародні відносини є різними і за субєктним характером і за змістом . сферою регулювання МПП є правові питання відносин між громадянами і організаціями які виникають в сфері міжнародного життя.

На розвиток МПП впливають основні фактори сучасності:

Інтернаціоналізація господарськофго життя .Безпосереднім проявом цього є стрімкий розвиток різносторонньої економічної і науково-технічної співпраці.

Стрімкий ріст міграції населення (внаслідок війн, збройних конфліктів , інших економічних чи політичних причин в результаті яких великі групи населення певних держав опинялися розпорошеними по всьому світу. Суттєве місце займає і міграція з метою працевлаштування, коли робоча сила переміщується із країн з низьким рівнем життя у країни з більш високим. З такою міграцією повязані і потреби обслуговування м/н ринку праці.

Науково-технічний прогрес.

Предметом міжнародного приватного права є правовідносини двох груп. По перше, це так звані колізійні відносини, а по друге — приватноправові відносини в широкому розумінні слова, тобто власне цивільно-правові відносини — особисті немайнові та майнові, "обтяжені" іноземним елементом . Ці відносини випливають з права власності, права на підприємницьку діяльність, торговельних та інших відносин, відповідно до зовнішньоекономічних контрактів. При цьому головну увагу слід приділити саме останнім, оскільки традиційні сімейні, спадкові, трудові відносини достатньо повно відображені у наявній літературі з МПрП. Вони відносно консервативні. Підприємницькі, торговельні відносини, по-перше, динамічніші, а, по-друге, стали поширеними внаслідок переходу країн колишнього соціалістичного табору до ринкової економіки, виникнення значної кількості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. У сучасних умовах інтеграції України в СОТ та ЄС роль таких відносин підвищується.

Колізійні відносини. Колізія законів характеризується як протиріччя двох чи більше формально діючих нормативно-правового акта з одного і того самого питання.

Стосовно кваліфікації колізій можна розрізняти дві їх групи: колізії внутрішнього права і колізії, протиріччя між відповідними нормами, що регулюють аналогічні відносини в різних країнах, різних правових системах. Якщо перша група колізій є наслідком нерозвинутості правової теорії, методології, прогалин у законотворчій діяльності та законодавчій техніці, то колізії другої групи вважаються цілком зако­номірними. Так, С. Лебедєв зазначає, що наявність у цих відносинах міжнародного чи іноземного елемента, не змінюючи їх юридичного змісту, наперед визначає їх зв'язок більше ніж з одним правопорядком або, іншими словами, породжує проблему "колізії" вітчизняного закону і закону іншої держави чи держав, з якими пов'язаний такий елемент (collisio statutorum), оскільки одні й ті самі питання можуть по-різному регулюватися в цих законах.

У вітчизняній літературі підкреслювалось , що до питання визначення предмета науки МПП існує 3 підходи:

Праввові норми

Правовідносини

МПП має справу з умовами життя

Отже з попереднього викладу випливає, що МПП має справу з фактичними відносинами , яким притаманні дві особливості:

1.вони є приватними , тобто- невладними відносинами

2.мають міжнародний характер.

Для регулювання цих відносин застосовуються норми національного права та міжнародного публічного права, які у взаємодії утворюють певний комплекс норм міжнародного приватного права. Останній поділяється на матеріально-правові (такі, що регулюють конкретні відносини) та колізійні норми (такі, що відсилають при потребі до законодавства іншої держави), іноді його так і називають – колізійне право.

За ознаками, які визначають наявність іноземного елемента у правовідносинах, зазвичай, виділяють три основні групи відносин з іноземним елементом:

- відносини, суб’єктом яких виступає сторона, що є іноземною;

- відносини, в котрих всі учасники належать до однієї держави, але об’єкт, у зв’язку з яким виникають відносини, знаходиться за кордоном;

- відносини, виникнення, зміна або припинення яких пов’язані з юридичним фактом, що має місце за кордоном.

Отже, предметом міжнародного приватного права є відносини, пов’язані з питаннями цивільних право- та дієздатності іноземних фізичних осіб та організацій; відносини за зовнішньоекономічними угодами; відносини, пов’язані з правами авторів на твори, видані за кордоном, відносини щодо трудо-правового та соціального статусу осіб, які знаходяться на території іноземної держави, працювали на такій території тощо.

Щодо юридичної природи МПрП, то існує декілька доктринальних концепцій:

1. Представники цивілістичної концепції стверджують, що МПрП є частиною національного права конкретної держави.

2. Другі вважають МПрП галуззю міжнародного публічного права.

3. Прибічники полісистемної концепції розглядають МПрП як результат поєднання перших двох підходів. Йдеться про подвійний характер норм МПрП: і національний, і міжнародний.