Типова кореспонденція рахунків по обліку розрахунків за претензіями

Зміст операції	Дебет	Кредит
1	2	3
Пред’явлена претензія постачальникам за неякісні ТМЦ, недопоставку ТМЦ, недотримання умов постачання	374	631
На поточний рахунок зараховано кошти в рахунок погашення заборгованості по пред’явлених претензіях	311	374
При одержанні ТМЦ в рахунок погашення дебіторської заборгованості по пред’явлених претензіях	20,21, 22,28	374
При відображенні ПДВ у сумі погашення дебіторської заборгованості по пред’явлених претензіях	641	374
В касу одержано кошти в рахунок погашення заборгованості по пред’явлених претензіях	301	374
Списана безнадійна заборгованість по пред’явлених претензіях за рахунок резерву сумнівних боргів	38	374
Списана безнадійна заборгованість пред’явлених претензіях в разі нестачі або відсутності резерву сумнівних боргів	944	374

При пред’явленні претензії за поставку неякісних виробничих запасів або при виявленні нестач при вивантаженні складають наступну бухгалтерську проводку:

Для обліку розрахунків по відшкодуванню матеріальних збитків та крадіжок грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей використовують субрахунок 375 “Облік розрахунків по відшкодуванню збитків”. На субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено. На цьому рахунку обліковують віднесені у встановленому порядку втрати і збитки за брак, бій, лом, псування товарів, продуктів, матеріалів та інших цінностей, а також втрати через необґрунтовані витрати грошових сум, виданих під звіт.

Аналітичний облік по відшкодуванню завданих збитків ведуть окремо за кожною винною особою. Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків та санкцій відображають на дебеті, а на кредиті - погашення заборгованості винною особою, дебетове сальдо означає наявність дебіторської заборгованості по пред’явлених претензіях, в Балансі дебетове сальдо відображається у ІІ-ому розділі активу по статті “Інша поточна дебіторська заборгованість”.

Основним нормативним актом, який регламентує порядок обчислення розміру збитків від нестач, псування, розкрадання ТМЦ являється Про визначення розміру збитків, заподіяних підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей: Закон України від 06 червня 1995 року № 217/95-ВР зі змінами і доповненнями та Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 "Порядок визначання розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей".

Розмір збитків від розкрадання, псування та нестач здійснюється за формулою:

Рз = [(Бв - А) х І інф + ПДВ + Азб] х 2 + Вп +Вр,

де Рз - розмір збитків (у грн.);

Бв - балансова вартість матеріальних цінностей;

А - амортизація (знос);

І інф - загальний індекс інфляції;

ПДВ - розмір ПДВ (у грн.);

Азб - розмір акцизного податку (у грн.);

2 – коефіцієнт;

Вп - фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);

Вр - фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).

Таблиця 8.9