МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ТЕКСТОЛОГІЯ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030303

«Видавнича справа та редагування»

КИЇВ-2011

Укладач:

Котляренко С.В., кандидат філологічних наук, доцент

Затверджено на засіданні кафедри видавничої справи та журналістики

Протокол № від

Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету

Протокол № від

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Текстологія» є базовою нормативною для напряму підготовки «Видавнича справа та редагування», належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається на четвертому курсі в обсязі 126 год. (3,5 кредити), завершується заліком.

Мета дисципліни полягає в отриманні студентами необхідних теоретичних знань про текст як відкриту, багаторівневу структуру, а також у виробленні практичних навичок редакторської роботи з текстом.

Завдання навчальної дисципліни «Текстологія»:

• дослідити процесу творення тексту, що забезпечує виконання однієї з найважливіших функцій мови – людської комунікації;

• засвоїти методологічні принципи побудови журналістських текстів;

• проаналізувати основні категорії, а також властивості та функції тексту.

Об’єктом навчальної дисципліни «Текстологія» є текст як складне, багатомірне явище.

Предметом навчальної дисципліни «Текстологія» є теоретичні знання про текст як комунікативний акт, а також професійна діяльність, спрямована на створення та удосконалення текстів.

Опанувавши дисципліну, студент повинен:

• знати суть і механізми породження тексту та особливості його функціонування у ЗМК;

• вміти використовувати у своїй журналістській і редакційно-видавничій діяльності принципи та методи побудови та застосування елементів тексту.

Перелік основних положень, якими мають оволодіти студенти, вивчивши дисципліну “Текстологія”:

Головним показником успішного засвоєння дисципліни є уміння студентів творити тексти, давати їм змістову та структурну характеристику.

Після завершення навчального курсу студенти повинні знати:

• основні віхи історії розвитку текстології;

• становлення наукових основ вивчення тексту;

• породження й існування тексту: автор, редактор, реципієнт;

• співвідношення понять “текст” і “дискурс” та різницю між ними;

• аспекти співвідношення “заголовок – текст” (заголовок і зміст тексту, заголовок й архітектоніка тексту, заголовок і мовна структура тексту);

• елементи тексту.

Студенти мають здобути такі практичні навички:

• вміти творити власні тексти й аналізувати їх за смисловими та структурними критеріями;

• аналізувати й розуміти текст як предмет дослідження різних наукових дисциплін: лінгвістики, семантики, прагматики, теорії комунікацій;

• володіти технікою аналізу тексту з погляду автора, редактора, реципієнта;

• сприймати і розуміти текст як посередник між автором та реципієнтом у комунікативному акті.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна «Текстологія» належить до циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є базовою для вивчення таких дисциплін як «Жанри журналістики», «Редакторський фах», «Літературне редагування» та ін.

Система оцінювання знань студентів

Форми і принципи проведення поточного та підсумкового контролю

Навчальний курс “Текстологія” викладається за модульно-рейтинговою системою. Загалом він складається із восьми тем, що згруповані у два тематичні модулі. Наприкінці кожного модуля підбиваються підсумки його вивчення. На викладання дисципліни відведено 126 годин; із них 14 лекційних та 24 практичних занять, а також 4 – на модульний контроль та 84 – на самостійну роботу.

Контроль знань студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Поточний контроль знань:

• усна відповідь на семінарському занятті;

• письмові роботи (робота з текстом), передбачені планами практичних занять;

• самостійні комплексні роботи

• виконання рефератів.

Проміжний контроль знань:

після засвоєння кожного модулю в аудиторії проводиться модульна контрольна робота. Студенти письмово відповідають на запитання (2-3 запитання із кожної модульної теми).

Підсумковий контроль знань:

• залік.

Допущеними до заліку вважаються ті студенти, котрі:

• відсутність заборгованостей з практичних занять;

• відсутність заборгованостей із самостійних комплексних робіт;

• відсутність заборгованостей з модульних контрольних робіт;

• позитивні рейтингові бали за кожний модуль.

Якщо студент не набрав потрібної кількості балів, він може виконати самостійну роботу на запропоновану викладачем проблемну тему у вигляді реферату чи доповіді. Кожен студент повинен володіти термінологічним мінімумом із текстології, передбаченим програмою курсу.

Навчальна дисципліна “Текстологія” має два модулі.

Підсумкова оцінка в балах розраховується за накопичувальною системою. Максимальна кількість – 100 балів. Максимальна кількість балів за 1-2 модулі (стартовий рейтинг) – 70 балів. Кожен студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань. Система оцінювання таких способів набуття знань подається у таблиці 2.

Таблиця 2. Бальна система оцінювання різних форм навчання студента

№ п/п	Назви виду роботи, способи набуття знань		Бали за 1 заняття		Модуль 1		Модуль 2
					Бали за всі заняття (максимальні)		Бали за всі заняття (максимальні)
1.	Практичні заняття: усна відповідь, участь в дискусії, доповнення виконання практичних завдань		до 1 до 2		1х5=5 2х5=10		1х7=7 2х7=14
2.	Самостійна робота: - виконання завдання		до 3		3х4=12		3х4=12
3.	Модульна контрольна робота		до 5		5х1=5		5х1=5
	Всього за модуль				32		38
		Залік (письмове опитування)		до 30: по 6 балів за 1 питання		6х5=30
		Разом з дисципліни		32 + 38 + 30 = 100 балів